6.Темпоральна модальність (логіка часу).

Логіка часу – розділ некласичної логіки, що вивчає висловлювання з темпоральним змістом та їхні відношення в структурі міркування. Темпоральна модальність виражає значення абсолютні: “було”, “є”, “буде”; порівняльні: “раніше”, “одночасно”, “пізніше”.

На разі темпоральну логіку подоліють на А-логіку і В-логіку. Перша користується характеристиками “минуле – теперішнє – майбутнє”, друга – “раніше – одночасно – пізніше”. А-ряд застосовується переважно в гуманітарному знанні, В-ряд – у природничому. Темпоральні характеристики першого ряду призначені передусім для описування реальності, другого – для встановлення її існування. Тому обидві темпоральні логіки не зводяться одна до одної, а являють собою два способи опису одних і тих же явищ.

________________________________

1. Ивин А.А. Логика.– М.Изд-во МГУ, 1998.– С.53.

NB. Фінський логік Г.фон Врігт формулюючи А-логіку часу, використовує вирази „...і потім”, „...і в наступній ситуації”: „А потім В” означає „зараз А і буде В”, що можна розуміти також як „А змінюється (переходить в В)”¹. Темпоральна логіка, таким чином може тлумачитися як логіка змін . «...в незмінному світі поняття часу не мало би сенсу. Якщо ми „мисленно виключаємо” зміну зі світу, то ми не можемо мислити про світ як просвіт як про такий, що продовжує існувати у часі». ²

Оператори темпоральної модальності: Р – “було правильно, що...”, F – “буде правильно, що...”, Н – “завжди було правильно що...”, G – “завжди буде правильно, що...”. Отже , РА – “було А”, FА – “буде А”, НА – “завжди було А”, GА – “завжди буде А”.³

Символічна мова темпоральної логіки робить можливим формалізувати вирази природної мови, що містять часові сенси. Наприклад висловлювання “Теперішнє завжди було минулим” буде мати формалізований вигляд –

А ® Н FА

Висловлювання “Нині завжди буде вчора” –

А ® G PА.

Темпоральні модальності можна визначити одна через одну:

1. GА « F  А – “завжди буде те, заперечення чого не буде;”

2. FА «  G  А – “буде те, що не завжди буде заперечуватись”;

3. НА «  Р  А – “завжди було те, заперечення чого не було”;

4.Р  А «  Н А – “було те, що не завжди заперечувалось”

Темпоральну модальність можна пов’язати з атлетичною. Так звані модальності Діодора і Аристотеля:

1. ðА « А Ù GА – “необхідним є те, що є і завжди буде”;

2. à GА « А Ú FА – “можливим є те, що є або буде”;

3. ðА « НА Ù А Ù GА – “необхідним є те, що завжди було, є і завжди буде”

4. àА « РА Ú А Ú FА – “можливим є те, що було, є або буде”.⁴

1. Вригт Г.Х. фон. Время, изменение и противоречие // Вригт Г.Х. фон. Логико-философские исследования.Избр.тр. – М.: Прогресс, 1986. – С.513-538.

2. Там же. .– С.527.

3. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К.: Абрис, 1997.– С. 110.

4. Хоменко І.В. Логіка юристам: Підручник. – К.: Четверти хвиля, 1997. – С. 150-151.

Питання для самоконтролю:

1. Якими є задачі модальної логіки?

1. Що виражає модальне судження?

2. В яких термінах виражається атлетична модальність? Що означає

3. Що означають терміни „логічна необхідність”, „фактична необхідність”, „фактична випадковість”, „фактична можливість”?

4. Які основні закони атлетичної модальності вам відомі?

5. В чому сутність епістемічної модальностіі?

6. Як співвідносяться між собою епістемічні значення „доведено”, „спростовано”, „проблематично”?

7. Яку інформацію містить судження у деонтичній модальоісті?

8. Які є соціально-комунікативні складники норми?

9. Якими є деонтичні характеристики норми:

10. Як співвідносяться норма і соціальна взаємодія?

11. Що означає деонтична несуперечність?

12. Що виражає аксіологічна модальність?

13. Якою є структура оцінки?

14. Яку інформацію виражає темпоральна модальність?

15. Як пов’язані між собою атлетична й темпоральна модальності?