- •Робоча програма навчальної дисципліни виробничої психологічної практики
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Виконують за індивідуальним планом низку конкретних завдань по здійсненню функцій психолога в обраному для практики закладі, як то:
- •Науково-практична:
- •Вимоги до методик
- •Вимоги до користувачів
- •Критерії оцінювання діяльності психолога
- •II. Психодіагностична діяльність:
- •III. Корекційно-розвиваюча діяльність:
- •IV. Консультативна діяльність:
- •V. Просвітницька діяльність:
- •VI. Навчальна діяльність:
- •VII. Зв’язки із громадськістю:
- •VIII. Оцінювання роботи психолога педагогами навчального закладу:
- •IX. Участь у поширенні та впровадженні передового досвіду у практичній психології:
- •(Анкета для вчителя)
- •Методичні рекомендації по проведенню ділових бесід
- •Підготовка до бесіди
- •Бажано чітко визначити тему бесіди, її основні питання, їх послідовність, тобто скласти план, щоб далі повідомляти співрозмовнику в потрібний час і в потрібному місці.
- •Початок бесіди
- •Побудова бесіди багато в чому залежить від її теми, важливості, особистості співрозмовника, передбачуваної діяльності тощо.
- •Основна частина бесіди
- •2.1.Слід концентрувати увагу тільки на тій темі, про яку йде мова.
- •2.2. Поки ви слухаєте, не можна обдумувати наступне питання, а тим паче не слід готувати контраргументи.
- •3. При передачі інформації слід прагнути дотримання наступних моментів:
- •3.1. Інформація, яка повідомлюється співрозмовнику, повинна бути точною, ясною, змістовною, наочною і професійно правильною.
- •5. Приступаючи до аргументації, слід обміркувати деякі важливі моменти:
- •Метод протиріччя заснований на виявленні протиріч в аргументації співрозмовника.
- •Керівнику бажано знати і деякі способи спекулятивного аргументування (інколи використовуються) з метою боротьби з ними. До таких способів налжать наступні:
- •Для керівника представляють інтерес деякі прийоми аргументування. Найбільш розповсюдженими з них є наступні:
- •11.5. Заключна стадія бесіди
- •12. Психологічне обґрунтування конспекту заняття (Схема)
- •Психолого-педагогічний аналіз уроку (Схема)
- •Особливості реального спілкування дошкільників у групі дитячого саду
- •Характеристика спілкування дітей молодшого (середнього, старшого) дошкільного віку, не регламентованого вихователем (дані одномоментних зрізів)
- •Взаємини дітей в спільній діяльності
- •Вплив взаємної вимогливості на засвоєння дітьми правил поведінки
- •Формування особистості дошкільника Деякі аспекти особистості дошкільника
- •Запитальник для виявлення деяких особливостей особи дошкільника
- •Особливості самооцінки дошкільника
- •Динаміка об'єктивності думок дитини у ситуації змагання з однолітками, в %
- •Психологічні особливості усвідомлення дошкільником етичних норм
- •Частка іграшок, переданих іншим дітям (у % до кількості залишених собі)
- •Складання психологічної характеристики дитини
- •Список літератури
- •Додатки і. План спостережень за розвитком учнів перших класів з диференційованим навчанням
- •4. Діагностика і корекція мовного розвитку:
- •5. Діагностика і корекція мислення:
- •6. Діагностика і виховання уяви:
- •Ііі. Критерії для визначення рівня розвиненості окремих психічних Якостей у молодших школярів
- •1. МоТиВи навчальної діяльності Мотив 1. Допитливість
- •Мотив 2. Працелюбність
- •Мотив 3. Схвалення вчителем
- •Мотив 4. Схвалення батьками
- •Мотив 5. Відповідальність перед колективом
- •Мотив 6. Прагнення до самоствердження адаптованість до умов шкільного життя, відчуття комфортності
- •2. Вольові риси характера Довільна увага
- •Наполегливість в роботі
- •Дисциплінованість
- •Організованість
- •3. Пізнавальні здібності
- •Мислення
- •Спостережливість
- •Мовний розвиток
- •Рівень розвітку почуття моральності
- •1. Почуття товариськості, доброти
- •2. Чесність
- •IV. Опис уроку-дискусії [6]
- •Список використаної літератури
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальні завдання
- •10. Розподіл балів, які отримують студенти
- •11. Методичне забезпечення
- •12. Рекомендована література
- •13. Інформаційні ресурси
Особливості самооцінки дошкільника
Завдання. Виявити вікові особливості самооцінки дошкільника на матеріалі оцінки своїх і чужих дій в ситуації змагання (методика розроблена Е.В. Субботським)
Підготовка експерименту.
Для експерименту потрібні малюнки різних тварин: ведмедя, зайця, півника, собаки. Ці малюнки готуються в декількох варіантах. Варіант А включає малюнки всіх тварин, найточніше відтворених. Варіант В - менш досконалі малюнки. Варіант С включає малюнки, виконані в схематичній формі з мінімальною кількістю деталей, нерозфарбовані, приблизно такі, які змогла б намалювати дитина 3-5 років.
Проведення експерименту.
Перша серія підготовча. Відбираються діти, що дають правильні відповіді на питання. Для цього дитині попарно пред'являються малюнки однієї і тієї ж тварини, і він повинен сказати і показати, «який краще, а який гірше». Використовуються всі три поєднання: А і В, В і С, А і С. В результаті дитина дає 12 думок.
Таким чином, відбирають четверо дітей молодшого дошкільного віку і четверо дітей середнього дошкільного віку.
Друга серія. Беруть участь тільки ті діти, які дали правильні думки у всіх 12 випадках.
Дітям пропонують змагатися один з одним в малюванні. Двох дітей приводять в кімнату і усаджують за столики один проти одного, але на такій відстані, щоб при розмові з експериментатором вони не чули один одного. На столиках перед кожною дитиною стоїть екран, що не дозволяє їй бачити предмет, зроблений суперником. Експериментатор дає кожному лист паперу, олівець і просить намалювати мишку, для того щоб дізнатися, «хто краще малює». Після виконання завдання експериментатор бере малюнок у однієї дитини і передає його іншій. При цьому він непомітно підміняє малюнок дитини малюнком з класу А. В результаті дитина порівнює свій малюнок з малюнком з класу А, думаючи, що він зроблений суперником. Експериментатор по черзі ставить дитині декілька питань: «Хто з вас краще намалював?», «Де твій малюнок?», «Який малюнок кращий, який - гірше?»
Критеріями, по яких ми судимо про особливості самооцінки дітей, служать кількість об'єктивних думок про свою діяльність і кількість «упереджених» думок. «Упередженою» Е.В. Субботський називає таку думку дитини, в якій дійсність деформується, спотворюється, хоча у дитини є всі необхідні засоби об'єктивної оцінки [3, с. 81-91].
Результати кількісного аналізу можуть бути представлені у відсотках (таблиця 4). Отримані дані порівнюються з результатами дослідження Е.В. Субботського, методика якого використовувалася.
Таблиця 4
Динаміка об'єктивності думок дитини у ситуації змагання з однолітками, в %
Вік дітей |
Ті, що дають тільки об'єктивні думки |
Ті, що дають і об'єктивні і упереджені думки |
Ті, що дають тільки упереджені думки |
3-4 роки 4-5 років |
21 73 |
42 22 |
37 5 |
Якісний аналіз. Порівняйте кількісні дані, отримані по відповідях дітей в молодшому і середньому дошкільному віці. Чим можна пояснити зростання у дітей середнього дошкільного віку об'єктивних оцінок?