- •3. Боротьба за владу і феодальна роздробленість XI – XII ст.. :
- •4. Економічне життя Київської Русі:
- •5. Соціально-класова структура та суспільно-політичні відносини на Русі. Інститути
- •1А) Джерела
- •1Б) Передумови для утворення східнослов'янської держави
- •1В) Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі
- •1Г) Народження Давньоруської держави наприкінці IX — на початку X ст.
- •2А) Розвиток державності на Русі в першій половині X ст. Ігор
- •2Б) Перші спроби регламентації данини й адміністративно-судової системи. Ольга
- •2В) Характер і форма Давньоруської держави іх-Хст.
- •2Г) Воєнна активність Русі в 60-х — на початку 70-х рр. X ст. Святослав
- •2Д) Розбудова держави за Володимира Святославича. Релігійні реформи Володимира
- •2Е) Завершення формування держави за Ярослава Мудрого
- •3А) Становлення феодальних відносин і їхній вплив на життя Русі XI ст.
- •3Б) Князювання Всеволода в Києві. Усобиці наприкінці XI ст.
- •3В) Відновлення централізованої монархії Володимиром Мономахом
- •3Г) Настання доби феодальної роздробленості
- •4А) Сільське господарство й промисли
- •4Б) Ремесло
- •4Г) Торгівля
- •5А) Соціальна структура
- •5Б) Державно-політичний устрій
1В) Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі
Головними ознаками існування державності в ранньосередньовічному суспільстві сучасні історики вважають наявність влади, відчуженої од народу, розміщення населення за територіальним (а не племінним) принципом і стягання данини для утримання влади. Можна додати до цього як обов'язкову ознаку успадкування влади князем. В умовах Київської Русі X ст. конкретними формами державності були окняження земель (підкорення територій племінних княжінь владі державного центру) й поширення на ті землі систем збирання данини, управління (адміністрації) й судочинства.
У літописах свідчення про це з'являються, починаючи від середини 60-х рр. IX ст., тобто з часів князя Аскольда. Першими київськими князями, існування яких зафіксовано літописцями, були Аскольд і Дір. За відомостями арабських джерел, Дір княжив, мабуть, після Аскольда, ймовірно, в 70-х — на початку 80-х рр. IX ст., хоча літописці, зміщуючи хронологічну й історичну перспективу, завжди називають їх разом. Адже фольклорні джерела «Повісті...» вважають Аскольда й Діра сучасниками та братами. Одне з найдавніших повідомлень Новгородського літопису стверджує, що Аскольд і Дір «княжили в Києві і володіли полянами й були ратними (воювали — авт.) з древлянами й уличами». Йдеться про спроби підкорити землі племінних княжінь уличів і древлян, які продовжилися наступниками Аскольда на київському престолі — Олегом, Ігорем та Ольгою. З Никонівського літопису відомо, що Аскольд і Дір прагнули приєднати до Києва ще й княжіння полочан. На користь існування першої східнослов'янської (але ще не Давньоруської) держави на Наддніпрянщині свідчать також грандіозні масштаби походу Русі на Константинополь 860 р., з якого ми розпочали нашу розповідь. Територія Київського князівства Аскольда була невеликою — воно охоплювало землі навколо Києва, головно, колишнього племінного княжіння полян. Це князівство стало етнокультурним, політичним і соціальним осердям, довкола якого наприкінці IX ст. почала зростати Давньоруська держава.
Останнім часом в історичній науці пожвавилися дискусії навколо давньої проблеми: звідкіля, з Півночі чи Півдня, «пошла Руская земля» (держава). Очевидно, вони можуть бути вирішені лише на користь Півдня. Південно-руські землі у УІІІ-ІХ ст. на сто-двісті років випереджали в соціально-економічному та культурному розвитку північні. Однак і на півночі Східної Європи, в землі ільменських словенів, у другій половині IX ст. простежується за джерелами існування протодержавного осередку, одним із центрів якого було Городище поблизу Новгорода (останній виник лише в X ст.).
Вирішальний крок на шляху становлення східнослов'янської державності було зроблено наприкінці IX ст. Близько 882 р. Олег, прозваний сучасниками Віщим, здійснив похід із Городища (чи Ладоги) до Києва, де й вокняжився. Утвердження Олега в Києві знаменувало собою початок створення східнослов'янської державності — виникнення вже загальноруської держави. Руська Північ була об'єднана з руським Півднем, Олег оголосив Київ стольним градом новоствореної держави: «Хай буде Київ матір'ю градам руським». Відтоді в джерелах наводяться систематичні відомості про розвиток державності на Русі.