- •Міністерство внутрішніх справ україни одеський державний університет внутрішніх справ c. Мисик
- •Частина і.
- •2. Предмет і задачі логіки. Види логік.
- •3. Мова логіки (знаковий характер логіки). Логіка і мова.
- •4. Значення логіки в науці та юридичній практиці.
- •1. Поняття як форма мислення.
- •2. Зміст та обсяг понять як його основні характеристики. Узагальнення й обмеження обсягу понять.
- •3. Відношення між обсягами понять.
- •4. Види понять за обсягом і змістом.
- •5. Визначення понять (дефініція).
- •4. Визначення повинно бути чітким та ясним:
- •5. Поділ понять.
- •1. Загальна характеристика суджень, їх структура.
- •3. Відношення між судженнями.
- •4. Складні судження. Зв’язки в складному судженні
- •5. Судження та основні закони логіки.
- •1. Закон тотожності.
- •2. Закон несуперечності (суперечності, протиріччя).
- •4. Закон достатньої підстави.
- •1. Модальна логіка і модальність.
- •Усе необхідне є реальним.
- •5. Аксіологічна модальність (логіка оцінок).
- •6.Темпоральна модальність (логіка часу).
- •Розділ 5. Логіка запитань та відповідей Запитання як комунікативні форма. Види запитань. Правила постановки запитань. Види відповідей.
- •1. Запитання як комунікативні форма. Види запитань.
- •2. Правила постановки запитань.
- •3. Види відповідей.
- •13. Визначте одиничні та загальні поняття. Вкажіть які з них є реєструючими, а які нереєструючими; виділіть збірні поняття.
- •14. З’ясуйте, у якому сенсі – збірному чи розділовому – вживаються поняття.
- •15. Вкажіть конкретні та абстрактні поняття.
- •16. Дайте повну характеристику понять за обсягом та змістом.
- •17. Проаналізуйте визначення (правильне воно чи ні, якщо ні - то яке правило порушено).
- •18. Вкажіть у яких випадках здійснено поділ понять, а в яких —розчленування цілого на частини.
- •19. У чому полягає нелогічність таких оголошень?
- •4. Дайте об'єднану якісно-кількісну характеристику суджень, зобразіть відношення між термінами за допомогою кіл Ейлера, з’ясуйте розподіленість суб'єкта і предиката.
- •5. Вкажіть виділяючі та виключаючі судження, запишіть їхні схеми.
- •6. З’ясуйте вид складаного судження, визначте його складові частини (прості судження), подайте їх у символічному запису із зазначенням логічних зв’язок.
- •7. Виразіть у символічному запису такі комбіновані судження:
- •8. Які логічні можливі логічні зв’язки між судженнями якщ:
- •9. Визначте умови істинності таких висловлювань та підберіть до них мовні вирази:
- •10. З’ясуйте значення висловлювань:
- •17. Чи є тотожними такі поняття та судження?
- •18. Проаналізуйте (з погляду загальних логічних законів) такі свідчення по кримінальній справі.
- •19. Чи дотримано закон достатньої підстави в такому випадку.
- •20. Чи можуть бути одночасно хибними такі пари суджень?
- •21. Поясніть, у чому полягає невизначеність даних суджень.
- •1. З’ясуйте, якими (логічними чи фактичними) є алетичні модальності таких суджень:
- •2. Визначте алетичну модальність суджень (фактичну необхідність та випадковість, можливість - неможливість). Запишіть судження за допомогою модальних операторів.
- •3. Визначте епістемічну модальність суджень. Запишіть їх за допомогою операторів V, f і р.
- •4. З’ясуйте, чи відповідають дані формули законам атлетичної модальності.
- •5. Визначте деонтичну модальність суджень; запишіть їх за допомогою операторів o, f, p:
- •6. Формалізуйте наведені вислови у термінах темпоральної модальності.
- •Частина. Іі Логічні засади міркування Логіка вивідного знання
- •1. Умовивід як форма мислення.
- •2. Безпосередні дедуктивні умовиводи.
- •3. Простий категоричний силогізм
- •1. Правила термінів:
- •2. Правила засновків:
- •3. Особливі правила фігур.
- •4. Силогізми з виділяючими судженнями.
- •3. Один з засновків часткове судження, а висновок – загальне судження:
- •5. Скорочені й ускладнені силогізми.
- •6. Дедуктивні умовиводи із складних суджень
- •7. Умовиводи із суджень з відношеннями.
- •Розділ 2. Імовірнісні умовиводи Індукція та її види. Методи наукової індукції. Аналогія як форма імовірнісного умовиводу. Аналогія у правовому процесі.
- •1. Індукція та її види
- •3. Аналогія як форма імовірнісного умовиводу
- •4. Аналогія в сучасному пізнанні.
- •1. Змініть якість судження так, щоб висновок логічно випливав із даного (перетворення).
- •2. З’ясуйте правильність перетворень, помилкові висновки виправте.
- •3. Зробіть висновок за допомогою обернення із даних суджень.
- •4. Отримайте (де це можливо) висновки через протиставлення предикату, перевірте їхню правильність за допомогою перетворення та обернення.
- •5. Користуючись логічним квадратом, зробіть висновки, протилежні, суперечні та підпорядковані щодо даних.
- •6. Чи правильно зроблено такі висновки?
- •7. Здійсніть повний розбір простого категоричного силогізму: укажіть засновки й висновок, терміни. Зобразіть за допомогою ейлерових схем відношення між термінами. Визначте модус.
- •8. Здійсніть висновок із поданих засновків. Ґрунтуючись на загальних правилах силогізму, з’ясуйте, чи випливає висновок з необхідністю. Зобразіть відношення між термінами за допомогою кіл Ейлера.
- •9. Визначте властивості відношень та зробіть на їхній підставі висновок і визначте його схему. Чи усі висновки є обгрунтованими?
- •10. Відновіть дані ентимеми до повного категоричного силогізму. Вкажіть, чи є вони правильними.
- •11. Розгорніть сорит до повного полісилогізму.
- •12. Відновіть епіхейрему.
- •13. Зробіть висновок з даних засновків, визначте модус, побудуйте його схему. Там де висновок з необхідністю не випливає, поясніть, чому.
- •15. Зробіть висновки за одним із модусів (modus ponendo tollens та modus tollendo ponens) розділово-категоричного умовиводів.
- •16. Визначте тип дилеми, зробіть висновок, побудуйте його схему.
- •19. Складіть міркування у формі дилеми; у разі відсутності розділового засновку сформулюйте його; представте схему висновку.
- •1. Побудуйте умовиводи за повною та неповною індукцією, визначте переконливість узагальнення. Представте схеми умовиводів.
- •2. Зробіть висновки з даних засновків. Визначте метод наукової індукції (установіть причинно-наслідкові зв’язки):
- •3. Визначте типи аналогії.
- •4. Якій із наведених аналогій притаманний більший ступінь переконливості?
- •Частина ііі. Аргументація та гіпотетичне знання,
- •Доведення і спростування. Структура доведення. Способи доведення. Спростування і його способи. Правила і помилки щодо доведення і спростування. Парадокси і софізми. Змагальний діалог (суперечка).
- •1. Доведення і спростування
- •2. Логічна структура доведення
- •3. Способи доведення.
- •4. Спростування і його способи
- •5. Правила і помилки щодо доведення й спростування
- •1. Правила й помилки щодо тези.
- •2. Логічні правила і помилки щодо аргументів.
- •3. Логічні правила й помилки щодо демонстрації.
- •6. Парадокси і софізми
- •7. Змагальний діалог (суперечка).
- •Розділ 2. Гіпотетичне знання (гіпотеза, версія) Поняття і види гіпотези. Версія. Побудова гіпотези (версії). Перевірка гіпотези. Способи доведення гіпотези.
- •2. Побудова гіпотези (версії).
- •3. Перевірка гіпотези.
- •Розділ 3. Елементи числення висловлювань. Формалізація доказового виведення. Правила виведення у класичній логіці висловлювань. Кон’юктивна нормальна форма та побудова аргументативних міркувань
- •Правила (закони) виведення у класичній логіці висловлювань.
- •2. Кон’юктивна нормальна форма та побудова аргументативних міркувань
- •1. Питання для самоконтролю.
- •5. Знайдіть тезу, аргументи, зазначте спосіб доведення.
- •6. Побудуйте пряме або непряме доведення для кожного з наведених тверджень:
- •10. Визначте структуру та вид критики (пряма чи непряма). Запишіть її схему.
- •9. Проаналізуйте кожне міркування і з'ясуєте, чи є воно аргументацією або спростуванням. Якщо є, то встановить його склад і вид, перевірте дотримання правил аргументації і спростування.
- •10. Проаналізуйте доведення і знайдіть помилки в них:
- •11. Проаналізуйте спростування і визначите, що спростовується і чому спростовується:
- •12. Які некоректні хитрощі застосовуються в наведених текстах:
- •13. Проаналізуйте наведені софізми. З'ясуйте помилки:
- •14. Проаналізуйте наведені парадокси, дослідіть різноманітні варіанти їх вирішення, якщо вони існують.
- •1) Парадокс «Брехун»
- •2) Парадокс «Цирульник»
- •3) Парадокс «Протагор і Еватл»
- •4) Парадокс «Крокодил і мати»
- •5) Парадокс повішеного — 1
- •6) Парадокс повішеного — 2
- •2. Визначите, які гіпотези висувалися в процесі аналізу наступної події.
- •3. Проаналізуйте два уривки з оповідань а.Конан Дойля «п'ять зерняток апельсина» і «Людина з розсіченою губою». Назвіть вид гіпотези, про яку в них йдеться.
- •4. До якого виду відносяться гіпотези, що висувалися з приводу картини Рафаеля (1483-1520) «Портрет жінки під покривалом (Донна Велата)», написаний біля 1515- 1516 р.?
- •5. Проаналізуйте наступні тексти і з'ясуєте, чи ставляться в них проблеми Якщо ставляться, то які: розвинені або нерозвинені?
- •6. Наведіть гіпотези про походження держави та права.
- •7. Проаналізуйте тексти і з'ясуєте, чи викладаються в них гіпотези або лише здогадки
- •8. Чи усі можливі версії враховані в наведених нижче прикладах?
- •9. Додавання яких фактів підвищить імовірність такої гіпотези?
- •10. Чи є теоріями біхевіоризм і гештальт-теорія
- •1. Формалізуйте розв’язок задачі.
- •6. Яке із зазначених понять є збірним:
- •13. У якому із суджень суб’єкт і предикат не розподілені:
- •20. Яке із даних суджень не підлягає оберненню ?
- •21. У якому випадку не можна здійснити протиставлення предикату ?
- •24. У якому з силогізмів висновок здійснено за IV фігурою
- •25. Який із зазначених у п. 22силогізмів відповідає модусу Camestres ?
- •28. Вкажіть в якому випадку порушено modus ponens умовно-категоричного умовиводу
- •29. Який із умовиводів має форму modus tollendo ponens ?
- •30. Яка з даних дилем є деструктивною ?
- •Предметний покажчик
- •Література
Предметний покажчик
Абстрагування – 8, 21, 185
Абстракція – 12
Аналіз – 3, 9, 16, 21,124, 174, 184-185
прийом формування поняття – 21
фактів (гіпотеза) – 184-185
Аналогія – 131, 131-138
відношень – 133-135
каузальна – 135-136
предметів – 132-133
сувора (сильна) – 132
структурно-функціональна, функціонально структурна – 136
Аргументація – 154, 154-180
Аргументи – 156, 156-158, 164, 168-171
другого виду – 170-171
Введення
еквіваленції – 193
диз’юнкції – 192
заперечення – 194
імплікації – 193
кон’юнкції – 192
подвійного заперечення – 194
Версія – 182, 184, 187-189, 200
Відношення між обсягами понять – 24-26
непорівнянні /порівнянні – 24
- сумісні – 24
- підпорядкування – 24-25
- перетину – 25
- тотожніості (рівнозначності) – 24
- несумісні – 25-26
- контрадикторні (суперечні) – 25
- контрарні (протилежні) – 25-26
- координації (співпідпорядкування) – 25
Відношення між ссудженнями – 46-48
контрадикторні (суперечні) – 47
контрарні (протилежні, противні) – 47
підпорядкуваня (підрядні) – 47-48
субконтрарні (підпротивні) – 48
Відповідь – 74-77
Відчуття 12
Виведення – 13, 17, 92, 93, 107, 155, 186, 189, 192, 193, 195, 196
Вивідне знання – 10, 94
Визначення (дефініція) – 14, 19, 28-32
генетичне – 29
неявне – 29
- аксіоматичне – 29
- контекстуальне – 29
- через відношення до протилежного – 29
номінальне – 28-29
реальне – 29
Випадковість
фактична – 61
Висловлювання (висловлення) – 17, 18, 37, 37-58, 59-72, 173, 191, 191-200
Висновок 92-93, 93-117
Втрата тези – 166
Гіпотеза 182, 182-190
загальна – 183
описова – 184
пояснююча – 184
робоча – 183
спеціальна – 183
Демонстрація – 157, 156-171
Деонтична логіка – 16
Дефінієндум – 28-29
Дефінієнс – 28-29
Діалектична логіка – 15-6
Диз’юнкція – 49, 49-50, 75, 191, 192, 193
- елементарна – 198, 199
несувора (невиключаюча) – 50, 191
сувора (виключаюча) – 49, 111, 191
Дилема 113-116
Доведення – 155-156, 153-180.
структура доведення – 155-158
гіпотези 188-190
Еквівалентність – 52
Еквіваленція – 191
Ентимема – 103-104
Епіхейрема – 106-107
Закони логіки загальні – 54-58
виключеного третього – 57
достатньої підстави – 57-58
несуперечності – 56-57
тотожності – 54-55
Закони числення висловлювань
асоціативності – 194
де Моргана – 195
дистрибутивності – 194
ідемпотентності – 194
комутативності – 194
Запитання – 74-77
Засновок – 91-116
Зв’язки в складному судженні – 49-54
диз’юнкція – 49-50
еквівалентність – 52
імлікація – 50-52
кон’юнкція – 49
Зміст поняття – 20, 22
Імплікація – 50-52, 64, 191, 193
Індукція – 118-130
наукова 123-130
неповна – 122
повна – 121-12
популярна – 122-123
через відбір та аналіз фактів – 123
Істинність 13, 17, 27, 37, 47-48 58,61-62, 65, 92-93, 97, 153, 156-164, 192, 193 (див. також – хибність)
істинності таблиці – 49-54
Ім’я – 20
Квантор – 42-44
загальності – 43
існування – 44
Кібернетика – 14
Класифікація –34, 35-36
Кола Ейлера – 24-26
Кон’юнкція – 48-49, 78, 191
Кон’юнктивна нормальна форма – 197, 197-200.
Критика – 162, 162-165
аргументів – 164-165
- демонстрації – 165
- тези 162-164
- непряма –163-164
- пряма – 162-163
Лінгвістика – 14
Логічна зв’язка – 38
Логічна прагматика – 17
Логічна семантика – 16-17
Логічний синтаксис – 16
Логічний квадрат – 47
Математична логіка – 15
Методи наукової індукції – 123-130
єдиної відмінності – 126-127
єдиної схожості 125-126
об’єднаний метод схожості та відмінності – 127-128
остач (залишків) – 126-127
супровідних змін – 129-130
Мислення – 7-9, 13, 12-18
Модальність – 60-72
- аксіолгічна – 69-71
- атлетична – 61-64
- логічна – 61
- фактична – 62-63
- епістемічна – 64-66
- деонтична – 66 - 69
- темпоральна – 71-72
Модус
- простого категоричного силогізму – 100
розділово-категоричного умовиводу – 111-112
умовно-категоричного умовиводу – 108-110
Можливість/неможливість
логічна – 62
фактична – 63
Незмінність тези – 166, 166-168,
Необхідність
логічна – 62
фактична – 62
Норма
правозаборонна – 67
- правозобов’язуюча – 66
правонадаюча – 67
Обґрунтування – 154, 155, 159, 160
Обмеження обсягу понять – 22
Обсяг поняття – 23
Ознака – 20, 23
істотна – 20
Оцінка – 69-72
Парадокс – 171-173
Перевірка гіпотези – 183, 186-187
Підміна тези – 167-168
повна – 167-168
часткова – 168
Пізнання – 12, 16
Поділ понять – 32, 32-36
дихотомічний – 34- 35
Поняття – 13, 14, 17, 20-36, 38, 55, 96-98, 100
абстрактні – 27
атрибутивні – 28
конкретні – 27
загальні – 26
збірні – 27
реєструючі/неререєструючі – 26
релятивні – 28
співвідносні/безвідносні – 27
субстанціальні – 28
одиничні – 26
Порівняння – 21
Правила визначення понять – 30-31
Правила поділу понять – 32-33
Правила у доведенні й спростуванні – 165-171
щодо аргументів – 168-171
щодо демонстрації – 171
щодо тези – 165-168
Правила простого категоричного силогізму – 100-102
засновків – 101
термінів – 100-101
фігур –102
Правила рівносильної заміни – 194-195
Правильно побудована формула (ППФ) – 191
Предикат – 38, 40, 44-45, 46, 49, 61, 94-97, 98, 102
Прийоми, що заміщують визначення – 31-32
остенсивне визначення (вказування) – 31-32
опис – 31
порівняння – 32
характеристика – 32
Припущення – 160-161, 182-189, 195-196
Причинність
принцип причинності – 124
Проблематичність – 43, 45
Психологія – 14
Раціональне – 9,
Рівносильність – 194
Розподіленість термінів у судженні – 45-46
Силогізм – 97
простий категоричний – 97-103
скорочений – 103
складноскорочений – 103-104
Синтез
прийом формування поняття – 21
фактів (гіпотеза) – 185
Система нормального виведення (СНФ) – 192, 195-197
Сорит – 105-106
Софізм – 173
Способи доведення – 158-162
пряме – 160-162
непряме – 160-162
- апагогічне (від противного) – 160-161
- розділове – 161-162
Способи спростування – 162-165
Спростування гіпотези – 187
Суб’єкт – 38, 44-45, 94-97, 98
Судження – 13, 37, 37-72
виділяюче – 44-45
виключаюче – 45
просте 38, 40-46
- атрибутивне – 40
- загальнозаперечне – 41, 45, 47-48
- загальностверджувальне – 43, 45, 47-48
- частковозаперечне – 44, 46, 47-48
- одиничне – 41- 42
- частковостверджувальне – 43-44, 47-48
- релятивне – 40, 116-117
складне –37, 38-39, 48-54, 107-116
Теза – 154, 156, 158-164, 165-168, 178, 197
Терміни
силогізму – 98
судження _ 38, 45-46
Узагальнення
- прийом формування поняття – 21
обсягу понять – 23
Умовивід – 91, 91-138
дедуктивний – 93, 94-117
- безпосередній – 94-97
- за логічним квадратом – 46-48, 97
- обернення – 95-96
- перетворення – 94-95
- протиставлення предикату– 96-97
- за аналогією – 131-138
індуктивний – 118-130
із складних суджень – 108-116
- розділовий – 110-111
- розділово-категоричний – 111-112
- умовний – 108
- умовно-категоричний – 108-110
- умовно розділовий (дилема) – 112-116
Усунення
- екваваленції – 193-194
- диз’юнкції – 192
- імплікації – 193
- кон’юнкції – 192
- подвійного заперечення – 194
Уявлення – 21
Фігури силогізму – 98-99
Філософія – 13
Формалізація – 17-18,
- виведення – 191-20
Формальна логіка – 15
Форма мислення – 13
Хибність – 13, 27, 37, 47, 48, 61, 62, 65, 157, 161-164, 178 (див. також –істинність)
Чуттєве пізнання – 12
