5.3. Пошук інформації в Інтернеті

Одним з основних аспектів проведення вторинних маркетингових досліджень за допомогою Інтернету є пошук джерел інформації. Сотні мільйонів сайтів, що знаходяться сьогодні в Мережі роблять поставлене завдання досить складним. Для того щоб полегшити цей процес і зробити його більш ефективним, в даному розділі описується підхід до вирішення завдання пошуку інформації в Інтернеті.

Для отримання якісного результату при проведенні пошуку необхідно дотримуватися ряду умов. Основними з них є контроль повноти охоплення ресурсів і достовірності знайденої інформації.

Перш за все, можливість знаходження тієї чи іншої інформації в Мережі визначається повнотою охоплення її ресурсів. Нерідко реалізація пошуку вимагає залучення максимального обсягу можливих джерел, в ролі яких можуть виступати не тільки web-сайти, але й бази даних, регіональні телеконференції, FTP-архіви і т. д. При цьому необхідною умовою успішного планування і проведення пошукових робіт стає знання всіх основних існуючих на сьогоднішній день типів ресурсів Інтернету, розуміння технічної та тематичної специфіки їх інформаційного наповнення та особливостей доступу до них.

Поряд з повнотою охоплення ресурсів, якість проведеного пошуку визначається достовірністю знайденої інформації. Контроль її достовірності може проводитися різними способами, в які входить знаходження і звірка з альтернативними джерелами інформації, встановлення частоти його використання іншими джерелами, з’ясування статусу документа і сайту, на якому він знаходиться, отримання відомостей про компетентність і положенні автора матеріалу і ряд інших.

Мережеві інформаційні ресурси.

За способом організації та зберігання інформації її джерела в Інтернеті можна розділити на наступні основні категорії: 

• файлові сервери – є традиційним способом зберігання даних і являють собою комп’ютери, частина дискового простору яких доступна через Інтернет. Доступ до даних на такому сервері здійснюється за допомогою спеціальних програм, що підтримують протокол передачі файлів – FTP. Даний протокол у загальному випадку вимагає авторизації, тобто ідентифікації користувача. Для здійснення доступу до файлів з боку довільного користувача Мережі зазвичай використовується так званий анонімний вхід під реєстраційним ім’ям anonymous, для якого пароль не потрібно. Цей протокол підтримується всіма стандартними браузерами; 

• web-сайти є сьогодні основним і найбільш поширеним типом інформаційних ресурсів у Мережі. Сайт може містити інформацію, представлену в самій довільній формі: графічній, звуковій, відеозображення і т.д.; 

• телеконференції можуть бути джерелом необхідної інформації, що, як правило, носить неофіційний характер. Телеконференції являють собою спосіб спілкування людей, що мають доступ в Мережу, і призначені для обговорення будь-яких питань або розповсюдження інформації. Вони дозволяють домогтися зворотного зв’язку з безліччю осіб і провести детальне обговорення якої-небудь проблеми територіально роз’єднаними людьми; 

• бази даних можуть містити саму довільну інформацію: публікації, довідкову інформацію, інші дані. Найбільш широко поширений спосіб доступу до баз даних через стандартні браузери, так як він забезпечує максимальну потенційну аудиторію споживачів інформації. Поряд з безпосереднім витягом інформації з баз даних широко використовується динамічна побудова web-сторінок в процесі виконання користувальницьких запитів.

Всі названі раніше джерела можна класифікувати за рядом ознак: 

• за мовною ознакою – в силу історико-географічних причин найбільш поширеною мовою в Інтернеті є англійська, проте в Мережі представлені практично всі основні мови світу і, як відзначають дослідницькі компанії, їх частка постійно зростає. Часто трапляється ситуація, коли сайт підтримують одночасно декілька мов – на вибір користувача; 

• за географічною ознакою – у інформаційних ресурсів зазвичай є своя цільова аудиторія, і її місцезнаходження часто може бути зіставлене з якимось географічним регіоном. Слід зауважити, що територіальний поділ не відноситься до можливості доступу до ресурсів, який може бути здійснений з будь-якої точки земної кулі; 

• по виду і характеру інформації, що представляється (новини, рекламна інформація, тематична інформація, довідкова інформація) – це найбільш важливий, з практичної точки зору, поділ, оскільки саме інформаційне наповнення в кінцевому підсумку виявляється вирішальним при відборі джерел. В той же час якраз цей аспект може бути найбільш важко формалізованим з причини неоднорідності представленої інформації. Наприклад, один і той же web-сайт може містити інформацію самих різних видів. Тому наведений поділ на підгрупи в достатній мірі умовний.

Засоби пошуку інформації.

За принципом організації та використання засобу пошуку можна виділити наступні інструменти: 

• пошукові машини – є ключовим інструментом пошуку інформації, оскільки містять індекси більшості web-серверів Інтернету. Однак саме ця перевага обертається їх головним недоліком. На будь-який запит вони видають зазвичай надмірно велику кількість інформації, серед якої тільки незначна частина є корисною, після чого потрібно значний обсяг часу для її вилучення та обробки; 

• мета-засоби пошуку – дозволяють прискорити виконання запиту шляхом передачі аргументів пошуку, тобто ключових слів, одночасно декільком пошуковим системам. При значному прискоренні процесу і збільшенні охоплення пошуку, цей спосіб має ряд недоліків, пов’язаних з необхідністю координації в часі надходження результатів обробки запиту від декількох систем, а також тим, що вони не дозволяють використовувати можливості мови запиту кожного з застосовуваних пошукових засобів; 

• спеціалізовані засоби пошуку – являють собою «програми-павуки», які в автоматичному режимі переглядають web-сторінки, відшукуючи на них потрібну інформацію. Механізм їх роботи близький до механізму, який використовують пошукові системи для побудови своїх індексних таблиць. Вибір між першими і другими являє собою класичний вибір між застосуванням універсальних або спеціалізованих засобів; 

• каталоги – як і пошукові машини, використовуються відвідувачами Інтернету для знаходження необхідної інформації. Каталог являє собою ієрархічно організовану структуру, в яку дані заносяться з ініціативи користувачів. Як наслідок, обсяг інформації в них дещо обмежений у порівнянні з пошуковими системами, але в той же час більш впорядкований завдяки ієрархічний тематичній структурі, що лежить в їх основі.

Методи пошуку інформації.

Більш-менш серйозний підхід до будь-якій задачі починається з аналізу можливих методів її вирішення. Пошук інформації в Інтернеті може бути проведений за допомогою двох основних методів, які, в залежності від його цілей і завдань, можуть бути використані окремо або в комбінації один з одним: 

• використання пошукових систем – сьогодні цей метод є одним з основних при проведенні попереднього пошуку. Його застосування засноване на ключових словах, які передаються системі в якості аргументу пошуку. Результатом є список ресурсів Інтернету, які підлягають детальному розгляду. Отримання найбільш релевантного результату вимагає проведення попередньої роботи по складанню тезауруса; 

• пошук по гіпертекстових посиланнях – оскільки всі сайти Інтернету пов’язані між собою гіперпосиланнями, пошук інформації може бути здійснений шляхом послідовного перегляду за допомогою браузера пов’язаних посиланнями web-сторінок. До цього виду пошуку також відноситься використання каталогів, класифікованих і тематичних списків і всіляких невеликих довідників. Такий метод найбільш трудомісткий, однак «ручний» перегляд web-сторінок часто виявляється єдино можливим на заключних етапах інформаційного пошуку, що вимагає глибокого аналізу. Він може бути також більш ефективний при проведенні повторних циклів або перегляді новостворених ресурсів.