
- •Загальні вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •Вимоги, пропоновані до виконання основного
- •Оформлення розрахунків
- •Побудова таблиць
- •Конструктивно - технологічна характеристика деталі, опис дефектів і причин виникнення
- •Технічні умови на контроль і сортування деталі
- •2 Технологічна частина
- •2.1 Маршрутна технологія
- •Вибір раціонального способу відновлення
- •2.1.3 Технологічний маршрут відновлення деталі
- •2.1.4 Вибір установочних баз
- •2.1.5 Розробка операцій
- •2.1.6 Технологічна документація
- •2.2 Охорона праці
- •3 Економічна частина
- •4 Конструкторська частина
Технічні умови на контроль і сортування деталі
У цьому підрозділі необхідно накреслити таблицю, взяту з технічних умов на капітальний ремонт відповідної марки автомобіля, виписати дефекти деталі і заповнити відповідні графи таблиці.
2 Технологічна частина
2.1 Маршрутна технологія
2.1.1 Розрахунок виробничої програми
Виробнича програма авторемонтних підприємств (АРП) може бути виражена у фізичних, приведених одиницях, у грошовому вираженні чи сумарно. У курсовому проекті виробнича програма АРП буде визначатися у фізичних одиницях розрахунковим шляхом.
Кількість деталей, що підлягають ремонту в протягом року визначається за формулою:
шт,
(2.1)
де Nr – річна виробнича програма АРП, шт;
Np – програма АРП по ремонту об'єктів (капітальних ремонтів);
Кр – маршрутний коефіцієнт ремонту деталі;
n - кількість однакових деталей, установлених на автомобілі
(агрегаті)
Кількість деталей, що підлягають ремонту протягом місяця, визначається за формулою:
шт
, (2.2)
де Nм – місячна виробнича програма АРП, шт;
12 – кількість місяців у році.
Кількість деталей, що підлягають ремонту протягом доби, визначається за формулою:
шт,
(2.3)
де Nд – добова виробнича програма АРП, шт;
253 – кількість робочих днів у році при п'ятиденному робочому
тижні.
Вибір раціонального способу відновлення
Сучасні АРП володіють, як правило, усіма способами ремонту деталей. Найбільш прогресивними є способи ремонту деталей металопокриттями, що дозволяють ремонтувати деталі з наступною обробкою поверхонь під номінальний розмір, у результаті чого досягається їхня повна взаємозамінність.
З існуючих методик вибору раціонального способу відновлення найбільш прийнятної вважають методику, запропоновану В.А.Шадричевим. Ця методика заснована на послідовному застосуванні трьох критеріїв, тобто складається з трьох етапів:
вибір способів відновлення деталі, що, можна застосовувати (табл. 2.1);
з числа способів відновлення, що рекомендуються (табл.2.2), вибирають ті, котрі забезпечують міжремонтний ресурс відновлення деталей, тобто задовольняють необхідному значенню коефіцієнта довговічності 0,8-1,0;
при відповідності необхідному значенню коефіцієнта довговічності декількох способів вибирають спосіб відновлення, що характеризується найбільш високим значенням коефіцієнта техніко-економічної ефективності (табл. 2.3)
Таблиця 2.3 - Коефіцієнти техніко-економічної ефективності способів
відновлення деталей
Спосіб відновлення |
Умовні позначення |
Коефіцієнт техніко-економічної ефективності |
Обробка деталей під ремонтний розмір |
РР |
0,875 |
Пластичне деформування |
ПД |
0,845 |
Осталювання |
О |
0,637 |
Нанесення клейових композицій |
КК |
0,455 |
Наплавка під шаром флюсу |
НШФ |
0,436 |
Наплавка в середовищі вуглекислого газу |
НВГ |
0,403 |
Постановка додаткової ремонтної деталі |
ДРД |
0,350 |
Ручна дугова наплавка |
РДН |
0,314 |
Вібродуговая наплавка |
ВДН |
0,256 |
Аргоно-дугова наплавка |
АДН |
0,171 |
Ручна газова наплавка |
РГН |
0,134 |
Хромування |
Х |
0,087 |