Тема 4. Феномен українського неокласицизму План

2. Неокласицизм як унікальне явище в українській літературі. Транс­формація культурно-історичного досвіду в українську поезію.

3. Філософська проблематика творчості Миколи Зерова - теоретика поетичної школи неокласицизму. Формальні та посутні пошуки оновлення української версифікаційної традиції. Перекладацька і наукова діяльність поета.

4. Творчість Михайла Драй-Хмари. Збірка "Проростень". Мотиви та образи збірки.

5. Філософсько-естетична сутність поезії Павла Филиповича.

6. Поетична збірка "Каравели" Юрія Клена (Освальда Бургардта). Епо­пея "Попіл імперій", художнє осмислення трагедії українського народу.

7. "Неокласицистичний" набуток Максима Рильського.

Тексти

Максим Рильський. Зб.: На білих островах; Під осінніми зорями; Си­ня далечінь; Крізь бурю й сніг; Тринадцята весна; Де сходяться дороги; Гомін і відгомін; Знаки терезів; Троянди й виноград; Далекі небосхили; Го- лосіївська осінь; В затінку жайворонка. Поеми: Чумаки. Марина. Жага. Слово про рідну матір. Др. малюнок "Бенкет".

Микола Зеров. Зб.: Камена; Антологія римської поезії. Сонети. Елегії.

Євразійський ренесанс і пешехонські сосни.

Павло Филипович. Зб.: Земля і вітер; Простір.

Михайло Драй-Хмара. Зб. Проростень. Сонет "Лебеді".

Юрій Клен (Освальд Бургардг). Сковорода. Зб. Каравели. Поеми: Прокляті роки; Попіл імперій.

Література

Білецький О. Творчість М.Рильського // Білецький О. Літературно-кри­тичні статті, - К, 1990. - С. 186-196.

Білокінь С. "Надто далеко ви заїхали ..." // Сучасність. - 1997. - № 9. - С. 138-141.

Боярчук О. "Неокласицистична" проза Віктора Домонтовича // Ук­раїнський модернізм зі столітньої відстані. Літературознавство. Зб. наук, праць. - Рівне, 2001. - С. 205-214.

Брюховецький В. Микола Зеров. Літературно-критичний нарис. - К, 1990.

Брюховецький B.C. Микола Зеров // Гроно нездоланих співців. Літера­турні портрети українських письменників XX сторіччя, твори яких увійшли до оновлених шкільних програм. - К.: Український письменник, 1997. - С 73-82.

Гречанюк С. М.К.Зеров: "До джерел!" // Гречанюк С. На тлі XX століття.

• К, 1990. - С. 3-58.

ГречанюкС. Один із "Грона п'ятірного"(Павло Филипович)//ГречанюкС. На тлі XX століття. - К., 1990. - С. 73-82.

Гординский С. Поезія М. Зерова // Гординський С. На переломі епох: Літе­ратурознавчі статті, огляди, есеї, рецензії, спогади. - Л., 2004. - С. 152-158.

Гороховеьиий О. Віктор Петров - сторінки творчої спадщини // Хроніка 2000. -К-, 1992. - Вин. 2. - С. 90-101.

Жулшсьюй Лі. Шлях із неволі, з небуття (М. Драй-Хмара) // Слово і час. - 1990. - № 1. - С. 36-44.

Загоруйк» Ю. Л'іитець незвичайної долі (В. Петров-Домонтович) // Сло­во і час. - L992. - № 7. - С. 25-33.

Заславський Н. З етюдів про неокласиків // Сучасність. - 1997. - № 7-8.- С. 87-103.

Зеров М..Літературний шляхМ. Рильського // Зеров М. Твори: У 2-х т. - К.. 1990. - Т.2.- С. 547-562.

Івашко В. Микола Зеров і літературна дискусія (1925-1928) // 20-і роки: літературна дискусія, полеміки. - К., 1991. - С. 69-89.

Ільенко І. Жага. Труди і дні М. Рильського. - К., 1995.

Капуста В. Різьбяр поетичного слова (Г1. Филипович) // Слово і час. -

1991. - № 9. - С. 31-36.

Київські неокласики /Упор. Віра Агеева. - К-, 2003.

Ковалів Ю. Юрій Клен // Гроно нездоланих співців. Літературні портре­ти українських письменників XX сторіччя, твори яких увійшли до оновлених шкільних програм. - К., 1997. - С. 94-100.

Ковалів Ю. Грані українського менталітету // Слово і час. - 1996. - № 3. - С. 6-15.

Ковбасенко Ю.І. Михайло Драй-Хмара // Гроно нездоланих співців. Літе­ратурні портрети українських письменників XX сторіччя, твори яких увійшли до оновлених шкільних програм. - К., 1997. - С. 61-72.

Лавріненко Г. Микола Зеров // Українське слово. Хрестоматія...- Кн. 1. - С. 513-515.

Лавріненко Ю. Лірика і ліричний епос Максима Рильського//Українське слово . - Кн. 2. - С. 91 -99.

Мунтян І. Варіант "неокласики" Михайла Драй-Хмари // Слово і час. - 1997. -№ 8. - С. 57-61.

Наливайко Д. Українські неокласики і класицизм // Наукові записки На- УК.МА . Філологія. - К., 1998. - Т. 4. - С. 3-10.

Неврлий М. Українська радянська поезія 20 років. - К-, 1991. - С. 120-156.

Новиченко Л. Поетичний світ Максима Рильського (1910-1941). - К., 1980.

Пахаренко В. Неокласицизм. Символізм // Українська мова і література в школі. -2001. - № 6. -С. 43-47.

Райбедюк Г’.Б. Павло Филипович // Гроно нездоланих співців. Літературні портрети українських письменників XX сторіччя, твори яких увійшли до онов­лених шкільних програм. - К., 1997. - С. 83-93.

Рильський М. Микола Зеров - поет і перекладач // Зеров М. Твори: У 2 т. ■ К., 1990. - Т. 1. - С. 3-13 або Рильський М. Зібрання творів: У 20-ти т. - К., 1986.-Т 13.-С. 474 - 486.

Сварник Г. Наймолодший з "п'ятірного грона" - Освальд Бурггардт (Ю. Клен) // Українські проблеми. - 1999. - № 1 - 2. - С. 177 - 198.

Славутич Яр. Микола Зеров //Славутич Яр. Розстріляна муза. - К-, 1992. -С. 31-37.

Соловей Е. Парадигма буття в поезії неокласиків (Микола Зеров) // Со­ловей Е. Українська філософська лірика. - К., 1999. - С. 183-203.

Таран Л. "Цвіте прозорий вертоград..." (неокласицистична поетика М. Зе- рова і М. Рильського) // Слово і час. - 1994. - 8-9. - С. 52-54.

Томчук О.Ф. Естетична система Михайла Драй-Хмари: генеза., творча ре­алізація: Авюреф. дие... канд. філол. наук: 10.01.01 // Кіровоград, держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. - Кіровоград, 2002.

Филипович П. Лірика Рильського // Филипович Г1. Літературно-критичні статті .-К, 1991. - С. 219-225.

Поміркуйте над висловлюваннями:

М. Рильський: "Естетичною основою, що їх (неокласиків - І.Г.,

1. J1.) об'єднувала, була любов до слова, до строгої форми, до великої спадщини світової культури. Український неокласицизм був у значній мірі виявом боротьби проти паперу туристів, деструк­торів та інших представників того мистецтва, яке так безпідставно декларувало себе як ліве".

С. Павличко: "Неокласики були найбільшими чи, точніше, єди­ними послідовними естетами свого часу. Цей естетизм виявлявся не в нескінченних закликах і апеляціях до Краси, як це робили "мо­дерністи", рідко зважаючи на поетичну форму, а в красі, втіленій у рафінованій формі вірша і в характері поетичного переживання".

Е. Соловей: "Ідея світової єдності культурного розвитку люд­ства тому набувала такої поетичної переконливості в їхніх (нео­класиків -1. Г., І. Л.) творах, що була екзистениійно пережита і ви­пробувана в інших сферах діяльності - у перекладацтві, науці, ви­кладацькій, педагогічній діяльності, літературній критиці. Мико­ла Зеров блискуче поєднав усе в своїй особі, а поезія ставала в цьо­му випадку своєрідним вивершенням особистісного типу європейсь­кого інтелігента-гуманітарія ".

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ <20-40 pp. XX століття)

Ю. Лаврінепко; "tfeoicA&ciiML дали нову в українській надто "співучій" і розспіваній та "ро?ліриченій" поезії інтонацію дис­ципліни форми, гийстичності, ясності і тверезості.. Це було потрібне, як повітря, в розгойданій і розхристаній катастрофами тодішній атмосфер Г.

Є. Сверсіпюіс: "Клмият форма приваблювала аматорів та літераторів, що иіушяи справжньої школи й зразків рафінованого смаку. Але в книжці Зерова читач завжди відчує подих непідробної поезії та далеко ке черстве чуття, що ледве стримується тісними рамкали сонета. Його образи -- не химерно-величні побудови зі слів, тут слова наче виростають з цільного монолітна і справді різьблять контури чогось душевно ясного й незбагненно знайомого, як ті затерті в підсвідомості весняні акварелі, як свіжість квітневого повіву: