
- •Робоча програма навчальної дисципліни виробничої психологічної практики
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Виконують за індивідуальним планом низку конкретних завдань по здійсненню функцій психолога в обраному для практики закладі, як то:
- •Науково-практична:
- •Вимоги до методик
- •Вимоги до користувачів
- •Критерії оцінювання діяльності психолога
- •II. Психодіагностична діяльність:
- •III. Корекційно-розвиваюча діяльність:
- •IV. Консультативна діяльність:
- •V. Просвітницька діяльність:
- •VI. Навчальна діяльність:
- •VII. Зв’язки із громадськістю:
- •VIII. Оцінювання роботи психолога педагогами навчального закладу:
- •IX. Участь у поширенні та впровадженні передового досвіду у практичній психології:
- •(Анкета для вчителя)
- •Методичні рекомендації по проведенню ділових бесід
- •Підготовка до бесіди
- •Бажано чітко визначити тему бесіди, її основні питання, їх послідовність, тобто скласти план, щоб далі повідомляти співрозмовнику в потрібний час і в потрібному місці.
- •Початок бесіди
- •Побудова бесіди багато в чому залежить від її теми, важливості, особистості співрозмовника, передбачуваної діяльності тощо.
- •Основна частина бесіди
- •2.1.Слід концентрувати увагу тільки на тій темі, про яку йде мова.
- •2.2. Поки ви слухаєте, не можна обдумувати наступне питання, а тим паче не слід готувати контраргументи.
- •3. При передачі інформації слід прагнути дотримання наступних моментів:
- •3.1. Інформація, яка повідомлюється співрозмовнику, повинна бути точною, ясною, змістовною, наочною і професійно правильною.
- •5. Приступаючи до аргументації, слід обміркувати деякі важливі моменти:
- •Метод протиріччя заснований на виявленні протиріч в аргументації співрозмовника.
- •Керівнику бажано знати і деякі способи спекулятивного аргументування (інколи використовуються) з метою боротьби з ними. До таких способів налжать наступні:
- •Для керівника представляють інтерес деякі прийоми аргументування. Найбільш розповсюдженими з них є наступні:
- •11.5. Заключна стадія бесіди
- •12. Психологічне обґрунтування конспекту заняття (Схема)
- •Психолого-педагогічний аналіз уроку (Схема)
- •Особливості реального спілкування дошкільників у групі дитячого саду
- •Характеристика спілкування дітей молодшого (середнього, старшого) дошкільного віку, не регламентованого вихователем (дані одномоментних зрізів)
- •Взаємини дітей в спільній діяльності
- •Вплив взаємної вимогливості на засвоєння дітьми правил поведінки
- •Формування особистості дошкільника Деякі аспекти особистості дошкільника
- •Запитальник для виявлення деяких особливостей особи дошкільника
- •Особливості самооцінки дошкільника
- •Динаміка об'єктивності думок дитини у ситуації змагання з однолітками, в %
- •Психологічні особливості усвідомлення дошкільником етичних норм
- •Частка іграшок, переданих іншим дітям (у % до кількості залишених собі)
- •Складання психологічної характеристики дитини
- •Список літератури
- •Додатки і. План спостережень за розвитком учнів перших класів з диференційованим навчанням
- •4. Діагностика і корекція мовного розвитку:
- •5. Діагностика і корекція мислення:
- •6. Діагностика і виховання уяви:
- •Ііі. Критерії для визначення рівня розвиненості окремих психічних Якостей у молодших школярів
- •1. МоТиВи навчальної діяльності Мотив 1. Допитливість
- •Мотив 2. Працелюбність
- •Мотив 3. Схвалення вчителем
- •Мотив 4. Схвалення батьками
- •Мотив 5. Відповідальність перед колективом
- •Мотив 6. Прагнення до самоствердження адаптованість до умов шкільного життя, відчуття комфортності
- •2. Вольові риси характера Довільна увага
- •Наполегливість в роботі
- •Дисциплінованість
- •Організованість
- •3. Пізнавальні здібності
- •Мислення
- •Спостережливість
- •Мовний розвиток
- •Рівень розвітку почуття моральності
- •1. Почуття товариськості, доброти
- •2. Чесність
- •IV. Опис уроку-дискусії [6]
- •Список використаної літератури
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальні завдання
- •10. Розподіл балів, які отримують студенти
- •11. Методичне забезпечення
- •12. Рекомендована література
- •13. Інформаційні ресурси
Характеристика спілкування дітей молодшого (середнього, старшого) дошкільного віку, не регламентованого вихователем (дані одномоментних зрізів)
|
Ім'я, вік дитини |
Номер дитини |
Кількість контактів з окремими дітьми групи (номери всіх дітей групи) |
Співвідношення часу одиночних і колективних ігор |
||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8-25 |
грав один |
грав з іншими дітьми |
|||||
Кіль-ть зрізів |
у % |
Кіль-ть зрізів |
у % |
|||||||||||
1. |
Свєта А., 5 років 2 міс. |
1 |
- |
5 |
4 |
- |
1 |
- |
- |
- |
2 |
20 |
8 |
80 |
2. |
Катя Б., 5 років 6 міс. |
2 |
5 |
- |
3 |
- |
2 |
- |
- |
- |
3 |
30 |
7 |
70 |
3. |
Ганна В., 5 років 1 міс. |
3 |
4 |
3 |
- |
- |
7 |
- |
- |
1 |
2 |
20 |
8 |
80 |
Якісний аналіз. Використовуючи кількісні дані, отримані в експерименті, виявіть дітей, у яких виникають труднощі в спілкуванні з товаришами. З'ясуйте, до якої групи причин можна віднести ці труднощі, використовуючи для цього характеристики, які дані в роботі А.А. Рояк [2, с. 71]. Перша група труднощів в спілкуванні пояснюється недостатнім розвитком у дитини виконавської сторони діяльності: ігрових умінь і навиків, а також невмінням будувати взаємини з однолітками (поступатися іграшкою або роллю, допомогти товаришеві тощо). Друга група труднощів викликається змінами мотиваційної сторони діяльності: наявністю негативних мотивів спілкування, переважанням егоїстичних мотивів, витісненням мотивів спілкування якимись іншими мотивами і цілями, несформованістю мотивів спілкування з однолітками.
Взаємини дітей в спільній діяльності
Завдання. Виявити відносини керівництва-підпорядкування в спільній діяльності дошкільників.
Підготовка експерименту.
1. У експерименті дітям пропонується дидактична гра «Зоопарк». Для цього потрібно підготувати чотири карти (по числу дітей, що беруть участь в експерименті) з цупкого картону або лінолеуму розміром 15 x 20 см. До кожної карти пластиліном прикріпляються картинки із зображенням 5 - 6 тварин, однакових на кожній з чотирьох карт, позначаються вхід і вихід з «Зоопарку».
За час експерименту набори картинок із зображеннями тварин міняються одночасно у всіх граючих дітей 3 рази. Розташування картинок на картах повинне бути ідентичним.
2. Перед початком експерименту потрібно з'ясувати, чи знають діти назви тварин, зображених на картах; якщо ні, то ознайомити їх з ними. Потім дітей учать крейдою прокреслювати шлях від картинки, що зображає одну тварину, до іншої картинки.
Проведення експерименту.
У грі беруть участь одночасно четверо дітей. Під час досвіду випробовувані сидять за окремими столиками на відстані півтора метрів один від одного. Експериментатор попереджає дітей, що вони не повинні дивитися карти один одного, але можуть розмовляти. Дається наступна інструкція: «Діти, пограйте в «зоопарк». Умови гри такі: ходити по «зоопарку» треба всім разом, щоб ніхто не загубився. Всі оглядають одну тварину, потім переходять до наступної. Шлях по «зоопарку» кожен прокреслює крейдою по своїй карті».
Вислови дітей і обговорення маршруту є основним способом організації поведінки дітей.
Обробка експериментальних даних.
Кількісний аналіз. Підраховується кількість зроблених пропозицій, прийнятих пропозицій, неприйнятих пропозицій. Результати заносяться в таблицю 2.
Таблиця 2
Вік дитини |
Число |
Пропозиції |
|||
дітей |
занять |
зроблені |
прийняті |
неприйняті |
|
Середній дошкільник |
8 |
3 |
160 |
98 |
62 |
Старший дошкільник |
8 |
3 |
210 |
104 |
106 |
Якісний аналіз. Проводиться порівняння кількісних показників по виділених в таблиці параметрах. Виявляються способи керівництва спільною діяльністю, а також індивідуальні особливості поведінки в експериментальній ситуації.