Ізомерія

• ізомерія карбонового скелету.

С4Н8О2
Метилпропаноат (метиловий естер пропанової кислоти)	Етилпропаноат (етиловий естер етанової кислоти)

- міжкласова ізомерія (з карбоновими кислотами).

С4Н8О2
Метилпропаноат (метиловий естер пропанової кислоти)	Бутанова кислота

Фізичні властивості

Естери нижчих карбонових кислот та спиртів – леткі рідини, мають приємний фруктовий запах, малорозчинні у воді, добре розчинні в органічних розчинниках, легкозаймисті, на повітрі горять з утворен­ням СО₂ і Н₂О. Між молекулами естерів відсутній водневий зв'язок.

Наприклад, метилпентаноат має запах вишень, метилетаноат – рому, етилпентаноат – бананів, бутилетаноат – абрикосів, бутилбутаноат – ананасів, ізопентилетаноат – яблук.

Естери вищих карбонових кислот та спиртів – високомолекулярні речовини. Наприклад, бджолиний віск складається з мірицилпаль­мі­тату С₁₅Н₃₁СООС₃₁Н₆₃.

Поширення в природі. Містяться у квітах, фруктах, ягодах та визна­чають їх специфічний запах. Бджолиний віск переважно склада­ється із складних ефірів вищих жирних кислот і високомолекулярних одноатомних спиртів.

Одержання

Реакція ЕСТЕРИФІКАЦІЇ – кислота + спирт.

Хімічні властивості

1) ГІДРОЛІЗ (в кислому середовищі) або ОМИЛЕННЯ (в луж­ному середовищі). Ця реакція є зворотною щодо реакції ЕСТЕРИ­ФІ­КАЦІЇ.

Гідроліз у кислому середовищі оборотний:

У лужному середовищі утворюється сіль і гідроліз стає необорот­ним.

2) ГІДРУВАННЯ - взаємодія з воднем:

Застосування

1. Як розчинник для лаків і фарб.

2. Для виготовлення штучних фруктових есенцій та ароматизато­рів.

3. У виробництві парфумів.

4. У виробництві СМЗ і вибухових речовин.

13.4.3. Генетичний зв’язок між вуглеводнями, спиртами, альдегідами і кислотами

Між різними класами органічних сполук існує генетичний зв’язок. Це означає, що із одної органічної сполуки можна отримати іншу і т.д.

Знання взаємних перетворень речовин має величезне практичне значення, оскільки ці перетворення лежать в основі різноманітних син­тезів, які можна вести цілеспрямовано, передбачивши продукти реакції і спрямовуючи ці реакції в потрібний бік.

Насичений вуглеводень

 

Ненасичений вуглеводень

 

Спирт

 

Альдегід

 

Карбонова кислота

Наприклад,

1. одержання ненасиченого вуглеводню із насиченого (реакцією дегідрування):

СН₃−СН₃  СН₂=СН₂ + Н₂↑

2. одержання спирту із ненасиченого вуглеводню (реакцією гідратації):

СН₂=СН₂ + Н₂О  СН₃–СН₂–ОН

3. одержання альдегіду при окисненні спирту (реакцією окиснення):

СН₃–СН₂–ОН + СuO ¾^t® + Н₂О + Cu↓

4. одержання карбонової кислоти окисненням альдегіду (реак­цією окиснення «срібного дзеркала»):

При використанні каталізаторів можливі зворотні реакції:

карбонова кислота  альдегід  спирт 

ненасичений вуглеводень  наси­чений вуглеводень

Насичені вуглеводні можна одержати за допомогою синтезу із неор­ганічних речовин – вуглецю і водню:

С + 2Н₂ ¾^{t, Ni}® CH₄

Органічні речовини можна також окиснити до неорганічних речовин – вуглекислого газу та води (СО₂ і Н₂О). Це означає, що між органічними і неорганічними речовинами також існує генетичний зв’язок.