Тема 11. Драматургія Івана Кочерги (1881-1952)

План

1. Формування художнього світу драматурга.

2. Особливості ранньої неоромантичної драматургії І. Кочерги. За­глибленість в історичне минуле народу.

3. Проблема "деформації" часу в філософській драмі І. Кочерги "Майстри часу".

4. Традиція і новаторство драми-феєрії "Марко в пеклі".

5. Специфіка конфлікту історичної драми "Ярослав Мудрий".

Тексти

Фея гіркого мигдалю. Алмазне жорно. Свіччине весілля. Майстри ча­су. Марко в пеклі. Ярослав Мудрий.

Література

Агєєва В. Портрет модерніста в соціалістичному інтер'єрі // Стильові тен­денції української літератури XX ст. - К, 2004.

Брюховецький І. Іван Кочерга. Передмова // Кочерга І. Драматичні твори.

• К, 1989.

Голубева 3. І. Кочерга. Літературний портрет. - К, 1981.

Дробот П. М. Вивчення творчості І. Кочерги. - К, 1981.

Кузякіна Н. Драматург Іван Кочерга. - К, 1968.

Неділько В. Пісня любові до Батьківщини // Творчий світ письменника. - К, 1982. - С, 110-120.

Поміокийте над висловлюваннями:

І. Кочерга: "Коли для всебічного розвитку живої людини треба забезпечити її простором, часом і головними умовами існування, то для героя драматичного твору треба, навпаки, створити найбільш несприятливі умови, обмежити його і в просторі, і в часі, бо лише тоді він найяскравіше розкриє свій характер і, головне, змушений буде взяти те чи те рішення, що й становить, до речі, основну пружину кожної драматичної дії".

Н. Кузякіна: "Дві стихії були природні і органічні для обдаруван­ня Кочерги: стихія романтичної казки й веселого водевіля, вони то спліталися разом, то розходились".

М. Ласло-Куцюк: "Від першого до останнього свого твору Ко­черга використовував, на відміну від Куліша, єдиний конструктив­ний принцип, а саме наявність семантичних кореляцій, що виплива­ють з центрального символу п'єси".

М. Коцюбинська: "Кочерга цінував у драматичному творі грацію, легкість, вишуканість. Іноді (особливо у ранній творчості) псе це переростало в нього у штукарство, а то й відгонило поиїлістю. Та в принципі ці якості можна й слід культивувати в драматургії, вони здатні оживити експресивну палітру ук­раїнського театру новими відтінками.

Цікава також жанрова різноманітність Кочерги, інтеграція елементів різних форм (казка, водевіль, психологічна драма тощо), стилістична строкатість та примхлива художня еклектика, яка несподівано обертається новою драматургічною виразністю".

В. Брюховецький: "Творам драматурга (І. Кочерги - І.Г.. I.J1.) притаманні напруга внутрішньої інтелектуальної дії, гострота і стрімкість розгалуженого сюжету, потяг до екстремально ус­кладнених ситуацій, які дозволяють виявити сутність різно­манітних характерів. Іноді ці міцно збудовані сюжети розгорта­ються або на тлі романтично забарвленої казки, або ж органічно поєднуються з веселим водевілем чи феєрією, насиченою карколом­ними, за збігом обставин, подіями".

Тема 12. Колізії трагічної доби у драмах Миколи Куліша (1892-1937) План

1. Микола Куліш як творець модерної драми. Особливості творчої ма­нери М. Куліша.

2. "Трагедія фатального незнання дійсності": п'єса М.Куліша "97".

3. Комедійний жанр у творчості М.Куліша ("Отак загинув Гуска", "Хулій Хурина”, "Зона" ("Закут").

4. "Філологічна" комедія "Мина Мазайло" як відбиття реалій доби.

5. "Хвора мрія людства" і її апологети ("Народний Малахій").

6. "Патетична соната". Проблематика п'єси. Шукання нової драматич­ної техніки.

7. Проблематика та оригінальність композиційного рішення драми М.Куліша "Маклена Іраса".

Тексти

97. Отак загинув Гуска. Хулій Хурина. Зона (Закут). Народний Ма­лахій. Мина Мазайло. Патетична соната. Маклена Граса.

Література

Бжеський R Політичні ідеї творчості Миколи Куліші. - Мюнхен, 1955. - 35 с.

Вакуленко Д. Талант, не підвладний часу // Київ. - 1988. - № 7. - С. 65-68.

Голобородько Я. Ю. Микола Куліш: Сучасний поглвд: навч. посібник. - X., 2004.-142 с.

І іміобородько Я- Микола Куліш: людина, аналітик, митець, особистість // Укр. мова і літ. в сер. школі. - 2002. - № 5 . - С. 184-193,

Іречанюк С. Сучасник поколінь прийдешніх//УМЛШ. - 1989. - № 2. - С. 14-#,

Залеська-Онишкевич Л. Куліш і Брехт: самоспостереження героя та самоспо­стереження актора //Сучасність. - 1992 - № 1. - С. 131-135.

Залеська-Онишкевич Л. Жертвоприношення і відкуплення у "Патетичній со­наті" Миколи Куліша // Сучасність. - 1998. - № 5. - С. 105-109.

Зубрицька М. Новаторський характер драматургії Миколи Куліша // Су­часність. - 1992. - № 12. - С. 148-150.

Кудрявцев М.Г. Драма ідей в українській новітній літературі XX ст. - Кам'янець-Подільський, 1997.

Кудрявцев М. Г. Вивчення творчості М. Куліша в школі: Посібник для вчите­ля. - Тернопіль, 2002.

Кузякіна Н. ГГєси Миколи Куліша: Літературна і сценічна історія. - К, 1970.

Куцюк М. Маски Миколи Куліша // Куцюк М. Шукання форми. - Бухарест, 1980. -С. 280-311.

Матюшенко А. Час героя: Українська драматургія першої третини XX ст. - 1C, 2004.

МатющенкоА,"... Розмова людини з самим собою про зраду й смерть ("Мак­лена Граса" і "Патетична соната" Миколи Куліша і аспект внутрішньої колізії ге­роя )//Дивослово. - 2004. - «У? 10.

Панченко В. Арки і шибениці (драматургія Миколи Куліша). - Кіровоград, 1997.

Працьовитий B.C. Український національний характер у драматургії Миколи Куліша.-Л„ 1998.

Семенюк ГФ, Микола Куліш і становлення української драматургії радянської доби. -КЛ991.

Семенюк ГФ. Українська драматургія 20-х років. К, 1993.

Сте.х M.R "Революція маленької людини" у ранніх п'єсах Миколи Куліша // Сучасність. - 2004. - № 11. - С. 107-118.

Танкж Л. Драма Миколи Куліша //Танюк Л. Твори: У 2 т. - К, 1990. - Т. 1. -

С. 3-24,

Танюк Л, "Читайте "Мину Мазайла", товариші!" // Вітчизна. - 1989.- 1. -

С. 72-75.

Шерех Ю. Шоста симфонія Миколи Куліша // Шерех Ю. Пороги і За­поріжжя. - Т. 1. - К., 1999. - С. 69-80.

Шерех Ю. Друге народження "Народного Малахія" // Там же, - С. 424-433.

Поміркийте над висловлюваннями:

Л. Курбас: "Куліш, як драматург, росте на наших очах. Ми не по­милимось, коли віддамо йому перше місце серед сучасних драма­тургів не лише України, але й усього Союзу".

В. Панченко: "З Кулішевого сум'яття, з бажання випекти во­гнем сатири все, що стоїть на перешкоді Мрії, і бере початок звер­нення драматурга до комедійного жанру. Талант гумориста був помітний і в перших його драмах. А крім того, Микола Куліш щиро вважав, що "Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів".

Ю. Лавріненко: "Народний Малахій" у поставі Курбаса справив на глядача потрясаюче враження. Нове експресіоністично-романтично- барокове охоплення в одному образі Малахія антитетичних явищ до­би, заворожлива фльоуресценція Кулішевого слова, ритм, настрій, що поєднав найбільш трагічне з найбільш комічним, безумна відвага ав­тора, якого чей же не міг захистити прозорий щит божевілля голо­вного героя, - все захоплювало глядача і лякало начальство".

Н. Блохіна: "Центральною темою творів драматургії Куліша є протистояння людини та епохи, піднесення конкретно-історич­ного конфлікту до одвічного філософського протистояння людсь­кого "Я" та зовнішнього світу. Зміст вну трішньої колізії героя йо­го творів - це втрата національної та особистісної самоіден- тифікації людини під тиском тоталітарної системи. Творчий до­робок Куліша можна охарактеризувати як драму ідей з яскравіш екзистенціальним підтекстом. Саме екзистенціальні мотиви зруйнованих ілюзій, межової ситуації, бунту, індивідуального по­шуку автентичності й визначають думку, проблему людської екзи­стенції, центральну у драматургії Миколи Куліша".

Л. Залеська-Онишкевич: "Пишучи перший варіант "Патетич­ної сонати", Куліш признавався, що шукає відповідної форми, а зго­дом свідомо запозичив структуру сонати для своєї драми. Цей вибір був парадоксальним поверненням Бетговенового боргу Україні: ми­нулого століття композитор, як відомо, використав українські мелодії та фінансову підтримку амбасадора Кирила Розумовського (біля Відня), а століттям пізніше Куліш запозичив у Бетговена архітектоніку і текстуру музичного твору для своєї п'єси, вперше у європейській драмі вдаючись до такої паралельної побудови ".