2.6. Визначення тривалості робіт та побудова календарного графіків

Для визначення тривалості робіт зі зведення будівлі необхідно призначити склад бригади (ланки) та встановити її численність у зміну, а також потрібну кількість змін на добу. Для робіт, пов’язаних з монтажними кранами, пропонується, звичайно, робота у 2-3 зміни на добу. Для робіт, що виконується вручну, – 1 зміна на добу. Склад ланки приймається відповідно до збірників ЕНиР. Певні роботи, які виконуються однією бригадою одночасно, об’єднуються в одну загальну роботу. Трудомісткість об’єднаної роботи приймається як сума трудомісткості всіх робіт, що входять до неї.

Тривалість кожної з робіт визначається таким чином:

, де:

–­ затрати праці, люд.-дні;

–­ кількість робітників у зміні, роб.;

–­ кількість змін на добу.

Підбір складу бригад та підрахунок тривалості робіт виконується одночасно з побудовою та оптимізацією календарного графіка виконання робіт та графіка використання трудових ресурсів. Після побудови плана-графіка виконання робіт і графіка потреби будівельних робітників розраховуємо їх техніко-економічні показники.

Побудований календарний графік (графічна часина) має такі техніко-економічні показники:

1. Тривалість робіт за графіком – 324 днів;

2. Витрати праці – 11784люд.-днів;

3. Середня кількість робітників – 37 роб.;

4. Максимальна кількість робітників – 55 роб.;

5. Коефіцієнт нерівномірності використання робітників α – 1,49.

При цьому :

• тривалість робіт визначається безпосередньо з календарного графіка;

• витрати праці визначаються як сума 5-ої графи таблиці 2.4;

• максимальна кількість робітників визначається за допомогою графіка використання трудових ресурсів (робітників);

• коефіцієнт нерівномірності використання робітників α визначається відношенням максимальної кількості робітників до середньої їх кількості. Цей коефіцієнт не повинен перевищувати значення [α]_max=1,5-1,6.

Розрахункові схеми взаємозв‘язків робіт.

Все різноманіття взаємозв‘язків робіт зводиться до трьох схем: послідовного, паралельного та послідовно-паралельного виконання робіт [6].

Послідовне виконання робіт (З-П) (розрахункова схема 1 )

Між закінченням попередньої і початком наступної роботи можливий тимчасовий розрив між роботами (Т_р).

Схема 1.

_tі3і

Т_р

Т_і

t^П_і+1

Т_і+1

Ранній початок роботи: (2.1)

Пізнє закінчення роботи: (2.2)

де Т_і, Т_і+1 – тривалість робіт, відповідно і та і+1;

Т_р – можливий розрив у часі між роботами;

t_i ^рп; t_i ^рз – ранні часові параметри роботи і (початок та закінчення);

t_i ^пп; t_i ^пз – пізні часові параметри роботи і (початок та закінчення).

При послідовному виконанні робіт закінчення (З) попередньої роботи зв‘язано з початком (П) послідуючої роботи, ознака: закінчення –початок (З-П).

Паралельне та послідовно-паралельне виконання робіт (розрахункові схеми 2, 3)

При розрахунковій схемі 2 (паралельне виконання робіт) роботи виконуються в основному незалежно одна від одної, хоча при певних обставинах можливе обмеження часу початку чи закінчення однієї із робіт.

Тому при розрахунках буває потреба враховувати:

а)обмеження за часом початку однієї з робіт;

б) обмеження за часом закінчення однієї з робіт.

При розрахунковій схемі 3 (послідовно-паралельне виконання робіт) одна з робіт у будь-який момент часу повинна відставати від іншої на визначений мінімальний інтервал часу. Тому в залежності від тривалості попередньої (і) та послідуючої (і+1) робіт вони можуть бути пов’язані своїми початками або закінченнями.

А) Роботи взаємопов‘язані початками робіт.

Ознака: початок – початок (П-П), схеми 2а, 3а (при )

Схема 2а. Схема 3а.

t^П_і

Т_і

і

t^П_і+1

Т_і+1

і+1

Ранній початок роботи (2.3)

Пізній початок роботи (2.4)

Б) Роботи взаємопов‘язані закінченням робіт.

Ознака: закінчення – закінчення (З-З), схеми 2б, 3б (при )

Схема 2б. Схема 3б.

Раннє закінчення роботи (2.5)

Пізнє закінчення роботи (2.6)

Обчислення закінчень і початків робіт у будь-якій розрахунковій схемі.

Закінчення роботи (2.7)

Початок роботи (2.8)

Обчислення резервів часу робіт.

Резерв часу роботи дорівнює (2.9)

Мінімальний розрив у часі між роботами Т_р приймається з умов технологічних, організаційних або з умов техніки безпеки. Спочатку приймається бажаний розрив між роботами у просторі, наприклад 1/2 або 1/3 частина довжини чи ширини будівлі (залежно від його конструктивних особливостей). У такому випадку мінімальний розрив у часі між роботами Т_р буде дорівнювати тривалості технологічної перерви між роботами.