В. I. Касьян

Відповіді на питания екзаменаційних білетів

Нввч&^ьнии

noctitmk

ІГмтг

видання

УДК 101(076.3X075.8) ВБК 87я73 К28

Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (протокол засідання комісії з філософи Наиково методичноі ради Міністерства освіти І науки України від 7 травня 2004 р.)

Рецензенти:

І.В. Бойченко, доктор філософських наук, професор;

І.Ф. Надольний, доктор філософських наук, професор

Касьяв В.І.

К28 Філософія: Відповіді на питання екзаменаційних білетів: Навч. посіб. – 5-те вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2008. – 347 с.

ISBN 978-966-346-377-3

Цей посібник – своєрідне узагальнення багаторічного досвіду викладання автором філософи студентам Київського національного університету імені Тараса Шевчеяка. Матеріал курсу "Філософія" подається у формі відповідей на питання, які виносяться на іспит. За змістом питання і відповіді, що подаються у посібнику, відповідають програмі нормативного курсу з філософії для студентів гуманітарних спеціальностей і аспірантів вищих навчальних закладів. У посібнику в концентрованому вигляді є все, що потрібно знати для того, щоб при складанні іспиту отримати оцінку “відмінно”.

Розраховано насамперед на студентів денної форми навчання, студентів-заочників, аспірантів і пошукачів, які готуються складати іспит з філософії. Книга буде корисною також викладачам філософії.

УДК 101(076.3)(075.8) ББК 87я73 © В.І. Касьян, 2003 © В.І. Касьян, зі змінами, 2008

© Видавництво “Знання”, 2008

ЗМІСТ

Передмова 9

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ  11

1. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції  11

2. Історичні типи світогляду   13

3. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії  16

4. Основні функції філософії  20

5. Співвідношення філософії, науки і релігії .... 23

6. Своєрідність філософії Стародавніх Індії та Китаю     25

7. Основні риси античної філософії  31

8. Стиль мислення і особливості середньовічної філософії  38

9. Гуманізм та натурфілософія епохи Відродження   43

10. Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу 47

3

11. Основні проблеми та характерні риси філософії французького Просвітництва 51

12. Класична німецька філософія  53

13. Маріугизм у системі філософської культури 60

14. Позитивізм, неопозитивізм та постпозитивізм 

15. Класичний психоаналіз та неофрейдизм: загальна характеристика 68

16. Екзистенціалізм: загальна характеристика 73

17. Основні ідеї неотомізму  78

18. Феноменологічний напрям у філософії 80

19. Герменевтика як напрямок сучасної філософії  82

20. “Філософія життя”  85

21. Сучасна зарубіжна філософська антропологія  87

22. Російська релігійна філософія кінця XIX – початку XX ст. 89

23. Українська філософія як культурно-історичний феномен  91

24. Філософський зміст проблеми буття  98

25. Основні форми буття   102

26. Категорія “матерія” в історико-філософському процесі 105

27. Категорії “рух” і “розвиток” у філософії ...109

28. Простір і час як форми існування світу 112

29. Закон єдності і боротьби протилежностей 116

30. Закон взаємного переходу кількісних змін в якісні  118

31. Закон заперечення заперечення 123

32. Категорії діалектики  12g

33. Проблема єдності світу  130

34. Походження людини як філософська проблема 132

35. Історичні типи філософських вчень про людину 134

36. Єдність біологічного і соціального в людині 137

37. Особистість як продукт культурного розвитку 139

38. Проблема свідомості у філософії 142

39. Структура свідомості 145

40. Свідомість і самосвідомість 146

41. Філософське трактування феномену безсвідомого 149

42. Сутність і структура суспільної свідомості 151

43. Форми суспільної свідомості 154

44. Поняття ідеології, її роль у суспільстві 158

45. Пізнання і практика 160

46. Проблема методу пізнання  164

47. Діалектика та її альтернативи 166

48. Єдність чуттєвого і раціонального пізнання 169

49. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання 174

50. Основні методи наукового пізнання  176

51. Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як гносеологічні поняття 180

52. Проблема істини у філософії 183

53. Проблема критеріїв істини  186

54. Основні принципи пізнавального процесу 188

55. Проблема суб’єкта і об’єкта в пізнавальному процесі 191

56. Предмет соціальної філософії 194

57. Специфіка соціального пізнання  196

58. Поняття суспільства. Основні підходи до розуміння суспільства 1У°

59. Соціальна структура суспільства 202

60. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності 

61. Рушійні снли історичного процесу  208

62. Проблема суб’єкта історичного процесу ....211

63. Нація як соціальний феномен 212

64. Природні умови в житті суспільства. “Географічний детермінізм”, “геополітика” .... 214

65. Народонаселення як передумова і суб’єкт історичного процесу 218

66. Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія 220

67. Матеріальне і духовне виробництво 223

68. Продуктивні сили та їх основні елементи 225

69. Виробничі відносини та їх структура 227

70. Техніка як соціальний феномен 230

71. Науково-технічна революція: сутність, закономірності та соціальні наслідки 232

72. Основні ознаки інформаційного суспільства 236

73. Екологічні проблеми сучасної цивілізації 237

74. Політика як явище суспільного життя 241

75. Політична система суспільства, її структура і функції  243

76. Соціально-філософський аспект держави, форм правління, державного устрою, політичних режимів 245

77. Громадянське суспільство і правова держав а. філософський зміст понять  247

78' ЯК Предмет філософського осми\леиия 249

79. Наука в системі духовної культури 252

80. Культура і цивілізація 254

81. Проблема цінностей у філософії 256

82. Формаційний та цивілізаційний підходи до розгляду історії 259

83. Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства 262

ПЕРШОДЖЕРЕЛА 266

Платон. Держава 266

Арістотель. Метафізика 268

Томас Мор. Утопія 271

Френсіс Бекон. Новий Органон  274

Рене Декарт. Міркування про метод 276

Клод Адріан Гельвецій. Про людину, її розумові

здібності та виховання 280

Іммануїл Кант. Критика чистого розуму 283

Георг Гегель. Філософія історії 285

Фрідріх Енгельс. Людвіг Фейербах і кінець

класичної німецької філософії 289

Карл Маркс. До критики політичної економії .... 291

Артур Шопенгауер. Світ як воля і уявлення  293

Фрідріх Ніцше. Антихристиянин 295

Григорій Сковорода. Потоп зміїний 298

Тарас Шевченко. “І мертвим, і живим...” 302

Памфіл Юркевич. Серце та його значення

в духовному житті людини 304

Іван Франко. Поза межами можливого 306

Михайло Грушевський. Хто такі українці, і чого

вони хочуть  308

Зігмунд Фрейд. Вступ до психоаналізу 312

Макс Вебер. Протестантська етика і дух капіталізму  315

Хосе Ортега-і-Гассет. Що таке філософія? 317

П’єр Тейяр де Шарден. Феномен людини 319

Освальд Шпенглер. Занепад Європи 321

Арнольд Тайнбі. Дослідження історії 323

Жан-Поль Сартр. Екзистенціалізм – це гуманізм  325

Альбер Камю. Міф про Сізіфа. Бунтівна людина .... 327

Елвін Тоффлер. Третя хвиля 331

Карл Ясперс. Витоки історії та її мета 333

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ФІЛОСОФСЬКИХ ТЕРМІНІВ 337

Підручники і навчальні посібники 343

Основні першоджерела 345

ПЕРЕДМОВА

Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, мої спостереження на іспитах з філософії, спостереження моїх колег по кафедрі свідчать про серйозні труднощі, які постають сьогодні перед студентами й аспірантами під час підготовки до складання іспиту. Причин для цього багато, але основних дві.

Перша полягає в тому, що дехто зі студентів не працює над підручником протягом семестру. І ми, викладачі університету, усвідомлюємо, що до цих студентів належать не тільки недбалі, а й здібні, працелюбні студенти, які одночасно і вчаться, і працюють.

Друга причина. Ще декілька років тому практично не було нових підручників з філософії. Сьогодні їх – безліч. Викладачі майже кожного ВНЗ написали чи пишуть свій власний підручник з філософії, видавці видають їх великими тиражами. Ця багатоманітність часто збиває з толку студента, а особливо того, який працює в основному під час сесії.

Крім того, українському читачеві пропонується велика кількість підручників, виданих у Російській Федерації. Треба віддати належне, серед них є і якісні підручники та навчальні посібники. Українською і російською мовами видано багато творів відомих філософів минулого і сучасності, опрацювання і знання яких дає можливість читачеві осягнути найвищі і найвагоміші ідеї, що навіки ввійшли до скарбниці світової філософської думки. Але все це не допомагає студентові під час екзаменаційної сесії: студент не може сам розібратися у цьому морі літератури. У нього немає для цього ні часу, ні належних знань, ні

можливостей фізично знайти і отримати хоча б для тимчасового користування необхідні підручники чи праці. Найчастіше він користується книгою, навчальним посібником, який йому випадково попадає в рукн, витрачає багато часу на те, щоб якось зорієнтуватися у матеріалі, у кращому випадку розбереться у декількох питаннях і з тим приходить на іспит. За таких умов студенту зайве сподіватися на глибокі знання і розраховувати на високу оцінку.

Тому автор вирішив запропонувати студентам безпосередньо відповіді на найважливіші питання, які, як правило, виносяться на іспит з філософії. Увага студента зосереджується на базових поняттях і фундаментальних філософських концепціях, на засвоєння яких і спрямовується вивчення курсу філософії у вищому навчальному закладі і знання яких перевіряється на іспиті.

Автор визнає, що цей посібник за ґрунтовністю подання тем ие може замінити класичний підручник з філософії. Але у посібнику в концентрованому вигляді є все, що потрібно знати студенту чи аспіранту під час складання іспиту, щоб отримати відмінну оцінку: за змістом відповіді на питання, що наводяться у посібнику, відповідають програмі курсу “Філософія” для студентів і аспірантів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Автор буде вдячний фахівцям, колегам, студентам за зауваження і пропозиції, спрямовані на вдосконалення посібника.

Сподіваємося, що книга буде корисною студентам які вивчають філософію, і викладачам філософії. '

Автор

10

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції

Людство на всіх етапах розвитку завжди цікавили вічні “надокучливі” питання. Що таке оточуючий людину світ? Яка його сутність, як він облаштований? Чи створений він, чи існує вічно? Яка його доля в майбутньому, чи є перспектива існування? Нарешті, яке місце і роль людини в цьому світі, в чому смисл її існування? Відповіді на ці питання обумовлені потребою в загальній орієнтації, самовизначенні людини у світі. Адже перелічені питання тісно пов’язані з можливістю відповіді на більш конкретні, але болючіші питання сьогодення. Мається на увазі усвідомлення труднощів, суперечностей, визначення шляхів, тенденцій розвитку кожного конкретного суспільства чи держави. Як зрозуміти перетворення, що відбуваються в сучасну епоху? Яким чином і чи можна взагалі позбутися загроз, що нависли над людством, – екологічної, ядерної, бездуховності тощо.

Отже, для розуміння, усвідомлення всіх цих питань, розв’язання більш конкретних практичних завдань потрібен широкий кругозір, бачення перспектив розвитку світу і людства, треба розуміти сутність всього, що відбувається в світі і в більш конкретному середовищі. Необхідно розуміти смисл і мету нашого життя: що ми робимо і для чого, які наші устремління, як вони сприймаються людьми тощо.

Сукупність таких уявлень про світ та місце і роль людини в світі можна назвати світоглядом.

11

Отже, світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, ігоннпипів, що визначають наизагальніше усвідомлення розуміння світу, місця в ньому людини, а також ціннісні орієнтації людей, їх життєві позиції.

Світогляд як складне духовне явище поєднує в собі переконання, ідеалн, цілі, мотиви поведінки, інтереси, ціннісні орієнтації, принципи пізнання, моральні норми, естетичні погляди тощо.

Якщо проаналізувати сукупність елементів світогляду, можна виділити органічно взаємопов’язані підсистеми. Це – пізнавальна, ціннісна та підсистема поведінки.

Пізнавальна підсистема. Світогляд формується насамперед за допомогою знань. До складу світогляду входять повсякденні (життєво-практичні) та наукові (природничі, технічні, суспільні) знання, а також різноманітні форми суспільної свідомості – політична, правова, моральна, естетична, релігійна. Запас знань особи чи суспільства в цілому створює надійне підґрунтя для відповідного світогляду. Без узагальнених широких та глибоких знань неможливо забезпечити чітке, послідовне обґрунтування своїх поглядів на світ та місце людини в ньому. Правда, ступінь пізнавальної насиченості, продуманості, внутрішньої узгодженості елементів того чи іншого світогляду може бути різним.

Ціннісна підсистема. У світогляді крім знань про світ і людину відображаються також певні поняття цінностей. У свідомості людей формується конкретне ставлення до всього, що відбувається, залежно від їх цілей, потреб, інтересів, розуміння сенсу життя тощо. Відповідно виникають світоглядні ідеали (моральні, політичні, естетичні та ін.). Завдяки ідеалам здійснюється оцінка, визначення цінності того, що відбувається. Одними з найважливіших понять, пов’язаних із ціннісною свідомістю, були і Є поняття добра і зла, краси та потворності.

Підсистема поведінки. Від знань та системи пін\уг==г=жайкЗ

12

зації, узгодженості пізнавальних аспектів та ціннісного способу освоєння світу в людській свідомості. Від цієї узгодженості залежить єдність в діях особи і суспільства таких компонентів (аспектів, рівнів) світогляду, як почуття і розум, розуміння і дія, віра і сумнів, теоретичний і практичний досвід, осмислення минулого і бачення майбутнього.

Структура світогляду залежить від певних чинників.

Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного досвіду людей світогляд поділяється на:

– світовідчуття. Це емоційно-психологічний бік світогляду на рівні настрою, почуттів;

– світорозуміння. Це пізнавально-інтелектуальний бік світогляду;

– світосприйняття. Це досвід формування пізнавальних уявлень про світ за допомогою наочних образів (сприйняттів).

За ступенем загальності розрізняють світогляд особистості, груповий (професійний, класовий, національний тощо), загальнолюдський (загальнолюдські світоглядні настанови).

За ступенем історичного розвитку – античний, середньовічний і т. д.

За ступенем теоретичної “зрілості” – стихійно-повсякденний (“житейський”) і теоретичний (філософський).

Світогляд виконує найважливіші функції в житті людини. Як активний духовний чинник світогляд є основою життя. Він забезпечує освоєння та зміну людиною навколишнього світу. Адже світогляд об’єднує знання і почуття у переконання. А це визначає певну поведінку та дії особистостей, соціальних груп, націй, народів.