5. Знайдіть тезу, аргументи, зазначте спосіб доведення.

1. «Пристрасті вводять нас в оману, тому що вони зосереджують усю нашу увагу на одному боці розглядуваного предмета і не дають нам можливості досліджувати його усебічно (К.Гельвецій).

2. «Смерть для людини - ніщо, тому що, коли ми існуємо, смерть ще відсутня, а коли смерть є присутньою, тоді ми не існуємо» (Эпікур).

3. «Помірність і праця - от два істинних лікарі людини: праця загострює її апетит, а помірність не дає зловживати ним» (Ж.-Ж.Руссо).

4. «Надоїдливим є лише дурень: розумна людина відразу відчуває, приємне його товариство чи надокучило, і йде за секунду до того, як стане зрозуміло, що він - зайвий» (Ж.Дабрюйєр).

6. Побудуйте пряме або непряме доведення для кожного з наведених тверджень:

• якщо вірно А  В і А, то вірно і В;

• якщо вірно А  В, то вірно і В v В;

• множення трьох послідовних чисел кратне 6;

• множення чотирьох послідовних чисел кратне 24;

• А  В істинне тоді і тільки тоді, коли хибне А v  В;

• А  В істинне тоді і тільки тоді, коли хибне А v А;

?. Визначте вид доведення, знайдіть тезу, а якщо доведення, непряме, - також опосередковуючі судження, і тип нрепрямого доведення, запишіть схему доведення.

Зразок:

Це убивство могло бути здійснене або з заздалегідь обдуманим наміром (A), або через необережність (B), або в стані афекту (C). Останнє, однак, варто відкинути, тому що відомо, що між заряджанням пістолета і пострілом пройшов певний проміжок часу (D). Те, що убивство зроблено з заздалегідь обдуманим наміром, також потрібно відкинути: обвинувачуваний зізнався в тому, що зарядив пістолет, і це показує, що він не вважає дану обставину такою, що викриває його в злочині (Е). Таким чином, залишається убивство через необережність, при невмілому поводженні зі зброєю.

Теза:

А

Аргументи:

А V В V С

Дмонстрація:

1)

С  D,  D

 C

2)

A  Е , Е

 А

Розділове непряме доведення:

А  В  С  А  С

В

1. У силогізмах 3-й фігури з двох стверджувальних засновків не може випливати заперечний висновок. Оскільки обидва засновки стверджувальні, їхні предикати не розподілені. Але їхні предикати - більший і менший терміни силогізму, виходить, у висновку обидва терміни також не розподілені. Висновок, таким чином, не може бути заперечним, тому що в цьому випадку його предикат був би розподіленим.

2. У XII столітті в монголів-кочівників зберігалося багато рис родового ладу. Кревні зв'язки ще мали дуже велику силу. У шлюбних взаєминах панувала екзогамія, тобто характерний для родового ладу звичай брати дружин із чужого роду. Існувало багатоженство, що.теж є типовим для патріархального роду. Жінка, узята в рід, уже не виходила з нього й у випадку смерті чоловіка переходила до його найближчого родича. Дуже велике місце у побуті монголів займав родовий інститут кревної помсти. Нарешті, свято дотримувався культ предків, до якого допускалися тільки члени роду.

3. Поняття "абзац" і "речення" знаходяться або у відношенні підпорядкування (2-го 1-му), або у відношенні перехрещування, або вони несумісних. Якщо поняття "речення" підпорядковане поняттю "абзац", те, за визначенням цього відношення, всякий елемент обсягу поняття "пропозиція" є елементом обсягу поняття "абзац" (тобто всяке речення є абзац), але не навпаки. Однак це невірно. Якщо ці поняття несумісні, т, за визначенням несумісності, жодний елемент обсягу поняття "абзац" не є елементом обсягу поняття "речення" тобто жодний абзац не є реченням, що теж невірно. Виходить, ці поняття перехрещуються.

4. Поняття "абзац" і "речення" знаходяться у відношенні перехрещування, тому що деякі абзаци є реченнями, а це відповідає визначенню відношення перехрещування.

5. У XII столітті родові віднсини в монголів знаходилися вже в стадії розкладу. Відомості про це збереглися в народному епосі, що був спочатку зібраний у 1240 р. по розпорядженню монгольського великого ханаУгедея, за назвою "Заповітне сказання про покоління монголів". Ці сказання дають багатий матеріал для судження про господарський і суспільний лад древніх монголів. Ще більше матеріалу дає "Збірник літописів", укладений на початку XIV сторіччя на підставі таких же монгольських сказань перським ученим Рашид-ад-дином.

6. "При том же оный, часто поминаемий, неистовый дворянин и разбойник, Иван, Иванов сын, Перерепенко, и происхождения весьма поносного: его сестра была известная всему свету потаскуха и ушла за егерской ротою, стоявшею назад тому пять лет в Миргороде; а мужа своего записала в крестьяне. Отец и мать его тоже были пребеззаконные люди, и оба были невообразимые пьяницы. Упоминаемый же ж дворянин и разбойник Перерепенко своими скотоподобными и порицания достойными поступками превзошел всю свою родню и под видом благочестия делает самые соблазнительные дела: постов не содержит, ибо накануне филипповки сей богоотступник купил барана и на другой день велел зарезать своей беззаконной девке Гапке, оговариваясь, аки бы ему нужно было под тот час сало на каганцы и свечи". (Н. Гоголь. Как поссорились Иван Иваныч с Иваном Никифоровичем)

7. "Якби не існувало ппорожнечі й усе було заповнено тілами, був би неможливим рух і світ являв би собою лише величезну масу твердої, непіддатливої і нерухомої матерії. Тому що, якщо світ цілком заповнений, то ніяке тіло не може зрушитися, не зайнявши при цьому місце іншого: так, якщо тіло А починає рухатися, воно повинно змістити інше тіло, щонайменш рівне йому, - В, а В, щоб почати рухатися, у свою чергу повинно змістити третє тіло. Але це може відбуватися лише двояким способом: або такий зсув тіл продовжується до нескінченності, що безглуздо і неможливо, або воно здійснюється по колу й останнє зміщене тіло займає місце А. Отже, перше тіло - А - не може рухатися, якщо не може зрушитися останнє тіло - X. Але тіло Х не може зрушитися, тому що для того, щоб зрушитися, воно повиннео зайняти місце А, яке ще не вільно, і, виходить, оскільки Х не може зрушитися, А також не може почати рухатися. Отже, усе повинно перебувати в нерухомості. Але, ми бачимо, що це не так. Виходить, існує порожнеча". (Демокрит)