Тема 4. Прикладні аспекти використання базових моделей та методичних розробок у фінансовому прогнозуванні на підприємстві Методичні рекомендації до вивчення теми

Наука про фінанси передбачає застосування економічних моде­лей для досягнення максимального прибутку або загальної вартості капіталу. Менеджери повинні вміти користуватися статистичними засобами, щоб своєчасно оцінювати та якомога точніше передбача­ти зміни основних мікро- та макроекономічних факторів, поєднува­ти різну інформацію при розробці ефективної стратегії капіталовкла­день та взагалі стратегії повсякденної діяльності. Світова практика дає приклади використання різноманітних моделей, а саме:

• моделі амортизації активів;

• моделі дисконту часу;

• вартість капіталу;

• визначення граничної ефективності проектів;

• модель оцінки капітальних активів;

• фінансовий важіль (ліверидж);

• оцінка ризику і диверсифікація;

• моделі обслуговування боргу;

• базова модель ціноутворення.

Необхідність застосування моделей амортизації активів полягає в тому, що амортизаційні відрахування зменшують суму оподатковуваного доходу, що створює додаткові грошові надходження для підприєм­ства.

Амортизація нараховується із застосуванням методів, перед­бачених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Ос­новні засоби», а саме:

• прямолінійного;

• зменшення залишкової вартості;

• прискореного зменшення вартості;

• кумулятивного;

• виробничого.

При вивченні питань щодо амортизаційної політики, слід звернути увагу на розрахункові формули та сферу застосування того чи іншого методу.

Важливість обраної амортизаційної політики полягає в тому, що поточні витрати та доходи формують грошові потоки, від яких, у свою чергу, залежить здатність підприємства до сталого розвитку.

Наступне питання, на яке слід звернути увагу – це моделі дисконту часу. Сьогодні гроші цінніші, ніж завтра. Основні причини знецінення грошей: інфляція, ризик (невпевненість у майбутньому). Майбутня вартість – це вартість вкладених у справу грошей через визначений час. Поточна вартість – це вартість майбутніх доходів сьогодні з поправкою на ризик. Для визначення сьогоднішньої, або поточної, вартості грошей використовується метод дисконтування.

Слід звернути увагу на оцінку ризику та його диверсифікацію. Ризик визначається як відхилення очікуваних результатів від середньої або прогнозованої величини. Його також можна розглядати як ймовірність збитковості, підраховуючи мінливість очікуваного грошового потоку за певним проектом.

Для вирішення цього питання використовується коефіцієнт варіації. Для зменшення загального ризику доцільно вкладати гроші у різноманітні проекти (цінні папери) з різними джерелами або факторами коливань. Цей процес має назву диверсифікації портфеля інвестування.

Наступний акцент – ефект фінансового важеля. Якщо підприємство у своїх інвестиціях використовує як влас­ні, так і позикові кошти (кредит), рентабельність інвестування власних коштів може бути збільшена. У теорії фінансового менеджменту таке збільшення рентабельності власних коштів назива­ється ефектом фінансового важеля. Необхідно згадати формулу для визначення рен­табельності власних коштів з урахуванням фінансового важеля (фінансовий аналіз). Ефект фінансового важеля буде тим більше, чим більше буде економічна рентабельність інвестицій порівняно до ставки відсо­тків за позикою, і чим більше буде співвідношення позикових і власних коштів.

Визначення граничної ефективності проектів займає чільне місце серед сфери застосування базових моделей. Межі нового фінансування визначаються методом упорядкування проектів А, Б, В, ... , за прибутковістю через величину – внутрішня ставка доходу та шляхом порівняння цих даних із середньозваже­ною граничною вартістю капіталу, яка складається на ринку.

Проблема обслуговування потоку платежів виникає у процесі фун­кціонування системи забезпечення міжгосподарських зв’язків підприємств, об’єднань, регіонів або, наприклад, при обслуговуванні зовнішнього державного боргу.

Обслуговування боргу вимагає врегулювання таких питань: розмір пропорцій та дотримання встановленого терміну платежів, порівняння переваг виплати боргу частинами чи погашення його наприкінці терміну амортизації кредиту; визначення кращого порядку органі­зації розподілених виплат з урахуванням можливої пролонгації термінів та інших поточних змін.

Модель оцінки капітальних активів пов’язує прогнозований ризик із очікуваними доходами. Рівень ризику (мінливість) оцінюється за ситуацією на ринку. Модель вартості капіталу заснована на ринковому уявленні про капітал, яке має будуватися на здатності його приносити дохід. Базова модель ціноутворення включає ціноутворення за двоїстою задачею та ціноутворення за функцією корисності.

Слід зазначити, що коло фінансових моделей далеко не обмежується зазначеними вище. Застосовуються фінансові моделі прогнозування у сфері фіскальної та кредитної політики, валютних відносин та комерційної діяльності і т. д.

Наступним питанням теми є використання матриці фінансової рівноваги Е. Фаншона та І. Романе в перспективному стратегічному прогнозуванні на підприємстві.

Для оцінки стратегічних перспектив фінансового забезпечення розвитку і складання у загальній формі прогнозу фінансового стану підприємства доцільним є використання матриці фінансової стратегії, яка дозволяє ще на етапі планування проаналізувати альтернативні ситуації і позиції суб’єкта господарювання щодо обсягів і структури фінансових ресурсів і визначити пріоритети у їх розподілі. Застосування матриці сприяє визначенню «критичного шляху» господарюючого суб’єкта на найближчі ро­ки, дозволяє окреслити припустимі межі ризику та виявити максимальні можливості суб’єкта господарювання.

Матриця є практичним результатом застосування ідеї інтерференції. Вона комбінує значення результату фінансово-гос­подарської діяльності із різними значеннями результату господарської та фінансової діяльності у зв’язку з темпами росту обо­роту.

Умовно розмістивши підприємство в одному із квадратів мож­на спрогнозувати перспективні можливості, які відкриваються перед ним у майбутньому, а також сприятливі та несприятливі наслідки тих чи інших фінансово-економічних заходів.

Практичне заняття 4, 5

Питання для обговорення

Моделі амортизації активів.

1. Модель дисконту часу.

2. Визначення граничної ефективності проекту.

3. Фінансовий ліверидж.

4. Оцінка ризику і диверсифікація.

5. Моделі обслуговування боргу.

Питання для самопідготовки і самоконтролю до теми 4

1. Поняття і сутність моделювання як інструментарію прогно­зування.

2. Прогнозування фінансових ризиків.

3. Програмно-цільовий метод аналізу собівартості, прибутку, рентабельності.

4. Метод аналітичних угрупувань.

Розрахункові завдання до теми 4

Задача 1.

У результаті інвестування коштів у розмірі 1,5 млн грн передбачається отримати прибуток у розмірі 300 тис. грн Ставка податку на прибуток становить 25 %, ставка по банківських кредитах протягом періоду інвестицій дорівнює 15 %.

Визначити очікувану рентабельність власних коштів для таких варіантів джерел інвестицій:

а) при використанні тільки власних коштів;

б) при використанні позикових коштів у розмірі 500 тис. грн.

в) при використанні позикових коштів у розмірі 1 млн грн.

Задача 2

Балансова вартість 3 групи основних засобів підприємства на 1 січня 200__ р. становила – 76 750 тис. грн; витрати на прид­бання об’єктів основних засобів даної групи у 1 кварталі 2004 р. – 4300 тис. грн; списано витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів (ремонти і т. ін.) на збільшення вартості основних засобів у 1 кварталі 200_ р. – 1662,5 тис. грн; виведено з експлуатації основних засобів за 1 квартал 200_ р. – 1600 тис. грн; сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у 1 кварталі 200_ р. – 3000 тис. грн.

Знайти планову суму амортизаційних відрахувань на 2 квартал 200_ р.

Задача 3

За даними, наведеними в табл. 7, скласти прогноз вартісних по­казників на плановий рік.

Таблиця 7