Тема 17. Неореалізм творчості Бориса Антоненка-Давидовича

(1899-1984)

План

1. Драматична доля письменника.

2. Творчість письменника 20 - 30-х pp. XX століття.

3. Психологічний реалізм повісті "Смерть". Образ "антигероя" Костя Іоробенка.

4. "Сибірські новели" як відображення жахливих реалій тоталітарної системи.

5. Ідейно-тематична концепція роману "За ширмою". Проблема ес­капізму українського інтелігента.

6. Б.Антоненко-Давидович - оборонець культури українського слова.

Тексти

Синя волошка. Тук-тук... Справжній чоловік. Смерть. Сибірські новели. Землею українською (окремі репортажі). За ширмою. Як ми говоримо.

Література

Антонечко-Давидович Б. Твори: В 2 т. / Вступ, ст. J1. С. Бойко. - К, 1991.

Бойко Л. З когорти одержимих. Життя і творчість Б. Антоненка-Давидо- вича в літературному процесі XX сг. - К, 2003 або Теж саме. - Вид. 2. - К,

2004.

Бойко Л. С. Подвижник духу: Документи і факти з життя Бориса Антонен­ка-Давидовича. - К, 2003.

Голуб Я. Б. Мій батько - Борис Антоненко-Давидович: Спогади. - Полта­ва, 1995.

Доріченко О. Хресна дорога: [Про Б.Антоненка-Давидовича] // Київ. - 2003. -№ 9. - С. 141-143.

Багаття. Борис Антоненко-Давидович очима сучасників / Упорядник Бо­рис Тимошенко. - К., 1999.

З порога смерті // Письменники України - жертви сталінських репресій.

• К, 1991.- С. 44-47.

Климак Л. Б. "Сибірські новели" Бориса Антоненка-Давидовича (Про­блематика. Стиль. Поетика): літературознавча студія. - Вінниця, 1998.

Костюк Г. Що вгору йде // Укр. слово: Хрестоматія... У 4 кн. - К, 1994. - Кн. 2. - С. 257-268.

Лицар неабсурдних ідей Борис Антоненко-Давидович: Збірка споминів, листів малодоступних творів / ред. Л. М. Залеська-Онишкевич. - Б.м., 1994.

Семенчух І. Берне \нтонєйю>-ДаЕИд,ович: Літературний портрет. - І\., L 997.

Сверсткж. Є. Вірний по кін ця (/ Сверстюк Є. Блудні сини України . - К., 1993. - С.220-226.

Хохуля О. Бі Антоне нко-Давидович у пазурах чекістів / Д. Чуб(гіередм. та пер. з рос. ): Спогади. - Мельбурн, 1987..

Поміркуйте над висловлюваннями:

Б. Антоненко-Дйвидов а ч: "З моєї минулої творчості мені осо­бисто найдорожчі ті твори, що зв'язані з пам'яттю про тих лю­дей, яких уже нема серед живих. Оповідання "Останні два”мені до­роге не стільки тим, що це лід ш&ришй твір українською мовою, як згадкою про редакцію журналу "Нова громада " та її працівників, котрі взяли до друку це оповідання не відомого тоді нікому по­чатківця.; оповідання ''Просвітяни" привернуло увагу такого тон­кого критика, як М. Зеров, що у річному огляді літератури за 1923 рік присвятив йолу кілька теплих:рядків; повість "Смерть" колись припала до вподоби наркомові освіти М. Скрипнику, і він висловив авторові свою похвалу; роман "За ширмою" став мені за другий мандат у літературу".

М. Коцюбинська: "То був лицар. Лицар ідеї. Подекуди й лицар аб­сурду. Трохи Дон-Кіхот - у високому світлому розумінні абсолютної вну трішньої безкомпромісності, вірности - не на словах, а на ділі - ідеалам, добра, справедливості, гідності, моральним цінностям лю­дини, у так би мовити, "чистому" вигляді - без застережень, без дипломатії, без вигоди".

М. Коцюбинська: "Був недремним, охоронцем рідної мови, борцем

• за її повноправність, за розширення сфер вживання, за піднесен­ня її престижу в нашому багатомовному Вавілоні, за її чистоту. Бився за кожне слово, за відтінок значення, за кожну літеру".

Ю. Лавріненко (про Б. Антоненка-Давидовича): "Белетрист і публіцист госгпросуспільноео інстинкту і зору".

Григорій Костюк: "'За ширшою" - один з найвизначніших творів української література останніх двох десятиріч. Це не психо­логічний- родинно-побутовий роман. Це не просто спроба "нагада­ти молодому поколінню про його обов'язки до батьків, а разом з

тим торкнутися деяких родинних проблем", як, може, навмисне не розкриваючи, сугерував ідею роману сам автор у передмові до його журнальної публікації 1962 року. Це не традиційна проблема дітей і батьків, як твердив дехто з критиків (Л. Бойко, Д. Чуб). Це не ди­дактичний роман, не роман про "виховання правдою і красою” (К. Волинський), - а щось більше, ширше і шибше за всі ці окремо по­ставлені проблеми. Це синтеза цих проблем. Це, я б сказав, соціяль- но-психологічний роман про кровний взаємозв'язок людини і суспільства, людини і нації".