
- •Електрика і магнетизм
- •Атомна і ядерна фізика
- •Філософія та методика виміру. Похибки та запис експериментального результату
- •Особливість визначення абсолютних похибок в процесі виконання віртуальних лабораторних робіт:
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи Досліди з потоком повітря в трубі
- •Зауваження
- •Вільного падіння
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Маси молекули
- •Теоретичні відомості Функція розподілу ймовірності.
- •Розподіл Максвелла.
- •Послідовність виконання роботи
- •Обробка результатів
- •Контрольні запитання
- •Молекул газу
- •Теоретичні відомості Перший закон термодинаміки
- •Внутрішня енергія і теплоємність ідеального газу
- •Рівняння адіабати ідеального газу
- •Послідовність виконання роботи
- •Обробка результатів
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •І нтерфейс програми „Робота газу“ Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •І нтерфейс програм „Цикл Карно“ та „Термодинамічні цикли“
- •Послідовність виконання роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Електрика і магнетизм
- •Теоретичні відомості
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •Інтерфейс програми “Рух електрона в електричному полі”
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Послідовність виконання роботи
- •Література:
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Інтерфейс програми
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Додаткова література
- •Послідовність виконання роботи
- •Література:
- •Теоретичні відомості
- •Інтерфейс програми “Рух зарядженої частинки в магнітному полі”
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •Інтерфейс програми
- •Послідовність виконання
- •1. У вікні програми “Crocodile Physics“ скласти електричну схему, як показано на рисунку 56.2.
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання
- •Інтерфейс програми
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •Інтерфейс програми “Дослід Юнга”
- •Р исунок 64.1
- •Р o1 исунок 64.2
- •Порядок виконання
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Мета: ознайомитися з явищем інтерференції на прикладі кілець Ньютона, визначити пропускну здатність світлофільтра, радіус кривизни лінзи та довжину світлової хвилі.
- •Теоретичні відомості
- •Робоча формула
- •Інтерфейс програми “Кільця Ньютона”
- •Завдання 2. Розрахунок ширини смуги пропускання світлофільтра
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Мета: ознайомитися з дифракцією Френеля від круглого отвору, визначити довжину світлової хвилі та радіуси зон Френеля.
- •Теоретичні відомості
- •Робоча формула
- •Інтерфейс програми „Дифракція Френеля від круглого отвору“
- •Завдання 2. Визначення масштабного коефіцієнта дифракційної картини
- •Завдання 3. Визначення радіусів зон Френеля
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Мета: ознайомитися з явищем дифракції світла від двох щілин.
- •Теоретичні відомості
- •Робоча формула
- •Інтерфейс програми “Дифракція на щілині”
- •Завдання 2. Визначення масштабного коефіцієнта дифракційної картини
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Атомна і ядерна фізика
- •(Моделювання досліду Резерфорда на еом)
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •І нтерфейс програми „Дифракція електронів”
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Додаткова література
- •Теоретичні відомості
- •Інтерфейс програми “Дослід Резерфорда”
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •В потенціальній ямі
- •Хід роботи
- •Література
- •Абсолютна величина можливих значень механічного моменту електрона:
- •Абсолютна величина можливих значень магнітного моменту електрона:
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Додаткова література
Література
Кучерук І.М., Горбачук І.Т., Луцик П.П. Загальний курс фізики. Т.: 2. – К.: “Техніка”, 2001.
Бушок Г.Ф. і ін. Курс фізики. Кн. 2. – К.: „Либідь”, 2001.
Лопатинський І.Є. Курс фізики. Фізика для інженерів. – Л.: „Бескид Біт”, 2002.
Трофимова Т.И. Курс физики. – М.: “Высшая школа”, 1990.
B-55 Перевірка закону Ома для змінного струму
Мета: досліджуючи коливальний LC-контур, перевірити закон Ома для змінного струму.
Прилади і матеріали: індуктивна еталонна котушка з відомою індуктивністю та активним опором, конденсатор змінної ємності, реостат, амперметр, вольтметр, з’єднувальні дроти, генератор змінного струму.
Теоретичні відомості
Г
Метод
векторних діаграм полягає в наступному.
На площині обирають умовний напрям або
опорну лінію, наприклад, вісь абсцис Ох
(рисунок 55.1). Амплітуду довільної
змінної величини умовно позначають
вектором ОМ у відповідному масштабі
одиниць і проводять під кутом
до вісі Ох. Значення
відповідає початковій фазі змінної
величини. Періодична зміна, наприклад,
сили струму чи напруги з циклічною
частотою
може бути передана обертанням вектора
навколо О проти руху годинникової
стрілки з кутовою швидкістю
.
При цьому проекція М на опорну вісь
здійснює гармонічне коливання відносно
О в межах між точками А і В, які відповідають
амплітуді відповідної величини. Проекція
вектора
на вісь абсцис
,
а на вісь ординат
.
На одній діаграмі можуть бути зображені
вектори різних періодично змінних з
однаковою частотою
величин. Положення цих векторів відносно
опорної осі змінюється з часом, але кут
між ними при
залишається незмінним і дорівнює зсуву
фаз між цими величинами. Зображення
величин у вигляді векторів на діаграмі
відповідає миттєвому значенню цих
величин і фаз у даний момент часу. Метод
векторних діаграм порівняно простий і
наочно дає можливість визначати амплітуду
і фази результуючих коливань.
Опір (резистор) у колі змінного струму
Генератор змінного струму замкнутий на зовнішнє коло з настільки малими індуктивністю та ємністю, що ними можна знехтувати. В колі є змінний струм
. (55.1)
Знайдемо за яким законом змінюється напруга між кінцями кола а і б (рисунок 55.2). Застосувавши до ділянки кола аRб закон Ома, отримаємо
U, I
Таким чином, напруга на кінцях ділянки також змінюється за законом синуса, причому різниця фаз між коливаннями струму та напруги дорівнює нулю. Напруга і струм одночасно досягають максимальних значень і одночасно обертаються в нуль (рисунок 55.3). Максимальне значення напруги
. (55.3)
П
.
Є
Позначимо
різницю потенціалів точок а і б
(рисунок 50.4) через
(
).
Тоді
.
Але
,
тоді
.
Якщо сила струму в колі змінюється за
законом
,
то
.
Стала інтегрування С' позначає довільний
сталий
заряд
конденсатора, не пов'язаний з коливаннями
струму, а тому покладемо
.
Отже
. (55.4)
При
синусоїдальних коливаннях струму в
колі напруга на конденсаторі змінюється
також за законом синуса, однак між
коливаннями струму та напруги існує
різниця фаз. Коливання
напруги на конденсаторі відстають від
коливання струму за фазою на
.
Амплітуда напруги на конденсаторі дорівнює
. (55.5)
Величина
(55.6)
відіграє роль опору ділянки кола. Вона називається ємнісним опором.
В
Індуктивніть (котушка) в колі змінного струму.
При наявності змінного струму виникає е.р.с. самоіндукції. Закон Ома для ділянки кола:
. (55.7)
У
,
а
,
то
.
При
силі струму в колі
,
.
Коливання
напруги на індуктивності випереджує
за фазою коливання струму на
.
Коли
сила струму, збільшуючись, проходить
через нуль, напруга вже досягла максимуму,
після чого починає зменшуватись; коли
сила струму – максимальна, напруга
проходить через нуль.
А
,
а
величина
відіграє ту ж роль, що і опір ділянки.
Тому
називають індуктивним
опором.
Закон Ома для змінних струмів.
При послідовному з'єднанні шукана напруга дорівнює сумі трьох напруг: на опорі, на ємності та на індуктивності, кожна з яких змінюється за законом синуса.
Коливання
напруги на опорі на векторній діаграмі
зображаються вектором
,
що напрямлений вздовж вісі струмів і
має довжину
,
коливання ж напруги на індуктивності
та ємності – векторами, перпендикулярними
до вісі струмів, з довжинами
та
.
Додаванням цих двох останніх коливань
отримаємо одне гармонічне коливання,
що зображається вектором
,
перпендикулярним до вісі струмів з
довжиною
.
– активна
складова напруги,
– реактивна складова.
За
теоремою Піфагора
.
– повний
опір кола для змінного струму.
– активний
опір кола,
– реактивний опір кола.
Амплітудне
значення напруги:
.
Закон Ома для змінного струму:
. (55.8)
Ця формула справедлива для амплітудних значень струму й напруги, але не для миттєвих.
Тангенс кута зсуву фаз між струмом і напругою:
. (55.9)
Величина
називається імпедансом
і
відіграє роль повного опору кола змінного
струму. Імпеданс не є величиною сталою
для даного кола, він залежить від частоти
струму.
Приладами вимірюють не амплітудні значення струму й напруги (I0, U0), а ефективні, які зв’язані з амплітудними співвідношеннями:
. (55.10)
Таблиця 55.1 – Варіанти завдань
|
№ варіанту |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
1 |
Ємність, мкФ |
5 |
8 |
11 |
14 |
17 |
20 |
23 |
26 |
2 |
Ємність, мкФ |
10 |
13 |
16 |
19 |
22 |
25 |
28 |
31 |
3 |
Ємність, мкФ |
15 |
18 |
21 |
24 |
27 |
30 |
33 |
36 |