Китайське письмо

Китайські ієрогліфи утворились внаслідок розвитку первісно­го китайського піктографічного письма. На території повіту Хенянь, де була наприкінці епохи Шань-Інь столиця династії Шан, знайдено кілька десятків написів, датованих 1400-1000 рр.дон.е., накресле­них на кістках жертовних тварин і черепаших панцирах Виконані досить розвиненими, стилізованими знаками, вони розповідають про знаменні події, називають імена визначних людей. Найдавнішою пам'яткою китайського письмає написи, зроблені на десятьох кам'яних барабанах біля головної брами пекінського храму Конфуція (1 ІООр.дон.е.).

Китайськими писемними пам'ятками були також вузькі дере­в'яні або бамбукові планки з ієрогліфічними текстами, виконані різцем або природними барвниками — тушшю або чорним лаком, які скріплювались мотузкою в кілька паралельних рядків. Така "книж­ка" мала назву "це".

З VIII ст. до н.е. матеріалом для книжок у Китаї був шовк, що, в свою чергу, зумовило перехіддо волосяного пензля, писали на ньому тушшю. Легку і еластичну книжку звивали у сувої, і називалась вона "цзюань" (сувій). Більш досконалим матеріалом для книжок був папір, який в 105 р. приготував Цай Лунь зі старих рибал ьських сіток. Ранні зразки паперу були виготовлені з коконів шовкопряда.

Китайці пишутьзверху вниз вертикальними стовпчиками справа наліво, проте буває і горизонтальне письмо.

Сучасне письмо Китаю, яке увібрало в себе історичні традиції письма Ван Сі-джі '(321 -379 рр.), використовується дотепер.

Алфавітні системи писемності

Фінікійське фонетичне письмо

Відомо, що єгипетська культура, наука, писемність були домі­нуючими серед народів інших країн. Зокрема, фінікійське мистецт­во перебувало в залежності від єгипетського та грецького.

Фінікійці оцінили переваги, які принесла писемність єгиптя­нам. Запозичуючи й удосконалюючи їхні письмена, вони створили власну абетку фонетичного письма. Вона складалась з 22 приголос­них літер. Перші спроби створити суто фонетичний (вокалізований) алфавіт пов'язують із завойовниками Єгипту — гіксосами. Десь у середині XIII ст. до н.е. вони й створили вперше згадане письмо. Ба­гато документів, пов'язаних з ранніми зразками фінікійського фо­нетичного письма, виявили в околицях стародавнього міста Бібл, з якого греки вивозили папірус. Звідси пішла грецька назва біблос і терміни біблія, бібліотека. Фінікійський алфавіт наведено на рис. 6.

Очевидно, що на фінікійському фонетичному алфавіті позна­чився вплив єгипетського письма. Від нього фінікійці запозичили звукову систему і форму літер, а греки від фінікійського — пряме накреслення ліній. За тисячолітню історію фінікійське письмо набу­ло великого розвитку. Фінікійське фонетичне письмо лягло в основу сучасних форм письма переважної більшості людства.

Грецьке письмо

Греки, запозичивши фінікійську писемність, внесли у фонетич­не письмо принципові зміни ще на початку І тисячоліття до н.е. Всі фонетичні системи того часу в своїй основі були переважно консо­нантними, тобто основні їхні знаки слугували для позначення приго­лосних звуків. Вперше остаточно саме греки почали позначати літе­рами голосні звуки в своєму письмі, які забезпечували точнішу пере­дачу на письмі звуків мови, тому грецький алфавіт відносимо до групи вокалізованих. Найдавніше грецьке вокалізоване письмо відносить­ся до VIІІ-УІІ ст. до н.е.

У давньогрецькому, як іу фінікійському письмі, напрямок пись­ма був справа наліво. У процесі еволюції письма в Греції існував особ­ливий вид письма, що мав назву "бустрофедон", що означає в пере­кладі "хода волів на пашні". Це письмо позначалося особливим роз­ташуванням літер і напрямком читання

Бустрофедонів спосіб проіснував недовго, греки почали знову писати лише зліва направо.

Найважливішим етапом наступної еволюції давньогрецького письма був його поділ на два основні види: східно грецький та захід-ногрецький. На основі східногрецького виник грецький класичний алфавіт з 24 літер, який витіснив усі регіональні форми і став націо­нальним шрифтом греків, незалежно від місця їхнього проживання.

На основі західногрецького письма виникло письмо латинсь­ких народів Італії негрецького походження, це переважно етруски -найдавніший народ Італії, які жили в І тисячолітті до н.е.

Пізніше було послаблення етрусків, завоювання і асиміляція їх римлянами.

Крім цих, загальноприйнятих досліджень і висновків про приорітет у винаході письменності, є інші дослідження.

Історик і дослідник письменності Я. Б. Ш ніцер у кн изі" Илюст-рированная всеобщая история письменносте", С.-Петербург, 1903 г. изд. А.Ф. Маркса, 264 с., доводить наступне:

Найдавніші пам'ятки писемності, про які дійшли до нас дос­товірні відомості сягають глибини віків, часів Мойсея і всі без винят­ку належать євреям. Напис моабітського царя Меши'на камені, знай­деному на схід від Мертвого моря в 1869 р., де жили моабіти* (древні євреї), зберіг нам літери, якими користувались євреї за 900 років до н.е. і таким чином є самим древнім пам'ятником алфавітного письма (рис. 11).

■ • ■

■

Другим пам'ятником древньо-єврейського письма після моа­бітського каменю є так званий „силаамський напис" знайдений в Єрусалимі в 1860 р. Цей напис висвітлює події проведення Сило амського каналу при царюванні іудейського царя Єзекії в VIII ст. до н.е. (рис. 12).

До речі, у древнеєврейському письмі є цікава особливість, яка зовсім відсутня в фінікійському письмі, це — крапки для розділу одного слова від іншого. Цей знак (розділові крапки) могли з'яви-тисьлише впродовж дуже великого історичного періоду в розвитку письма. Якщо цей, знак існує вже в таких архаїчних пам'ятках, як Моабітський камінь та „силоамський напис", то це свідчить проте, що вті часи, до яких належать ці пам'ятки, алфавітне письмо дійсно стояло у євреїв на високому рівні історичного розвитку.

Здається ймовірним, що греки приписали фінікіям винахід ал­фавіту лише на той факт (основі), що від них вони вперше дізнались про існування алфавітної системи, і в них вони вперше навчились фіксувати свої думки за допомогою літер.

Фінікійці як торговий люд, котрі відвідували майже всі відомі на той час країни, дійсно могли занести семітський алфавіт в Європу і, таким чином, стати піонерами поширення алфавіту, а не його вина­ходу.

Вчені припускають думку проте, що алфавітне письмо було відо­ме євреям набагато раніше Моісея і було створене єврейськими жер­цями під безпосереднім впливом єгипетських ієрогліфів під небом Єгипту на базі його ієрогліфічної системи і звідси був перенесений на ханаанську землю, де вдосконалювався, і разом із фінікійським то­варом поширився світом.