- •Диференціальна психологія Курс лекцій
- •6.030103 Практична психологія
- •Житомир – 2013
- •Література
- •Предмет та завдання диференціальної психології
- •Дослідження індивідуальних відмінностей в ранніх психологічних теоріях
- •Передумови виникнення диференціальної психології:
- •Основні диференціально-психологічні конструкти
- •Диференційно-психологічна парадигма у вивченні людини
- •5.1. Організм – тілесний фактор індивідуальності
- •5.2. Індивід – передумова особистості
- •5.3. Особистість – психологічний носій соціальних властивостей
- •5.4. Індивідуальність – інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини
- •5.5. Людина як суб’єкт взаємодії зі світом
- •Принципи формального підходу до індивідуальності
- •Компоненти структури індивідуальності
- •Елементи індивідуальності та їх інтеграція в цілісну структуру
- •Ендофактори та екзофактори у детермінації міжіндивідуальної варіативності
- •Література
- •Анастази а. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / Пер. С англ. − м.: Апрель Пресс, Изд-во эксмо-Пресс, 2001. – с. 112-157.
- •Либин а.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: учебное пособие. – м.: Эксмо, 2006. – с. 25-53, 107-135, 252-265.
- •Государев н.А. Дифференциальная психология в вопросах и ответах: Учебное пособие. – м.: «Ось-89». – с. 55-76.
- •Фактор спадковості як обмежуюча умова розвитку організму
- •Поняття оточуючого середовища: пренатальне середовище; соціальне середовище
- •Взаємовплив спадковості і середовища
- •Найбільш поширені помилкові стереотипи щодо впливу спадковості і середовища
- •Поведінка, що не є результатом научіння
- •Тілобудова і поведінка
- •Історико-психологічний аналіз поняття темперамент
- •Типологія темпераменту
- •Властивості нервової системи як передумова темпераменту
- •Розвиток темпераменту в контексті психогенетичних і лонгітюдних досліджень
- •Література
- •Анастази а. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / Пер. С англ. − м.: Апрель Пресс, Изд-во эксмо-Пресс, 2001. – с. 492-500.
- •Либин а.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: учебное пособие. – м.: Эксмо, 2006. – с. 136-150.
- •Государев н.А. Дифференциальная психология в вопросах и ответах: Учебное пособие. – м.: «Ось-89». – с. 45-54.
- •Проблема задатків, здібностей та інтелекту у диференційній психології
- •Загальні інтелектуальні здібності
- •Характеристика тестологічних підходів до інтелекту
- •Стійкість інтелектуальних вимірювань
- •Інтелект у структурі індивідуальних властивостей
- •Спадковість і середовище у в детермінації інтелектуальних відмінностей
- •Критерії та ступені важкості розумової відсталості
- •Література
- •Анастази а. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / Пер. С англ. − м.: Апрель Пресс, Изд-во эксмо-Пресс, 2001. – с. 593-660.
- •Либин а.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: учебное пособие. – м.: Эксмо, 2006. – с. 252-265.
- •Статеві відмінності у прояві властивостей нервової системи і темпераменту
- •Статеві відмінності в емоційні сфері
- •Відмінності у здібностях чоловіків і жінок
- •Особистісні відмінності чоловіків і жінок
- •Гендерні особливості поведінки
- •Література
- •Анастази а. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / Пер. С англ. − м.: Апрель Пресс, Изд-во эксмо-Пресс, 2001. – с. 206-242.
- •Либин а.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: учебное пособие. – м.: Эксмо, 2006. – с. 180-193.
- •Государев н.А. Дифференциальная психология в вопросах и ответах: Учебное пособие. – м.: «Ось-89». – с. 77-93.
- •Місце характеру у структурі індивідуальності
- •Характер та інші властивості індивідуальності
- •Структура характеру
- •Зв’язок характеру і темпераменту
- •Поняття про я-концепцію
- •Поняття про самооцінку
- •Література
- •Анастази а. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / Пер. С англ. − м.: Апрель Пресс, Изд-во эксмо-Пресс, 2001. – с. 413-447.
- •Либин а.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: учебное пособие. – м.: Эксмо, 2006. – с. 194-217.
- •Ломов б.Ф. О системном подходе в психологии // Вопросы психологии. – 1975. – № 2. – с. 31-45.
- •Особистість: диференційно-психологічний аспект
- •Концепція особистісних рис. Теорії особистісних факторів
- •Ієрархічна організація особистості
- •Формально динамічна модель особистості
- •Функціональна особистість
Критерії та ступені важкості розумової відсталості
У широкому смислі термін «розумова відсталість» означає яскраво виражену неповноцінність тих здібностей, наявність яких необхідна для виживання у певних культурних умовах. тому це напряму пов’язану з розвитком інтелекту. У нашій культурі розвиток мови та вербальні здібності мають вирішальне значення при діагностиці розумової відсталості. Принциповим критерієм діагностики та класифікації розумової неповноцінності є психометричний коефіцієнт інтелекту. Розумово відсталих ділять на ідіотів, імбецилів, дебілів та межових.
Серед найбільш поширених випадків клінічних різновидів неповноцінності можна назвати монголізм, церебральний параліч, мікроцефалію, кретинізм, гідроцефалію. Порівняно рідко зустрічаються фенілпіровічна агенція та амауротична ідіотія; причина цих захворювань криються у спадкових метаболічних порушеннях.
Сучасні дослідження вказують на те, пренатальний та паранатальний середовищні фактори мають значно важливішу роль, аніж вважалося раніше. Перспективним є припущення про мультифакторну та уніфакторну причинність неповноцінність. Мультифакторна причинність частіше зустрічається у випадках легкої форми дебільності, а уніфакторна причинність характерна для специфічних клінічних різновидів.
Розумово відсталі в цілому перебувають на нижчому рівні фізичного розвитку, у них спостерігаються фізичні та сенсорні дефекти, загальний стан здоров’я незадовільний, сприйнятливі до хвороб і нетривалого часу життя, але в інших аспектах не так сильно вирізняються від нормального населення. Коефіцієнт інтелекту у них з часом погіршується, проте це може бути обумовлене перебуванням у спецзакладах. Найменш розвинуті у них абстрактні функції. Поведінка стереотипна.
Лекція 4. Особливості статевих і вікових відмінностей
Мета: ознайомити студентів зі статевими відмінностями у прояві властивостей нервової системи та розвитку здібностей.
Професійна спрямованість: уміння визначати статеві відмінності у поведінці.
План:
Статеві відмінності у прояві властивостей нервової системи і темпераменту.
Статеві відмінності в емоційні сфері.
Відмінності у здібностях чоловіків і жінок.
Особистісні відмінності чоловіків і жінок.
Гендерні особливості поведінки.
Основні поняття |
статеві відмінності, гендерні відмінності, особистісні відмінності, властивості нервової системи, здібності |
Література
Основна література
Анастази а. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / Пер. С англ. − м.: Апрель Пресс, Изд-во эксмо-Пресс, 2001. – с. 593-660.
Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2006. – С. 35-38, 114-145, 190-215.
Либин а.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: учебное пособие. – м.: Эксмо, 2006. – с. 252-265.
Палій А.А. Диференціальна психологія: Курс лекцій. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. – С. 554-597.
Статеві відмінності у прояві властивостей нервової системи і темпераменту
Сила нервової системи. Збільшення з віком осіб, що мають велику або середню силу нервової системи, виражено як в осіб чоловічої, так і жіночої статі, але в останніх більш яскраво (за рахунок того, що дівчат 7-8 років зі слабкою нервовою системою більше, ніж хлопчиків того ж віку, а у віці 18-25 років різниці між особами чоловічої і жіночої статі у кількості осіб з сильною і слабкою нервовою системою немає).
Рухливість нервових процесів. Серед хлопчиків 7-16 років кількість осіб з рухливістю як збудження, так і гальмування більше, ніж серед дівчаток. Затим з рухливістю збудження і гальмування більше стає жінок.
Баланс нервових процесів. Суттєвих відмінностей між дівчатками і хлопчиками не спостерігається. До періоду статевого дозрівання осіб з переважанням гальмування більше серед дівчат, так само як і після нього. В пубертатному віці з переважанням гальмуванням більше гальмування. За кількістю осіб з переважанням збудження різниці між чоловіками і жінок практично немає в усіх вікових категоріях.
Лабільність. Суттєвої відмінності за показниками лабільності між чоловіками та жінками майже немає.
Властивості темпераменту. У виборці чоловіків виявилося вдвічі більше осіб сенсорно плануючого і вчетверо - інтуїтивно раціонального типу, у групі жінок – вдвічі більше осіб інтуїтивно емоційного типу. Дівчата виявилися більш екстравертованими, емоційними, з більш розвинутою інтуїцією, більш природними і спонтанним, ніж хлопці. Хлопці відрізнялися раціональністю та планомірністю.
Комунікабельність жінок вища, ніж у чоловіків.
Поширеність типів з акцентуаціями характеру за О. Є. Лічко. У хлопців достовірно частіше, ніж у дівчат, зустрічаються епілептоїдні та гіпертимні типи, а у дівчат – лабільний і психастенічний. Інші типи представлені майже однаково.