Список літератури Основна література

1. Психология. Учебник. // Под ред. А.А. Крылова. – М.: «Проспект», 1998. – 584 с.

2. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. СПб.:Свет, 1997.

3. Психология. Учебник для экономических вузов // Под ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2000.

4. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник // Під ред. Є.Г. Гонча рука. – К.: Вища школа, 1995.

5. Щокін Г.В. Як ефективно управляти людьми: психологія кадрового менеджменту: наук-практ. Посібник. – К.: МАУП, 1999.

6. Организация и психология управления персоналом: Учебно-метод. Пособие // Щекин Г.В. – К.: МАУП, 2002.

7. Основи практичної психології. Підручник для ВНЗ, допущено МОіН України // Панок В.Г. – К.: Либідь, 1999.

8. Основи психолого-управлінського консультування: навч. посібник для ВНЗ. Рекомендовано МОіН України // За ред. Л.М. Карамушки. – К.: МАУП, 2002.

9.Практическая психология. Познане себя. Влияние на людей: Учебное пособие для вузов //Немов Р.С. – М., 2002.

Додаткова література

1. Етичний кодекс психолога // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. – №4. – С.2-2. Ананьєв Б.Г. О проблемах современного человекознания. – СПб.: Питер, 2001.

3. Технология НЛП /Альберт Гелхард. – СПБ.: ИД Питер, 2001.

4. Положення про психологічну службу // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – №2 . – С.34-38.

5. Болотнікова І.В. Науково-історичні витоки становлення української педології та психології // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – №9-10. – С.104-107.

6. Веселова В.В. Психолого-педагогическая служба “гайденс” в средней школе США // Советская педагогика. – 1982. – №6. – С.116-119.

7. Божович Е.Д. Психологическая служба в структуре педагогического процесса // Вопросы психологии. – 1986. – №2.

8. Практична психологія: Питання організації та методики. – К., 1995

Лабораторне заняття 7-8

Тема: Методи вивчення груп і колективів

Актуальність теми: Організація колективної праці – важлива проблема в умовах розвитку сучасного виробництва. Вирішення цієї проблеми вимагає глибоких знань специфіки праці і її психологічних складових. Колективи повинні бути саморегулюючою системою, в якій формалізовані структури відносин не повинні заважати прояву ініціативи і свободи, а навпаки, стимулювати пошукову активність і віддачу кожного працівника.

Крім того, ці системи вимагають гармонізації формальних і неформальних стосунків, прояву незалежності, динамічності і стабільності у всіх ланках.. порушення цих вимог може частково чи повністю анулювати фактор творчості і діяльності окремої під структури і всього підприємства.

Таким чином, практика управління вимагає вирішення важливого завдання – співставлення вимог функціональної організації підприємства, забезпечення творчої свободи особистості і актуалізації механізмів соціального і колективного впливу.

Зміст лабораторного заняття:

Оцінити соціально-психологічний клімат колективу на підприємстві „ОСП Корпорація ВАТ Ватра” м. Тернополя (за методикою соціально-психологічної самооцінки колективу – СПСК. Побудувати соціально-психологічний рельєф відносин в колективі.

Хід виконання роботи:

Достатньо широку інформацію про соціально психологічні характеристики трудових колективів (структуру, психологічну сумісність, згуртованість) надають соціометричні методики. Але за умови їх використання важко виділити і оцінити окремі компоненти, що складають соціально-психологічний клімат.

Для визначення рівня соціально-психологічного розвитку колективу користуються методикою соціально-психологічної самооцінки колективу (СПСК).

Методика соціально-психологічної самооцінки колективу (СПСК) включає 74 судження, що характеризують поведінку особистості і відносини в колективі (70 суджень робочих і 4 контрольних). Робочі судження поділені на 7 блоків по 10 суджень вкожному, відповідно до таких характеристик колективу: відповідальність, колективізм, згуртованість, контактність (особистісні взаємовідносини), відкритість (відносини з працівниками інших колективів), організованість і інформованість.

Контрольні судження – висновок про ступінь уважності, щирості осіб, що заповнюють питальник.

Досліджувані отримують повний список суджень і спеціальний бланк для відповіді. Членам групи пропонується ознайомитися зі списком суджень і оцінити для якої якості іх колег характерні відносини і форми поведінки (зафіксовані в змісті цих суджень).

Варіанти відповідей: „Всі”. „Майже всі”, „Більшість”, „Половина”, „Меншість”, „Майже ніхто”, „Ніхто”.

Вибрані оцінки заносяться в матрицю, що містить порядковий номер суджень (в бланк відповідей).

Обробка результатів: Результати зображаються у вигляді „Соціально-психологічного рельєфу”.