
- •2. Значення міжнародних нормативно-правових актів для кримінального процесу України.
- •3. Всебічне, повне та об’єктивне дослідження обставин справи як принцип кримінального процесу.
- •Кримінальний процесуальний кодекс України, прийнятий 13 квітня 2012 року, чітко не визначає поняття і не подає класифікацію суб’єктів кримінального провадження, тому їх називають по-різному:
- •Цивільний позов у кримінальному провадженні має два елементи: предмет та підстави.
- •7. Судові витрати, їх поняття, структура, види.
- •4. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника, несе потерпілий.
- •Витрати, пов'язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів
- •1. Поняття та структура кримінального процесу
- •2. Загальна характеристика стадій досудового провадження по кримінальній справі
- •3. Сутність судових стадій кримінального процесу
- •4. Диференціація кримінально-процесуальної форми
- •Класифікація доказів
- •За джерелом одержання відомостей про факти, за характером формування джерела доказів докази та їх джерела бувають первинними і похідними.
- •Непрямі (побічні) докази встановлюють не головний факт, а доказовий факт, який, у свою чергу, є доказом головного факту.
- •Орієнтовний перелік фактів, які в судовій практиці служать побічними доказами :
- •Поряд з цим слід вказати на низку фактів, які не можуть служити побічними доказами винуватості обвинуваченого, але іноді помилково приймаються як такі:
7. Судові витрати, їх поняття, структура, види.
Пiд процесуальними витратами розумiють витрати на забезпечення кримінально-процесуального провадження, відшкодування яких покладається на певних суб`єктів процесу.
Провадження у кримінальній справі потребує значних матеріальних витрат, більшу частину з яких держава бере на себе, іншу частину відшкодовують певні суб`єкти процесу.
При віднесені тих чи iнших витрат до процесуальних варто виходити з правової сутності даного процесуального iнституту. Стягнення процесуальних витрат – не є додатковим зaxодом покарання за вчинений злочин. Не є воно i цивiльно-правовим заходом, оскiльки стягнення витрат вiдбувається не за договором чи цивiльно-правовим зобов'язанням. Наприклад, при стягненні за зобов'язанням, що виникає з заподiяння шкоди, вiдповiднi суми стягуються з особи, що заподiяла шкоду. У кримiнаьному процесi витрати, що належать до процесуальних, стягуються не тiльки без відома, а й часто навіть всупереч бажанню обвинуваченого, при стягненнi суд керується кримiнально-процесуальними нормами, а не цивiльними (правовими чи процесуальними). У цьому, зокрема, виявляється характер кримінально-процесуальних вiдносин як одного з видiв владних вiдносин.
Hapeштi, слiд враховувати i безпосередню причину їx виникнення: процесуальні витрати виникають у результатi здiйснення кримiнального судочинства, а не в результатi злочину. Злочин же є загальною причиною виникнення самого судочинства по данiй справi, але не може розглядатися як безпосередня причина витрат. Розходження в пiдставах (безпосереднiх причинах) виникнення витрат визначає вiдмiннiсть процесуальних витрат вiд iнших сум, що пiдлюгають стягненню з обвинуваченого.
Процесуальні витрати – це юридичне поняття, межi якого встановлюються кримiнально-процесуальним правом. Вiднесення до них витрат, пов'язаних з провадженням у кримiнальнiй cпpaвi, але не передбачених статтями 117-123 КПК, недопустимо.
Ст. 117 КПК України передбачає, що процесуальні витрати складаються із:
1) витрат на правову допомогу;
2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;
3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;
4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів;
5) судового збору.
Суд, ураховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.
Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до судового рішення.
У разі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Витрати на правову допомогу
Витрати, пов'язані з оплатою допомоги захисника, несе обвинувачений. Водночас, допомога захисника, залученого для здійснення захисту за призначенням, надається за рахунок коштів Державного бюджету України і є безоплатною для підозрюваного, обвинуваченого. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.
Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження
Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, – це витрати обвинуваченого, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять.
Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять – пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження обвинуваченого, він несе самостійно.
Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження захисника, несе обвинувачений.