3) Підстави примусового припинення права власності на земельну ділянку при наявності вини власника:

• конфіскація за рішенням суду. Конфіскація розглядається як примусове безоплатне вилучення земельної ділянки у власність держави за злочин або цивільне чи адміністративне правопорушення. В цивільному законодавстві конфіскація земельної ділянки може бути застосована судом при визнанні недійсними угод щодо земельних ділянок, укладених із порушенням встановленого порядку.

• звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора. Ця підстава примусового припинення права власності на землю пов'язана з неповерненням власником земельної ділянки боргу, у зв'язку з чим кредитор за рішенням суду звертає стягнення на земельну ділянку. Найчастіше в таких випадках земельна ділянка виставляється на земельні торги (аукціон) і продається особі, яка заплатить найбільшу ціну. Якщо ціна перевищує суму боргу, то частину виручених на аукціоні коштів буде повернуто колишньому власнику ділянки.

2. Дещо інші підстави передбачені для припинення права користування земельною ділянкою. Згідно зі ст. 141 ЗКУ такими підставами є:

1. добровільна відмова. В цьому випадку землекористувач звертається із заявою до власника, який приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи реєстрації;

2. вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним, кодексом України. Такими випадками є вилучення земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності. Мова йде про те, що земельні ділянки, які надані в постійне користування із земель державної або комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування;

3. припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій. Припинення діяльності відбувається у вигляді ліквідації або реорганізації вказаних підприємств, установ та організацій. В цьому випадку зникає суб'єкт права землекористування. Як підприємство знімається з реєстрації, так і припинення права користування земельною ділянкою реєструється відповідним органом;

4. використання земельної ділянки способами, що суперечать екологічним вимогам. Мається на увазі припинення права користування земельною ділянкою в разі неусунення у встановлені терміни допущених порушень законодавства (забруднення земель, засмічення, пошкодження або знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, використання земель способами, що завдають шкоди здоров'ю населення). В цьому випадку передбачена спеціальна процедура припинення права користування. При виявленні порушень земельного законодавства державним інспектором з використання і охорони земель складається протокол про порушення і дається вказівка порушнику про необхідність їх усунення в 30-денний термін. Якщо за цей час порушення не будуть усунені, то інспектор накладає на порушника адміністративне стягнення (штраф) і повторно дає вказівку про припинення порушень чи усунення їх наслідків в 30-денний термін. Якщо знову вказівка не буде виконана, то інспектор порушує питання про припинення права користування земельною ділянкою (звертається з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування). Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою землекористувач може оскаржити в судовому порядку;

5. використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Мова йде про випадки, коли землекористувач не додержується цілей експлуатації наданої йому землі, які передбачені в рішенні відповідних державних органів про надання земельної ділянки в користування та зафіксовані в державному акті на право постійного користування землею;

6. систематична несплата земельного податку або орендної плати. Відповідно до ч 5 ст. 17 Закону України «Про плату за землю», несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками – протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками;

7. набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. В цьому випадку відповідно до ст. 120 ЗКУ до набувача права власності на згадані об'єкти переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Розглянутий перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою також є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані, не можуть розглядатися в якості підстав припинення права користування земельною ділянкою.

3. Юридичні особи, зацікавлені у вилученні земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної чи комунальної власності, для суспільних потреб та у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити:

• місце розташування об'єкта;

• розмір земельної ділянки;

• умови її вилучення (викупу).

Зазначені пункти підлягають погодженню із:

• власниками землі, крім випадків, коли допускається можливість примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, або із землекористувачами;

• органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями.

При цьому обов'язково повинна враховуватись необхідність комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) земельних ділянок провадиться відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, міськими, селищними, сільськими радами згідно з їх повноваженнями щодо вилучення (викупу) цих ділянок. Якщо планується розташування об'єктів на особливо цінних землях, або розміщення на земельних ділянках будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій, то в таких випадках погодження матеріалів місць розташування земельних ділянок та об'єктів провадиться Верховною Радою

України. При вилученні або викупі земельних ділянок під об'єкти містобудування, розміщення яких визначено містобудівною або землевпорядною документацією, погодження місць розташування таких об'єктів не проводиться.