Практичне заняття № 6

Експертна оцінка якості товарів

Мета: набути практичні навички визначати показники естетичних властивостей виробів і за цими показниками оцінювати їх якість (на прикладі шкіряного взуття).

Завдання для виконання:

• вивчення методик експертної оцінки товару.

Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви, матеріальне забезпечення: методичні вказівки до виконання лабораторних робіт, нормативні документи: ГОСТ 9289–78 Обувь. Правила приемки., ГОСТ 28371–80 Обувь. Определение сортности., ГОСТ 26167–84 Обувь повседневная. Технические условия, натуральні зразки непродовольчих товарів: два комплекти зразків жіночого і чоловічого взуття різної якості. В кожному комплекті взуття три підпари з бірками і умовними позначеннями півпар. Наприклад, перший комплект зашифровують 1-1, 1-2, 1-3, а другий – 2-1, 2-2, 2-3.

Робота 6.1.Експертна оцінка якості товару баловим методом

Порядок роботи:

Для виконання завдання підгрупу студентів (12-15 осіб) треба розділити на дві підгрупи. Із кожної підгрупи виділити студента для підрахунків результатів оцінки. Кожен студент-експерт підгрупи оцінює три півпари з таких одиничних показників властивостей:

Силует взуття включає:

• фасон носкової частини взуття;

• фасон (форма) каблука;

• конструкцію заготовки взуття.

Зовнішній вигляд взуття включає:

• матеріал верху взуття;

• колір та якість пофарбування матеріалу верху;

• матеріал низу взуття;

• якість технологічної обробки (акуратність виконання операцій);

• якість фурнітури та оздоблень.

Внутрішній вигляд взуття включає:

• якість підкладки (її колір, фактура, відповідність матеріалу верху тощо);

• якість маркування.

Для оцінки естетичних властивостей взуття використовують 5-ти балову систему. Система оцінки: 5, 4, 3, 2, 1, 0. Можна використовувати і десяткові дроби.

Кожний груповий показник естетичних властивостей – силует, зовнішній вигляд, внутрішній вигляд студент-експерт має право оцінити максимум 5 балами, які знаходять як середнє арифметичне з оцінки одиничних властивостей. Наприклад, силует взуття оцінено:

фасон носкової частини – 3 бали;

фасон (форма) каблука – 4,5 бали;

конструкція заготовки – 5 балів.

Разом 12,5 балів

Середнє арифметичне становить 12,5 : 3 = 4,16

Результати записують у табл. 6-1, 6-2, 6-3, 6-4.

Таблиця 6-1

Силует взуття

Одиничні показники	Бали, Р1
	1 півпара	2 півпара	3 півпара
фасон носкової частини
фасон (форма) каблука
конструкція заготовки
Середнє значення

Таблиця 6-2

Зовнішній вигляд взуття

Одиничні показники	Бали, Р2
	1 півпара	2 півпара	3 півпара
матеріал верху взуття
колір і якість пофарбування матеріалу верху
матеріал низу
якість обробки
якість фурнітури
Середнє значення

Таблиця 6-3

Внутрішній вигляд взуття

Одиничні показники	Бали, Р3
	1 півпара	2 півпара	3 півпара
якість підкладки
якість маркування
Середнє значення

Таблиця 6-4

Експертна оцінка

№ експе-рта	Силует, Р1, бали			Зовнішній вигляд, Р2, бали			Внутрішній вигляд, Р3, бали
	П-1	П-2	П-3	П-1	П-2	П-3	П-1	П-2	П-3
1
2
. . n
Середнє значення

Приклад.

Хай середнє значення за показниками становить:

Р₁ = 4,16 бала, Р₂ = 4,5 бала, Р₃ = 5,0 бала

Комплексний показник якості естетичних властивостей визначають за формулою (1):

Q = k₁ Р₁ + k₂ Р₂ + k₃ Р₃ (1),

де Q – комплексний показник якості естетичних властивостей, бали;

k₁, k₂, k₃ – коефіцієнти вагомості:

для силуету взуття – 3;

для зовнішнього вигляду – 5;

для внутрішнього вигляду – 2.

Звідси:

Q = 3 • 4,16 + 5 • 4,5 + 2 • 5 = 44,48 бала.

Максимальна сума балів може складати 50 балів.

Висновок може бути таким:

якщо сума балів становить 41-50 балів – взуття вважається особливо модним;

36-40 балів – взуття відноситься до виробів поліпшеної якості;

30-34 – взуття відповідає продукції масового (серійного) виробництва.

Заключний етап – дискусія експертів.

Робота 6.2.Визначення вагомості показників, які характеризують якість товару, шляхом експертного ранжування

Завдання 1. Визначте вагомість показників, які характеризують якість товару.

Для цього скористайтесь наведеним нижче прикладом розрахунку.

Приклад. Результати ранжування 8 показників якості товару (х₁, х₂, ... х₈) десятьма експертами наведено в табл. 6-1.

Таблиця 6-1

Результати ранжування експертами показників якості

Експерти	Оцінні показники
	х1	х2	х3	х4	х5	х6	х7	х8
1	4	1	2	3	6	7	8	5
2	2	3	4	1	7	6	8	5
3	1	3	2	6	5	8	7	4
4	4	1	3	2	5	7	8	6
5	1	2	3	5	4	7	8	6
6	2	1	5	4	6	8	7	3
7	3	1	6	2	4	7	8	5
8	4	3	2	1	7	6	8	5
9	2	1	5	3	6	8	7	4
10	1	2	4	3	5	8	7	6
S	24	18	36	30	55	72	76	49
d	-21	-27	-9	-15	10	27	31	4
d2	441	729	81	225	100	729	961	16
V	0,067	0,050	0,100	0,083	0,153	0,200	0,211	0,136

S – сумарний ранг і-показника.

d – відхилення від середньої величини сумарних рангів, яка становить:

Тоді:	d Х1 = 24 – 45= - 21;	d Х2 = 18 – 45= - 27;
	d Х3 = 36 – 45= - 9;	d Х4 = 30 – 45= - 15;
	d Х5 = 55 – 45= 10;	d Х6 = 72 – 45= 27;
	d Х7 = 76 – 45= 31;	d Х8 = 49 – 45= 4.

Коефіцієнти вагомості показників (V) обчислюємо за формулою:

де n – кількість показників, які проранжовані експертами.

Узгодженість думок експертів (Wg) обчислюємо за формулою:

де m – кількість експертів,

T_j – сума рангів, що продубльовані j-експертом:

де t_k – кількість показників, яким j-експерт проставив k -ранг.

Сума квадратів відхилення від середньої величини сумарних рангів становить:

У наведеному прикладі ранги не дублюються, тому сума T_j =0.

Оскільки Wg=0,78 (наближається до 1), то думки експертів узгоджені й показники, що характеризують якість товару, в порядку зростання їх значущості можна поставити в ряд:

х₂ - х₁ - х₄ - х₃ - х₈ - х₅ - х₆ - х_7.

Найбільш вагомими є показники х₅, х₆, х₇, х₈.