
- •На підготовчому факультеті іноземних громадян
- •1. Тематичний план лекцій з хімії
- •2. Тематичний план
- •3. Тематичний план
- •4. Тематичний план
- •Частина і. Загальна хімія
- •Розділ 5. Окисно-відновні реакції
- •§5.5. Реакції з участю перманганату калію (kMnO4) як окисника.
- •Розділ 6. Класи неорганічних сполук
- •§6.1. Класифікація неорганічних речовин.
- •§6.2. Оксиди, їх склад, назви оксидів, добування, хімічні властивості.
- •Розділ 7. Розчини
- •Розділ 8. Електролітична дисоціація. Рн розчинів
- •Розділ 13. Кисневмісні органічні сполуки
- •§1.1. Класифікація речовин
- •Фізичні
- •§1.2. Хімічні елементи
- •Символ позначає:
- •§1.3. Атомно-молекулярне вчення. Поняття «атом» і «молекула»
- •§1.4. Відносна атомна та молекулярна маса
- •Формула позначає:
- •§1.5. Моль. Молярна маса. Закон Авогадро
- •§1.6. Основні закони хімії
- •1. Закон збереження маси: маса речовин, які вступили в реакцію, дорівнює масі продуктів реакції. Тобто, атоми не змінюються в хімічних реакціях, а тільки переходять з одних молекул в інші.
- •2. Закон сталості складу: кожна чиста речовина молекулярної будови має постійний склад, який не залежить від місця і способу одержання речовини.
- •§1.7. Приклади розв’язування задач
- •Заняття №1 Тема: Предмет хімії. Значення хімії у сучасних технічних досягненнях, у медицині та фармації. Прості і складні речовини. Властивості речовин. Чисті речовини і суміші
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №3 Тема: Закон збереження маси речовин. Хімічне рівняння. Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Молярна маса. Закон Авогадро. Молярний об'єм газу.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №4
- •Тема: Розв’язування задач на основі законів хімії.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Розділ 2. Періодичний закон і періодична система елементів. Будова речовини. План
- •Структура періодичної системи д.І.Менделєєва
- •Номер групи співпадає з числом валентних електронів, які можуть брати участь в утворенні хімічних зв'язків.
- •Значення періодичного закону і системи елементів
- •§2.2. Зміна властивостей елементів у періодичній системі д.І.Менделєєва
- •Розглянемо основні закономірності зміни властивостей елементів
- •§2.3. Будова атома. Ядро. Ізотопи
- •§2.4. Будова електронних оболонок атомов
- •§2.5. Квантові числа електронів
- •§2.6. Електронні формули елементів
- •§2.7. Залежність властивостей елементів від періодичної зміни електронних структур атомів
- •Заняття №5 Тема: Будова атома. Склад атомних ядер. Ізотопи
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №6 Тема: Атоми як форма існування хімічних елементів. Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів. Квантові числа. Електронні формули. Поняття про електронегативність
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №7 Тема: Періодичний закон. Періодична система хімічних
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №8 Тема: Залежність властивостей елементів від періодичної зміни електронних структур атомів. Характеристика хімічних елементів за положенням у періодичній системі та будовою атома
- •Самостійна позаудиторна робота
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Характеристика хімічних елементів за положенням в періодичній системі і будовою атома
- •Розділ 3. Хімічний зв'язок. Типи хімічних зв’язків, їх характеристика План
- •1. Ковалентний зв'язок
- •2. Йонний зв'язок
- •3. Металічний зв'язок
- •4. Водневий зв'язок
- •(Молекула ··· н ··· молекула)
- •§3.2. Ковалентний зв'язок та його види
- •Властивості речовин з ковалентним неполярним зв'язком:
- •Властивості речовин з ковалентним полярним зв'язком:
- •§3.3. Механізми утворення ковалентного зв’язку
- •§3.4. Властивості ковалентного зв'язку. Σ – та π - зв’язки
- •3.5. Гібридизація атомних орбіталей.
- •3.6. Йонний зв'язок. Механізм утворення йонного зв’язку
- •3.7. Валентність та ступінь окиснення елементів
- •Як складати формули сполук за валентністю?
- •3.8. Металічний зв'язок
- •3.9. Водневий зв’язок
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття 10 Тема: Йонний зв’язок, як граничний випадок ковалентного зв’язку. Валентність і ступінь окиснення. Металічний та водневий зв'язки
- •Самостійна позавдиторна робота
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Розділ 4. Кінетика хімічних реакцій План
- •§4.2. Тепловий ефект реакцій
- •§4.3. Швидкість хімічних реакцій. Фактори, від яких залежить швидкість реакції
- •1) Вплив природи реагуючих речовин
- •2) Вплив концентрації реагуючих речовин
- •3) Вплив температури
- •4) Вплив каталізатора
- •§4.4. Рівновага хімічних реакцій
- •§4.5. Способи зсуву хімічної рівноваги. Закон Ле-Шательє
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №13 Тема: Оборотні та необоротні реакції. Хімічна рівновага. Принцип Ле-Шательє. Константа рівноваги. Вплив зовнішніх факторів на хімічну рівновагу
- •Самостійна позааудиторна робота
- •7. Як вплине підвищення температури на вихід продуктів реакції
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Розділ 5. Окисно-відновні реакції План
- •§5.5. Реакції з участю перманганату калію (kMnO4) як окисника. §5.1. Процеси окиснення і відновлення
- •§5.2. Найважливіші окисники і відновники. Окисно-відновний дуалізм
- •§5.3. Типи окисно-відновних реакцій та вплив на них різних факторів
- •§5.4. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •§5.5. Реакції з участю перманганату калію (kMnO4) як окисника
- •Реакції в нейтральному середовищі (рН7)
- •Реакції в лужному середовищі (рН7)
- •Заняття №14 Тема: Окисно-відновні процеси. Окисники та відновники. Значення окисно-відновних реакцій
- •Самостійна позаудиторна робота:
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Розділ 6. Класи неорганічних сполук План
- •§6.2. Оксиди, їх склад, назви оксидів, добування, хімічні властивості
- •Графічні формули
- • Коротко основні хімічні властивості оксидів можна представити у вигляді таблиці:
- •Одержання оксидів
- •6.3. Основи, їх назви, добування та властивості. Амфотерні гідроксиди
- •Класифікація основ
- •Номенклатура основ:
- •Одержання гідроксидів
- •§6.4. Кислоти, їх класифікація та номенклатура. Добування та властивості кислот
- •Класифікація кислот:
- •Номенклатура кислот
- •Хімічні властивості кислот
- •2. Кислоти взаємодіють з металами:
- •3) Кислоти взаємодіють з основними оксидами.
- •4) Кислоти взаємодіють з основами:
- •5) Кислоти взаємодіють з солями, якщо утворюється осад () або газ ():
- •6) Деякі кислоти розкладаються при нагріванні:
- •Одержання кислот
- •§6.5. Солі, їх властивості, класифікація солей, назви і добування солей. Комплексні сполуки
- •Класифікація солей:
- •Одержання солей
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Кислі солі
- •Основні солі
- •§5.6. Генетичний зв’язок між різними класами неорганічних сполук
- •Неметал
- •Основа кислота Приклади:
- •Заняття №15 Тема: Класифікація неорганічних речовин. Оксиди, їх класифікація, хімічні властивості
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №16 Тема: Основи. Номенклатура основ, графічне зображення формул. Луги та нерозчинні у воді основи. Методи одержання та основні хімічні властивості основ
- •Самостійна позаавдиторна робота студентів.
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №17 Тема: Кислоти, їх класифікація. Способи отримання та хімічні властивості кислот.
- •Самостійна позаааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті Правила техніки безпеки в хімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Розділ 7. Розчини. План
- •§7.3. Способи вираження концентрації розчинів:
- •Класифікація розчинів
- •3. За кількістю розчиненої речовини розчини ділять на:
- •§7.2. Розчинність речовин у воді
- •Механізм розчинення
- •§7.3. Способи вираження концентрації розчинів
- •§7.4. Приклади розв’язування задач за темою «Розчини»
- •Розв’язок:
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №21 Тема: Способи вираження концентрації розчинів: масова частка та молярна концентрація розчиненої речовини. Розв’язування розрахункових задач.
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №22
- •Тема: Приготування розчинів з заданою масовою часткою та молярною концентрацією
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Самостійна робота на занятті
- •Техніка приготування розчину з заданою концентрацією:
- •Розділ 8. Електролітична дисоціація. РН розчинів План
- •Причини та умови електролітичної дисоціації.
- •Механізм дисоціації:
- •§8.2. Особливості розчинів кислот, основ та солей
- •§8.3. Ступінь дисоціації. Сильні та слабкі електроліти. Константа дисоціації
- •§8.4. Йонні рівняння реакцій
- •Умови безповоротності реакцій іонного обміну
- •Скорочене йонне рівняння показує
- •§8.5. Дисоціація води. Водневий показник. РН розчинів
- •§8.6. Гідроліз солей. Ступінь та константа гідролізу
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №24 Тема: Електролітична дисоціація води. Йонний добуток води. Водневий показник – рН.
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №25 Тема: Реакції обміну між розчинами електролітів. Йонні реакції. Контрольна робота №3
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття 26.
- •Тема: Гідроліз солей
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •§9.5. Підгрупа Алюмінію.
- •§9.2. Загальні фізичні та хімічні властивості металів
- •Загальні хімічні властивості металів
- •§9.3. Лужні метали. Будова, фізичні та хімічні властивості.
- •Фізичні властивості. Низькі температури плавлення, мала густина, м'які, ріжуться ножем.
- •Найважливіші Сполуки лужних металів
- •Оксиди (r2o) і пероксиди (r2o2)
- •ГІдроксиди (roh)
- •§9.4. Властивості лужноземельних металів. Твердість води.
- •Хімічні властивості
- •Найважливіші Сполуки лужноземельних металів
- •Оксиди (ro)
- •ГІдроксиди r(oh)2
- •§9.5. Підгрупа алюмінію
- •Хімічні властивості
- •Алюміній (Al) Хімічні властивості
- •Найважливіші Сполуки алюмінію
- •Гідроксид алюмінію (Al(он)3)
- •Залізо, ферум (Fe) властивості найважливіших сполук
- •Сполуки двОвалентного Феруму
- •Гідроксид Феруму (II) Fe(oн)2
- •Сполуки трЬОхвалентного Феруму
- •Оксид Феруму (iіi) Fe2o3
- •Гідроксид феруму (iіi) Fe(oн)3
- •Заняття №27 Тема: Загальна характеристика металів. Розміщення в періодичній системі. Фізична та хімічні властивості металів. Електрохімічний ряд напруг металів. Метали в природі
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №28 Тема: Лужні і лужноземельні метали. Їх будова, фізичні та хімічні властивості. Біологічна роль сполук натрію і калію. Характеристика кальцію та його сполук
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №30
- •Тема: Порівняння хімічної активності металів
- •Самостійна позаавдиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •Розділ 10. Неметали План
- •§10.1. Загальна характеристика неметалів
- •§10.2. Гідроген (Водень)
- •Одержання
- •§10.3. VII а група - галогени
- •Найважливіші Сполуки
- •§10.4. VI а група – Підгрупа Оксигену
- •Оксиген (кисень)
- •Кисень o2
- •Сірка (сульфур) s
- •Найважливіші Сполуки сірки
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •§10.5. VII а група – підгрупа Нітрогену (Азот)
- •Хімічні властивості
- •Азот і його сполуки азот (Нітроген) n2
- •Катіон амонію
- •Солі амонію
- •Хімічні властивості
- •Оксиди нітрогену
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •Реакції розкладання нітратів при нагріванні
- •Фосфор Будова атома, властивості фосфору та основних його сполук Алотропні модифікації
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •§10.6. IV а група.
- •Алотропія в природі вуглець існує у вигляді кількох алотропних модифікацій:
- •Хімічні властивості
- •Найважливіші сполуки вуглецю
- •Карбонатна (вугільна) кислота h2co3
- •Кремній (Si)
- •Хімічні властивості - типовий неметал, інертний.
- •Найважливіші сполуки кремнію
- •Хімічні властивості - кислотний оксид
- •Кремнієві кислоти
- •Поняття про твердість води
- •Заняття №31 Тема: Положення елементів-неметалів в періодичній системі. Гідроген: будова атома, поширення в природі та властивості. Сполуки гідрогену. Властивості води
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №32 Тема: Будова і властивості неметалів VII групи. Хлор: будова атома, поширення в природі та властивості. Найважливіші сполуки хлору: хлороводень, хлоридна кислота.
- •Самостійна позаавдиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Самостійна позаавдиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Самостійна позаавдиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №35
- •Карбонатна кислота та її властивості. Поняття про кислі солі.
- •Поняття про твердість води
- •Самостійна позаавдиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №36 Тема: Контрольна робота №4
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Частина ііі. Органічна хімія Розділ 11. Теоретичні основи органічної хімії
- •§11.1. Предмет органічної хімії
- •§11.2. Теорія будови органічних сполук. Ізомери Теорія будови органічних сполук а.М. Бутлерова:
- •§11.3. Класифікація органічних сполук
- •§11.4. Основні класи органічних сполук
- •§11.5. Номенклатура органічних сполук
- •Які вказуються лише у префіксі(за алфавітом)
- •§11.6. Класифікація реакцій в органічній хімії
- •§12.1. Насичені вуглеводні. Алкани
- •12.1.1. Гомологічний ряд алканів
- •12.1.2. Будова молекули Метану
- •12.1.3. Ізомерія
- •12.1.4. Одержання
- •3) Реакція Вюрца:
- •4) Відновленням карбону і його оксидів воднем:
- •5) Сплавленням солей карбонових кислот з лугами:
- •12.1.5. Фізичні властивості
- •12.1.6. Хімічні властивості
- •12.1.7. Застосування
- •§12.2 Ненасичені вуглеводні
- •12.2.1. Алкени. Гомологічний ряд алкенів.
- •12.2.2. Електронна будова подвійного зв’язку
- •12.2.3 Ізомерія
- •12.2.4. Одержання
- •5) Дегалогенування дигалогенпохідних (відщеплення галогену)
- •12.2.5. Фізичні властивості
- •12.2.6. Хімічні властивості
- •12.2.7. Застосування
- •12.2.8. Дієнові вуглеводні (алкадієни). Типи алкадієнів.
- •12.2.9. Одержання
- •12.2.10. Фізичні властивості
- •12.2.11. Хімічні властивості
- •Полімеризація дієнових сполук
- •12.2.12. Алкіни. Гомологічний ряд алкінів
- •12.2.13. Одержання
- •12.2.14. Електронна будова потрійного зв’язку
- •12.2.15. Фізичні властивості
- •12.2.16. Хімічні властивості
- •1) Гідрування:
- •2) Галогенування:
- •3) Гідрогалогенування:
- •12.2.17. Застосування
- •§ 2.3. Ароматичні вуглеводні (арени)
- •12.3.1. Будова молекули
- •12.3.2. Гомологи бензену. Ізомерія. Гомологи бензену можна розглядати як похідні бензену, в яких один або декілька атомів Карбону заміщені різними вуглеводневими радикалами.
- •12.3.3. Фізичні властивості
- •12.3.4. Хімічні властивості
- •● Реакції заміщення:
- •1) Галогенування
- •2) Галогенування
- •12.3.5. Правила орієнтації в бензеньному ядрі
- •Розділ 13. Кисневмісні органічні сполуки
- •13.1.1. Одноатомні спирти
- •Гомологічний ряд спиртів
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Утворення алкоголятів:
- •2) Феноли утворюють: прості ефіри (етери)
- •13.3.2. Одержання
- •13.3.3. Хімічні властивості
- •3) Приєднання гідросульфіту натрію
- •13.3.4. Застосування
- •§13.4. Карбоксильні сполуки
- •13.4.1. Карбонові кислоти
- •Класифікація карбонових кислот
- •Номенклатура карбонових кислот
- •Ізомерія карбонових кислот
- •Одержання
- •2) Синтез оцтової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •13.4.2 Естери
- •Номенклатура естерів
- •Ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •13.4.3. Генетичний зв’язок між вуглеводнями, спиртами, альдегідами і кислотами
- •13.4.4 Ліпіди (жири)
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Перший синтез жиру здійснив Бертло (1854 р.) при нагріванні гліцерину і стеаринової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Біологічна роль жиру у людському організмі
- •Розділ 14. Вуглеводи §14.1. Вуглеводи. Їх класифікація
- •Значення вуглеводів
- •§14.2. Вуглеводи-моносахариди. Будова. Ізомерія
- •14.2.1. Класифікація
- •14.2.2. Номенклатура Генетичний d- ряд сахаридів
- •Формули Хеуорса
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •● Реакції по карбонільній групі
- •1) Алкілування (утворення простих ефірів) – атом водню гликозидного гідроксилу заміщується на 1 метильну групу.
- •2) Ацилювання (утворення складних ефірів).
- •● Специфічні реакції
- •14.3.1.Класифікація і номенклатура
- •14.3.2. Застосування
- •§14.4. Полісахариди
- •14.4.1. Крохмаль Будова молекули (розгалужений ланцюг):
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •14.4.2. Клітковина (целюлоза) Будова молекули (лінійний ланцюг):
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •Розділ 15. Нітрогеновмісні органічні сполуки
- •§15.1. Нітросполуки
- •15.1.1. Класифікація і номенклатура
- •15.1.2. Одержання
- •15.1.3. Хімічні властивості
- •15.1.4. Застосування
- •15.2.1. Класифікація
- •15.2.2. Номенклатура
- •15.2.3. Ізомерія
- •15.2.4. Фізичні властивості
- •15.2.5. Одержання
- •15.2.6. Хімічні властивості Основні властивості
- •15.2.7. Застосування амінів
- •§15.3. Амінокислоти
- •15.3.1. Класифікація амінокислот
- •15.3.2. Ізомерія
- •15.3.4. Фізичні властивості амінокислот
- •15.3.5. Одержання амінокислот
- •15.3.6. Хімічні властивості
- •Біполярний йон
- •15.4.1. Склад і будова молекули
- •15.4.2. Поширення в природі
- •15.4.3. Хімічні властивості
- •Заняття №37 Тема: Поняття про органічні сполуки. Теорія хімічної будови органічних сполук о. М. Бутлерова. Електронна природа зв'язків. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №38 Тема: Насичені вуглеводні. Алкани. Будова, хімічні властивості, застосування насичених вуглеводнів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №39 Тема: Ненасичені вуглеводні. Π-зв’язок. Алкени. Алкадієни. Алкіни. Хімічні властивості та застосування. Реакція полімеризації. Полімери. Одержання, властивості і застосування пластмас
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №40 Тема: Ароматичні вуглеводні. Системи спряження. Правила орієнтації в ароматичному ядрі
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №41 Тема: Контрольна робота №5
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №42 Тема: Кисневмісні сполуки. Спирти. Будова, властивості, застосування насичених одноатомних спиртів. Багатоатомні спирти
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №43 Тема: Ароматичні спирти і феноли. Структура, властивості, застосування. Генетичний зв'язок між спиртами і вуглеводами
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №44 Тема: Альдегіди. Будова карбонільної групи. Реакції приєднання та окиснення
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Самостійна позааудиторна робота студентів:
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №46 Тема: Зв’язок між вуглеводнями, спиртами, кислотами. Взаємозв’язок між класами органічних сполук
- •Самостійна позааудиторна робота студентів:
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №47 Тема: Контрольна робота №6
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №48
- •Лабораторна робота №6.
- •Тема: Ароматичні вуглеводні.
- •Властивості бензину та його гомологів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •Дослід 2. Дія бромної води і калій перманганату на бензен.
- •Заняття №49 Лабораторна робота №7. Тема: Спирти і альдегіди
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •Заняття №50 Лабораторна робота №8. Тема: Карбонові кислоти
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •Заняття №51 Лабораторна робота №9 Тема: Взаємозв’язок між класами органічних сполук
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •Заняття №52 Тема: Складні ефіри. Жири як естери. Хімічні властивості жирів
- •Самостійна позаудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №53 Тема: Вуглеводи. Класифікація вуглеводів. Моносахариди
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №54 Тема: Ди- і полісахариди
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №55 Тема: Нітрогенвмісні сполуки. Аміни
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №56 Тема: Амінокислоти. Пептиди. Білки. Контрольна робота №7
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Додатки
- •Класифікація оксидів
§2.5. Квантові числа електронів
Стан кожного електрона в атомі визначається чотирма параметрами – квантовими числами: головним (n), орбітальним (l), магнітним (m) і спіновим (s). Перші три характеризують рух електрона в просторі, а четверте - навколо власної осі.
Електрони які знаходяться на одній орбіталі утворюють ЕНЕРГЕТИЧНІ (або електронні) РІВНІ.
Нумерація рівнів починається від ядра: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 або К, L, M, N, О, P, Q
Кожна орбіталь характеризується набором квантових чисел:
n – головне квантове число – характеризирует енергію орбіталі і відстань від ядра;
l – побічне квантове число – характеризирует форму орбіталі;
m – магнітне квантове число – характеризирует орієнтацію орбіталей в просторі;
s – квантове число спину – характеризирует орієнтацію спину [+1/2; -1/2].
ГОЛОВНЕ квантове число (n). Визначає енергетичний рівень електрона, віддаленість рівня від ядра, розмір електронної хмари. Приймає цілі значення (n = 1, 2, 3 ...) і відповідає номеру періоду. З періодичної системи для будь-якого елементу по номеру періоду можна визначити число енергетичних рівнів атома і який енергетичний рівень є ЗОВНІШНІМ.
Приклад. Елемент кадмій Cd розташований в п'ятому періоді, значить n = 5. В його атомі електрони розподілені по п'яти енергетичних рівнях (n = 1, n = 2, n = 3, n = 4, n = 5); зовнішнім буде п'ятий рівень (n = 5).
Оскільки рівні вже мають головне квантове число n, для підрівнів ввели допоміжне ОРБІТАЛЬНЕ квантове число l. Якщо головне квантове число n - це “адреса” рівня, то число l - “адреса” підрівня:
l = 0 – це s-підрівень, s-орбіталь – орбіталь сфера
l = 1 – це p- підрівень, p-орбіталь – орбіталь гантель
l = 2 – це d- підрівень, d-орбіталь – орбіталь складної форми
l = 3 – це f- підрівень, f-орбіталь – орбіталь ще складнішої форми.
ОРБІТАЛЬНЕ квантове число (l) характеризує геометричну форму орбіталі. l змінюється від 0 до (n - 1). Незалежно від номера енергетичного рівня, кожному значенню орбітального квантового числа відповідає орбіталь особливої форми. Набір орбіталей з однаковими значеннями n називається ЕНЕРГЕТИЧНИМ РІВНЕМ, з однаковими n і l – підрівнем.
|
|
s - орбіталь |
Три p – орбіталі |
|
П'ять d – орбіталей |
На першому енергетичному рівні (n = 1) орбітальне квантове число l приймає єдине значення l = (n – 1) = 0. Форма орбіталі - сферична; на першому енергетичному тільки один підрівень - 1s. Для другого енергетичного рівня (n=2) є два підрівні - 2s і 2p. Для третього енергетичного рівня (n = 3) три енергетичні підрівні – 3s, 3p і 3d.
МАГНІТНЕ квантове число (m) характеризує положення електронної орбіталі в просторі. Це квантове число приймає значення від -l до +l, тобто має рівно стільки значень, на скільки нових ліній розщеплюється кожна з s- p- d- і f-ліній в магнітному полі. І кількість цих нових ліній відповідає числу орбіталей в підрівні. Це означає, що для кожної форми орбіталі існує (2l + 1) енергетично рівноцінних орієнтації в просторі.
- Для s-орбіталі (l = 0) таке положення одне і відповідає m = 0. Сфера не може мати різних орієнтацій в просторі.
Для p-орбіталі (l = 1) - три рівноцінні орієнтації в просторі
(2l + 1 = 3): m = -1, 0 +1.
Для d-орбіталі (l = 2) - п'ять рівноцінних орієнтацій в просторі
(2l + 1 = 5): m = -2, -1, 0 +1 +2.
Таким чином, на s-підрівні - 1, на p- підрівні - 3, на d- підрівні - 5, на f- підрівні - 7 орбіталей.
Давайте за допомогою вже відомих нам трьох квантових чисел n, l і m запишемо “адресу”, орбіталі, яка виділена на мал. 2.5. Потім ми зможемо цим же способом записувати “адреси” будь-кого інших орбіталей і електронів, що знаходяться на них.
Виділена орбіталь знаходиться на 3-му рівні: отже, її головне квантове число n = 3. Ця орбіталь знаходиться на d-підрівні: отже, її орбітальне квантове число l = 2. Нарешті, для цієї орбіталі магнітне квантове число m = -2. Отже, “адреса” виділеної орбіталі: n = 3, l = 2, m = -2.
|
Рис. 2.5. Квантові числа n, l, m для опису електронних оболонок атомів. |
СПІНОВЕ квантове число (s) характеризує магнітний момент, що виникає при обертанні електрона навколо своєї осі. Приймає тільки два значення +1/2 і –1/2 відповідні протилежним напрямкам обертання електрона. Якщо на орбіталі знаходяться два електрони з протилежними спінами, то такі електрони називаються спареними.
Н
В ОДНОМУ АТОМІ ДВА ЕЛЕКТРОНИ НЕ МОЖУТЬ МАТИ ОДНАКОВИЙ НАБІР ВСІХ КВАНТОВИХ ЧИСЕЛ n, l, m і s. |
ПРИНЦИПИ ЗАПОВНЕННЯ ОРБІТАЛЕЙ
Подібно до будь-якої природної системи чи об'єкта, атом кожного елемента намагається мати мінімальну енергію. Це можливо лише за певного розміщення електронів по орбіталях згідно з такими правилами (принципами):
1
На одній електронній орбіталі може міститися не більше двох електронів. Можна порахувати, що на n- рівні поміщається в сумі n2 різних орбіталей, а електронів - удвічі більше: 2n2, тому що будь-яка орбіталь здатна вміщати не більше двох електронів.
Таблиця 2.4.
Найбільше можливе число електронів
на перших 4-х електронних рівнях.
Електронний рівень (n) |
Максимум електронів на даному рівні (2n2) |
1 |
2 |
2 |
8 |
3 |
18 |
4 |
32 |
2. Правило Гунда – електрони розмішуються на однакових орбіталях так, щоб їхній спін був максимальним:
Рис. 2.6. Правильна (а) і неправильна (б) орбітальна діаграма Нітрогену N. Відповідно до правила Гунда орбіталі спочатку заселяються одиночними, а не спареними електронами.
Орбiталі називають також ЕЛЕКТРОННИМИ КОМІРКАМИ. Якщо в комірці знаходяться 2 електрони – це "спарені" електрони.
3. Правило Клечковського (принцип найменшої енергії). В основному стані кожний електрон розташовується так, щоб його енергія була мінімальною. Чим менша сума (n + l), тим менша енергія орбіталі. При однаковому значенні (n + l) найменшу енергію має орбіталь з меншим n. Енергія орбіталей зростає в ряду:
1s < 2s < 2p < 3s < 3p < 4s < 3d < 4p < 5s < 4d < 5p < 6s < 5d 4f < 6p < 7s.
На рис. 2.7 показано орбітальні діаграми і електронні формули деяких елементів. Цей малюнок допомагає легко зрозуміти прості правила заповнення електронних оболонок в атомах.
Рис. 2.7. Електронні конфігурації деяких елементів.