1. Правила термінів:

1. Силогізм містить рівно три терміни. Порушення цього правила часто пов’язане з недотриманням закону тотожності, коли різні поняття виражені одним словом (полісемія). Хрестоматійний приклад:

Рух вічний

Ходіння до інституту є рухом

?

Тут “рух” тлумачиться у різних сенсах – як філософська категорія буття і як механічне пересування у просторі.

2. Середній термін повинен бути розподілений хоча б одному із засновків. У разі, коли середній термін не розподілений у жодному із засновків, зв’язок між крайніми термінами залишається невизначеним, отже висновок з необхідністю не випливає. Напр.,:

Деякі юристи (М-) – адвокати (Р+).

Усі присутні на семінарі (S +) – юристи (М-).

?

Тут висновок з необхідністю не випливає, оскільки середній . термін “юрист” не розподілений в жодному з засновків. Це можна показати за допомогою ейлерових кіл:

P М

S₂ S₁

3) Термін, нерозподілений у засновкові не може бути розподілений у висновку. Інакше у термінах висновку говорилось би більше, ніж у термінах засновків:

Усі адвокати (М+) – юристи (Р-)

N. (S+) – не адвокат (М+)

N . (S+) – не юрист (Р+) ?

Такий висновок неправомірний, оскільки дане правило порушене. Предикат висновку (більший термін) є розподіленим, але він нерозподілений у засновку. Тут сталося розширення більшого терміна. Така помилка називається незаконним розширенням терміна.

2. Правила засновків:

1) Хоча б один засновок повинен бути стверджувальним. З двох заперечних засновків висновок з необхідністю не випливає:

Сержанти – не офіцери.

Курсанти – не офіцери.

?

2) Хоча б один із засновків повинен бути загальним. З двох часткових засновків висновок з необхідністю не випливає:

Деякі офіцери – міліціонери.

Деякі артилеристи – офіцери.

?

3) Якщо один із засновків заперечний, то і висновок теж заперечний:

Усі судді – юристи.

N. – не юрист.

N . – не суддя

4) Якщо один із засновків часткове судження, то і висновок теж часткове судження:

Усі студенти-юристи вивчають логіку.

Деякі одесити – студенти-юристи.

Д еякі одесити вивчають логіку.

3. Особливі правила фігур.

1) Правила першої фігури:

а) Більший засновок – загальне судження.

б) Менший засновок – стверджувальне судження.

2) Правила 2-ї фігури:

а) Більший засновок – загальне судження.

б) Один із засновків – заперечне судження.

3) Правила 3-ї фігури:

а) Менший засновок – стверджувальне судження.

б) Висновок – часткове судження.

4) Правила 4-ї фігури:

а) Якщо більший засновок стверджувальний, то менший засновок повинен бути загальним.

б) Якщо один із засновків заперечний, то більший повинен бути загальним.

в) Якщо менший засновок стверджувальний, то висновок часткове судження