3. Відношення між обсягами понять.

В процесі пізнання, мисленнєвого моделювання дійсності, ми оперуємо різними поняттями, які певним чином взаємодіють між собою. Ці відношення можуть бути різного роду.

Усі поняття щодо змісту поділяються на порівнянні (ті, що мають спільні істотні ознаки) й непорівнянні (такі, що не мають спільних істотних ознак). Так непорівнянними можна вважати поняття “правопорушення” і “правопорушник”, оскільки у першого родова ознака – ‘дія’, у другого – ‘особа’ Поняття ж “студент” і “юрист” є порівнянними через спільну ознаку ‘особа’.

N.B. Необхідно звернути увагу на те, що слід відрізняти відношення між поняттями про якісь предмети і відношення між самими цими предметами. Так міський район є складовою частиною міста як предмета, але ми не можемо стверджувати, що поняття “міський район” входить до обсягу поняття “місто”. Тут ми маємо справу з відношенням “частина” – “ціле” між предметами, які називають мереологічними, тоді я к відношення між обсягами понять – логічними.

Порівнянні поняття у свою чергу діляться на сумісні й несумісні.

Відношення сумісності наявні між поняттями, обсяги яких принаймні частково збігаються. Тобто при їх порівнянні ми можемо завжди знайти предмети , які одночасно входять до двох чи більше класів (множин)..

NB: Види відношень між поняттями зручно моделювати за допомогою кіл Ейлера: (По імені Леонарда Ейлера, славнозвісного математика і логіка XVIII ст., котрий, власне, запропонував цей спосіб наочного зображенні відношень між обсягами понять).

Сумісні поняття:

1. Рівнозначні , або тотожні поняття – відношення, коли обсяги понять повністю співпадають в усіх елементах:

А – правопорушення

В – протиправна дія А В

2. Підпорядковані (підрядні) – ті, що відображають родо-видові відношення між поняттями: Обсяг одного поняття (видового) повністю включено до обсягу іншого поняття (родового)

А – злочин А

В – шахрайство В

3. Перетин – відношення, при яких обсяги понять частково співпадають, а частково залишаються самостійними. Інакше кажучи, при перетині ми знаходимо область предметів які одночасно входять до двох і більше класів.

А – студент

В– юрист А В

Відношення несумісності наявні між поняттями, обсяги яких не мають жодних спільних елементів (відсутні предмети, котрі б одночасно входили до двох несумісних класів), проте ці поняття пов’язані спільною родовою ознакою.

Несумісні поняття:

1. Співпідпорядкування (супідрядність, координація) – ряд видових понять підпорядковані спільному родовому поняттю:

А – правознавець А

В – адвокат В С

С – суддя

D – нотаріус D

2, Суперечні (контрадикторні) – відношення між двома взаємовиключаючими за змістом поняттями, сума обсягів яких вичерпує обсяг родового поняття.

А – законний вирок

не-А - незаконний вирок А не-А

3. Протилежні (контрарні) – відношення між протиставленими поняттями, сума обсягів яких не вичерпує обсяг родового поняття. Протилежні поняття здебільшого відображають крайні міри якостей предметів.

А – краса А

В – прекрасний В С

С – потворний

За допомогою Ейлерових кіл можна одночасно відбити різні відношення між низкою понять. Наприклад:

А – юрист А

В – адвокат

С – одесит С В

D – законодавець

Е – сім’янин D Е