
- •Глава 1. Загальні відомості про перспективу
- •§ 1. Основні поняття
- •Загальновідомими в Росії є панорами, створені ф. А. Рубо,—«Оборона Севастополя» (1902—1904 р.) і «Бородінська битва» (1911 р.), «Сталінградська битва» (1983 р.).
- •§ 2. Апарат, що проектує, і елементи картини
- •Система умовних позначок
- •§ 3. Способи завдання і визначення елементів картини
- •Питання і вправи для самоконтролю
- •Глава 2. Зображення точки і прямої в перспективі
- •§ 4. Перспектива точКи і відрізка прямої
- •§ 5. Перспектива нескінченно продовженої прямої
- •§ 6. Перспектива прямої загального положення
- •§ 7. Прямі часного й особливого положення
- •§ 8. Сліди прямої
- •§ 9. Взаємне положення прямих
- •Глава 3. Побудова перспективних масштабів
- •§ 10. Загальні поняття про перспективні масштаби
- •§ 11. Масштаб глибин
- •§ 13. Масштаб висот
- •§ 14. Перспективний масштаб на довільно спрямованої прямої
- •Для побудови картинного сліду площини q проводять граничну пряму ра . Потім через точку Qо паралельно граничній прямій ра проводять картинний слід QоQк допоміжної площини q.
- •§ 15. Розподіл відрізка
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 4. Побудова в перспективі пласких фігур і геометричних тіл
- •§ 16. Побудова геометричних фігур у найпростішому положенні
- •§17. Побудова в перспективі кутів, довільно розташованих у горизонтальній площині
- •З’єднуючи задану вершину а з отриманою граничною точкою проводять другу сторону кута а . Кут а є перспективою заданого кута 60°.
- •§ 18. Побудова окружності у перспективі
- •Способи побудови зображень окружності в перспективі
- •§ 19. Побудова в перспективі зображень круглих предметів
- •Глава 5. Побудова тіней у перспективі
- •§20. Загальні відомості про теорію тіней
- •§ 21. Побудова тіней при штучному висвітленні
- •§ 22. Побудова тіней при сонячному висвітленні
- •Питання для самоперевірки
- •Глава 6. Побудова перспективи відображень у пласкому дзеркалі
- •§ 23. Загальні поняття про побудову відображень у пласкому дзеркалі
- •§ 24. Побудова відображень у дзеркальній площині
- •Питання для самоперевірки
- •Література
§ 16. Побудова геометричних фігур у найпростішому положенні
Використовуючи матеріал, викладений у попередніх параграфах, можна побудувати перспективні зображення плоских кутів 90° і 45°, розташованих у горизонтальній і вертикальної площинах. А на основі позиційних і метричних властивостей— квадрат і прямокутник із заданою стороною, розташовані горизонтально і вертикально. Помітимо, що в даних прикладах визначення розмірів зображуваних фігур не передбачається.
Приклад 1. На картині (мал. 63) паралельно її основі задана сторона АВ квадрата. Потрібно побудувати квадрат, розташований у предметній площині. Спочатку при вершинах А і В прямі кути, для чого проводять глибинні прямі АР і ВР. Через вершину В (або А) - діагональ, граничною точкою якої є дистанційна. Точка С на прямій АР визначить положення сторони СЕ шуканого квадрата.
Приклад 2. На картині (мал. 64) задана сторона АВ квадрата вертикально. Потрібно побудувати квадрат, розташований перпендикулярно картинній і предметній площинам. Напрямком сторін прямого кута при вершинах А і В будуть глибинні прямі АР і ВР. Щоб відкласти на них сторони квадрата, приводять АВ у горизонтальне положення АВ1 і переносять його величину за допомогою дистанційної точки на глибинну пряму АР. Точка С визначить кінець сторони СЕ квадрата.
П
риклад
3.
На картині (мал. 65) сторона квадрата АВ
лежить на
глибинної
прямої. Потрібно побудувати квадрат,
розташований перпендикулярно картинній
і предметній площинам.
Мал. 63 Мал. 64 Мал. 65
Спочатку проводять через кінці А і В вертикальні прямі, що утворять із заданою стороною квадрата прямі кути. Потім через точку А проводять діагональ квадрата, граничною точкою якої буде сполучена точка зору . Через точки Р і С проводять верхню сторону СЕ квадрата, паралельну стороні АВ.
Приклад 4. На картині (мал. 66) сторона АВ квадрата вертикальна. Потрібно побудувати квадрат, розташований перпендикулярно до предметної площини і під довільним кутом до картини.
Сторони
квадрата, перпендикулярні до АВ,
лежать на прямих, граничною точкою яких
може бути кожна на лінії обрію, наприклад
.
Величину сторони АС
квадрата визначають за допомогою
масштабної точки
.
Потім через точку С
проводять вертикальну сторону СЕ
шуканого квадрата.
П
риклад
5.
На картині (мал. 67) сторона АВ
квадрата лежить у предметній площині.
Її граничною точкою є дистанційна точка
D2.
Потрібно побудувати квадрат, що лежить
у предметній площині. Сторони прямих
кутів при вершинах А
і
В
лежать на прямих із точкою сходу D1.
Щоб визначити положення четвертої
сторони квадрата, знаходять вершину С.
Помітимо, що вона лежить на діагоналі
квадрата з граничною точкою Р.
Мал. 66 Мал. 67
Приклад 6. На основі картини (мал. 68) задані сторони 0 – 1о , 1о – 2о , 2о – 3о , 3о – 4о квадратних плит. Потрібно побудувати перспективне зображення частини підлоги, який викладений цими плитами.
С
початку
будують глибинні прямі сторін квадрата
з головною точкою сходу Р.
Потім через точки 0
і
D
проводять діагональ квадратів, яка у
перетині з кожною глибинною прямою
відмітить точки 1,
2, 3, 4.
Через відмічені точки проводять
горизонтальні прямі, паралельні основі
картини. Вони визначать перспективу
квадратних плит, які розташовані у
площині підлоги.
Мал. 68