3. Простий категоричний силогізм

Простий категоричний силогізм є чи не найпоширенішим видом опосередкованих дедуктивних умовиводів. Його відкривач Аристотель характеризував силогізм як висловлювання, в якому «якщо щось стверджуэться [пропонується], то з необхідністю випливає щось відмінне від стверджуваного саме в силу того, що стверджуване є ».¹

Отже, силогізм – це умовивід, в силу якого, визнавши істинність засновків силогізму не можна не погодитися з істинністю висновку, що з цих засновків випливає.

Якщо вихідні судження силогізму є істинними, то за умови дотримання належних правил силогізму, в наслідок умовиводу виходить істинний висновок.

Простий категоричний силогізм (гр. sillogismos – рахування, перелічування)– це такий силогізм в якому висновок випливає з двох вихідних категоричних суджень (засновків):

Усі судді (М) – юристи (Р).

N. (S) – суддя (М).

П етренко (S) –юрист (Р).

Осердя силогізму становлять поняття, котрі називаються термінами силогізму. Простий категоричний силогізм складається з трьох термінів:

_______________________________________________

1. Аристотель. Первая аналітика // Собр. Соч. В 4-х тт.– М.: Мысль, 1976. – Т.2. _ С.120.

1. Меншим терміном називається поняття, яке у висновку є суб'єктом. Позначається менший термін символом (S)

2. Більший термін – поняття, яке у висновку є предикатом. Позначається символом (Р)

4. Середній термін силогізму (М) – це поняття, що міститься в обох засновках, але відсутнє у висновку.

Засновок, у якому зустрічається більший термін, називається більшим засновком і традиційно записується першим. Засновок, який містить менший термін, називається меншим засновком і записується під більшим.

Більший та менший терміни вони називаються крайніми термінами силогізму. Середній термін є тією ланкою, що зв'язує між собою більший та менший терміни і робить необхідним висновок. Так, щодо наведеного силогізму:

1) Р– 2) М– 3) Р– М-/+

M+ S+ S+

NB. Висновки у простому категоричному силогізмі здійснюються на підставі аксіоми: "Усе, що стверджується чи заперечується щодо роду (класу) з необхідністю стверджується чи заперечується і щодо виду (чи щодо члена даного класу), що належать до даного роду. Тобто, якщо ми стверджуємо про родовий клас “юристи”, що галуззю їхньої діяльності є право, то це значить, що видові класи “адвокат”, “слідчий” тощо теж стосуються цього твердження.

Залежно від розташування середнього терміна у засновках виділяються чотири фігури силогізму.

І фігура

М (Р) Усі судді (М) – юристи Р

N. (S) – суддя (М)

N. (S) – .юрист

S (Р)

ІІ фігура

Р М Усі судді (Р) – юристи (М)

N. (S) – не юрист (М)

N. (S) – .не суддя (Р)

S M

ІІІ фігура

М Р Деякі злочини (М) спрямовані проти

особи (Р)

Усі злочини (М) – правопорушення (S)

M S Деякі правопорушення (S) спрямовані

проти особи (Р)

ІV фігура

Р М Усі злочини (Р) – правопорушення (М)

Усі правопорушення (M )– вчинки

людей (S)

M S Деякі вчинки людей (S) – злочини (P)

NB. Кожна фігура силогізму має практичне значення, оскільки відбиває різні прийоми оперування засновками. Напр., перша фігура використовується, коли необхідно довести істинність загального чи часткового судження, або якийсь випадок під загальне правило (як в наведеному вище прикладі); другою фігурою користуються при необхідності спростувати стверджувальне судження; для спростування загального судження використовують третю фігуру і т.п.

Окрім фігур у простому категоричному силогізмі розрізняються ще й модуси. Щодо модусів простого категоричного силогізму, то їх визначення ґрунтується на знанні кількісно-якісних характеристик простих суджень. Усіх можливих модусів у чотирьох фігурах – 64, але правильних із них лише 19:

1-ша фігура: ААА. ЕАЕ, АІІ. ЕІО

2-га фігура: АЕЕ. АОО, ЕАЕ, ЕІО;

3-тя фігура: ААІ, ЕАО, ІАІ. ОАО. АІІ, ЕІО;

4-та фігура: ААІ, АЕЕ, ІАІ, ЕАО, ЕІО.

Щоб визначити модус силогізму, достатньо знати якісно-кількісну характеристику простих суджень: три буквених символи відображають відповідно якісно-кількісну характеристику більшого і меншого засновків та висновку.

NB. У середні віки для кожного з модусів були навіть придумані назви, в яких кожна голосна буква означає певний тип простого судження:

1-ша фігура: Barbara, Celarent, Darii, Ferio;

2-га фігура: Cesare, Camestres, Festino, Baroko;

3-тя фігура: Darapti, Disamis, Datisi, Felapton, Bocardo,

Ferison;

4-та фігура: Bramalip, Camenes, Dimaris, Fesapo, Fresison.

Для того, щоб висновок за простим категоричним силогізмом був необхідно істинним, слід дотримуватись певних правил. Розрізняють три групи правил простого категоричного силогізму: правила термінів, правила засновків і правила фігур.