6. Оформлення звіту|

6.1 Тема та ціль| роботи|.

6.2 Коротке теоретичне| обґрунтування|.

6.3 Визначити рівень якості продукції.

6.4 Висновки.

7. Література

7.1.Скалецька Л.Ф., Подпрятов Г.І., Войцехівський B.I. Товарознав-ство пр-ції рослинництва: Навч. пос.- К.: Арістей, 2005. - 496 с.

7.2. Товарознавство продовольчих товарів (лабораторний практикум): Навч. посіб. – Є.В. Тищенко, Г.Б. Рудавська та ін. – К.: Київ. держ. торг. – екон. ун-т, 2000. – 411 с.

7.4. Практические работы по товароведению продовольственных товаров. – Серия «Учебники и учебные пособия» - Ростов н. Д:, Феникс, 2003. – 288 с.

Лабораторна робота № 14 тема: Характеристика тари і упаковки для плодоовочевої продукції

1. Мета роботи:

1.1 Вивчити асортимент пакувальних матеріалів для плодоовочевої продукції

1.2 Вивчити шляхи утилізації використаної тари

В результаті виконання даної роботи студент повинен

ЗНАТИ: асортимент тари і пакувальних матеріалів для плодоовочевої та ягідної продукції

ВМІТИ: обирати шляхи утилізації використаної упаковки.

2. Самостійна підготовка до заняття

1. За підручниками та лекційним курсом ознайомитися з теоретичним матеріалом по темі лабораторної роботи.

3.Питання для самоперевірки

1. В чому полягає основне призначення тари ?

2. Як розрізняють тару?

3. Наведіть види тари для плодоовочевої продукції.

4. Наведіть типи пакувальних матеріалів для плодоягідної та плодоовочевої продукції.

5. Надайте пояснення термінам "загортання", "консервація".

6. Чим відрізняється "маса брутто" від "маса нетто" ?

7. Які види тари застосовують для пакування ягід?

8. Для чого використовується тара-піддон?

9. Вкажіть які переваги мають контейнерні перевезення?

4. Теоретичне обґрунтування

Основне призначення тари - зберігати свіжі овочі, плоди від по­шкоджень, втрати маси, набуття запахів, консервовані - від зміни якості.

Тару розрізняють споживчу, тобто ту, в якій товар надходить покуп­цю, а також зовнішню, в яку складають овочі, упаковані в більш дрібну тару (піддони, контейнери тощо).

Згідно з визначенням ДСТУ 2890-94 термін "Тара" визначається як "упаковка, виготовлена заздалегідь до пакування продукції". Транспорт­на тара - тара, яка утворює самостійну транспортну одиницю. В цьому ж стандарті наводяться й інші терміни:

- вид тари - це класифікаційна одиниця, яка визначає тару за формою;

- тип тари - класифікаційна оди­ниця, що визначає тару за матеріалом чи конструкцією.

Характеристика тари для плодоовочевої продукції

Контейнер - спеціальна споживча тара для виробів, до яких став­ляться особливі вимоги щодо зберігання.

Ящик - транспортна тара з корпусом, що має в перерізі, паралельному дну, переважно форму пря­мокутника з дном, двома торцевими й бічними стінками, з кришкою чи без неї.

Бочка - транспортна тара з корпусом циліндричної або параболіч­ної форми з обручем чи зигами катання, з днищами;

Барабан - транс­портна тара з гладеньким чи гофрованим корпусом циліндричної фор­ми, без обручів чи зигів катання, з плоским дном.

Коробка - разова споживча тара з корпусом різноманітної форми, з плоским дном, що за­кривається кришкою знімною чи на шарнірі.

Велике значення має своєчасна доставка і збереженість плодів і овочів, комплексна механізація та автоматизація завантажувально-роз­вантажувальних і транспортно-складських робіт. Цю проблему допома­гає вирішити тара, зокрема контейнери і пакети.

Транспортні пакети зручні для підйомно-транспортних машин і обладнання. Це також зручно при складуванні в штабелі чи в стелажах. Продуктивність праці на цих роботах зростає в 2-3 рази.

Серійно випускають обладнання для пакетних перевезень: тару, піддони, контейнери, ножиці для різки дроту, вантажозахватне обладнання, крани тощо. Одночасно це прискорює оборотність засобів (тари).

Багатооборотна тара є розбірною, тому зручно її зберігати і відправляти в зворотному напрямку.

Тара з дерева. Для пакування, перевезення та зберігання плодоягідної продукції використовують ящики, корзини, решета.

Вимоги: тип тари, її розміри, конструкція повинні відповідати біологічним особливостям плодів і ягід. Ящики з продукцією повинні мати оптимальну масу (брутто), виходячи з розрахунку перенесення їх робітниками середньої сили, а також мати високий коефіцієнт використання місткості.

Розглядається показник відношення внутрішнього об'єму до зовнішнього об'єму ящика, а також показник відношення маси продукції (нетто) до загальної маси продукції з ящиком (брутто).

Для плодів зерняткових і кісточкових передбачено 3 типи ящиків:

1) без планкові з суцільними головками;

2) з щільними головками (коротка сторона), скріпленими двома зовнішніми планками на кожній голівці;

3) відкриті (лотки), без кришок.

Дерев'яна тара - міцна, недорога, ізотермічна. Містить води 18%, але можливі і втрати вологи, а також висихання аж до розтріскування.

Для плодоовочевої продукції використовують тару з хвойних порід, бочки з осики, вільхи - для квашених продуктів, бочки з дуба -для вина.

Ящик складається з двох головок (торцевих стінок), двох боковин, дна і кришки. Для упаковки груш, яблук використовують ящики, у яких є третя торцева спинка, поставлена стінка по довшій стороні ящика. Ящики бувають дощаті і фанерні (для сухих плодів і овочів).

Бочки виготовляють місткістю від 15 до 250л. Для водо-, газонепроникності зсередини їх парафінують або кладуть поліетиленові вкладки.

Для упаковки фруктів, ягід використовують корзини з гілочок верби, горішника чи інших тонких дощечок.

У стандарті ДСТУ 2888-94 наведено визначення терміну "загортання" продукції - пакування, під час якого поштучна продукція з усіх боків обгортається матеріалом з подальшим закріпленням країв. Тобто "загортання" - це один з видів пакування. Цим же стандартом пояснюється термін "консервація" - це заходи, спрямовані на захист виробу від впливу навколишнього середовища в процесі виробництва, транспортування та зберігання.

Пакувальним матеріалом визначають матеріал, що використовують для пакування і який забезпечує можливість екологічно чистого його знищення.

Термін "маса брутто" - це маса упаковки разом з продукцією; "маса нетто" - маса продукції.

Ящики для кісточкових плодів і ягід. Донедавна ще функціонувала нумерація тари за старими стандартами. Так, для пакування вишні, черешні, абрикос, слив, персиків і аґрусу, введений ящик-лоток № 28 та ящик № 27 маркування Т-81/1 місткістю 7-8 кг. Внутрішні розміри ящика лотка № 28: Д=554, Ш=350, Н=85 мм. Об'єм ящика - 16,5 дм³. Витрата деревини - 0,0045 м³.

Внутрішні розміри ящика для кісточкових (№ 27): Д=450, Ш=290, Н=125 мм. Об'єм - 16,3 дм³. Витрата деревини - 0,0035 м³.

Для яблук використають ящик № 30, маркування Т-81/4. Внутрішні розміри ящика для яблук: Д=545, Ш=375, Н=275 мм. Об'єм 56,2 дм³ . Витрата деревини - 0,0078 м³ Місткість - 20-25 кг яблук. Цей ящик через великі проміжки між дощечками недуже зручний при використанні.

Для груш і яблук літніх сортів застосовують ящик № 29 (T-81/3) з внутрішніми розмірами: Д=545, Ш=375, Н=150 мм. Обсяг-30,7 дм³ . Витрата деревини - 0,0062 м³. Місткість ящика - 13-15 кг.

В останні роки прийнята нова нумерація ящиків та дещо змінені їх розміри (дод. Б, В).

Характеристика тари для ягідної продукції

Смородину та аґрус пакують у решето, суницю і малину - в щепні кошики та козубки.

Решета виготовляють із соснової чи осикової обичайки, а дно - з ликового полотна. Розмір обичайки (обводу): для боків - діаметр 270-350 мм, висота 115-135 мм, для поясків - діаметр 275-355 мм, висота 30-35 мм. Заповнені решета ув'язують у паки: два решета ставлять на раму, накривають кришкою та ув'язують мотузкою в довжину один раз та не менше 2-х разів у ширину.

Кошики та козубки виготовлюють з осикової чи букової дранки. Для транспортування кошики і козубки вкладають у контейнери. Контей­нери роблять з дерев'яних рейок. Дно решітчасте, боки і верх зроблені в вигляді рамок, які зберігають козубки і кошики від випадання. Розміри тари для ягід наведено в табл. 14.1.

Таблиця 14.1

Розміри тари для пакування ягід

Тара	Довжина, мм	Ширина, мм	Висота, мм	Місткість, кг	Розмір планочок, MM
Решето Решето Решето Кошик Кошик Козубок	340 365 320	350 350 310 165 145 170	150 135 130 115 105 120	10 8 6 2,5-3 3 3	30х15 30х15 30х15

Для транспортування, завантаження, розвантаження, складування ящиків з плодами застосовують різні типи піддонів: розмір 1200х1000 мм (для внутрігосподарських перевезень); 1200х800 мм (для міжнародних перевезень).

Для перевезення та зберігання овочів і картоплі застосовують дерев'яні, металеві, збірно-розбірні і складні конструкції.

Найбільше поширення має дерев'яно-металевий контейнер, бокові стінки якого складаються за допомогою шарнірної системи.

Для внутрішньогосподарських перевезень використовують велико-об'ємну тару - контейнери (на 250-450 кг).

При транспортуванні в контейнерах пошкодженість плодів значно нижча, ніж у звичайній ящичній тарі (бо менше стінок, ніж сумарна в ящиках). Найкраще застосовувати контейнери з суцільної дошки, з малими отворами між дошками. При використанні контейнерів можна повністю механізувати процес завантаження, розвантаження.

Для зерняткових плодів, в основному, використовують 2 типи контейнерів: нерозбірні дерев'яні (ТУ 46-703-71) і складані (КСП-0,5)

Контейнер дерев'яний нерозбірний найбільш поширений у садів­ничих господарствах. Це - ящичний піддон, який збирається з де­рев'яних щитів і двох бокових, двох торцевих і дна. Щити з'єднують між собою металевими кутниками і шурупами.

Контейнер КСП-0,5 - комбінований дерев'яно-металевий ящичний піддон з решітчастими стінками і дном, яке виготовляється у вигляді дерев'яних щитів, прикріплених дротяними скобами до металевого каркасу.

Металевий каркас рознімається по діагоналі на 2 однакові, шарнір­но-з'єднані по дну половини. Це дає можливість порожні контейнери вкладати один в один, а заповнені плодами ставити один на другий.

Контейнери і ящичні піддони розміщують по висоті так:

СП-5-0,7-1; СП-5-0,7-2 - у 4 яруси;

СП-5-0,6-1; СП-5-0,6-2 - у 5 ярусів;

СП-5-0,45-1; СП-5-0,45-2 - у 6 ярусів;

контейнери КУС-1, КУС-1 А - у 6 ярусів;

напівконтейнери КС - у 11 ярусів;

пакети ящиків на піддонах - у 3-4 яруси.

При такому розміщенні висота штабеля в сховищі становить 4,2-5,5 м.

Поліетиленові піддони легко миються, дезінфікуються, зручні, але вартість їх висока. Їх виготовляють розміром 1000х1200 мм з двома настилами. Для стійких матеріалів випускають поліетиленові вкладки.

Багато західних країн випускають ящичні, відсікові, плоскі та комбіновані піддони.

Великобританія випускає металеві плоскі і ящичні піддони із напівпрозорого склопластику. Ящичні піддони мають розмір 1120х1120х705 мм, корисний об'єм 0,7 м³ . Є модифікація піддонів з перфорованими стінками і зі стоком, які мають відкидні стінки.

Піддони за міжнародним стандартом ISO 3676-1983 випускають з розміром: 1200х800х740, 1200х1000х740 і 1200х1200х740 мм.

Багато країн виготовляють пластмасові контейнери.

Створена вдосконалена конструкція контейнера КС-1,25, на базі контейнера АУК-1,25, де застосовується механізоване завантаження й розвантаження.

Загальні вимоги до тари

Частина тари після однократного перевезення повторно не викори­стовується. На одне перевезення вона досить міцна і без ремонту ви­тримує доставку продукції до споживача.

Міцність ящика залежить від якості деревини, її породи, вологості, способу кріплення деталей, кількості цвяхів, якості їх забивання та ін­ших умов. Важливе значення має вологість деревини: пересохлі дощеч­ки при забиванні цвяхів розламуються, а при підвищеній вологості міц­ність тари також знижується.

Для упаковки фруктів стандартом нормується вологість деревини дощечок і планок ящиків не вище 20%, а з 1-го травня до 1-го жовтня -25%. У період тривалого зберігання вологість тари підвищується в 1,5-2 рази, міцність її знижується.

При більш щільному заповненні тари плодами міцність ящика під­вищується. Товщина торців і планок повинна перевищувати товщину бокових дощечок дна і кришки в 1,6 рази.

Використання тари, що була у вживанні

Практика показала, що тара яка була у використанні, дуже зміню­ється. Зокрема, відношення маси плодів до загальної маси (брутто) і коефіцієнт використання об'єму тари.

Найбільш високий коефіцієнт використання об'єму тари має ящик для яблук (0,85). За іншими видами ящиків коефіцієнт використання об'ємів їх значно нижчий, а це потребує більше таропакувальних мате­ріалів (на 20-50%).

Добре, коли тара однотипна, тоді легко вести облік продукції, кра­ще упаковується продукція. Тому перед використанням тара сортується.

Довше, ніж інші, служать складані ящики. Наприклад, складаний ящик № 49 має внутрішні розміри (мм): довжина - 554, ширина - 350, висота - 80.

Бокові стінки і головки складаного ящика кріпляться до дна ящика за допомогою металічних навісів або постійних смужок і закріплюються дротяними крючками в петлях, що є на головках ящиків, або іншим чи­ном. Це тип багатооборотного ящика.

Контейнери - дають можливість зекономити кількість тари. Це крупно габаритна тара на 250 кг і більше. Але підняти такий вантаж можна за допомогою механізмів.

Розмір контейнера на 250-300 кг яблук - 1200х800х860 мм. Дно кон­тейнера ставиться на піддон. Найчастіше використовують контейнери для транспортування бульб картоплі, баштанних овочів.

Практика показала, що яблука в контейнерах зберігаються краще, корисний об'єм сховища порівняно зі зберіганням плодів у звичайних ящиках збільшується в 2,5 рази. Плоди в контейнерах при транспортуванні також менше травмуються.

Картонна і поліетиленова тара починає все більше поширюватися в Україні. Так, при комбінованому використанні тари, наприклад, яблук, їх фасують у поліетиленові мішечки, які після заповнення закривають металевими скобами, а потім їх вкладають у картонні ящики. Ці ящики вкладають у контейнери, які відправляють на зберігання в холодильники.