4. Теоретичне обґрунтування

Хвороби субтропічних і тропічних плодів у післязбиральний період є результатом поєднання двох факторів - неправильного режиму транспортування або зберігання, наявність механічних пошкоджень, з одного боку, і зараження плодів напівпаразитними мікроорганізмами (грибами і бактеріями) - з іншого. Рідше зустрічаються хвороби, викликані однією причиною.

Одними з головних факторів, що знижує товарні якості субтропічних та тропічних плодів і викликає великі відходи при їх транспортуванні і зберіганні, є збудники різних інфекційних захворювань - гриби, бактерії і віруси. Їх можна розділити на дві групи:

- які проникають у плоди через живу тканину ще в садах (вони викликають хвороби - паршу, антракноз, меланоз, фітофтороз, септоріоз, рак і бактерійний некроз, стабборн й імпетратуру у цитрусових, антракноз, бактерійну гнилизну — у бананів, борошнисту росу і паршу - у манго, бактеріози - у ананасів)

- які проникають в плоди тільки через мертву тканину при різних пошкодженнях і фізіологічних розладах (різна гнилизна і цвіль плодів, що одержали назви переважно за кольором міцелію гриба або за характером ураження - біла, чорна, сіра, бура гнилизни, блакитна і зелена пліснява тощо).

Збудниками гнилі на плодах є гриби з родів пеніциліум, склеротинія, альтернарія, фузаріум, ризопус, аспергілус й ін. Ці збудники завжди знаходяться у великій кількості на плодах, у повітрі і за сприятливих умов вражають їх.

Можливість зараження хворобами і ураження шкідниками насамперед залежить від виду і сорту плодів. Різні види і сорти відрізняються різною транспортабельністю (що залежить, наприклад, від товщини шкірки) і ступенем загнивання. Велике значення у межах одного сорту має ступінь зрілості плодів під час збирання. Зрілі і перезрілі плоди легше піддаються пошкодженням (через які проникають мікроорганізми), вони містять велику кількість цукрів і інших речовин, необхідних для живлення напівпаразитів, і малу кількість фітонцидів й інших речовин, що вбивають мікроорганізми.

Мікроорганізми можуть проникати у тканини плодів через різні пошкодження при вирощуванні, упаковці і транспортуванні; а також в результаті ураження плодів хворобами і шкідниками у період вегетації, обробки їх хімічними речовинами. Пошкодження викликають великі втрати води, а це посилює дихання, що сприяє розвитку мікроорганізмів.

Основні захворювання і дефекти при транспортуванні і зберіганні цитрусових плодів

Паразитарні захворювання

Основними захворюваннями цитрусових у процесі транспортування і зберігання є блакитна і оливкова, або сиза, гнилизни, кисла гнилизна, чорна гнилизна, або альтернаріоз, фітофтороз, диплодіоз, фомопсис, чорна плямистість і ряд інших захворювань.

Блакитна і оливкова гнилизни, (сиза гниль, пеніцильоз) є найбільш поширеними захворюваннями цитрусових плодів на всіх етапах їх товарообігу (при транспортуванні, зберіганні і реалізації в роздрібній мережі). Обидва захворювання можуть призводити до значних втрат, знищуючи до 20-30% партії. Блакитна і оливкова гнилизни на плодах викликаються відповідно грибами Peniciilium italicum і Penicillium digitatum. У розвитку захворювання розрізнюють три стадії, кожна з яких у світовій практиці має власну назву:

- блістерна, або прозора гнилизна (Blister rot),

- біла гниль (White mould rot)

- блакитна (Blue mould rot) і оливкова (Green mould rot) гнилизни.

Ознаки: На двох перших стадіях, до початку спороношення гриба, без спеціальних аналізів неможливо визначити, хто є збудником гнилизни, тому досить часто у практиці захворювання на цих стадіях означається як пеніцильоз. Всі види цитрусових однаково схильні до цих захворювань.

Розвитку блакитної гнилизни сприяє:

- збір плодів у час або відразу після дощу,

- низька якість збору і обробка плодів, що призводить до механічних пошкоджень

Заходи: при виявленні хворих плодів необхідні перебирання або термінова реалізація всієї партії.

Кисла гнилизна (Sour rot) є однією із найпідступніших контактних захворювань цитрусових. Найбільш схильні до захворювання лимони і мандарини, апельсини і грейпфрути. Збудником є гриб Geotrichum candidum, що наносить особливо великі збитки у періоди після теплої дощової погоди. Перші симптоми кислої гнилизни - поява обводнених дільниць, тканини якої "провалюються" навіть при легкому дотику, колір яких залишається таким же, як і у здорових тканин. У короткий період кисла гнилизна може призвести до повного розкладання всього плоду.

Заходи: у разі виявлення одного або декількох уражених захворюванням плодів, потрібно провести повторну ретельнішу експертизу даної конкретної партії. Уражена партія вимагає переміщення до сховищ з більш низькими температурами і перебирання. Під час перебирання партії потрібно відділяти не тільки здорові плоди від хворих, але і окремо збирати плоди, що знаходилися в контакті з хворими (навіть при відсутності на момент перебирання у них яких-небудь ознак захворювання).

Фітофтороз, або коричнева гнилизна (Brown rot) є серйозним контактним захворюванням. Найчастіше до захворювання схильні партії апельсинів і лимонів, рідше мандарини. Випадки фітофторозу частішають у дощову погоду. Захворювання може викликатися цілим рядом грибів Phytophtora (Phytophtora citricola, P.citrophtora, P.hibernalis, P.nicotianae і P.syringae), що присутні у ґрунті і в період дощів заражають плоди ще на дереві.

Ознаки: Першими симптомами фітофторозу є поява на плодах сіруватих або коричнюватий плям і характерного різкого неприємного запаху. Різкий запах найбільш явно виражений у апельсинів, найменше - у мандаринів.

Заходи: Заражені плоди видаляються з партій на пакувальній станції, однак в момент збору ознаки захворювання можуть бути відсутніми, а виявитися лише під час транспортування. Виявивши захворювання, потрібно вжити ті ж заходи, що і для кислої гнилизни. Зниження температури зберігання до 2-3 °С сповільнює розвиток фітофторозу.

Чорна гнилизна, чорна гнилизна серцевини, або альтернаріоз

(Black rot, Black centre rot, Alternaria rot) найчастіше зустрічається в продукції, що поступає з ПАР, Ізраїлю і США. Збудником захворювання є гриби Alternaria alternata і Alternaria citri.

Ознаки: Виявити захворювання, особливо на початку його розвитку, досить складно, оскільки обидва гриби мають тенденцію зростання і розвитку всередині плоду, і, перш ніж вони досягнуть тканин шкірки, проходить багато часу. На початкових стадіях гриби розвиваються у внутрішній порожнині й осі, потім проникають до тканини м'якуша і надалі ушкоджують весь плід. Виявити захворювання можна лише тоді, коли на шкірці збоку (мандарини, лимони), у верхній або нижній частині (по осі) з'являється пляма коричневого кольору. У лимонів уражені тканини м'якуша стають сірими, розм'якшеними і слизькими, у апельсинів, мандаринів і грейпфрутів - чорними. У мандаринів захворювання часто розвивається на боках плодів. Найбільш схильні до альтернаріозу плоди після дегрінінгу, тривалого зберігання та фізіологічно ослаблені.

Чорна плямистість (Black pit) вражає всі види цитрусових, але частіше страждають від неї лимони, у яких захворювання може призвести до повної втрати товарного вигляду. Чорна плямистість викликається бактеріями Pseudomonas syringae. Випадки поразки частіше мають місце в регіонах з прохолодними, вологими і вітряними погодними умовами.

Ознаки: Захворювання починається з появи на шкірці ясно-коричневої плями або декількох плям. Згодом вони заглиблюються, збільшуються в діаметрі до 0,5-1 см, але можуть досягати і 3 см, колір їх міняється на темно-коричневий, а потім на чорний.

Диплодіоз (Diplodia stemend rot), або диплоїдна гнилизна, що викликається грибом Diplodia natalensis, є небезпечним контактним захворюванням і може вражати всі види цитрусових.

Ознаки: Захворювання починається з боку плодоніжки. Коричнева пляма, що з'явилася, збільшується за розміром і має нерівний край. Поразка просувається по плоду у вигляді язичків або пальців. Розвитку захворювання сприяє обробка плодів етиленом, а також висока температура і вогкість повітря.

Заходи: У випадку виявлення диплодіозу необхідні перебирання партії, зниження температури її зберігання і, по можливості, термінова реалізація.

Фомопсис (Phomopsis stemend rot, збудник Phomoipsis ciri), ботридиплоїдна гнилизна (Botrypdiplodia stemend rot, збудник Botrypdiplodia theobromae). Досить часті захворювання цитрусових. Розвиток яких також починається у вигляді коричневої плями з боку плодоніжки. Обидва захворювання є контактними і вимагають у разі виявлення перегородки і зниження температури зберігання партій до 4°С.

Антракноз (Anthracnose), що викликається грибом Colleto-trichum gloeosporioides, на початкових стадіях захворювання спричиняє переважно погіршення зовнішнього вигляду плодів через появу втиснених коричневих плям. Як правило, він не призводить до серйозних втрат.

Бавовняна гнилизна, або склеротиніоз (збудники гриби Sclerotinia minor і S. sclerotiorum)

Ознаки: виникнення на поверхні плодів коричневої плями, яка за кольором нагадує фітофтороз, однак згодом тканини розм'якшуються, і в умовах високої вологості повітря на поверхні розвивається вато подібний щільний міцелій, на якому пізніше з'являються характерні для склеротиніоза чорні великі (S. sclerotiorum) або дрібні (S. minor) склероції.

Більш рідкими захворюваннями цитрусових є:

• фузаріоз (Fusarium rot, збудники Fusarium lunulosporam, F. solani, F. monilifirme, F. oxysporum),

• сіра гнилизна (Grey mould rot, збудник Botrytis cinerea),

• ризокитоніоз (Rhizopus rot, збудник Pdiizopus stolonifer),

• аспергильоз (Aspergillus black mould rot, збудник Aspergillus niger),

• рожева гнилизна (Pink mould rot, збудник Trichotecium roseum).

Фізіологічні розлади і дефекти

Застуджування - найбільш часте функціональне захворювання цитрусових плодів при зберіганні. Cхильні - грейпфрути, лимони, в меншій мірі - апельсини і мандарини.

Ризик застудження, залежать від температури плодів: для грейпфрутів - нижче 8°С, лимонів - нижче 4-6, апельсинів - 1°С. Застуджування знижує імунітет, погіршує зовнішній вигляд і лежкість плодів.

Ознаки: у апельсинів - поява численних коричневих плям на шкірці, у лимонів – коричневе забарвлення альбедо. Найбільш різноманітні симптоми застуджування у грейпфрутів, на яких з'являються коричневі плями правильної (круглі) або неправильної форми, що збільшуються згодом, поверхневі або втиснені з рівними і нерівними краями, а також плями з "німбом". Ознаками застудження можуть бути також численні дрібні втиснені коричневі плями ("крапчастість").

Пошкодження заморозками відбувається тоді, коли температура всередині плодів понижується за температуру замерзання (для більшості цитрусових -1,5°С). Пошкодження може мати місце як в саду, до збору плодів, так і пізніше, під час транспортування або зберігання. Для виявлення пошкоджень роблять поперечний розріз плодів у їх верхній третині, тут вони виявляються насамперед.

Ознаки: У разі серйозних поразок шкірка стає коричневою або починає розкладатися з характерним неприємним запахом, однак в більшості випадків які-небудь зовнішні симптоми відсутні.

Петека, або глибока ямкуватість, вражає шкірку лимонів. Холодна волога погода під час вирощування плодів, післязбиральне воскування і знижені температури зберігання (0-4°С) сприяють розвитку цього фізіологічного захворювання.

Ознаки: На початковій стадії на поверхні з'являються сірі плями, які начебто просвічуються знизу через флаведо. Згодом плями вдавлюються, колір їх стає коричневим, а кількість збільшується.

Дефекти, що викликаються при неправильному проведенню дегрінінгу, можуть полягати в розвитку на лимонах смужок сірого кольору ("зеброподібного забарвлення"), які згодом можуть злитися і надати всьому плоду чорний колір. На апельсинах і лимонах у нижньому шарі флаведо можуть з'явитися численні коричневі точки або плями. Дегрінінг може також призводити до появи втиснених коричневих плям неправильної форми, що займають велику поверхню плоду. Розвитку перерахованих відхилень сприяють підвищені концентрації етилену, більш тривалий час обробки або погана вентиляція під час дегрінінгу. Ці дефекти в легкій формі призводять до переводу партії у 2-у категорію, або сорт, а у разі сильної поразки - у нестандарт.