31

Лекція 1. Сутність БО, його предмет і метод

1. Правове регулювання БО

2. Поняття про господарський облік і його види

3. Вимірники , що застосовуються в БО

4. Завдання та функції БО

5. Предмет і метод БО

1. В Україні ведення БО є обов’язковим для всіх підприємств ЗУ №996 передбачає, що державне регулювання БО та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою: 10 створення єдиних правил ведення БО та складання фінансової звітності, 2) удосконалення БО та фінансової звітності

Система нормативного регулювання БО в Україні представлена 5ма рівнями, кожен з яких охоплює ряд документів:

1)ЗУ, тобто нормативно-правові акти вищої юридичної сили

2)Постанови КАБМІНУ

3)Положення стандарти БО ( П(С)БО), інші нормативно-правові документи з Бота фінансової звітності , що затверджується Мінфін України

4) нормативно-правові акти та методичні рекомендації, що розробляються і затверджуються на основі П(С)БО з урахуванням особливостей і потреб певних видів діяльності

5) Рішення щодо організації БО і застосування конкретної облікової політики, що приймаються керівництвом підприємства на підставі попередніх 4х пакетів документів.

Методологічне регулювання здійснюється Мінфін, що займається розробкою:

1) плану рахунків БО

2) положень про документальне забезпечення записів БО

3) обсягу, форми,і порядку складання бухгалтерської звітності

4) інших нормативних документів.

2. Поняття про господарський облік і його види

Господарський облік являє собою кількісне відображення та якісну характеристику господарських процесів з метою контролю і керівництва ними. Господарський облік містить в собі 3 види обліку:

1) оперативно-технічний облік - використовують для відображення окремих чинників або господарських процесів в міру їх виникнення

2) статистичний облік – використовується для відображення масових одноманітних або конкретних типових явищ, узагальнюють їх і роблять висновки

3) бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення , узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства з зовнішніми та внутрішніми користувачами для прийняття рішень.

3. Вимірники , що застосовуються в бо

Для відображення в обліку господарських процесів, що здійснюються на підприємстві, їх кількісних і якісних характеристик застосовують такі вимірники:- натуральні;- трудові;- грошові.

Натуральні вимірники дають змогу отримати інформацію про господарські засоби і процеси в їх натуральному вираженні – в одиницях ваги, об’єму, площі, потужності. Вони забезпечують не тільки кількісне відображення об’єктів (наприклад, виготовлення продукції), а й їхню якісну характеристику (за видами, сортами, розмірами), що має велике значення для збереження господарських засобів. Облік у натуральних вимірниках називають кількісним.

Трудові вимірники використовують для визначення кількості затраченої праці в одиницях робочого часу – людино-днях, людино-годинах тощо. За допомогою трудових вимірників у поєднанні з натуральними розраховують норми виробітку, продуктивність праці, використання робочого часу і фонду оплати праці, заробітну плату та інше.

Грошовий вимірник застосовують для узагальненого відображення наявності та руху засобів (майна) підприємства, джерел їх утворення, господарських процесів і результатів діяльності в єдиному грошовому вимірнику (національній валюті України). Цей вимірник використовують для обліку процесів виробництва й обігу, визначення фінансових результатів діяльності, а також для здійснення розрахунків між підприємствами.

4. Завдання та функції бо

ЗУ №996 визначено , що метою ведення БО є надання користувачам для прийняття рішень повної правдивої та неупереджуваної інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємств.

Задачі БО:

1) здійснення безперервного суцільного взаємопов’язаного спостереження за економічними процесами та явищами на підприємстві

2) забезпечення довгострокової і своєчасної інформації про наявність і стан господарських засобів та їх джерел

3) формування інформаційної бази для планування , регулювання аналізу і контролю господарської діяльності підприємства

Особливості бухгалтерського обліку: 1) безперервний, суцільний; 2) обов'язкове документальне підтвердження кожного господарського факту; 3) узагальнення в грошовому вираженні; 4) використання специфічних способів — рахунки, подвійний запис, баланс.

Функції БО:

1)контрольна – тобто працівники бухгалтерії здійснюють контроль за наявністю та рухом майна підприємства, правильністю та своєчасністю розрахунків

2)Захисна – забезпечує повне збереження майна через документування фактів господарського життя та встановлення матеріальної відповідальності за його втрати.

3) інформаційна - полягає у забезпеченні керівництва як структурних підрозділів, так і підприємства в цілому інформацією, яка необхідна для здійснення контролю, планування і прийняття оперативних управлінських рішень.

4) аналітична - полягає в здійсненні на основі первинних та зведених даних економічного аналізу наявності, стану і руху ресурсів та результатів діяльності підприємства із широким застосуванням економіко-статистичних методів і моделювання.

Принципи бухгалтерського обліку — правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

• обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

• повне висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

• автономність — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

• послідовність — постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики.;

• безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

• нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів;

• превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

• історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

• єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;

• періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.