- •Міністерство внутрішніх справ україни одеський державний університет внутрішніх справ c. Мисик
- •Частина і.
- •2. Предмет і задачі логіки. Види логік.
- •3. Мова логіки (знаковий характер логіки). Логіка і мова.
- •4. Значення логіки в науці та юридичній практиці.
- •1. Поняття як форма мислення.
- •2. Зміст та обсяг понять як його основні характеристики. Узагальнення й обмеження обсягу понять.
- •3. Відношення між обсягами понять.
- •4. Види понять за обсягом і змістом.
- •5. Визначення понять (дефініція).
- •4. Визначення повинно бути чітким та ясним:
- •5. Поділ понять.
- •1. Загальна характеристика суджень, їх структура.
- •3. Відношення між судженнями.
- •4. Складні судження. Зв’язки в складному судженні
- •5. Судження та основні закони логіки.
- •1. Закон тотожності.
- •2. Закон несуперечності (суперечності, протиріччя).
- •4. Закон достатньої підстави.
- •1. Модальна логіка і модальність.
- •Усе необхідне є реальним.
- •5. Аксіологічна модальність (логіка оцінок).
- •6.Темпоральна модальність (логіка часу).
- •Розділ 5. Логіка запитань та відповідей Запитання як комунікативні форма. Види запитань. Правила постановки запитань. Види відповідей.
- •1. Запитання як комунікативні форма. Види запитань.
- •2. Правила постановки запитань.
- •3. Види відповідей.
- •13. Визначте одиничні та загальні поняття. Вкажіть які з них є реєструючими, а які нереєструючими; виділіть збірні поняття.
- •14. З’ясуйте, у якому сенсі – збірному чи розділовому – вживаються поняття.
- •15. Вкажіть конкретні та абстрактні поняття.
- •16. Дайте повну характеристику понять за обсягом та змістом.
- •17. Проаналізуйте визначення (правильне воно чи ні, якщо ні - то яке правило порушено).
- •18. Вкажіть у яких випадках здійснено поділ понять, а в яких —розчленування цілого на частини.
- •19. У чому полягає нелогічність таких оголошень?
- •4. Дайте об'єднану якісно-кількісну характеристику суджень, зобразіть відношення між термінами за допомогою кіл Ейлера, з’ясуйте розподіленість суб'єкта і предиката.
- •5. Вкажіть виділяючі та виключаючі судження, запишіть їхні схеми.
- •6. З’ясуйте вид складаного судження, визначте його складові частини (прості судження), подайте їх у символічному запису із зазначенням логічних зв’язок.
- •7. Виразіть у символічному запису такі комбіновані судження:
- •8. Які логічні можливі логічні зв’язки між судженнями якщ:
- •9. Визначте умови істинності таких висловлювань та підберіть до них мовні вирази:
- •10. З’ясуйте значення висловлювань:
- •17. Чи є тотожними такі поняття та судження?
- •18. Проаналізуйте (з погляду загальних логічних законів) такі свідчення по кримінальній справі.
- •19. Чи дотримано закон достатньої підстави в такому випадку.
- •20. Чи можуть бути одночасно хибними такі пари суджень?
- •21. Поясніть, у чому полягає невизначеність даних суджень.
- •1. З’ясуйте, якими (логічними чи фактичними) є алетичні модальності таких суджень:
- •2. Визначте алетичну модальність суджень (фактичну необхідність та випадковість, можливість - неможливість). Запишіть судження за допомогою модальних операторів.
- •3. Визначте епістемічну модальність суджень. Запишіть їх за допомогою операторів V, f і р.
- •4. З’ясуйте, чи відповідають дані формули законам атлетичної модальності.
- •5. Визначте деонтичну модальність суджень; запишіть їх за допомогою операторів o, f, p:
- •6. Формалізуйте наведені вислови у термінах темпоральної модальності.
- •Частина. Іі Логічні засади міркування Логіка вивідного знання
- •1. Умовивід як форма мислення.
- •2. Безпосередні дедуктивні умовиводи.
- •3. Простий категоричний силогізм
- •1. Правила термінів:
- •2. Правила засновків:
- •3. Особливі правила фігур.
- •4. Силогізми з виділяючими судженнями.
- •3. Один з засновків часткове судження, а висновок – загальне судження:
- •5. Скорочені й ускладнені силогізми.
- •6. Дедуктивні умовиводи із складних суджень
- •7. Умовиводи із суджень з відношеннями.
- •Розділ 2. Імовірнісні умовиводи Індукція та її види. Методи наукової індукції. Аналогія як форма імовірнісного умовиводу. Аналогія у правовому процесі.
- •1. Індукція та її види
- •3. Аналогія як форма імовірнісного умовиводу
- •4. Аналогія в сучасному пізнанні.
- •1. Змініть якість судження так, щоб висновок логічно випливав із даного (перетворення).
- •2. З’ясуйте правильність перетворень, помилкові висновки виправте.
- •3. Зробіть висновок за допомогою обернення із даних суджень.
- •4. Отримайте (де це можливо) висновки через протиставлення предикату, перевірте їхню правильність за допомогою перетворення та обернення.
- •5. Користуючись логічним квадратом, зробіть висновки, протилежні, суперечні та підпорядковані щодо даних.
- •6. Чи правильно зроблено такі висновки?
- •7. Здійсніть повний розбір простого категоричного силогізму: укажіть засновки й висновок, терміни. Зобразіть за допомогою ейлерових схем відношення між термінами. Визначте модус.
- •8. Здійсніть висновок із поданих засновків. Ґрунтуючись на загальних правилах силогізму, з’ясуйте, чи випливає висновок з необхідністю. Зобразіть відношення між термінами за допомогою кіл Ейлера.
- •9. Визначте властивості відношень та зробіть на їхній підставі висновок і визначте його схему. Чи усі висновки є обгрунтованими?
- •10. Відновіть дані ентимеми до повного категоричного силогізму. Вкажіть, чи є вони правильними.
- •11. Розгорніть сорит до повного полісилогізму.
- •12. Відновіть епіхейрему.
- •13. Зробіть висновок з даних засновків, визначте модус, побудуйте його схему. Там де висновок з необхідністю не випливає, поясніть, чому.
- •15. Зробіть висновки за одним із модусів (modus ponendo tollens та modus tollendo ponens) розділово-категоричного умовиводів.
- •16. Визначте тип дилеми, зробіть висновок, побудуйте його схему.
- •19. Складіть міркування у формі дилеми; у разі відсутності розділового засновку сформулюйте його; представте схему висновку.
- •1. Побудуйте умовиводи за повною та неповною індукцією, визначте переконливість узагальнення. Представте схеми умовиводів.
- •2. Зробіть висновки з даних засновків. Визначте метод наукової індукції (установіть причинно-наслідкові зв’язки):
- •3. Визначте типи аналогії.
- •4. Якій із наведених аналогій притаманний більший ступінь переконливості?
- •Частина ііі. Аргументація та гіпотетичне знання,
- •Доведення і спростування. Структура доведення. Способи доведення. Спростування і його способи. Правила і помилки щодо доведення і спростування. Парадокси і софізми. Змагальний діалог (суперечка).
- •1. Доведення і спростування
- •2. Логічна структура доведення
- •3. Способи доведення.
- •4. Спростування і його способи
- •5. Правила і помилки щодо доведення й спростування
- •1. Правила й помилки щодо тези.
- •2. Логічні правила і помилки щодо аргументів.
- •3. Логічні правила й помилки щодо демонстрації.
- •6. Парадокси і софізми
- •7. Змагальний діалог (суперечка).
- •Розділ 2. Гіпотетичне знання (гіпотеза, версія) Поняття і види гіпотези. Версія. Побудова гіпотези (версії). Перевірка гіпотези. Способи доведення гіпотези.
- •2. Побудова гіпотези (версії).
- •3. Перевірка гіпотези.
- •Розділ 3. Елементи числення висловлювань. Формалізація доказового виведення. Правила виведення у класичній логіці висловлювань. Кон’юктивна нормальна форма та побудова аргументативних міркувань
- •Правила (закони) виведення у класичній логіці висловлювань.
- •2. Кон’юктивна нормальна форма та побудова аргументативних міркувань
- •1. Питання для самоконтролю.
- •5. Знайдіть тезу, аргументи, зазначте спосіб доведення.
- •6. Побудуйте пряме або непряме доведення для кожного з наведених тверджень:
- •10. Визначте структуру та вид критики (пряма чи непряма). Запишіть її схему.
- •9. Проаналізуйте кожне міркування і з'ясуєте, чи є воно аргументацією або спростуванням. Якщо є, то встановить його склад і вид, перевірте дотримання правил аргументації і спростування.
- •10. Проаналізуйте доведення і знайдіть помилки в них:
- •11. Проаналізуйте спростування і визначите, що спростовується і чому спростовується:
- •12. Які некоректні хитрощі застосовуються в наведених текстах:
- •13. Проаналізуйте наведені софізми. З'ясуйте помилки:
- •14. Проаналізуйте наведені парадокси, дослідіть різноманітні варіанти їх вирішення, якщо вони існують.
- •1) Парадокс «Брехун»
- •2) Парадокс «Цирульник»
- •3) Парадокс «Протагор і Еватл»
- •4) Парадокс «Крокодил і мати»
- •5) Парадокс повішеного — 1
- •6) Парадокс повішеного — 2
- •2. Визначите, які гіпотези висувалися в процесі аналізу наступної події.
- •3. Проаналізуйте два уривки з оповідань а.Конан Дойля «п'ять зерняток апельсина» і «Людина з розсіченою губою». Назвіть вид гіпотези, про яку в них йдеться.
- •4. До якого виду відносяться гіпотези, що висувалися з приводу картини Рафаеля (1483-1520) «Портрет жінки під покривалом (Донна Велата)», написаний біля 1515- 1516 р.?
- •5. Проаналізуйте наступні тексти і з'ясуєте, чи ставляться в них проблеми Якщо ставляться, то які: розвинені або нерозвинені?
- •6. Наведіть гіпотези про походження держави та права.
- •7. Проаналізуйте тексти і з'ясуєте, чи викладаються в них гіпотези або лише здогадки
- •8. Чи усі можливі версії враховані в наведених нижче прикладах?
- •9. Додавання яких фактів підвищить імовірність такої гіпотези?
- •10. Чи є теоріями біхевіоризм і гештальт-теорія
- •1. Формалізуйте розв’язок задачі.
- •6. Яке із зазначених понять є збірним:
- •13. У якому із суджень суб’єкт і предикат не розподілені:
- •20. Яке із даних суджень не підлягає оберненню ?
- •21. У якому випадку не можна здійснити протиставлення предикату ?
- •24. У якому з силогізмів висновок здійснено за IV фігурою
- •25. Який із зазначених у п. 22силогізмів відповідає модусу Camestres ?
- •28. Вкажіть в якому випадку порушено modus ponens умовно-категоричного умовиводу
- •29. Який із умовиводів має форму modus tollendo ponens ?
- •30. Яка з даних дилем є деструктивною ?
- •Предметний покажчик
- •Література
4. Значення логіки в науці та юридичній практиці.
Пізнавальна діяльність людини великою мірою здійснюється через комунікацію, яку можна також тлумачити як обмін думками. А кожен автор тієї чи іншої думки, особливо якщо вона є якоюсь мірою новою щодо змісту, прагне, щоб ця думка (висловлювання) теж сприймалась як істина іншими учасниками комунікації. Саме тому тут на передній план виступають закони правильного мислення.
Мислення людини, підпорядковується логічним законам і здійснюється в логічних формах незалежно від науки логіки. Багато людей мислить правильно, не знаючи правил логіки. Завдання ж логіки полягає в тому, щоб навчити людину свідомо застосовувати закони й форми мислення, а завдяки цьому мислити логічніше, а отже й правильніше пізнавати навколишній світ. Знання логіки піднімає культуру мислення, розвиває критичне ставлення до своїх та чужих думок.
Логіка сприяє розвиткові наукових і пізнавальних здібностей людини, засвоєнню нових знань, допомагає в навчанні, під час підготовки до занять, складанні конспектів, рефератів, доповідей, вчить уникати логічних помилок. Логіка дисциплінує мислення й усі дії людини, спрямовані на вирішення різних проблем життєдіяльності особи.
Знання логіки має особливе значення і є невід’ємним складником юридичної освіти. Специфіка роботи правника (незалежно від конкретного напрямку його діяльності) полягає в необхідності постійного застосування логічних прийомів і методів (визначень, класифікацій, міркувань, аргументації тощо).
В сучасній юридичній практиці застосовуються усі головні логічні засоби: визначення (насамперед у правотворчій практиці для формування юридичного термінологічного апарату); класифікація (у правотворенні для формування законодавчих актів – напр., кодексів, класифікації конкретних дій тощо); доведення й спростування (у кримінальному та цивільному процесах); висунення та доведення версій та ін..
Знання логіки допомагає підготувати юристові логічно струнку, достатньо аргументовану промову чи інший документ, викрити суперечності у свідченнях різних учасників судового чи досудового процесу, спростувати необґрунтовані висновки своїх опонентів, побудувати версію, намітити логічно витриманий план огляду місця події тощо.
Ми уже згадували про некласичну логіку норм. Її знання дає змогу спростити вирішення багатьох правових питань, наприклад, відшукання суперечностей в кодексах та інших нормативних актах, з’ясування, чи випливає дана норма з інших норм і чи не є її включення до нормативного акту зайвим, чи робить нечинним раніше прийнятий акт, чи доповнює його тощо.
На разі, за нинішніх політико-правових процесів в Україні значення логіки зростає. Про це можна впевнитись, стежачи хоча б за тими колізіями що відбуваються останні роки в політикумі і правотворенні, насамперед щодо тлумачення законів.
Питання для самоконтролю:
1. Що таке чуттєве пізнання, які його форми?
Які основні риси абстрактного мислення та його роль у пізнанні?
Які науки вивчають мислення і в чому полягає особливість логіки як науки про мислення?
Що таке логіка мислення?
Що є предметом вивчення формальної логіки?
Які існують галузі логічної науки?
Як співвідносяться логіка і мова?
Що таке мова логіки і принцип формалізації?
У чому полягає значення логіки у пізнавальній діяльності людини й у правотворчій і правоохоронній діяльності?
РОЗДІЛ 2. Поняття. (Логіка імен і предикаторів).
Поняття як форма мислення. Зміст та обсяг понять. Узагальнення й обмеження обсягу понять. Відношення між обсягами понять. Види понять за обсягом і змістом. Визначення понять. Поділ понять. Класифікація.