64. Природні умови в житті суспільства. “Географічний детермінізм”, “геополітика”

Яку роль відіграє природа в житті суспільства? Взаємодія сучасного суспільства з природою відбувається в певному “географічному середовищі”, або, як інколи його називають, “природне навколишнє середовище”. Більш поширеним є перше поняття.

214

Географічне середовище – це олюднена природа, яка виступає як постійна і необхідна умова існування та розвитку людини і суспільства.

Географічне середовище включає ту частину природи, В ЯКІЙ проходить життя людини та суспільства і яка все більше й більше використовується в їхньому жйтті. За змістом географічне середовище постійно змінюється і розширюється людиною. Так, сьогодні, з розвитком космічної технології та космоплавання, до нього слід зарахувати не лише поверхню Землі, а й певну частину Сонячної системи.

Якщо питання про вплив географічного середовища вирішується позитивно майже всіма філософськими напрямками, то питання про роль цього впливу і його значення для життя суспільства вирішується порізному.

Так, досить поширеним був і є погляд прибічників “географічного детермінізму” та “геополітики”.

Поштовхом до розробки концепції “географічного детермінізму" виявилися великі географічні відкриття. Буржуазним відносинам, що розвивалися, потрібні були нові сфери торгівлі, джерела сировини та ринки збуту. В пошуках нових земель європейці просувалися в різні частини світу, захоплювали і колонізували землі. Мандрівниками було зібрано величезний матеріал про різні природні умови, клімат різних країн, своєрідність побуту, культури та звичаїв цих країн. Ці дані стали вихідним матеріалом при вивченні питання про роль географічного середовища в житті суспільства.

Ще французький мислитель Ж. Бодеп (1530– 1596) стверджував, що географічне середовище має визначальний вплив на життя суспільства, а різниця в кліматі обумовлює різницю між людьми.

Погляди Ж. Бодена більш детально розвивав французький політичний діяч і філософ Ш.Л. Моптеск’є (1689–1755). У творі “Про дух законів” він стверджує, що політичний устрій, звичаї, релігійні вірування людей є похідними від природних умов, насамперед клімату. Монтеск’є виводить особливості характеру народів, при цьому різко протиставляє один одному північні та південні народи. Зокрема, поширення рабства, в основному серед народів півдня, Монтеск є по-

215

ЯГНЮЄ тим, що У НИХ настільки знесилене тіло І роз. слаблений дух внаслідок жари, що вони можуть труди. тися лите під страхом покарання.

Політичний і державним устрій, крім того, Моитеск’є ставить ще в залежність від родючості землі та

площі певної країни. П891 _ ,

Англійським вченим Т. Бокпь (1821 1862) у книзі

“Історія цивілізації в Англії” вважає, що життя та доля людства визначаються чотирма основними природними чинниками: кліматом, їжею, ґрунтом та загальним виглядом природи. Останнє впливає, зокрема, на формування характеру народів. Інші три чинники опосередковано впливають _на формування інших важливих рис відмінностей між народами.

Представником географічного напрямку був також російський географ та соціолог JI.I. Мечников (1838– 1888), брат знаменитого біолога. Особливого значення він надавав водним ресурсам, які зумовлювали нерівномірність суспільного розвитку. В праці “Цивілізація і великі історичні ріки” ЗІ. Мечников ділить історію людства на три періоди цивілізації:

– річкової;

– середземноморської;

– океанічної.

Для “географічного детермінізму” характерні непереконливість і ненауковість. Головним недоліком цієї течії є те, що її представники ігнорують внутрішні закономірності розвитку суспільства, діалектику суспільного розвитку. Виходячи з позицій “географічного детермінізму”, неможна пояснити очевидні факти. Адже в усіх країнах спочатку існував первісний устрій. З часом з’явилася експлуатація людини людиною, відбувся розподіл суспільства на класи. Отже, при величезній різниці природного навколишнього середовища цих країн основні риси та головні етапи розвитку суспільства виявляються подібними.

Прибічники “географічного детермінізму” не зважають на такі факти. По-перше, якщо форми суспільного життя історично змінюються за відносно короткий термін, то основні умови природи тривавши час залишаються більш-менш постійними. Поруге, людина не лише живе серед природи, а й ак-

216

тивно впливає на неї, змінює її, створює собі нові уМОви існування.

На основі “географічного детермінізму” виникла так звана геополітика. Духовним попередником “геополітики” був німецький географ і етнограф Ф. Ратцсль(1844 1904), який у праці “Політична геогра

фія” сформулював пангерманську ідею “життєвого простору , згідно з якою держава як біологічний організм, розвиваючись в часі, має розширятися і в просторі.

Свою концепцію Ратцель пов’язував із расизмом і колонізаторською політикою. Його послідовники X. Маккіпдер (Англія), А. Мехен (США) і, особливо, кайзерівський генерал К. Хаусхофер надали цій теорії відверто реакційної спрямованості. Гітлер у книзі "Майн кампф” використав їхні ідеї як теоретичне джерело обґрунтування своєї експансійної політики, завоювання “життєвого простору” за рахунок інших держав та народів.

У наш час термін “геополітика” втратив початкове реакційне значення. З часом це поняття почало означати політику, що ґрунтується на врахуванні географічних чинників життєдіяльності народу чи держави.

Говорячи про роль географічного середовища в житті суспільства, не можна абсолютизувати, перевищувати його значення. Але й нехтувати, недооцінювати його теж не слід. Сприятливі умови, наявність ресурсів полегшують життя людей, суворі умови ускладнюють його. Нарешті, залежно від географічного середовища люди мають різний фізичний вигляд (колір шкіри, розріз очей, конституцію тіла тощо). З іншого боку, можна спостерігати, що в однакових кліматичних поясах різні народи живуть зовсім по-різному. Або – народ, що живе в більш несприятливих умовах (фіни, шведи), має вищий рівень життя, політичну систему та культуру.

Зрозуміло, що матеріальний добробут створюється не географічним середовищем, хоча і його необхідно враховувати, а насамперед працею, вмінням освоїти національні багатства, організувати раціональну систему виробництва, розподілу та споживання. Однак

217

без Природних умов певного клімату, Природдjjy багатств тоїцо не може існувати людство, успіщд” розвиватися, створювати сприятливі умови своєї іклу.

тєдіяльності.

Отже, можна зробити ВИСНОВОК, ЩО природа географічне середовище виступає постійною і необхідною умовою виникнення, існування та розвитку суспільства.