Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1071014_9E0A3_poshivalov_v_p_baybuza_k_i_market...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.24 Mб
Скачать

5.4. Проведення Інтернет-опитувань

Одним з ефективних інструментів збору первинної інформації в мережі Інтернет є інтернет-опитування.

Висока ефективність методу проведення опитувань в Інтернеті пов’язана з тим, що завдяки своїм комунікативним властивостям, він максимально «зближує» анкетованих і інтерв’юера. Крім того, Інтернет дозволяє істотно знизити час, що витрачається на проходження анкети по ланцюжку «інтерв’юер – анкетований – заповнена анкета – введення анкети в базу даних – аналіз анкети – представлення результатів у графічному вигляді». Сучасні інформаційні засоби дозволяють зменшити час проходження даних по цьому ланцюгу буквально до декількох хвилин. Для порівняння, виконання всіх цих етапів вручну вимагає, щонайменше, декількох днів.

До числа відмінних особливостей проведення опитувань з використанням Інтернету також відноситься їх невисока вартість, автоматизація процесу опитування та аналізу його результатів, і можливість зосередження опитування на цільовій аудиторії.

Основною умовою, що забезпечує ефективність анкетування через Інтернет, є існування в його середовищі цільової аудиторії.

Планування вибірки.

Одним з ключових питань при проведенні інтернет-опитування є формування вибірки, тобто визначення контактної аудиторії, на якій буде проводитися дослідження. Важливими аспектами в даному випадку є репрезентативність вибірки (тобто відповідність характеристик вибірки характеристикам генеральної сукупності) і її незміщеність.

Репрезентативність вибірки в значній мірі пов’язана з тим, наскільки широко представлена ​​цільова аудиторія в Інтернеті. Звичайно, сьогодні в практично будь-якої цільовій аудиторії споживачів якогось продукту або послуги є певна частка користувачів Інтернету. Однак їх кількість серед споживачів у даній групі може бути дуже невеликою і ймовірність отримання достатньої для дослідження остаточної вибірки, що репрезентативно представляє генеральну сукупність, дуже мала.

Інше важливе питання – незміщеність вибірки. Очевидно, що чим більше аудиторія Інтернету буде наближатися за розмірами до генеральної сукупності, тим менше буде вірогідність отримати зміщену вибірку. Наприклад, у США, де інтернет-аудиторія вже сьогодні складає більше 60% від усього населення країни, проблема її зміщення не є настільки гострою, а для великого числа цільових груп і зовсім неактуальна. З іншого боку, в українському секторі Інтернету результати більшості опитувань, що не зачіпають його тематики, сьогодні найчастіше є зміщеними.

Місце проведення.

Опитування може проводитися шляхом розміщення анкети на сайтах, відвідуваних цільовою аудиторією, її розсилки по електронній пошті, пропозиції заповнити її в телеконференціях.

Метод проведення опитування за допомогою розміщення анкет на web-сайтах можливий як за наявності власного сайту, так і при його відсутності, наприклад, за окрему плату власнику сервера.

Заповнення анкети вимагає деяких зусиль від відвідувачів, тому необхідна достатня мотивація, щоб переконати їх витратити кілька хвилин на цю процедуру. Проведення анкетування найбільш зручно у випадку надання користувачам будь-яких послуг, як платних, так і безкоштовних, наприклад, безкоштовних послуг електронної пошти. У цьому випадку при реєстрації для отримання доступу до послуг їм може бути запропоновано заповнення невеликий анкети.

Можна комбінувати анкетування на web-сервері компанії c участю в телеконференціях. По-перше, активна участь у телеконференції може додати популярності в співтоваристві Інтернету, і анкети на web-сервері будуть заповнюватися більш активно. По-друге, разом із ключовими питаннями в конференції можна помістити посилання на повну анкету, розташовану на web-сервері.

Для підвищення інтересу користувачів до заповнення анкет в Інтернеті повною мірою застосовні традиційні засоби, такі як преміювання або оплата. Наприклад, може застосовуватися практика нарахування бонусів на рахунки клієнтів за заповнення анкети, цифрові купони (знижки при покупці) і т. п.

Складання анкети.

Анкета являє собою набір запитань, на які повинні бути отримані відповіді від респондентів, тобто осіб, відібраних для анкетування. Оскільки цей інструмент відрізняється гнучкістю і універсальністю, він є найбільш поширеним засобом збору первинних даних.

При використанні опитувальних методів виникає проблема складання питань. Залежно від спрямованості опитування виділяють відкриті і закриті питання. Відмінність їх полягає в тому, наскільки конкретно поставлена ​​мета проведеного дослідження. При цьому варіанти формулювання питань можуть бути найрізноманітнішими.

Розробляючи анкету, необхідно звертати увагу на характер питань, їх послідовність, форму, вибір слів. Вельми поширена помилка – постановка запитань, відповіді на які неможливі, неприємні або не потрібні, і відсутність питань, на які обов’язково слід було б отримати відповіді.

Крім цього, необхідно ретельно стежити за вибором слів і послідовністю питань. Найбільш кращі прості, прямі і недвозначні питання, які слід попередньо перевірити на невеликій вибірці респондентів. Важкі або особисті питання краще задавати наприкінці, щоб можлива негативна реакція індивіда не вплинула на решту відповідей. Нарешті, питання повинні бути логічними і послідовними.

При розробці анкети можуть використовуватися наступні рекомендації

  • формулювання питань повинне бути конкретним, ясним і однозначним; 

  • анкета повинна бути лаконічною і містити оптимальну кількість питань; 

  • анкета не повинна містити зайвих питань; 

  • в тексті анкети повинна використовуватися загальновизнана термінологія; 

  • всі питання повинні бути згруповані в певні блоки відповідно до логіки дослідження; 

  • в анкеті необхідно використовувати контрольні питання, призначені для перевірки щирості і послідовності опитуваних; 

  • важкі і особисті питання рекомендується поміщати в кінці анкети.

Проведення опитування не можна починати без відповідного тестування анкети, призначеного для оцінки самих питань і їх послідовності.