Тема 21. Поетична творчість Євгена Маланюка (1897 - 1968) План

1. Життєвий шлях письменника.

2. Світоглядно-естетичні засади творчості.

3. Провідні мотиви творчості.

4. Історіософська концепція Є. Маланюка. Складність трактування об­разу України у творчості Є. Маланюка.

5. Особливості інтимної лірика поета.

6. Риси поетичного стилю Є. Маланюка.

7. Літературознавчі розвідки та есеїстика письменника.

Тексти

Вірші зі зб.: Стилет і стилос; Гербарій; Земля й залізо; Земна мадонна;

І Іерстень Гіолікрата; Остання весна; Серпень; Перстень і посох.

Книга спостережень. Нариси історії нашої культури.

Література

Баган О. Як трактувати творчість Євгена Маланюка у школі ? // Життя і школа. 1999,- Ч.2.- С. 39-63.

Барабані Ю. Український Єремія: Євген Маланюк і проблема мало­росі йства // Слово і час. - 1997. - № 1.

Білокінь С. Вояк української культури // Маланюк Є. Книга спостере­жень. - К., 1995.

Войчишин Ю. "І ярий біль, і крик тужавий...": Поетична особистість Євге-

2. і Маланюка. - К-, 1993.

Гординський С. Євген Маланюк - національний поет// Гординський С. На переломі епох: Літературознавчі статті, огляди, есеї, рецензії, спогади. - Л., 2004. - С.236-240.

Донцов Д. Трагічні оптимісти //ДонцовД. Дві літератури нашої доби. - Л., 1991. - С. 279-285.

Дорошенко Д. Коментар до перекладацької праці Євгена Маланюка // Березіль. - 1992. - № 11 - 12. - С. 173 - 175.

Дрозд Л. Смислове навантаження образу Ісуса Христа в поетів "празької школи". - Дивослово. - 2005. - № 8. - С. 64-69.

ІльницькийМ. Поезія державного чину// Дзвін. - 1992- № 5-6. - С. 154-158.

Ільницький М. Степове прокляття України // Укр. мова і література в школі. - 1993. - С. 3-10.

Кандиба Олег. Два світовідчуття // Ольжич О. Незнаному воякові. - К, 1994. - С. 139-144.

Климентова О. Історико-літературний феномен "празької школи" //Ди­вослово. - 2003. - № 10. - С. 49-51.

Ковалів Ю. Євген Маланюк // Слово і час. - 1991. - № 8.

Колісниченко-Братунь Н.Феномен письменників-емігрантів в світлі ук­раїнського менталітету. - Ш Міжнародний конгрес україністів. - К: Обереги,

1996. -С. 183-188.

Комаринець М. Перстені долі Євгена Маланюка // Українське літерату­рознавство. - 2002. - Вип . 65. - № 6. - С. 37-43.

Кривчикова О. Первинні стихії як основа "нового” національного міфу "празької школи” // Слово і час. - 2001. - № 4. - С. 79-82.

Кривчикова О. Стилістична різноманітність "празької школи" як віддзер­калення національних пошуків - № 10. - С. 68-74.

Кругіач М. Біля джерел історіософської поезії Євгена Маланюка // Укр. літературознавство. - Л., 1995. - № 57. - С. 95-94.

Куценко Л. Крицеве слово: Літ. портрет Є. Маланюка. - К, 2005.

Куценко Л. Dominus Маланюк: Тло і постать. - 2-ге вид., доп. - К, 2002.

Куценко Л. "Ні, вже ніколи не покаюся..." (Є. Маланюк: історія ісходу). - Кіровоград, 1997.

Куценко Л. "На хресті слова розіп'ятий..." // Маланюк Є. Невичер- пальність. - К, 1997. - С. 5 - 24.

Лавріненко Ю. Поет своєї епохи. Мислитель-спостережник. Плід дозрілості - "Серпень" - остання книжка поета. В енциклопедичному підсум­ку // Українське слово... У 4-х кн.- Кн. 2 - К, 1994. - С. 148-158.

Лисенко Н. Промінь наукового світла // Березіль. - 1992. - № 11 - 12. - С. 147- 149.

Маланюк Є. Урок з життєпису // Там само. - С. 147-148.

Моклиця М. Модернізм у творчості письменників XX століття. Частина 1. Українська література. - Луцьк, 1999. - С. 138-147.

ІІеверлий М. Празька літературна група // Українська література: ма­теріали 1 конгресу Міжнародної асоціації україністів (Київ, 27 серпня - 3 ве­ртія 1990 р.).- К, 1995. -С. 151-166.

Неврлий М. Євген Маланюк. Воскресіння // Україна. - 1989. - № 47.

Неврлий М. Муза болю, гніву, боротьби // Маланюк Є. Поезії. - К., 1992.

С. 5-26.

Неврлий М. Як обернуть рабів у буйтури? // Слово і час. - 1997. - № 1. - ,№ 25-30.

Неврлий М. Маланюк і Багряний: дві концепції визволення України // Слово і час. - 2003.- № 10,- С. 38-34.

Салига Т. З Україною в серці // Українська мова і література в школі. - 1991. - № 10. - С. 56-64.

Салига Т. Вогнем пречистим. - Л., 2004.

Сивокінь Г. Євген Маланюк: творчість і національність // Дивослово. - 1997. - № 1.

Сивокінь Г. Ментальність, біографія, творчість (Євген Маланюк) // Самото- гожність письменника. До методології сучасного літературознавства. Колективна монографія / Відпов. редактор Г. М. Сивокінь. - К, 1999. - С. 135-153.

Сирота Л. Євген Маланюк і "скаманр" // Українське літературознавство.

2002. - Вип. 65. - С. 55-63.

Череватенко Л. "Епоха йде молитви і вогня ..." // Дніпро. - 1990,- № 3.

Шелест В. Буремна поезія Євгена Маланюка // Березіль. - 1992. - № 9 -

10. - С. 187 - 191.

Шкандрій М. Національна самокритика: Євген Маланюк // Шкандрій М. И обіймах імперії: російська і українська література новітньої доби. - К., 2004.

С. 372-379.

Поміркуйте над висловлюваннями:

Є. Маланюк: "...проблема українського малоросійства є однією з найважливіших, якщо не центральних проблем, безпосередньо ,ш'язаних з нашою основною проблемою - проблемою державности. Що більше: це є та проблема, що першою встане перед державними мужами вже Державної України. І ще довго, в часі тримання й стабілізації державності, та проблема стоятиме першопляновим завданням, а для самої державности - грізним мементо".

М. Неврлий: "Любити і ненавидіти Батьківщину дано геніям. Так немилосердно картати Україну міг лише той, хто був готовий

за неї віддати своє життя. Той, для кого вона "у кров і мускули вросла"

М. ІАЬМщький: "Образ Маланюкової Земної мадонни і Степової Еллади в їх; амбівалентній роздвоєності мали витиснути, вичави- ти з психології рабське, ясирське начало, м'якотілість і гартувати волю, сталити дух"

І. Дзюба: "...навіть за своєї близькості до Донцова він був наба­гато жирніший за нього і зберігав суверенність поетичного бачен­ня світу... До того ж його світовідчування мали й інші виміри, крім національно-політичного: історіософський, релігійний, космопси- хологічний, інтимний"

1. Тарнавський: "В Маланюка закрадається часто нотка пе­симізму: може, це прокляття наїиої землі бути постійно в неволі через свою красу? Через свої природні багатства? Поет свідомо не­хтує Елладою з її культурними цінностями, а бажає для своє землі стати Римом із його твердим порядком, бо лиш у цьому твердому порядку бачить він запоруку свободи"