3. Сутність судових стадій кримінального процесу

 

Суть порушення кримінальної справи  полягає в тому, що компетентні органи повинні установити чи наявність відсутність передбачених законом приводів і основ для того, щоб прийняти рішення про  порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи. У цій стадії також по можливості встановлюється  наявність чи відсутність обставин, що виключають провадження в кримінальній справі, а також інших обставин, що є підставою для відмови в порушені кримінальні справи.

У даній стадії процесу компетентні органи в специфічній формі за допомогою процесуальних засобів з’ясовують наявність у діях особи ознак злочину. Стадія порушення кримінальної справи закінчується винесенням постанови про порушення кримінальної справи чи постанови про відмову в порушенні кримінальної справи ст.99 КПК, тобто після відмови в порушенні кримінальної справи кримінальний процес не знаходить продовження.

Досудове слідство як одна з форм слідства — це діяльність слідчого за вже порушеною та прийнятою до свого провадження кримінальною справою. Зміст досудового слідства полягає у збиранні, дослідженні, перевірці, оцінці та використанні доказів, встановленні об'єктивної істини, застосуванні правильного закону, захисту прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.

Змістом стадії попереднього розслідування є регламентована кримінально процесуальним законом діяльність органів дізнання і попереднього розслідування, по встановленню обставин вчинення злочину, осіб причетних до цього злочину, по припиненню і запобіганню вчиненню злочинів.

Задачею стадії попереднього розслідування є:

Швидке і повне розкриття злочинів і притягнення  винних осіб у його вчиненні, до участі в справі як обвинувачених і охороні від необґрунтованого притягнення осіб  не причетних до вчинення злочину;

Вживання заходів щодо відшкодування шкоди, завданої злочином;

Виявлення причин вчинення злочину і умов, що цьому сприяли, і вжиття заходів щодо їхнього усунення (ст.2, 23, 23-1, 29 КПК). При цьому забезпечують охорону прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, що беруть участь у справі.

Тільки виконання задач цієї стадії є підставою для винесення органом попереднього розслідування рішення про передачу справи до наступної судової стадії, чи про закінчення проведення у справі (ст.212 КПК). На думку вчених у структурі попереднього розслідування можна умовно відокремити чотири етапи, що повинна пройти кожна кримінальна справа, перед тим як вона надійде до суду:

Проведення після порушення справи невідкладних і інших слідчих дій для з’ясування події злочину й участі в ньому конкретного обличчя;

Виконання процесуальних дій, пов’язаних із притягнення особи як обвинуваченої, пред’явленням їй обвинувачення, її допитом, застосуванням до неї запобіжних заходів і інших заходів процесуального примуса;

Збирання і перевірка всіх інших необхідних доказів, що підтверджують чи спростовують обвинувачення, чи обтяжують пом’якшують кримінальну відповідальність обвинуваченого;

Виконання процесуальних дій, пов’язаних із закінченням розслідування, і складанням відповідного підсумкового процесуального документу і належним напрямкам справи.

Суть попереднього розгляду справи суддею полягає в тому, що суддя одноосібно, а у встановлених законом випадках суд колегіально в розпорядницькому засіданні вивчає матеріали справи і, не вирішуючи свідомо питання про винність обвинуваченого у вчиненні злочини, з’ясовує у встановленому процесуальним законом порядку  наявність чи відсутність достатніх фактичних і юридичних основ для розгляду справи в судовому засідання. Встановивши, що в справі щодо обвинуваченого зібрано досить доказів для розгляду її по суті і попереднє розслідування проведене з дотриманням усіх вимог закону, суддя виносить постанову про призначення справи до судового розгляду  (ст.245 КПК). З моменту віддачі до суду обвинувачений стає підсудним.

Ця стадія необхідна насамперед для захисту прав обвинуваченого. Вона є однієї з гарантій від безпідставної віддачі його до суду, що супроводжується не тільки моральними, а і фізичними стражданнями, особливо якщо щодо підсудного обирається такий запобіжний захід, як взяття під варту (ст.155 КПК). Адже необґрунтоване пред’явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину і ведення її до суду шкодить не тільки даній особі, а й інтересам правосуддя, а також суспільству і державі в цілому. Саме тому суд у цій стадії процесу вправі при наявності підстав закрити провадження у справі, повернути її на додаткове розслідування, змінити кваліфікацію дії обвинуваченого , виключити окремі епізоди обвинувачення.

На стадію попереднього розгляду справи суддею покладаються також задача підготовки до наступної стадії - судового розгляду, що забезпечує всебічне, повне й об’єктивне дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, попередній розгляд справи суддею є контрольною стадією щодо попереднього розслідування  і підготовчо-організаційної щодо судового розгляду справи. Вона посідає важливе місце в системі стадій кримінального процесу. Її основне призначення полягає в тому, щоб не допустити до судового розгляду неповно розслідуваних справ, а також справ, розслідування яких проводилося з порушенням вимог кримінального і процесуального закону. Цим самим попередній розгляд справи суддею стимулює якісну слідчу і судову діяльність, попереджає необґрунтоване залучення до кримінальної відповідальності не винних осіб. Пленум Верховного Суду України поставив перед судами вимоги: “Викорінити з практики випадки неуважного, механічного підходу до рішення питань, пов’язаних з віддачею обвинуваченого до суду і призначенням справи до розгляду в судовому засіданні”, ретельно вивчати в стадії попереднього розгляду справи суддею, кримінальної справи: “...і при наявності важливої  неповноти неправильності проведення чи дізнання попереднього розслідування, що не можуть бути зміщені в судовому засіданні, а також важливих порушень кримінально-процесуального закону   чи наявності інших основ, зазначених у ст.246 КПК. Повертати їх на додаткове розслідування”.

Значена стадія, попередній розгляд справи суддею, складається також у тім, що в ній остаточно визначаються границі майбутнього судового розгляду: судовий розгляд буде проводитися лише щодо обвинувачених, відданих до суду, і тільки щодо того обвинувачення, за яким вони віддані до суду .

Сутність стадії судового розгляду полягає в тому, що суд детально розглядає всі обставини конкретної справи і приймає по ньому кінцеве рішення відповідно до закону. Суд безпосередньо досліджує наявні докази й оцінює їх, встановлює факт вчинення злочину чи наявність відсутність складу злочину в діях підсудного.

Його винність чи невинність, призначає чи покарання закриває справа.

Виконання вироку - це стадія кримінального процесу, у якій суд звертає вирок до виконання, здійснює контроль за проведенням його відповідними органами до реального виконання і вирішує у встановленому законом судовому порядку по представленню законом уповноважених органів , посадових осіб , клопотанням громадських організацій , громадян і за власною ініціативою передбачені кримінально-процесуальним законом важливі правові питання, що виникають у зв’язку з виконанням вироків. Ця стадія характеризується поруч такими важливими положеннями як:

Обов’язковість виконання вироків для всіх державних і суспільних структур, посадових осіб і громадян;

Оперативність звертання і приведення вироку до виконання;

Можливість зміни рішень суду щодо покарання в ході виконання вироку при наявності встановленого законом підстави;

Участь громадськості в рішенні судових питань, пов’язаних з виконанням вироку.

Значення цієї стадії полягає в тому, що вона створює необхідні передумови для безпосередньої реалізації прийнятих у вироку рішень, сприяє формуванню в громадян переконання в неминучості понесення покарання за вчинений злочин і недопущення покарання невинних, забезпечує охорону прав і законних інтересів учасників процесу.