Тема 7. Творчість Григорія Косинки (Стрілця) (1899-1934)

План

1. Життєпис письменника.

2. Мистецьке становлення новеліста.

3. Стильовий синкретизм творчості письменника.

4. Тематичне розмаїття малої прози. Філософія буття людини як спро­ба осягнення драматичного шляху людства в історії.

5. Ідейно-тематичний зміст та художня довершеність оповідання "Фавст".

6. Місце Гр. Косинки в літературно-мистецькому житті 20 - 30-х pp.

Тексти

На буряки. На золотих богів. Троєкутний бій. Заквітчаний сон. Десять. Темна ніч. В хаті Штурми. Мати. За ворітьми. Змовини. В житах. Постріл. Анархісти, Політика. Циркуль. Анкета. Товариш Гаврик. Гармонія, Фавст.

Література

Агеєва В. Автор і герой як виразники оцінки зображуваного у прозі ГКосинки // Агеєва В. Українська імпресіоністична проза. - К., 1994, - С. 55-74,

Жулинський М. Гр. Косинка // Жулинський М. Із забуття - в без­смертя. - К, 1990. - С. 349-363.

З порога смерті. Письменники України - жертви сталінських репресій,

• К„ 1991.-С. 263-266.

Кавун Л. Психологізм як елемент поетики новел Григорія Косинки // Укр. мова і літ. в школі. - 1993. - № 2. - С. 50-52.

Мовчан R Григорій Косинка // Українська проза XX століття в іменах.

• К., 1997. -С. 41-61.

Мороз-Стрілець Т. З криниці болю // Вітчизна. - 1988. - С. 65-70. Наєнко М. Григорій Косинка: Літературний портрет. - К., 1989. Наєнко М. Григорій Косинка // Українське слово: Хрестоматія... У 4 кн. - Кн.. 2. - К, 1994. - С. 284-291.

Непорожній О. Косинчині виквіти // Косинка Г. Твори. - К- 1972,- С. 5-27. ОсьмачкаТ. Косинка // Київ. - 1997. - № 11-12. - С. 122-123.

Петров В. Григорій Косинка // Петров В. Діячі української культури - жертви більшовицького терору. - К, 1992. - С. 36-38.

Рильський М. Вступне слово // Косинка Г. Новели. - К-. 1962. - С. 3-8. Штонь Г. З когорти майстрів // Косинка Г Гармонія. - К, К, 1988. - С. 3-20. Якимів О. Особливості Художніх текстів Г.Косинки // Дивослово. - 1999. -№ 11. -С. 35-37.

Поміркийте над висловлюваннями:

Я. Савченко: "Чільне місце в оповіданнях Косинки належить іі/шці. Вона завжди виконує композиційну функцію: урівноважує окремі частини оповідання, зв'язок їх, стає фоном, освітлює окремі психологічні моменти І. т. д. /, мабуть, через те його лірика не вик­ликає негативного рефлексу, чого не можна сказати про багатьох іиишх українських белетристів".

М. Рильський: "Він (Г.Косинка - /./., І.Л.) - великий майстер пря­мої мови героїв, майстер виразного діалога, він часом уміло корис­тується розповідною ("сказковою") формою, але не тільки в мові Косинчиних персонажів та у внутрішніх їх монологах, а й у самій авторській мові раз у раз дається бачити виразні риси селянської психології".

Б. Антонечко-Давидович: "Ставши ще з студентських часів го­родянином, давно вже обдувшись у місті й призвичаївшись до нього, Косинка, проте, лишився селянином у творчості. Не тільки в тема­тичному доробку, а й у метафорах, епітетах, порівняннях".

В. Агеєва: "...Неповторна особливість Косинчиної новели в то­му, що ворогами тут часто постають люди з дуже близькими ціннісними установками, люди, які, власне, майже однаково сприй­мають навколишній світ. Жер?пв і переможців більше об'єднує, ніж розділяє, за інших обставин вони б легко знайшли спільну мову. Але попри все це примирення неможливе. Авторська ж точка зору здебільшого співчутливо- примирлива, безпристрасна, він не стає на бік жодної з ворогуючих сторін".

1. Мороз: "Архітектоніка творів Григорія Косинки вражає поєднанням чіткої композиції з високохудожнім, образним словом,

це приваблює та захоплює і в наші дні, тепер".