- •Міністерство внутрішніх справ україни одеський державний університет внутрішніх справ c. Мисик
- •Частина і.
- •2. Предмет і задачі логіки. Види логік.
- •3. Мова логіки (знаковий характер логіки). Логіка і мова.
- •4. Значення логіки в науці та юридичній практиці.
- •1. Поняття як форма мислення.
- •2. Зміст та обсяг понять як його основні характеристики. Узагальнення й обмеження обсягу понять.
- •3. Відношення між обсягами понять.
- •4. Види понять за обсягом і змістом.
- •5. Визначення понять (дефініція).
- •4. Визначення повинно бути чітким та ясним:
- •5. Поділ понять.
- •1. Загальна характеристика суджень, їх структура.
- •3. Відношення між судженнями.
- •4. Складні судження. Зв’язки в складному судженні
- •5. Судження та основні закони логіки.
- •1. Закон тотожності.
- •2. Закон несуперечності (суперечності, протиріччя).
- •4. Закон достатньої підстави.
- •1. Модальна логіка і модальність.
- •Усе необхідне є реальним.
- •5. Аксіологічна модальність (логіка оцінок).
- •6.Темпоральна модальність (логіка часу).
- •Розділ 5. Логіка запитань та відповідей Запитання як комунікативні форма. Види запитань. Правила постановки запитань. Види відповідей.
- •1. Запитання як комунікативні форма. Види запитань.
- •2. Правила постановки запитань.
- •3. Види відповідей.
- •13. Визначте одиничні та загальні поняття. Вкажіть які з них є реєструючими, а які нереєструючими; виділіть збірні поняття.
- •14. З’ясуйте, у якому сенсі – збірному чи розділовому – вживаються поняття.
- •15. Вкажіть конкретні та абстрактні поняття.
- •16. Дайте повну характеристику понять за обсягом та змістом.
- •17. Проаналізуйте визначення (правильне воно чи ні, якщо ні - то яке правило порушено).
- •18. Вкажіть у яких випадках здійснено поділ понять, а в яких —розчленування цілого на частини.
- •19. У чому полягає нелогічність таких оголошень?
- •4. Дайте об'єднану якісно-кількісну характеристику суджень, зобразіть відношення між термінами за допомогою кіл Ейлера, з’ясуйте розподіленість суб'єкта і предиката.
- •5. Вкажіть виділяючі та виключаючі судження, запишіть їхні схеми.
- •6. З’ясуйте вид складаного судження, визначте його складові частини (прості судження), подайте їх у символічному запису із зазначенням логічних зв’язок.
- •7. Виразіть у символічному запису такі комбіновані судження:
- •8. Які логічні можливі логічні зв’язки між судженнями якщ:
- •9. Визначте умови істинності таких висловлювань та підберіть до них мовні вирази:
- •10. З’ясуйте значення висловлювань:
- •17. Чи є тотожними такі поняття та судження?
- •18. Проаналізуйте (з погляду загальних логічних законів) такі свідчення по кримінальній справі.
- •19. Чи дотримано закон достатньої підстави в такому випадку.
- •20. Чи можуть бути одночасно хибними такі пари суджень?
- •21. Поясніть, у чому полягає невизначеність даних суджень.
- •1. З’ясуйте, якими (логічними чи фактичними) є алетичні модальності таких суджень:
- •2. Визначте алетичну модальність суджень (фактичну необхідність та випадковість, можливість - неможливість). Запишіть судження за допомогою модальних операторів.
- •3. Визначте епістемічну модальність суджень. Запишіть їх за допомогою операторів V, f і р.
- •4. З’ясуйте, чи відповідають дані формули законам атлетичної модальності.
- •5. Визначте деонтичну модальність суджень; запишіть їх за допомогою операторів o, f, p:
- •6. Формалізуйте наведені вислови у термінах темпоральної модальності.
- •Частина. Іі Логічні засади міркування Логіка вивідного знання
- •1. Умовивід як форма мислення.
- •2. Безпосередні дедуктивні умовиводи.
- •3. Простий категоричний силогізм
- •1. Правила термінів:
- •2. Правила засновків:
- •3. Особливі правила фігур.
- •4. Силогізми з виділяючими судженнями.
- •3. Один з засновків часткове судження, а висновок – загальне судження:
- •5. Скорочені й ускладнені силогізми.
- •6. Дедуктивні умовиводи із складних суджень
- •7. Умовиводи із суджень з відношеннями.
- •Розділ 2. Імовірнісні умовиводи Індукція та її види. Методи наукової індукції. Аналогія як форма імовірнісного умовиводу. Аналогія у правовому процесі.
- •1. Індукція та її види
- •3. Аналогія як форма імовірнісного умовиводу
- •4. Аналогія в сучасному пізнанні.
- •1. Змініть якість судження так, щоб висновок логічно випливав із даного (перетворення).
- •2. З’ясуйте правильність перетворень, помилкові висновки виправте.
- •3. Зробіть висновок за допомогою обернення із даних суджень.
- •4. Отримайте (де це можливо) висновки через протиставлення предикату, перевірте їхню правильність за допомогою перетворення та обернення.
- •5. Користуючись логічним квадратом, зробіть висновки, протилежні, суперечні та підпорядковані щодо даних.
- •6. Чи правильно зроблено такі висновки?
- •7. Здійсніть повний розбір простого категоричного силогізму: укажіть засновки й висновок, терміни. Зобразіть за допомогою ейлерових схем відношення між термінами. Визначте модус.
- •8. Здійсніть висновок із поданих засновків. Ґрунтуючись на загальних правилах силогізму, з’ясуйте, чи випливає висновок з необхідністю. Зобразіть відношення між термінами за допомогою кіл Ейлера.
- •9. Визначте властивості відношень та зробіть на їхній підставі висновок і визначте його схему. Чи усі висновки є обгрунтованими?
- •10. Відновіть дані ентимеми до повного категоричного силогізму. Вкажіть, чи є вони правильними.
- •11. Розгорніть сорит до повного полісилогізму.
- •12. Відновіть епіхейрему.
- •13. Зробіть висновок з даних засновків, визначте модус, побудуйте його схему. Там де висновок з необхідністю не випливає, поясніть, чому.
- •15. Зробіть висновки за одним із модусів (modus ponendo tollens та modus tollendo ponens) розділово-категоричного умовиводів.
- •16. Визначте тип дилеми, зробіть висновок, побудуйте його схему.
- •19. Складіть міркування у формі дилеми; у разі відсутності розділового засновку сформулюйте його; представте схему висновку.
- •1. Побудуйте умовиводи за повною та неповною індукцією, визначте переконливість узагальнення. Представте схеми умовиводів.
- •2. Зробіть висновки з даних засновків. Визначте метод наукової індукції (установіть причинно-наслідкові зв’язки):
- •3. Визначте типи аналогії.
- •4. Якій із наведених аналогій притаманний більший ступінь переконливості?
- •Частина ііі. Аргументація та гіпотетичне знання,
- •Доведення і спростування. Структура доведення. Способи доведення. Спростування і його способи. Правила і помилки щодо доведення і спростування. Парадокси і софізми. Змагальний діалог (суперечка).
- •1. Доведення і спростування
- •2. Логічна структура доведення
- •3. Способи доведення.
- •4. Спростування і його способи
- •5. Правила і помилки щодо доведення й спростування
- •1. Правила й помилки щодо тези.
- •2. Логічні правила і помилки щодо аргументів.
- •3. Логічні правила й помилки щодо демонстрації.
- •6. Парадокси і софізми
- •7. Змагальний діалог (суперечка).
- •Розділ 2. Гіпотетичне знання (гіпотеза, версія) Поняття і види гіпотези. Версія. Побудова гіпотези (версії). Перевірка гіпотези. Способи доведення гіпотези.
- •2. Побудова гіпотези (версії).
- •3. Перевірка гіпотези.
- •Розділ 3. Елементи числення висловлювань. Формалізація доказового виведення. Правила виведення у класичній логіці висловлювань. Кон’юктивна нормальна форма та побудова аргументативних міркувань
- •Правила (закони) виведення у класичній логіці висловлювань.
- •2. Кон’юктивна нормальна форма та побудова аргументативних міркувань
- •1. Питання для самоконтролю.
- •5. Знайдіть тезу, аргументи, зазначте спосіб доведення.
- •6. Побудуйте пряме або непряме доведення для кожного з наведених тверджень:
- •10. Визначте структуру та вид критики (пряма чи непряма). Запишіть її схему.
- •9. Проаналізуйте кожне міркування і з'ясуєте, чи є воно аргументацією або спростуванням. Якщо є, то встановить його склад і вид, перевірте дотримання правил аргументації і спростування.
- •10. Проаналізуйте доведення і знайдіть помилки в них:
- •11. Проаналізуйте спростування і визначите, що спростовується і чому спростовується:
- •12. Які некоректні хитрощі застосовуються в наведених текстах:
- •13. Проаналізуйте наведені софізми. З'ясуйте помилки:
- •14. Проаналізуйте наведені парадокси, дослідіть різноманітні варіанти їх вирішення, якщо вони існують.
- •1) Парадокс «Брехун»
- •2) Парадокс «Цирульник»
- •3) Парадокс «Протагор і Еватл»
- •4) Парадокс «Крокодил і мати»
- •5) Парадокс повішеного — 1
- •6) Парадокс повішеного — 2
- •2. Визначите, які гіпотези висувалися в процесі аналізу наступної події.
- •3. Проаналізуйте два уривки з оповідань а.Конан Дойля «п'ять зерняток апельсина» і «Людина з розсіченою губою». Назвіть вид гіпотези, про яку в них йдеться.
- •4. До якого виду відносяться гіпотези, що висувалися з приводу картини Рафаеля (1483-1520) «Портрет жінки під покривалом (Донна Велата)», написаний біля 1515- 1516 р.?
- •5. Проаналізуйте наступні тексти і з'ясуєте, чи ставляться в них проблеми Якщо ставляться, то які: розвинені або нерозвинені?
- •6. Наведіть гіпотези про походження держави та права.
- •7. Проаналізуйте тексти і з'ясуєте, чи викладаються в них гіпотези або лише здогадки
- •8. Чи усі можливі версії враховані в наведених нижче прикладах?
- •9. Додавання яких фактів підвищить імовірність такої гіпотези?
- •10. Чи є теоріями біхевіоризм і гештальт-теорія
- •1. Формалізуйте розв’язок задачі.
- •6. Яке із зазначених понять є збірним:
- •13. У якому із суджень суб’єкт і предикат не розподілені:
- •20. Яке із даних суджень не підлягає оберненню ?
- •21. У якому випадку не можна здійснити протиставлення предикату ?
- •24. У якому з силогізмів висновок здійснено за IV фігурою
- •25. Який із зазначених у п. 22силогізмів відповідає модусу Camestres ?
- •28. Вкажіть в якому випадку порушено modus ponens умовно-категоричного умовиводу
- •29. Який із умовиводів має форму modus tollendo ponens ?
- •30. Яка з даних дилем є деструктивною ?
- •Предметний покажчик
- •Література
2. Безпосередні дедуктивні умовиводи.
Безпосередні умовиводи – це умовиводи, у яких вивідне знання отримується з одного істинного судження. За способом отримання висновку розрізняються такі види безпосередніх дедуктивних умовиводів:
1 Перетворення – умовивід, за якого змінюється якість засновку без зміни його кількісних характеристик.
Щоб здійснити перетворення, необхідно у висновку предикат вихідного судження заперечити, а зв’язку змінити на протилежну. Перетворенню підлягають усі чотири типи простих суджень:
P не -P
S
1)
А – Е
Кожне S є Р Будь-яка крадіжка (S) – злочин (Р)
Жодне
S
не є не-Р
Жодна крадіжка (S)
не є не злочином (Р)
P
не
Р
2) Е – А
Жодне S не є Р Жоден слідчий (S) не є суддею (Р)
Кожне S
є не-Р
Кожен слідчий (S)
є не суддею (Р)
P
не-Р
S
3) І – О
Деякі
S
є Р
Деякі юристи (S)
є. слідчими (Р)
Деякі S не є не-Р Деякі юристи (S) не є не слідчими (Р)
Р не-Р
S
4) О – І
Деякі S не є Р Деякі юристи (S) не є. слідчими (Р)
Деякі S
є не-Р
Деякі юристи (S)
є не слідчими (Р)
NB. Операція перетворення розкриває з певного нового боку мислиме у вихідному судженні відношення між суб’єктом і предикатом. Якщо у вихідному судженні предмет мислиться як такий, якому притаманна якась властивість, то в оберненому висновку уточнюється що цьому самому предмету не може бути притаманна властивість несумісна з властивістю, вираженою предикатом.
2. Обернення – це безпосередній умовивід у висновку якого суб’єктом є предикат вихідного судження (засновку), а предикатом – суб’єкт вихідного судження. Тобто, щоб здійснити обернення, необхідно у висновку суб’єкт і предикат поміняти місцями. Це дає змогу більш детально з’ясувати відношення між суб’єктом і предикатом. Дана операція заснована на тому, що в усякому судженні відображаються не лише предмети, зафіксовані в суб’єкті, а також і предмети, що мисляться у предикаті
Виходячи з правил розподіленості термінів у простому судженні, розрізняють просте обернення і обернення з обмеженням. Обернення з обмеженням стосується лише загальностверджувальних суджень, позаяк в них предикат вихідного судження не розподілений:
Р
1) А – І
Кожне S є Р Будь-яка крадіжка (S) – злочин (Р)
Деякі Р є S Деякі злочини (Р) є крадіжками (S)
Решта обернень вважаються простими
S P
2) Е – Е
Жодне S не є Р Жоден слідчий (S) не є суддею (Р)
Жодне Р не є S - Кожен суддя (Р) не є слідчим (S)
S P
3) І – І
Деякі S є Р Деякі студенти (S) є. юристами (Р)
Деякі Р
є S
Деякі юристи (Р)
є студентами (S)
NB. Частково заперечні судження не підлягають оберненню, оскільки в них у засновку предикат є розподіленим, то він повинен бути розподіленим і у висновку, тобто висновок повинен бути загальним. Тоді, якщо у засновком буде судження “Деякі юристи не є одеситами”, то виходить, що жоден одесит не відноситься до деяких юристів. Подібний висновок просто не узгоджується зі здоровим глуздом і є логічно штучним.
3. Протиставлення предикату. Умовивід через протиставлення предикату застосовується для з’ясування відношення поняття суперечного предикату до суб’єкта вихідного судження. Цей умовивід є комбінацією двох попередніх. Тобто, щоб здійснити умовивід через протиставлення предикату, спочатку здійснюється операція перетворення, а потім – обернення:
Отже, зміна судження, наслідком котрої суб’єктом стає поняття, суперечне предикату, а предикатом – суб’єкт вихідного судження, називається протиставленням предикату (Див. вище схеми, наведеі щодо перетворення. ). Наприклад:
1) А – Е
Кожне S є Р Усі судді (S) – юристи (Р)
Жодне не-Р
не є S
Жоден не юрист (Р)
не є суддею (S)
2) Е – І
Жодне S не є Р Жоден слідчий (S) не є суддею (Р)
Деякі не-Р є S Деякі не судді (Р) є слідчими (S)
3) О – І
Деякі S не є Р Деякі юристи (S) не є. слідчими (Р)
Д еякі не-Р є S Деякі не слідчі (Р) є юристи (S)
NB. Частковостверджувальні судження (І) не підлягають протиставленню предикату: їхнє перетворення дає частковозаперечне судження (О), котре в свою чергу не підлягає оберненню.
4, Умовиводи за логічним квадратом. Знаючи відношення між категоричними судженнями, які достатньо ілюструє логічний квадрат (Див. попередній розділ), ми можемо робити умовиводи щодо істинності чи хибності співвідносних з ними суджень з тим самим суб’єктом і предикатом.
Умовиводи за логічним квадратом застосовуються у багатьох мисленнєвих операціях, у тому числі у доведенні й спростуванні. Адже саме там деякі способи доведення й спростування опираються на відношення несуперечності.
