
- •1. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції
- •2. Історичні типи світогляду
- •4. Основні функції філософії
- •5. Співвідношення філософії, науки і релігії
- •6. Своєрідність філософії Стародавніх Індії та Китаю
- •7. Основні риси античної філософії
- •8. Стиль мислення і особливості середньовічної філософії
- •9. Гуманізм та натурфілософія епохи Відродження
- •10. Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу
- •11. Основні проблеми та характерні риси філософії французького Просвітництва
- •12. Класична німецька філософія
- •14. Позитивізм, неопозитивізм та постпозитивізм
- •15. Класичний психоаналіз та неофрейдизм: загальна характеристика
- •16. Екзистенціалізм: загальна характеристика
- •17. Основні ідеї неотомізму
- •18. Феноменологічний напрям у філософії
- •19. Герменевтика як напрямок сучасної філософії
- •20. “Філософія життя”
- •21. Сучасна зарубіжна філософська антропологія
- •22. Російська релігійна філософія кінця XIX – початку XX ст.
- •24. Філософський зміст проблеми буття
- •25. Основні форми буття
- •27. Категорії “рух” і “розвиток” у філософії
- •28. Простір і час як форми існування світу
- •29. Закон єдності і боротьби протилежностей
- •31. Закон заперечення заперечення
- •33. Проблема єдності світу
- •34. Походження людини як філософська проблема
- •35. Історичні типи філософських вчень про людину
- •37. Особистість як продукт культурного розвитку
- •38. Проблема свідомості у філософії
- •39. Структура свідомості
- •40. Свідомість і самосвідомість
- •41. Філософське трактування феномену безсвідомого
- •42. Сутність і структура суспільної свідомості
- •43. Форми суспільної свідомості
- •44. Поняття ідеології, її роль у суспільстві
- •45. Пізнання і практика
- •46. Проблема методу пізнання
- •47. Діалектика та її альтернативи
- •49. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •50. Основні методи наукового пізнання
- •52. Проблема істини у філософії
- •53. Проблема критеріїв істини
- •54. Основні принципи пізнавального процесу
- •55. Проблема суб’єкта і об’єкта в пізнавальному процесі
- •56. Предмет соціальної філософії
- •57. Специфіка соціального пізнання
- •59. Соціальна структура суспільства
- •60. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності
- •63. Нація як соціальний феномен
- •64. Природні умови в житті суспільства. “Географічний детермінізм”, “геополітика”
- •65. Народонаселення як передумова і суб’єкт історичного процесу
- •67. Матеріальне і духовне виробництво
- •68. Продуктивні сили та їх основні елементи
- •69. Виробничі відносини та їх структура
- •70. Техніка як соціальний феномен
- •71. Науково-технічна революція: сутність, закономірності та соціальні наслідки
- •72. Основні ознаки інформаційного суспільства
- •73. Екологічні проблеми сучасної цивілізації
- •74. Політика як явище суспільного життя
- •75. Політична система суспільства, її структура і функції
- •76. Соціально-філософський аспект держави, форм правління, державного устрою, політичних режимів
- •79. Наука в системі духовної культури
- •80. Культура і цивілізація
- •81. Проблема цінностей у філософії
- •82. Формаційний та цивілізаційний підходи до розгляду історії
- •83. Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства
34. Походження людини як філософська проблема
Питання про походження людини хвилювало людство протягом всієї його історії. Але довгий час Ця проблема обговорювалася в межах релігії, міфу. В XX ст. особливо швидко почали накопичуватися природничонаукові знання про походження життя на землі, а отже, і людини. Але, не дивлячись на значну, розгалужену систему досліджень, накопичені знання, експериментальні роботи, проблему не можна вважати вирішеною. Це лише гіпотези, жодна з яких не підтверджується практично.
Назвемо основні з них.
Космічна гіпотеза має варіанти. Згідно з першим процес виникнення життя на Землі є наслідком занесенвя з Космосу примітивних організмів і подальшого їх розвитку завдяки сприятливим фізико-біологічним умовам на Землі.
Другий варіант космологічної гіпотези. Землю відвідали інопланетяни. Вони залишили на ній своїх представників, які пережили низку катастроф, переродилися в сучасний вигляд людини і досягли сучасного розвитку.
Прихильники еволюційної гіпотези стверджують, що виникнення земного життя є закономірним результатом попередньої еволюції нашої планети без втручання зовнішньої волі.
За сучасними науковими уявленнями перші ознаки життя на Землі з’явились близько 3,8 млрд років тому. Пізніше, приблизно 2 млрд років тому, виникли перші клітини, здатні до фотосинтезу, тобто до використання сонячної енергії. В процесі фотосинтезу виділяється кисень. Змінюється докорінно земна атмосфера, що дало змогу життю розповсюдитись по всій планеті. Виникла нова система біосфера. В результаті саме життя стало найважливішим фактором підтримки на ЄМЛІ умов, необхідних для його збереження і розвитку. иві організми на Землі еволюціонували в тварин
132
ний СВІТ у сучасних зразках, в тому числі й у людину внаслідок природного добору (див.: Дарвін Ч. “Походження видів шляхом природного добору”).
в межах еволюційної гіпотези розробляється комплексний діяльнісний підхід до вирішення проблеми про походження людини, який включає такі фактори, як праця, мова, свідомість, різні форми спільності, регулювання шлюбних відносин, моральність. Але незважаючи на те, що цей підхід і концепції, які розробляються на його основі, претендують на науковість, проблема походження людини багато в чому залишається загадковою. Ці концепції нерідко поєднуються з релігійними та інопланетними підходами, що передбачають вторгнення розуму із Космосу.
Після створення Ч. Дарвіним своєї теорії, виникає трудова гіпотеза походження людини. Широковідомий її марксистський варіант, але не зводиться до нього. Наріжним каменем цієї гіпотези є положення, що саме праця, яка започатковується з виготовлення знарядь праці, використання вогню, створила людину. В процесі трудової діяльності рука стає все більш гнучкою і вільною. Одночасно розвивається мозок, спостерігається більш тісний зв’язок між людьми і виникає потреба щось сказати один одному.
Отже, праця за допомогою певних знарядь, згуртування в суспільство, мова та мислення, використання вогню є вирішальними факторами перетворення мавпи на людину. Згодом додається регулювання шлюбних відносин, моральність та інші аспекти формування та існування людини.
Прибічники трудової гіпотези походження людини, згідно з якою “праця створила людину”, стверджують, що в процесі праці розвиваються здібності людини, органи її тіла, за допомогою яких вона здійснює ті чи інші операції, а також мислення, чуттєве сприйняття світу тощо.
Людська праця цілком відрізняється від діяльності тварин. Можна виділити такі основні відмінності:
– людина використовує знаряддя праці',
– універсальність людської праці. Тварина діє лише за характером свого виду. Так, бобри будують
133
і
греблю, бджоли – стільники, добувають мед. Але вони не здатні робити те, що не закладено в них приро. дою. Людина діє універсально: будує і греблю, і житло, використовує бджіл для виготовлення меду;
– людська праця цілепокладена. Тварина будує інстинктивно, тобто так, як генетично спонукає ц природа. Людина “планує”, моделює результат в голові потім за допомогою праці переносить модель у pg, альність. Вона формує, ставить мету, коригує її відповідно до зміни умов, нових уявлень І ВТІЛЮЄ її В Життя
– людина творить не лише на засадах доцільності а й за законами краси. Наївшись, тварина спить, людина – співає, малює. В праці, знаряддях людина праг не творити красиво, естетично.
Слід зауважити, що проблематика походження людини названими підходами не вичерпується. Існує розмаїття різних відтінків цієї складної, таємничої® багатьох аспектах проблеми.