
- •Тема1: Економічна теорія: предмет, метод і функції. Питання
- •1.Методи дослідження соціально-економічних явищ.
- •2. Позитивна й нормативна економічна теорія.
- •Завдання
- •Тема 2: Економічний розвиток: рушійні сили та фактори. Питання
- •1. Економічні інтереси: сутність, види, взаємодія.
- •2. Взаємозв’язок потреб і споживання.
- •Завдання
- •Тема 3. Фактори, процес і результати виробництва. Питання
- •1. Організація та технологія в процесі виробництва. Технологічні способи виробництва.
- •2. Ефективність суспільного виробництва, її показники.
- •Показники економічної ефективності
- •Тема 4: Економічні системи суспільства. Питання
- •1. Основні ступені соціально-економічного розвитку. Цивілізаційний підхід.
- •2. Формаційний підхід. Проблеми економічного вибору в різних економічних системах.
- •Тема 5: Товарне виробництво. Товар і гроші Питання
- •1. Форми вартості.
- •2. Теорії, що визначають вартість (цінність) товару.
- •Завдання
- •Тема 6: Загальні основи ринку. Питання
- •1. Основні функції і типи ринку.
- •2. Ключові проблеми формування ринку в Україні.
- •Завдання
- •Тема 7: Суб’єкти ринкової економіки. Питання
- •1. Суть, умови, принципи підприємницької діяльності. Організаційно-правові форми підприємництва. Умови розвитку підприємництва в Україні.
- •2. Доходи і витрати домашніх господарств. Прожитковий мінімум та оптимальний споживчий бюджет.
- •3. Функції і основні напрями використання прибутку.
- •Завдання
- •Тема 8: Конкуренція і монополія. Теорія ринкових структур. Питання
- •1. Причини виникнення і форми монополії.
- •2. Антимонопольне законодавство.
- •Завдання
- •Тема 9: Ринок факторів виробництва і розподіл доходів. Питання
- •1. Похідний характер попиту на фактори виробництва.
- •2. Ринок природних ресурсів. Земельна рента і ціна землі.
- •Завдання
- •Тема 10: Національна економіка та її показники. Питання
- •1. Система національних рахунків, її принципи.
- •2. Нерівність у розподілі доходів, її принципи.
- •Завдання
- •Тема 11: Економічне зростання та його фактори. Питання
- •1. Вплив науково-технічної революції на економічний розвиток.
- •2. Види циклів. Особливості сучасних циклів.
- •Завдання
Тема 5: Товарне виробництво. Товар і гроші Питання
1. Форми вартості.
2. Теорії, що визначають вартість (цінність) товару.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Форми вартості.
В примітивних суспільствах, коли ринкові відносини носили ще не затверджений характер, переважав натуральний обмін - тобто один товар обмінювався на інший без використання грошей (Т - Т). Акт купівлі був одночасно і актом продажу. Пропорції встановлювались в залежності від випадкових обставин, наприклад наскільки була виражена потреба в пропонуємому продукті у одного племені, а також наскільки дорожили своїм надлишком інші. Існувала проста, одинична або випадкова форма вартості .
По мірі розширення обміну, особливо з виникненням суспільного поділу праці між виробниками продукції в обмінних операціях наростали труднощі. Проста форма вартості поступово замінюється на повну або розгорнуту .Один продавець, який бажав обміняти виловлену рибу на тару для зберігання продовольчих запасів, але не знаходив потрібного йому товару; інший збирався обміняти зерно на шкіри. Але також був змушений покидати ринок з нереалізованим товаром. Продавці(вони ж і покупці) були змушені довго чекати нової ринкової ситуації. Бартер ставав незручним.
Власник риби, з тим, щоб зберегти її вартість і полегшити собі подальші обмінні операції скоріше всього буде намагатися обміняти свою рибу на такий товар, який частіше всього можна зустріти на ринку, який вже почав виготовлятися як засіб обміну. Таким чином, деякі товари набували особливого статусу, починали грати роль загального еквіваленту, причому цей статус встановлювався загальною згодою. Виникає загальна форма вартості.
У деяких народів багатство вимірялося чисельністю голів худоби, і стада приганялись на ринок для оплати майбутніх покупок. Акти купівлі-продажу вже не співпадають, а розділяються в часі і просторі. В Росії еквіваленти обміну називались «кунами» - від хутра куниці. В давнину на частині нашої території ходили «хутрові» гроші. А гроші у вигляді шкіри обертались у віддалених районах країни ще навіть у часи Петра І.
Розвиток ремесла і особливо плавки металів дещо спростили справу. Роль посередників в обміні закріпляється за металевими злитками. Спочатку це були мідь, бронза, залізо. Ці еквіваленти обміну розширюють сферу дії і стабілізуються, перетворюючись тим самим в гроші. Обмін здійснюється вже по формулі Т - Д- Т. Виникає грошова форма вартості.
Факт появи і розповсюдження грошей не веде безпосередньо до росту споживання товарів і послуг в суспільстві. Споживають лиш те, що виробляється, а виробництво є результатом взаємодії праці, землі і капіталу. Використання грошей скорочує загальні витрати, час, необхідний для того, щоб знати партнера, сприяє подальшій спеціалізації праці. По мірі збільшення суспільного багатства роль загального еквіваленту закріпляється за дорогоцінними металами (сріблом, золотом), які в силу своєї рідкісності, високої цінності при малому об’ємі, однорідності і інших корисних якостях виконували роль грошового матеріалу на протязі тривалого періоду людської історії. Біметалізм був характерний для періоду первісного накопичення капіталу. Відомі два різновиди біметалізму:
а) система паралельної валюти: коли цінносне співвідношення між золотими і срібними монетами встановлюється на ринку стихійно;
б) система двійної валюти – між золотом і сріблом встановлюється державою.
Біметалізм не відповідав потребам розвитку товарного виробництва, в результаті чого було здійснено перехід до монометалізму. В залежності від того, який метал грає роль загального еквівалента монометалізм може бути срібним або золотим. При системі монометалізму в обігу знаходяться не лише срібні монети, а також мідні монети і паперові гроші. З розвитком капіталізму найбільш прийнятим став золотий монометалізм.