4. Діагностика і корекція мовного розвитку:

а) переказ;

б) дослідження експресивності мови;

в) виявлення рівня розвитку зв'язної мови і її корекція;

г) дослідження розуміння речення;

д) дослідження розуміння інструкцій;

е) дослідження фонемного сприйняття;

ж) дослідження фонемного аналізу і синтезу;

з) ігри і вправи, направлені на розвиток мовлення [5]. Наприклад, «Складовий аукціон», «Складемо казку», Кросворди, «Докажіть слівце», складове лото, скоромовки, загадки, лічилки;

и) корекція читання (вироблення техніки читання, виразності, цілісного сприйняття тексту).

5. Діагностика і корекція мислення:

Методики по наочних формах мислення:

а) дошки Сегена;

б) поштова скринька;

в) складання розрізних фігур і картинок;

г) трикутники;

д) кубики Косса;

е) класифікація фігур за однією ознакою (за двома ознаками);

ж) виключення предметів (на матеріалі картинок);

з) навчальний експеримент (по А.Я. Івановій).

Методики для дослідження словесно-логічного мислення:

а) визначення понять;

б) порівняння і розрізнення понять;

в) вербальні аналогії;

г) класифікація предметів;

д) виключення предметів (понять) «Зайве слово» (по Ю.3. Гільбуху);

Методики для дослідження розуміння сюжету:

а) пояснення сюжетних картин;

б) встановлення послідовності подій;

в) пояснення сюжету, вираженого в словесній формі;

г) розуміння прихованого значення висловів;

Діагностика логічного мислення:

а) розчленовування цілого на частини;

б) синтез деталей;

в) вправи по альбому «Тренуйте розум дітей» (К., 1984).

6. Діагностика і виховання уяви:

Завдання з перцептивною основою.

Ііі. Критерії для визначення рівня розвиненості окремих психічних Якостей у молодших школярів

1. МоТиВи навчальної діяльності Мотив 1. Допитливість

Низький рівень. Дитина мало цікавиться тим, чим доводиться займатися на уроці й у позаурочний час. Його цілком задовольняє роль механічного виконавця розпоряджень вчителя, а також загальноприйнятих ігрових правил. Пасивність в усьому і завжди як провідна лінія поведінки. Схильний уникати участі в забавах, що вимагають самостійності й фантазії. Питання дорослим задає рідко й лише для уточнення отриманих інструкцій. Завдання пошукового характеру зустрічають неприйняття - школяр намагається або отримати у дорослого чітку інструкцію, що регламентує всі подальші дії, або просто відмовляється від роботи. Під час екскурсій, прогулянок, різних дослідів і експериментів пасивний, безініціативний, пожвавлюється тільки в ході виконання механічних завдань. Спроби дорослих привернути його увагу до чогось нового, интересного, захопити творчою, пошуковою роботою натрапляють на повне нерозуміння.

Середній рівень. Допитливість, бажання дізнатися нове виявляється епізодично й при зіткненні з першими труднощами швидко вичерпується. Питання до вчителя стосуються лише найбільш яскравих ознак предмету, що вивчається. У фронтальну роботу класу така дитина включається активно, але може швидко перемкнутися на виконання яких-небудь сторонніх дій. На питання відповідає охоче, але іноді невлад, тому що не завжди уважно стежить за тим, що відбувається в класі. Стійкий інтерес до матеріалу, що вивчається, учень проявляє лише в безпосередній співпраці з дорослими або, в кращому разі, в їх присутності.

Високий рівень. Діти, що належать до цього рівня, живо відгукуються на питання вчителя, уважні до відповідей товаришів, прагнуть доповнити й виправити їх, поділитися отриманою поза школою інформацією. Часто ставлять різні питання, направлені на пізнання суті явищ, що вивчаються. Майже завжди проявляють готовність виконувати завдання, що зацікавило їх, не тільки на уроці, але й удома.