2. Зміст та обсяг понять як його основні характеристики. Узагальнення й обмеження обсягу понять.

Важливими (сутнісними) характеристиками поняття є його зміст та обсяг

Зміст поняття –відображення у мисленні істотних, відмітних властивостей, ознак, відношень предметів. Зміст поняття визначає ту предметну область до якої воно застосовується. Так наприклад предметна облась поняття “злочин” стосується лише тих дій, котрим притаманні ознаки ‘суспільна небезпечність’, ‘протиправність’, ‘винність’, ‘кримінальна карність’. Томиу інакше зміст поняття можна визначити як сукупність ознак за якими предмети узагальнюються у спільні класи.

Обсяг поняття – це сукупність (множина, клас) предметів, що мислиться у понятті. У обсязі поняття кожен елемент мислиться не як реальний предмет, що має безліч властивостей, зокрема просторові чи часові характеристики тощо, а під кутом тих ознак, що зафіксовані у змісті певного поняття. Так, щодо поняття “злочин”, то його обсяг охоплює усі можливі дії, які відбувались, відбуваються чи відбуватимуться в майбутньому і які так чи інакше за своїми істотними ознаками можна кваліфікувати як злочин.

Між змістом та обсягом поняття існує певна залежність, яка знаходить свій вираз у законі оберненого відношення між змістом та обсягом поняття. Традиційно цей закон формулюється таким чином: “із збагаченням змісту поняття (збільшенням кількості істотних ознак)

¹. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления.– М.: изд-во МГУ,1889.– С.91.

обсяг останнього звужується (обмежується кількісний склад множини предметів). І навпаки – збіднення змісту (зменшення кількості ознак) призводить до розширення обсягу цього поняття (кількісного збільшення множини предметів)”.

Наявну залежність між змістом і обсягом поняття допоможуть зрозуміти такі логічні дії, як обмеження й узагальнення обсягу понять.

Обмеження – звуження обсягу поняття шляхом додавання до змісту якихось ознак, властивих, лише частині предметів, що входять в обсяг вихідного поняття. Нехай у нас вихідним буде поняття “злочин” у сукупності усіх своїх ознак див. вище). Додаємо до нього ще одну ознаку, наприклад, – ‘економічний’. Отримаємо поняття “економічний злочин”, яке охоплює кількісно менший клас предметів, а отже має вужчий, ніж у поняття “злочин” обсяг, оскільки відображає лише час частину злочинних дій.

Узагальнення – розширення обсягу поняття шляхом віднімання ознак, що належать лише предметам, які входять в обсяг вихідного поняття (складають вихідний клас предметів). Так, здійснимо попередню дію у зворотному порядку: вихідним поняттям у нас є поняття “економічний злочин”, віднімаємо ознаку ‘економічний’, яка притаманна лише йому, й отримуємо більш загальне поняття “злочин”. Якщо ж спробуємо узагальнити поняття “злочин”, то із його змісту слід вилучити ознаку ‘кримінальність’, і ми отримаємо більш загальне поняття (кількісно більший клас предметів) “правопорушення”, “протиправна дія”.

Узагальнення й обмеження поняття може налічувати ряд ступенів. Межею обмеження є отримання поняття, обсяг якого складається з одного елемента. Межею узагальнення є отримання найбільш загальних понять (категорій).

Операції узагальнення й обмеження відбивають родо-видові відношення між поняттями, де більш загальне поняття є родовим до обмеженого (видового). Логічна операція узагальнення і обмеження понять має велике значення в пізнавальній діяльності, оскільки допомагає точніше визначити предметну область досліджень, є підґрунтям систематизації знань та класифікації об’єктів пізнання. Так, зміст і обсяг поняття виконують своєрідну прогностично-класиікаційну функцію: пізнаючи якийсь предмет , явище, відшукуючи їхні властивості, ми зіставляємо їх з уже відомими класами предметів і таким чином вирішуємо включати чи не включати досліджуваний предмет до певного класу (обсягу). Наприклад, зміст поняття „злочин” прогнозує, які можливі дії можуть бути включені до його обсягу або яким новим діям можна приписати ознаку ‘злочинності’.