34. Гетьманування Івана Мазепи. Полтавська битва.

25 липня 1687 р. відбулася козацька рада, на якій було обрано гетьмана України Івана Мазепу. За його правління було укладено Коломацькі статті (1687р), які підтверджували козацькі права та привілеї; Мазепа всіляко підтримував Росію; наділяв землями та привілеями козацьку старшину; надава пільги організаторам промисловості; запровадив панщину в два дні на тиждень; силою придушував селянські повстання, за що його запорожці називали «відчимом України».

Полтавська битва між шведськими та російськими військами відбулась 27 червня 1709 р. Їй передувала облога Полтави шведською армією. Метою шведі вбуло захоплення в Полтаві пороху, фуражу, провіанту та одягу, атакож встановити контроль над басейном річки Ворскла та переправою через Дніпро. Але Полтаву шведи так і не взяли. Під час облоги Полтави до міста підійшла російська армія, до якої входили українські військові частини під командуванням С. Палія. Битва тривала кілька годин, і ще до полудня шведи були розгромлені. Причинами поразки стала кількісна перевага російського війська; відсутність єдинного тактичного плану битви. Наслідками Полтавської битви були значні людські та матеріальні втрати; царський уряд почав ліквідацію Гетьманщини; І. Мазепа не пережив поразки і помер у жовтні 1709р.

35. Пилип Орлик та його конституція

Після поразки Мазепи під Полтавою в еміграції на території Туреччини опинилися його прибічники – мазепинці. Боротьба за гетьманську булаву тривала пів року. А в 1710 році козацька рада в Бендерах обрала генеральську старшину та нового гетьмана Пилипа Орлика. За правління Пилипа Орлика було підписано договір з Карлом ХІІ про протекторат Швеції над Україною; домовився з Кримським ханством про спільну боротьбу проти Росії; для підтримки П. Орлика Туреччина оголосила війну Московському царю 1710 р.; узяв участь у підписанні Прутського договору між Московським царством та Туреччиною; уклав так звану конституцію Пилипа Орлика.

Конститу́ція Пили́па О́рлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведським королемКарлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу.Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання.

36. Обмеження автономії України за часів правління Івана Скоропадського та Павла Полуботка. Малоросійська колегія.

По закінченні Північної війни Петро I вживає заходів для ліквідації автономії України. Це відбувається за часів правління Івана Скоропадського. Причиною цього стали «Просительні статті», де Скоропадський просив царя зберегти права і вольності України. На їх основ Петро І видав « Рішительний указ», в якому йшлось про: встановлення контролю за збиранням податків та витратами на утримання козацького війська; відмовлення козакам у звільнені від підпорядкування російським офіцерам; звільнення загального війська від участі у військових походах. Із Гетьманщини заборонено було вивозити будь-які товари, що гальмувало розвиток торгівлі. Заборонялося друкувати книжки українською мовою, з церков вилучали книжки українською мовою. За кордон були висланні студенти Києво-Могилянської академії. В той же час Петро І формує Малоросійську колегію (1722—1727 р.) на чолі з С. Вільяміновим. Вона складається з 6-ти російських офіцерів і прокурора та контролює владу гетьмана. Обраний у 1727 р. гетьман Д. Апостол керує державою через військову канцелярію, Раду генеральної старшини і царського резидента. Після його смерті в 1734 р. царський уряд не дозволив обрати нового гетьмана, а уся влада була передана князю Шаховському. Неуспішною виявилася робота створеної в 1728 році Кодифікаційної комісії, якою керував Генеральний обозний Я. Лизогуб (1675—1749). За 15 років діяльності вона створила важливий документ (351 стаття) — «Права, за якими судиться Малоросійський народ». У ньому конкретизувалися повноваження і межі автономності України в складі Російської імперії. Гетьманування Павла Полуботка (1722-1723рр.) 22 липня 1722 року Петро І дорочив управління Гетьманщиною наказному гетьманові Павлу Полуботку. За роки свого гетьманування Полуботок активно підтримував вимоги старшини ліквідувати Малоросійську колегію та відновити повноцінне гетьманство; запровадив колегіальні суди; призначив інспекторів, які наглядали за виконанням гетьманських рішень; написав Коломацькі петиції – звернення до Петра І з вимогою відновлення державних прав України, які залишилися без вдповіді. На друге звернення Петро І викликав Полуботка та старшини до Петербурга, де їх заарештували і кинули до Петропавлівської фортеці.