- •Тема 19. Судові рішення.
- •Тема 20. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції.
- •Тема 21. Провадження в суді апеляційної інстанції.
- •Тема 22. Провадження в суді касаційної інстанції.
- •Тема 23. Провадження у Верховному Суді України.
- •Тема 24. Провадження за нововиявленими обставинами.
- •Тема 25. Кримінальне провадження на підставі угод та у формі приватного обвинувачення.
- •Тема 26. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх.
- •Тема 27. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Теми семінарських занять
- •6. Теми практичних занять
- •7. Теми лабораторних занять
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальні завдання
- •10. Методи навчання
- •11. Методи контролю
- •12. Розподіл балів, які отримують студенти
- •Підсумковий контроль
- •Екзамен (диференційований залік)
- •13. Методичне забезпечення
- •14. Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
9. Індивідуальні завдання
Навчальним планом не передбачено.
10. Методи навчання
Пояснювально-ілюстративний метод. Студенти здобувають знання, слухаючи розповідь, лекцію, з навчальної або методичної літератури, через екран тощо.
Репродуктивний метод. Студенти застосовують вивчене на основі зразка або правила.
Метод проблемного викладення. Використовуючи будь-які джерела й засоби, педагог, перш ніж викладати матеріал, ставить проблему, формулює пізнавальне завдання, а потім, розкриваючи систему доведень, порівнюючи погляди, різні підходи, показує спосіб розв'язання поставленого завдання. Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку.
Частково-пошуковий, або евристичний метод. Його суть - в організації активного пошуку розв'язання висунутих педагогом (чи самостійно сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога, або на основі евристичних програм і вказівок. Процес мислення набуває продуктивного характеру, але його поетапно скеровує й контролює педагог або самі студенти на основі роботи з джерелами.
Дослідницький
метод. Після аналізу
матеріалу, постановки проблем і завдань
та короткого усного або письмового
інструктажу ті, кого навчають, самостійно
вивчають літературу, джерела, ведуть
спостереження й виміри та виконують
інші пошукові дії. Ініціатива,
самостійність, творчий пошук виявляються
в дослідницькій діяльності найповніше.
11. Методи контролю
У процесі семінарських занять викладачем застосовуються наступні методи контролю: письмові аудиторні контрольні роботи, тестові завдання, експрес-опитування, модульний контроль.
Після закінчення вивчення навчальної дисципліни „Державне будівництво та самоврядування в Україні” складається усний залік (ІІІ семестр).
12. Розподіл балів, які отримують студенти
Система модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів І–V курсів однакова для всіх дисциплін. У структурі кожного модуля з усіх навчальних дисциплін оцінюються такі складники:
Аудиторна робота студента |
Самостійна робота студента |
Модульна контрольна робота |
Рейтинг кожного модуля обчислюється однаково для всіх навчальних дисциплін.
Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота та самостійна робота) здійснюється в національній 4-бальній шкалі – «відмінно» («5»), «добре» («4»), «задовільно» («3»), «незадовільно» («2»). Невиконання завдань самостійної роботи, невідвідування семінарських та практичних занять позначаються «0».
У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні заліково-екзаменаційної сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до десятої частки. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий бал за роботу протягом семестру шляхом помноження на 101. Таким чином, максимальний рейтинговий бал за роботу протягом семестру може становити 50.
За рішенням кафедри згідно з установленими кафедрою критеріями поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота та самостійна робота) може здійснюватися за 10-бальною шкалою (від 0 до 10). У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні заліково-екзаменаційної сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до цілого числа. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий бал за роботу протягом семестру шляхом помноження на 52.
Модульна контрольна робота є складником семестрового рейтингу. Наприкінці семестру всі студенти виконують модульні контрольні роботи з усіх дисциплін. Модульні контрольні роботи оцінюються в 4-бальній системі («відмінно» («5»), «добре» («4»), «задовільно» («3»), «незадовільно» («2»)). Ці оцінки трансформуються в рейтинговий бал за МКР у такий спосіб:
для дисциплін, з яких передбачено підсумковий контроль у формі заліку:
«відмінно» – 50 балів;
«добре» – 40 балів;
«задовільно» – 30 балів;
«незадовільно» – 20 балів;
Неявка на МКР – 0 балів;
для дисциплін, з яких передбачено підсумковий контроль у формі екзамену (диференційованого заліку):
«відмінно» – 20 балів;
«добре» – 16 балів;
«задовільно» – 12 балів;
«незадовільно» – 8 балів.
Неявка на МКР – 0 балів.
Семестровий рейтинговий бал є сумою рейтингового бала за роботу протягом семестру і рейтингового бала за МКР.
