Тема 25. Тодось Осьмачка (1895 - 1962) План

1. Життя і творчість письменника під більшовицьким режимом. Літе­ратурні погляди. Участь в літературному житті ("Аспис", "Ланка", "МАРС").

2. Поетичні збірки "Круча" (1922), "Скитські вогні" (1925), "Клекіт" (1929): характер образності та стилю.

3. Трагічна доля письменника-емігранта. Участь в літературних об'єднаннях МУР та "Слово".

4. "Особливий трагізм буття" (В. Барка) в епічній поемі Т. Осьмачки "Поет".

5. Поетичні збірки Т. Осьмачки "Сучасникам" (1943), "Китиці часу" (1943 - 1948) (1953), "Із-під світу" (1954).

6. Прозова спадщина письменника: повісті "Старший боярин", "План до двору", "Ротонда душогубців".

7. Суперечливі оцінки феномену творчості Т. Осьмачки літературоз­навцями.

Тексти

Вірші зі зб.: Круча; Скитські вогні; Клекіт; Сучасникам; Китиці часу.

Поет.

Старший боярин. План до двору. Ротонда душогубців.

Література

Живий Осьмачка: Спогади / С. Кодак (упоряд.). - Детройт: Українські вісті, 1998.

Зборовська Н. "Танцююча зірка" Тодося Осьмачки / НАН України, Інсти­тут літератури ім. Т. Г. Шевченка. - К., 1996.

Історія української літератури XX ст.: У 2 кн. - Кн.. 2. Ч. 1 - К., 1994. - С. 89 - 98.

КосгюкГ. У світі ідей та образів. Сучасність. - К., 1983.

Скорський М. А. Тодось Осьмачка: Життя і творчість. - К, 2000.

"Перелити Україну в слово..." Тодось Осьмачка: література і доля: біобібліогр. Посібник/Н. В. Ддешелідзе (уклад); Г С. Круглякова (ред). - Черкаси, 2005.

Слабошпицький М.Ф. Поет із пекла (Тодось Осьмачка). - К., 2003.

Осьмачка Т. Поезії. Повісті: Старший боярин; Ротонда душогубців. - К, 2002.

Осьтачка Г. Старший боярин; План до двору: Романи. - К., 1998.

Осьмачка Г. С. Поезії / Передм. М. Г. Жулинського. - К., 1991.

Поміркуйте над висловлюваннями:

С. Ефремов: "Суворої, дійсно біблійної простоти дух, до якого так па­сують оті слов'янські - "глава", "древо", "врата", якась нерозгадана глибінь образів і разом блискуча народна мова та епічний стиль дум з чис­то народнім способом прозирають із поезії Осьмачки. Поет, видичо, не для розваги пише, не на порожню забавку, а силкується те нерозгадане розгадати, - і звідси якісь грандіозно-космічні, трохи ніби туманні обра­зи, що просто аж придушують своєю величчю, застують звичні обрії".

Т. Осьмачка: "Мудрих людей форма цікавить тільки тією якістю, яка допомагає сприймати думку просто і всеосяжно".

Ю. Стефаник: "А тепер коротко про місце Осьмачки в українській літературі. Передусім він входив в літературу в початках 20-х років цього сторіччя, коли там уже були Павло Тичина, Максим- Рильський і Володимир Свідзинський і коли туди саме вступали Євген Плужник. Микола Бажан, Григорій Косинка, Микола Куліш, Микола Хвильовий, Юрій Яновський та інші. Проте, на мою думку, тільки два представни­ки цієї плеяди великих майстрів слова показували безсумнівні ознаки геніальності. Ними були Павло Тичина і Тодось Осьмачка. Хоч дуже різні своїм творчіш темпераментом і вдачею, вони мають одну спільну ри­су: обидва вони виростають із преширокої бази української народної поезії так, як із тієї ж бази майже вісім, сторіч тому виросла творчість автора "Слова про Ігорів похід" чи поверх сто років тому творчість Т. Шевченка".

М. Слабоїипицький: "...в Осьмачки чи не кожен рядок - глибоко особи­стий. Майже за кожним стоїть або буквальний епізод із його життєвої біографії, або та подія, яка вписувалася в історію українського народу, також відбита з відтінком його особистої до неї причетності".

1. Тарнавський: "Його твори - це оскарження і визов, це доку­мент про чорні дні терору, якого першою жертвою був сам поет".