1.Імуносупресивна дія на організм досягається такими методами:

а) *Фізичними;

б) Хімічними;

в) Призначення антибіотиків;

г) Введення гормональних препаратів;

2. Реакція організму, як захисний фактор на трансплантацію органів і тканин проявляється такими кризами відторгнення як:

а) Клінічна реакція;

б) *Стадія гострої реакції;

в) Стадія хронічного відторгнення;

г) Стадія зворотнього розвитку кризи відторгнення;

3.Трансплантація нирки, в залежності від місця розміщення може бути:

а) *Гетеротопічна;

б) У вільну черевну порожнину;

г) Гомологічна;

д) Аутологічна.

4. В клінічній практиці в залежності від походження виділяють такі види тканин:

а) *Аутологічні;

б) Утилізаційні;

в) Ізогенні ;

г) Алогенні;

5. При аллотрансплантації кісткового мозку можливі такі типии реакції в організмі реціпієнта:

а) «Господар проти трансплантата»

б) «Трансплантант проти трансплантанта»

в) «Трансплантант проти господаря»

г) *Всі відповіді вірні

6. Чоловік, 30-ти років, потрапив в автомобільну катастрофу. При огляді визначається біль в області нижніх ребер зліва і ознаки гіповолемічного шоку. Дихання над легенями без особливостей. Яка найбільш вірогідна причина виниклих змін?

А*Розрив селезінки

Б Забій легені з вторинним гемотораксом

В Розрив товстого кишечника

Г Розшарування абдомінальної частини аорти

7. Хворому, 20-ти років, для уточнення функціонального стану нирок проводиться рентгенологічне дослідження з в/в введенням кардіотраста. В кінці введення стан хворого різко погіршав, з'явилися задишка, гіперемія шкіри, свербіння. АТ - 60/20 мм рт. ст., Ps - 132/хв. Аналогічне дослідження проводилося 3 місяці тому, побічних ефектів не спостерігалося. Який найбільш вірогідний діагноз?

А*Медикаментозний анафілактичний шок

Б Інфаркт міокарду

В Тромбоемболія легеневої артерії

Г Непритомність унаслідок стресу на проведену маніпуляцію

8. У хворого, 30 років, після перенесеного травматичного шоку виникла міоглобінурія, олігурія, гіперкалійемія, підвищення рівня шлаків крові, ознаки венозного повнокрів’я легенів на рентгенограмі. Вкажіть причину розвитку даного стану.

А*Синдром поліорганої недостатності

Б Краш – синдром

В Синдром загального реактивного запалення

Г Екзогенна інтоксикація

9. У хворого, 35-ти років, після ДТП з'явилися скарги на різку задишку, кашель з кров'ю. Об'єктивно: емфізема в ділянці грудної клітки, живота, шиї справа. Аускультативно: справа дихання не проводиться. ЧСС – 130/мин, АТ – 80/60 мм рт. ст., ЦВТ негативний, ЧД – 30/хв., Ht – 0,27, Hb – 90 г/л. Який захід повинна включати подальша першочергова терапія?

А*Активний дренаж по Бюлау справа

Б Дофамін 2-5 мкг/кг/хв., колоїди, еритроцитарна маса, кристалоїди

В Колоїди, еритроцитарна маса, кристалоїди

Г Термінова ІВЛ

10. У хворого, 42-х років, з виразковою хворобою шлунку виникла блювота до 2-х літрів «кавовою гущею», стілець – мелена, біля одного літра. Об'єктивно: шкіра холодна, бліда, АТ – 80/40 мм рт. ст., ЧСС – 132/хв., ЧД – 24/хв., ЦВТ – 0 мм вод. ст. Яка найбільш вірогідна причина гіпотонії?

А*Геморагічний шок

Б Анафілактичний шок

В Кардіогенний шок

Г Перфорація виразки шлунку

11. Хворий А., 37 років, поступив зі скаргами на біль в грудній клітці зліва, виражену задуху в стані спокою. З анамнезу: 2 години тому впав на сходах. Об’єктивно: виражений акроціаноз, підшкірна емфізема зліва, дихання поверхневе, ЧД – 29 за 1 хв. При пальпації болючість 6 – 7 ребер зліва. Аускультативно: зліва дихання відсутнє, перкуторно –коробковий звук. Пульс -110 уд. за 1 хв. АТ – 80/40 мм. рт. ст. Вкажіть ймовірний діагноз.

А. *Напружений пневмоторакс

Б. Травматичний пульмоніт.

В. Гостра пневмонія.

Г. Гемоторакс.

Д. Синдром системної запальної відповіді.

12. Хворий Б., 45 років, поступив зі скаргами на біль в грудній клітці справа, задуху, виражену слабкість, потемніння в очах. З анамнезу: автомобільна травма 1 годину тому. Об’єктивно: обличчя синюшне, ЧД – 25 за 1 хв.. Аускультативно: дихання справа різко ослаблене. Перкуторно: притуплення перкуторного звуку в правій половині грудної клітки, бронхофонія та голосове тремтіння ослабленні справа, пульс частий, ниткоподібний, АТ – 70/40 мм. рт. ст. Ймовірний діагноз:

А. * Гемоторакс.

Б. Травматичний закритий пневмоторакс.

В. Внутрішньо-легенева гематома.

Г. Розрив діафрагми.

Д. Синдром системної запальної відповіді.

13. Хвора С., 51 рік, поступила зі скаргами на виражений біль в грудній клітці справа, задишку. З анамнезу -2 год тому сталася ДТП. При огляді – справа в ділянці ІІІ – VI ребер по лініях парастернальній та середньоаксілярній крепітація реберних уламків, при вдиху відмічається западіння грудної клітки до середини. При видиху – випинання. Обличчя – акроціаноз, ЧД – 25 за 1 хв, вислуховується задовільно з обох боків, перкуторно – ясний легеневий звук, пульс – 110 уд. за 1 хв, АТ 90/60 мм.рт.ст. Після рентгенологічного обстеження виставлено діагноз фракційного перелому ребер. Який аналіз необхідно зробити для постановки діагнозу ССЗВ:

А. *Загальний аналіз крові з лейкограмою.

Б. Загальний аналіз крові.

В. Загальний аналіз сечі.

Г. Цукор крові.

14. Хворий К, 21 рік, доставлений швидкою допомогою після автомобільної травми зі скаргами на біль в ділянці грудини, кашель з виділенням яскравої пінистої крові. При огляді: над яремною вирізкою грудини – підшкірна емфізема, акроціаноз обличчя, ЧД 27 за хв, дихання вислуховується задовільно з множинними сухими хрипами з обох боків, перкуторно – ясний легеневий звук, серце – тони ритмічні, приглушені, пульс 97 уд. за 1 хв., задовільного наповнення, АТ 100/60 мм.рт.ст. Вкажіть точний діагноз:

А. *Розрив трахеї.

Б. Гемопневмоторакс;

В. Розрив стравоходу;

Г. Травматичний пульмоніт;

15. Хворий В., 30 років, доставлений в приймальне відділення у вкрай тяжкому стані, свідомість затьмарена, виражена задишка в стані спокою до 30 за 1 хв. З анамнезу – падіння з висоти 3-х метрів. При огляді – підшкірна емфізема шиї та обличчя найбільш виражена над яремною вирізкою, ціаноз обличчя. При аускультації – дихання в легенях задовільне, сухі хрипи зліва. При перкусії – ясний легеневий звук. Серце тони чисті, ослаблені, ритмічні, пульс - 130 за 1 хв, слабкого наповнення, вислуховується тільки на центральних артеріях, АТ 60/20 мм рт. ст. При рентгенографії ОГК – наявність медіастінальної емфіземи. Діагноз хворого?

А. *Екстракардіальна тампонада серця.

Б. Інфаркт легені;

В. Тромбоемболія легеневої артерії;

Г. Інфаркт міокарду;

16. Хворий С., 37 років, доставлений у приймальне відділення у тяжкому стані, зі скаргами на виражений біль в ділянці грудної клітки, задуху в стані спокою до 26 за 1 хв. З анамнезу – отримав термічний опік. При огляді – шкіра грудної клітки набрякла, червона, з множинними міхурами, заповненими темно-бурою рідиною. При аускультації – дихання в легенях різко ослаблене, в нижніх відділах – притуплення перкуторного звуку. Серце тони чисті, ослаблені, ритмічні, пульс - 110 уд. за 1 хв, слабкого наповнення, АТ 90/60 мм рт. ст.. Лабораторні обстеження: гемоглобін –70 г/л, лейкоцити – 14х10/9 /л. Діагноз хворого?

А. *Термічний опік 11-111А ст., ССЗВ.

Б. Термічний опік 1-11 ст..

В. Термічний опік 111А ст..

Г. Опіковий шок.

17. Хвора П., 54 роки, доставлена каретою швидкої допомога у тяжкому стані зі скаргами на виражений біль в грудній клітці зліва, задишка в стані спокою до 29 за 1 хв. З анамнезу – побиття невідомими. При огляді – підшкірна емфізема грудної клітки, акроціаноз обличчя. При аускультації – дихання в легенях різко ослаблене зліва. При перкусії – зліва у нижніх відділах - притуплення. Серце тони чисті, ослаблені, ритмічні, пульс - 130 за 1 хв, слабкого наповнення, АТ 80/60 мм рт.ст.. Лабораторні обстеження: гемоглобін -70г/л. еритроцити – 2,3х10/9/л. При рентгенографії ОГК – затемнення в нижніх відділах з косою межею до середини лопатки. При пункції плевральної порожнини отримано кров, яка згортається через 3-4 хв. Яка подальша тактика лікування?

А. *Дренування плевральної порожнини за Бюлау;

Б. Відео-асистована торакоскопія;

В. Торакотомія;

Г.Лікування в умовах відділення інтенсивної терапії.

18. Хворий М., 50 років, доставлений у приймальне відділення у вкрай тяжкому стані, свідомість затьмарена, виражена задишка в стані спокою до 30 за 1 хв. З анамнезу – падіння з висоти. При огляді – підшкірна емфізема шиї та обличчя найбільш виражена над яремною вирізкою, ціаноз обличчя. При аускультації – дихання в легенях задовільне, сухі хрипи зліва. При перкусії – ясний легеневий звук. Серце тони чисті, ослаблені, ритмічні, пульс - 120 за 1 хв, слабкого наповнення, вислуховується тільки на центральних артеріях, АТ 60/20 мм рт.ст.. При рентгенографії ОГК – наявність медіастінальної емфіземи. Враховуючи клінічну картину у хворого запідозрено екстракардіальну тампонаду серця. Де повинен лікуватися потерпілий?

А. *Відділення реанімації та інтенсивної терапії;

Б. Хірургічне відділення;

В Терапевтичне відділення

Г. Торакальне відділення.

19. Хворий З., 44 роки, доставлений швидкою допомогою у тяжкому стані. Свідомість ясна, задишка до 26 за 1 хв.. Скарги на кашель з виділенням значної кількості яскравої пінистої крові – до 450 мл за год. З анамнезу – 2 год тому була дорожньо-транспортна пригода. При огляді – підшкірна емфізема шиї та обличчя найбільш виражена над яремною вирізкою, ціаноз обличчя. При аускультації – дихання в легенях задовільне, сухі хрипи зліва. При перкусії – ясний легеневий звук. Серце тони чисті, ослаблені, ритмічні, пульс - 130 за 1 хв, слабкого наповнення, вислуховується тільки на центральних артеріях, АТ 90/50 мм рт. ст.. При рентгенографії ОГК – наявність медіастінальної емфіземи. Назвіть невірну тактику лікування даного хворого?

А. *Тільки гемостатична терапія. Ригідна бронхоскопія з оклюзією кровоточивого бронху;

Б. ФІбробронхоскопія з коагуляцією судини;

В. Торакотомія після обстеження фібробронхоскопічного;

Г. Ригідна бронхоскопія з оклюзією кровоточивого бронху;

20. Хворий Н., 50 років, доставлений у приймальне відділення у тяжкому стані, зі скаргами на загальну слабкість, біль у грудній клітці, кашель та блювоту з виділенням темних гнійних мас без особливого запаху, задуху до 29 за 1 хв. З анамнезу – більше 1 місяця лікує амбулаторно запалення легень. При огляді – дихання часте, екскурсія понижена. При аускультації – ослаблене дихання в легенях справа. При перкусії – тупий звук над легенями в ділянці ключиці. Серце тони чисті, ослаблені, ритмічні, пульс - 130 уд. за 1 хв, ослаблений, АТ 100/70 мм рт. ст. При рентгенографії ОГК – наявність порожнинного утвору середньої долі правої легені. Ймовірний діагноз у даного хворого?

А. *Абсцес середньої долі правої легені. ССЗВ;

Б. Гангрена правої легені;

В. Розрив бронха правої легені;

Г. Розрив стравоходу.

21.Каретою невідкладної допомоги в ургентну лікарню доставлено хворого С., 24 років. При огляді: хворий адинамічний, непритомний, мовний контакт з ним відсутній, рефлекторна діяльність – різко знижена. АТ – 110/70 мм рт.ст., Р – 80 уд/хв., ЧД – 20/хв.. З анамнезу відомо, що пацієнт з дитинства хворіє цукровим діабетом І типу; корекцію гіперглікемії здійснює шляхом інсулінотерапії. Вищевказаний стан розвинувся після того, як хворий з’їв велику кількість солодкої їжі. Загроза якого патологічного стану наявна у хворого?

А*. Гіперглікемічної коми.

Б. Гіпоглікемічної коми.

В.Кетоацидотичної коми.

Г.Лактацидемічної коми.

22.Після аварійної ситуації на виробництві у хворого М., 44 років , протягом 7 годин обидві нижні кінцівки були стиснені металевою балкою в верхній третині стегон. На 3 добу перебування в стаціонарі стан хворого різко погіршився і характеризувався пригніченням діяльності ЦНС, апатією, адинамією, зниженням реакції на зовнішні подразники, диспепсичними розладами, ослабленням рефлекторної діяльності, різким зменшенням кількості сечі, виділеної за добу. Розвиток якого захворювання можна запідозрити у хворого?

А *.Гостра ниркова недостатність, синдром тривалого стиснення.

Б. Уремічна кома, гостра ниркова недостатність, синдром тривалого стиснення.

В. Септичний шок. Синдром тривалого стиснення.

Г. Печінкова кома, гостра печінкова недостатність, синдром тривалого стиснення.

23.Лікар швидкої допомоги поставив хворому діагноз “Непритомність”, причиною якої була тривала гіпоксія хворого. За якими критеріями хворому можна поставити вказаний діагноз?

А *.Раптова короткочасна втрата притомності внаслідок гострого недокрів’я мозку.

Б. Раптова короткочасна втрата притомності внаслідок гострого недокрів’я міокарду.

В. Раптова короткочасна втрата притомності внаслідок гострого недокрів’я легень.

Г. Раптова короткочасна втрата притомності внаслідок гострого недокрів’я нирок і печінки.

24.У приймальний покій бригадою карети невідкладної допомоги доставлено хворого К., 35 р. З анамнезу відомо, що 2 години назад хворий був збитий вантажівкою. Об’єктивно: загальний стан – важкий, мовний контакт – сповільнений, забруднений, наявний виражений різкий біль у ділянці таза при рухах та пальпації. Шкіра та видимі слизові покриви – бліді, прохолодні на дотик. АТ – 80/50 мм рт.ст., Р – 120 уд/хв.; ЧД – 24/хв.. Індекс Альговера – 1,5. Після травми сечопуску не було. Яке захворювання можна запідозрити у хворого?

А *.Травматичний шок ІІ ступеня важкості, торпідна фаза.Перелом кісток тазу

Б. Травматичний шок І ступеня важкості, торпідна фаза. Перелом кісток таза.

В. Травматичний шок ІІІ ступеня важкості, еректильна фаза.

Г. Травматичний шок ІV ступеня важкості, еректильна фаза.

25.У реанімаційне відділення поступив хворий М., 46 років. Хворий адинамічний, загальмований, на запитання відповідає односкладово, не реагує на біль. Шкірні покриви бліді, холодні, з синюшним відтінком. Дихання поверхневе, часте, іноді – рідке. 130-140 уд/хв., АТ – 70/30 мм рт.ст.. Сечопуску не відмічається. З анамнезу відомо, що хворий травмував сокирою ліву нижню кінцівку вдома, під час рубання дров. Після травми відмітив у ділянці рани пульсуючу кровотечу. Час від моменту нанесення травми до госпіталізації – 4 години. Який патологічний стан наявний у хворого?

А *.Післягеморагічний шок ІІІ ступеня важкості, торпідна фаза. Рубана рана правої нижньої кінцівки.

Б. Травматичний шок ІІІ ступеня важкості, торпідна фаза. Рубана рана правої нижньої кінцівки.

В. Анафілактичний шок ІІІ ступеня важкості, торпідна фаза. Рубана рана правої нижньої кінцівки.

Г. Травматичний шок ІІІ ступеня важкості.

26.Хворий С., 35 років упав і вдарився правою половиною грудної клітки в камінь. Поступив у травматологічне відділення зі скаргами на біль у грудній клітці справа. Клініко рентгенологічний діагноз: перелом 5-го ребра справа. Поступово стан хворого погіршився. Скаржиться на біль і нестачу повітря. Об’єктивно: шкіра і видимі слизові бліді, наявна підшкірна емфізема правої половини грудної клітки. На контрольній рентгенограмі визначаються відсутність легеневого малюнку, спадіння правої легені. Яка причина спадіння легені?

А*.Пошкодження вісцеральної плеври і паренхіми легені, попадання повітря на висі з легені в плевральну порожнину.

Б.Тромбоемболія легеневої артерії.

В.Жирова емболія легеневої артерії.

Г.Травматичний шок.

27.Хворий К., поступив у приймальне відділення зі скаргами на різкий біль у правій половині грудної клітки, задуху, кровохаркання. З анамнезу стало відомо, що напередодні він був побитий невідомими. При обстеженні грудної клітки спостерігаються гематоми, підшкірна емфізема, тахікардія; АТ – 100/70 мм.рт.ст. При перкусії – притуплення перкуторного звуку над нижніми відділами легень, при аускультації цих ділянок – відсутність дихання. Ваш діагноз?

А*.Закрита тупа травма грудної клітки з пошкодженням легені, гемоторакс.

Б.Закрита тупа травма грудної клітки, пошкодження легеневої тканини.

В.Закрита тупа травма грудної клітки, забій м’яких тканин грудної клітки.

Г.Закрита тупа травма грудної клітки, підшкірна гематома.

28.Хворому К. під час бійки було нанесено ножове поранення. Вас викликали як лікаря швидкої допомоги. Через 10 хв. Ви прибули на місце пригоди. При огляді потерпілого спостерігається зяяння рани грудної клітки в ділянці 5 міжребер’я зліва: при вдисі і видисі через рану проходить повітря, що викликає шуми. Поранений неспокійний, блідий, ціанотичний, скаржиться, що йому немає чим дихати. Дихання часте, поверхневе; кашель; пульс частий, артеріальний тиск – 100/70 мм.рт.ст. Ваш діагноз?

А*.Відкрите проникаюче ножове поранення грудної клітки, відкритий пневмоторакс.

Б.Закрите ножове поранення грудної клітки.

В.Відкрите ножове поранення грудної клітки, комбінований пневмоторакс.

Г.Відкрите ножове поранення грудної клітки, закритий пневмоторакс.

29.Хворий Н. Поступив у приймальний покій лікарні швидкої допомоги після падіння з висоти. Пред’являє скарги на різку біль у животі, нудоту, блювоту. При огляді – хворий блідий, його язик сухий, обкладений білим нальотом, пульс частий (до 140 уд/хв.),АТ – 90/65 мм.рт.ст.. Живіт напружений, не приймає участі в акті дихання; пальпаторно спостерігаються всі симптоми подразнення очеревини, аускультативно – кишкові шуми не прослуховуються. На рентгенограмі органів черевної порожнини визначається сим топ “серпа”. Ваш попередній діагноз?

А*.Тупа закрита травма живота з пошкодженням порожнистого органа.

Б.Тупа закрита травма живота з пошкодженням паренхіматозного органа.

В.Тупа закрита травма живота з пошкодженням нирки.

Г.Тупа закрита травма живота, заочеревинна гематома.

30.Хворив В., 41 рік, скаржиться на виражену наростаючу задуху, слабість, біль в правій половині грудної клітки, який виник 2 год. тому після приступу кашля. Об’єктивно: стан важкий. Шкірні покриви ціанотичні. Тахікардія, часте поверхневе дихання. При огляді – асиметрія грудної клітки, розширення міжреберних проміжків справа, наповнення вен шиї. Перкуторно справа високий тимпаніт. Ваш діагноз:

А*.Клапанний пневмоторакс.

Б.Тотальна правостороння емпієма плеври.

В.Приступ бронхіальної астми.

Г.Тромбоемболія легеневої артерії.

31. У хворого Т., 14 років, після травми лівої китиці діагностовано тендовагініт. Розповсюдження гнійного процесу на передпліччя можливе при локалізації панарицію на:

А *Першому або п’ятому пальці.

Б Першому, другому, третьому, четвертому та п’ятому пальцях.

В Першому і другому пальцях.

Г Четвертому і п’ятому пальцях.

1. Хворий К., 22 роки, звернувся до лікаря зі скаргами на появу на підборідді випинання шкіри з волосиною на верхівці, почервоніння шкіри в цій ділянці. Захворювання триває протягом останніх 3-х діб. Причиною вважає поріз шкіри в цьому місці під час гоління. Виставте діагноз патологічного процесу, що виник у згаданого пацієнта?

А.*Фурункул лицевої ділянки голови.

Б.Карбункул лицевої ділянки голови.

В.Місцева алергічна реакція.

Г.Абсцес лицевої ділянки голови.

2. Хвора М., 18 років, звернулася до хірурга поліклініки з приводу появи ущільнення шкіри на задній поверхні шиї, яке стає з часом все болючішим при пальпації і збільшується в розмірах. Скаржиться на загальну кволість, втрату апетиту, субфібрильне підвищення температури тіла. На верхівці випинання є кірочка, з-під якої при пальпації виділяється незначна кількість гнійних мас. Який патологічний процес виник у хворої?

А.*Фурункул дорзальної частини шиї.

Б.Гідраденіт дорзальної частини шиї.

В.Доброякісна пухлина шкіри дорзальної частини шиї.

Г.Флегмона шийної ділянки.

3. Хвора Р., 44 років, поступила в хірургічне відділення з діагнозом «гострий тромбофлебіт варикозно-розширених поверхневих вен правої нижньої кінцівки». На другу добу перебування в стаціонарі різко підвищилась температура тіла до 39 – 40^о С, хвору почало морозити, погіршилося самопочуття, скаржиться на біль голови, втрату апетиту. Посилилася болючисть правої нижньої кінцівки, особливо при пальпації, різко почервоніла шкіра з чіткими межами. З анамнезу відомо, що у хворої хронічний тонзиліт. Яке захворювання розвинулося у хворої?

А.*Еритематозна форма бешихи.

Б.Флегмонозна форма бешихи.

В.Гострий алергічний дерматит.

Г.Гострий вторинний перифлебіт.

4. Зі слів хворої, на другий день після появи ознак ангіни вона відмітила помірну болючість шиї, збільшення в розмірах лімфатичних вузлів. Лімфовузли болючі при пальпації, щільні, не зрощені з навколишніми тканинами, шкіра над ними не змінена. Розвиток якого патологічного процесу розпочався у хворої?

А.*Вторинний гострий катаральний лімфаденіт.

Б.Вторинний гострий гнійний лімфаденіт.

В.Загострення хронічного лімфаденіту.

Г.Множинні підшкірні абсцеси.

5. Хвора Ф., 58 років, поступила в хірургічне відділення зі скаргами на біль в лівому поперековому відділі спини, набряк тканин, підвищення температури тіла до 38 – 39^о С, погіршення загального самопочуття і активності, порушення сечовиділення. Після додаткових лабораторно-інструментальних методів обстеження хворій поставлено діагноз «гострий лівобічний паранефрит в стадії гнійного флегмонозного запалення». Яке лікування необхідно виконати для ліквідації такого патологічного стану?

А.*Місцева – розтин гнійного вогнища, видалення гнійних мас та нежиттєздатних тканин, обробка антисептиками, дренування рани та перев’язки; загальна антибіотико-, протизапальна терапія, дезінтоксикацій ні середники.

Б. Місцево – пункція гнійника, аспірація гнійних мас, введення розчинів антисептиків, антибіотикотерапія.

В. Антибіотикотерапія, протизапальні та дезінтоксикацій ні середники, переливання лейкоцитарної маси; місцево – волого-висихаючі напівспиртові пов’язки.

Г. Розкриття гнійного вогнища, видалення гнійних мас та нежиттєздатних тканин, обробка антисептиками, дренування рани, перев’язки.

Д. Антибіотикотерапія, протизапальні, антигістамінні та дезінтоксикацій ні середники, гемотрансфузія, УВЧ-терапія.

6. Хвора М., 32 років, скаржиться на збільшення другого пальця лівої китиці, підвищення температури тіла 37,5^о С. При огляді встановлено: палець деформований, не згинається, шкіра синюшного кольору, є нориці, з яких витікає гній. На рентгенограмі – остеопороз кісток та суглобів. З якою формою панарицію маємо справу?

А. *Пандактиліт.

Б. Кістковий.

В. Суглобовий.

Г. Сухожилковий.

Д. Кістково-сухожилковий.

7. Хворий С. 25 років, скаржиться на біль у першому пальці правої китиці. Об’єктивно: палець рівномірно набряк, знаходиться в зігнутому положенні. Різкий біль з’являється і при доторкуванні зондом в проекції сухожилка. Яке захворювання можна діагностувати?

А. *Сухожилковий панарицій.

Б. Підшкірний панарицій.

В. Суглобовий панарицій.

Г. Кістковий панарицій.

Д. Пароніхій.

8. У хворого С., 44 роки, на 6-й день після падіння на осколки віконного скла в ділянці тенора правої верхньої кінцівки виникли розлита припухлість, почервоніння, місцеве підвищення температури шкіри. Ця ділянка болюча при рухах і пальпації, над нею визначається флуктуація. Яке лікування слід проводити?

А. *Розкриття флегмони, дренування, антибіотикотерапія (загальна і місцева), протизапальні середники.

Б. Загальна і місцева консервативна антибактеріальна терапія.

В. УВЧ-терапія, сухе тепло на місце ураження.

Г. Пункція ділянки ураження, відсмоктування гнійних мас, введення протеолітичних ферментів.

Д. Напівспиртові волого-висихаючі пов’язки і антибактеріальна терапія.

9. Хворий В. 34 роки, скаржиться на інтенсивний біль і набряк у ділянці лівого передпліччя, підвищення температури тіла до 40^о С, загальну кволість, які виникли на другу добу після поранення передпліччя ножем. Об’єктивно: набряк і ущільнення тканин передпліччя з розм’якшенням у центрі, гіперемія шкіри без чітких меж, позитивний симптом флуктуації. У хворого виявлено виражений лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво. Який метод лікування показаний в цьому випадку?

А. *Розкриття і дренування нагнійного процесу передпліччя, консервативна терапія.

Б. Застосування напівспиртових компресів та обробка рани антисептичним розчином.

В. Обколювання ураженої ділянки антибіотиками та новокаїном.

Г. Повторні пункції з відсмоктуванням ексудату та санація рани протеолітичними ферментами.

Д. Гільйотинна ампутація верхньої кінцівки на рівні плеча.

41. Хворий А., 37 років поступив зі скаргами на ниючі болі в правій здухвинній ділянці. Хворіє протягом чотирьох годин. Спочатку болі турбували в епігастральній ділянці, пізніше болі перемістилися в праву здухвинну ділянку. При обстеженні живіт напружений, болючий в правій здухвинній ділянці, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, Воскресенського. Язик сухий, обкладений білим налетом. Температура тіла-37,6 С. Загальний аналіз крові: Л-10 тис., п-я-12. Вкажіть ймовірний діагноз.

*А. Гострий апендицит

Б. Гострий панкреатит.

В. Перфоративна виразка шлунка.

Г. Правобічна ниркова коліка .

42. Хворий Б. 40 років поступив в приймальний покій з клінікою гострого панкреатиту. Які клінічні больові признаки могли бути у даного пацієнта з таким діагнозом?

*А. Болі виникли раптово, інтенсивні (відчуття вбитого кілка),

тупі, постійні, за локалізацією в правому чи лівому підребір’ї,

болі оперізуючого характеру з іррадіацією в спину, надпліччя, за грудину.

Б. Болі виникли раптово, інтенсивні (відчуття вбитого кілка),

тупі, періодичні.

В. Болі оперізуючого характеру з іррадіацією в спину, надпліччя,

за грудину, праву здухвинну ділянку.

Г. Болі оперізуючого характеру з іррадіацією в спину, надпліччя,

за грудину, пульсуючі, які періодично проходять і відновлюються

при вживанні їжі.

43. Хворий К, 51 рік поступив зі скаргами на інтенсивні, постійні болі в правому підребір’ї і епігастральній ділянці з іррадіацією в поперекову ділянку, праву лопатку, надпліччя, праву половину шиї. З анамнезу: хворіє 6 годин. Хворий відмічає, що на початку болі носили приступоподібний характер, а пізніше стали постійні, і посилюються при дихальних рухах. Яке захворювання виникло у пацієнта?

*А. Гострий панкреатит.

Б. Перфоративна виразка шлунка.

В. Гострий флегмонозний холецистит.

Г. Печінкова коліка.

44. Хворий К, 31 рік доставлений швидкою допомогою в приймальний покій з болями в животі. При огляді лікар виявив позитивний симптом Образцова, Бартомьє-Міхельсона. Яке захворювання дає позитивні названі симптоми?

*А. Гострий апендицит.

Б. Гостра кишкова непрохідність;

Б. Защемлена грижа;

Г. Перфоративна виразка шлунка;

45. Хворий В. 30 років доставлений у приймальне відділення з постійними болями в животі, блювоту, здуття живота, підвищення температури. При огляді виявлено позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, болючість в епігастральній ділянці і над пупком, перистальтика ослаблена. Риси обличчя хворого загострені. Хворому виставлений діагноз: гострий панкреатит. Які больові симптоми хірург повинен виявити для підтвердження цього діагнозу?

*А. Симптом Керте, Мейо-Робсона.

Б. Симптом Мерфі, Ортнера, Ровзінга;

В. Симптом Раздольського, Бартомьє-Міхельсона;

Г. Симптом Керте, Образцова, Пастернацького;

46. Хворий А. 47 років доставлений в приймальне відділення у важкому стані через 12 годин від початку захворювання, зі скаргами на виражені болі в животі, загальну слабість, нудоту. З анамнезу: Болі на початку мали кінжалоподібний характер. Хворий вкритий холодним потом, блідий. Живіт дошкоподібний, болючий в правій половині живота

*А. Перфоративна виразка шлунка, ДПК;

Б. Гострий перфоративний холецистіт;

В. Гострий панкреатит;

Г. Печінкова коліка.

47. Хвора П. 54 роки доставлена каретою швидкої допомоги у важкому стані зі скаргами на виражені переймоподібні болі в животі, які мігрують і проявляються в різних точка черевної стінки. Болі в животі виникли після вживання їжі. Яке захворювання можна запідозрити у хворої?

*А. Гостра кишкова непрохідність;

Б. Гострий холецистіт;

В. Тромбоз мезентеріальних судин;

Г. Защемлена грижа.

48. Хворий С. 40 років доставлений у приймальне відділення з болями в правій половині живота. З якими хірургічними захворюваннями можуть бути пов’язані згадані болі?

*А.Гстрий апендицит, холецистит, панкреатит, перфоративна виразка шлунка, ДПК;

Б Гостра кишкова непрохідність, защемлена грижа, гострий панкреатит;

В. Гострий апендицит;

Г. Перфоративна виразка шлунка, ДПК, защемлена грижа.

49. Хворий З. 44 роки доставлений швидкою допомогою у приймальний покій з болями в животі. Лікар при обстеженні засумнівався в виставленні діагнозу. Він запідозрив гострий панкреатит і гостру кишкову непрохідність. Який характер болю при обох захворюваннях?

*А.Оперізуючі болі при гострому панкреатиті і переймоподібні,

мігруючі – при гострій кишковій непрохідності;

Б.Сильні, ріжучі болі в епігастрії при гострому панкреатиті і

переймоподібні, мігруючі – при гострій кишковій непрохідності;

В. Ниючі болі над пупком при гострому панкреатиті і різкі, постійні

болі при гострій кишковій непрохідності ;

Г. Сильні, ріжучі болі в епігастрії при гострому панкреатиті постійні

болі при гострій кишковій непрохідності ;

50. Хворий К. 30 років доставлений у приймальне відділення з тупими, тягнучими болями в правій здухвинній ділянці. З анамнезу: хворіє протягом 5 днів, коли появилися гострі болі в правій здухвинній ділянці. Хворий до медпрацівників не звертався, самостійно приймав різні знеболюючі, протизапальні середники. При обстеженні палькується болючий утвір у правій здухвинній ділянці, симптоми подразнення очеревини не визначаються. Який ваш діагноз?

*А. Апендикулярний інфільтрат;

Б. Правобічна пахова грижа;

В. Паховий лімфаденіт;

Г. Пухлина сліпої кишки.

51. Хвора А., 72 років, доставлена в ургентне хірургічне відділення в дуже важкому стані. Часте блювання «кавовою гущею» та свіжою кров'ю з домішками шматочків тканин, різка загальна слабкість, спрага, сухість у роті, запаморочення. Лікувалася з приводу хронічного гепатохолециститу, не обстежувалася. Різко схудла за останні 2 місяці. Об'єктивно: виснажена. Знижений тургор шкіри. Пульс 124 уд./хв. АТ 70/40 мм Hg. Ригідність в епігастрії, печінка не збільшена. Hb крові - 52 г/л. ШОЕ - 48 мм/год. Яке захворювання найбільш вірогідно спричинило кровотечу?

A. * Рак шлунка.

B. Виразкова хвороба шлунка.

C. Цироз печінки з портальною гіпертензією.

D. Поліпоз шлунка.

E. Синдром Золінгера- Елісона.

52. Хворий Б., 47 років, госпіталізований в хірургічне відділення зі скаргами на біль у животі переймоподібного характеру, нудоту, багаторазове блювання, сухість у роті. Хворіє впродовж 16 годин. В анамнезі – холецистектомія (2 роки тому). Подібні скарги з’явились після вживання бобових харчів. Об’ективно: живіт помірно здутий, болючий. Аускультативно: кишкові шуми посилені. Симптом Щьоткіна-Блюмберга негативний. Гази відходять, затримка випорожнення. При оглядовій рентгенографії черевної порожнини виявлені “арки” та “чаші Клойбера”. Який із діагнозів найімовірніший?

A. *Гостра тонкокишкова спайкова непрохідність.

B. Обтураційна товстокишкова непрохідність.

C. Гострий панкреатит.

D. Харчове отруєння

E. Ниркова коліка.

53. У хворого на виразкову хворобу дванадцатипалої кишки зі скаргами на часте виникнення синдрому блювання при рентгенологічному дослідженні виявлена затримка контрастної суміші у шлунку на термін від 12 до 24 годин. Ваш діагноз?

A. * Виразкова хвороба 12-палої кишки. Пілоростеноз. Стадія

субкомпенсації.

B. Неускладнена виразкова хвороба 12-палої кишки.

C. Виразкова хвороба 12-палої кишки. Пілоростеноз. Стадія декомпенсації.

D. Виразкова хвороба 12-палої кишки. Пілоростеноз. Стадія компенсації.

E. Виразкова хвороба 12-палої кишки, пілороспазм.

54. До хірургічного відділення госпіталізовано хвору В., 52 років, зі скаргами на переймоподібний біль та відчуття важкості у правому підребер’ї, нудоту, багаторазове блювання жовчю. Хворій виставлено діагноз “Гострий холецистит”. Про яку причину хвороби слід думати у першу чергу?

A. * Жовчевокам`яну хворобу.

B. Хронічний панкреатит.

C. Перихоледохеальний лімфаденіт.

D. Аскаридоз загальної жовчевої протоки.

E. Хронічний стенозуючий папіліт.

55. Хвора Д., 59 років, поступила зі скаргами на болі в правій підреберній ділянці, блювання, підвищення температури тіла до 38,4С, появу жовтяниці після приступів. Позначені скарги виникають після погрішностей в дієті. Рік тому була оперована з приводу гострого калькульозного холециститу. Тоді субопераційної холангіографії не виконували. Спостерігається жовтяниця шкіри та склер. Кал ахолічний. Сеча – кольору пива. Білірубін крові: загальний - 137,5 ммоль/л, прямий - 99,2 ммоль/л, непрямий - 38,3 ммоль/л. Яка найбільш вірогідна причина жовтяниці?

A. * Холедохолітіаз.

B. Гострий холангіт.

C. Гострий панкреатит.

D. Рак головки підшлункової залози.

E. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки.

56. Хворий Ж., 71 року, впродовж багатьох років страждає закрепами. 3 дні тому після прийому послаблюючих ліків з'явився наростаючий біль у животі, нудота. Стільця не було. При огляді: шкірні покриви бліді, сіруваті. Пульс 104 уд./хв, аритмічний. АТ - 90/60 мм рт.ст. Язик сухий. Живіт здутий, болючий при пальпації по всій поверхні. В лівій здухвинній ділянці пальпується нерухомий щільний утвір. Ампула прямої кишки пуста, анальний сфінктер атонічний. На оглядовій рентгенограмі живота - множинні рівні рідини в тонкій і товстій кишках. Яке захворювання зумовило у хворого вищевказану симптоматику.

A. *Пухлина товстої кишки.

B. Гіпомоторна дискінезія кишечника з копростазом.

C. Перфорація кишечника на фоні хронічного виразкового коліту.

D. Заворот сигмовидної кишки.

E. Защемлення кишки в паховому каналі.

57. Чоловік 73 років скаржиться на порушення акту дефекації, періодичне виділення з калом темної крові, втрату ваги. Хворіє близько року. Який найвірогідніший діагноз?

A. Рак ободової кишки.

B. Хронічний геморой.

C. Тріщина анального каналу.

D. Проктосигмоїдит.

E. Гострий парапроктит.

58. Хвора С., 32 років, скаржиться на порушення проходження їжі по стравоходу, а також біль за грудиною після її вживання, нудоту, іноді блювання. Рентгенологічно: розширення стравоходу з його рівними контурами, звуження дистальної його частини за типом “мишачого хвоста”, затримка барію в нижній третині стравоходу. Який найбільш імовірний діагноз?

A. * Ахалазія кардії.

B. Пульсійний дивертикул стравоходу.

C. Рак стравоходу.

D. Тракційний дивертикул стравоходу.

E. Рак кардіального відділу шлунка.

59. На контрастній рентгенограмі стравоходу (в правій косій проекції) хворої, яка скаржиться на явища дисфагії, в його середній третині визначається додаткова тінь на пердній стінці, округлої форми, з чіткими гладкими контурами, до 2см в діаметрі. Що спричинило вказану рентгенологічну картину?

A. * Дивертикул стравоходу.

B. Ахалазія кардії.

C. Рак стравоходу.

D. Рубцева стриктура стравоходу.

E. Варикозне розширення вен стравоходу.

60. Хворий Т., 54 років, скаржиться на погане проходження їжі по стравоходу. Останні два роки помітив на шиї зліва випинання після їди. Вночі під час сну виникає кашель. Який найбільш ймовірний діагноз ?

A. *Дивертикул стравоходу.

B. Езофаготрахеальна нориця.

C. Рак стравоходу.

D. Стеноз стравоходу.

E. Езофагоспазм.

61. На приймальний покій доставлений хворий 43 років. В анамнезі виразкова хвороба дванадцятипалої кишки. При огляді встановлено: передня черевна стінка не приймає участь в акті дихання, при пальпації болючість та покрушення м’язів на всьому протязі живота, позитивний синдром Щоткіна-Блюмберга, відсутня печінкова тупість. Який найбільш імовірний діагноз?

*А. Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки;

Б. Гостра кишкова непрохідність;

В. Гострий апендицит;

Г. Гострий холецистит;

Д. Гострий панкреатит.

62. Хворий 46 років скаржиться на болі в животі, нудоту, блювоту, відсутність відходження газів та калу. Рік тому хворому була виконана резекція шлунку з приводу виразкової хвороби. При огляді живіт здутий, асиметричний, при пальпації м’ягкий, перкуторно-тимпаніт. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини наявні чаші Клойбера. Який найбільш імовірний діагноз?

*А.Злукова кишкова непрохідність;

Б. Гострий апендицит;

В. Гострий панкреатит;

Г. Мезентеріальний тромбоз;

Д. Защемлена післяопераційна кила.

62. У хворого 28 років, що хворіє більше 12 годин,під час операції виявлено перфоративний отвір по передній стінці цибулини дванадцятипалої кишки. У всіх відділах черевної порожнини визначається серозно-гнійний ексудат, петлі тонкої кишки роздуті. Яка операція показана хворому?

*А. Ушивання перфоративного отвору;

Б. Резекція шлунку;

В.Стовбурова вагатомія, пілоропластика;

Г.Селективна вагатомія, пілоропластика;

Д.Вагатомія, ушивання перфоративного отвору.

62. Хворий 48 років, під час падіння з висоти отримав закриту травму передньої черевної стінки, самопочуття задовільне. Через два дні, піднявши вантаж, відчув різку біль в лівому підребер’ї, втратив свідомість. Через дві години доставлений в стаціонар. Об’єктивно: Шкірні покриви бліді. Пульс-100/хв.; АТ-90/50 мм.рт.ст., язик підсихає, живіт при пальпації м'ягкий, резистентний в лівому підребер’ї, перкуторно над кишечником тимпакім, у проекції обох фланків - тупий звук, ознаки подразнення очеревини – слабо позитивні. Яке ушкодження найбільш імовірне?

*А.Двохмоментний розрив селезінки;

Б.Розрив печінки;

В. Розрив хвоста підшлункової залози;

Г. Розрив лівої нирки;

Д. Розрив товстої кишки.

62. Хвора 38 років, поступила зі скаргами на біль в епігастральній ділянці та в правому підребер’ї з ірадіацією в праву лопатку. Температура тіла – 37,6 °С. Живіт дещо здутий, напружений і болісний в правому підребер’ї. Відмічається помірне напруження м’язів черевної стінки в правому підребер’ї. Позитивний синдром Ортнера. Який попередній діагноз?

*А. Гострий холецистит;

Б. Гострий апендицит;

В. Гострий панкреатит;

Г. Гостра кишкова непрохідність;

Д. Перфоративна виразка шлунка.

62. Хворий 44 роки скаржиться на загальну слабкість, біль в епігастральній ділянці оперізуючого характеру, нудоту, багаторазову блювоту, що не приносить полегшення. Пульс – 100/хв. АТ 110/60 мм.рт.ст. Язик сухий, обкладений. Живіт при пальпації м’який, симптоми подразнення очеревини слабо позитивні. Лейкоцити крові 18*10¹² /л. Амілази крові – 44. Який попередній діагноз?

*А. Гострий панкреатит;

Б.Перфоративна виразка шлунка;

В. Гострий апендицит;

Г. Тромбоз мезентеріальних судин;

Д. Гострий холецистит.

62. Хвора 44 років скаржиться на біль у правому підребер’ї, жовтушність шкіри, склер, знебарвлений кал, потемніння сечі. Жовтяниця появилась через 2 доби після приступу сильного болю в правому підребер’ї. Живіт м’ягкий, болісний у правому підребер’ї, симптом Ортнера позитивний. Який діагноз найбільш імовірний?

*А, Гострий холецистит, механічна жовтяниця;

Б.Хвороба Боткіна;

В. Гемолітична жовтяниця;

Г. Абсцес печінки, жовтяниця;

Д. Цироз печінки.

62. Хворому 46 років, що поступив в стаціонар з гостими болями у животі з іррадіацією в поперек, блювотою, було проведено парацентез. Отримано рідину з високим вмістом ферментів. Яку патологію можна запідозрити?

*А. Гострий панкреатит;

Б. Гострий антероколіт;

В. Ниркову кольку;

Г. Гострий апендицит;

Д. Перфоративну виразку шлунку.

62. Хворий 70 років, скаржиться на болі в животі, здуття живота, нудоту. В анамнезі коронарокардіосклероз, ішемічна хвороба серця. Живіт здутий. Черевна стінка слабо приймає участь у диханні. При лапароскопії – в черевній порожнині невелика кількість мутного випоту, одна з петель тонкої кишки – темно-синюшного кольору. Який попередній діагноз?

*А. Тромбоз мезентеріальних судин;

Б.Заворот кишківника;

В. Гостра кишкова непрохідність;

Г. Ішемічний абдомінальний синдром;

Д. Гострий панкреатит.

62. У хворого під час лапаротомії виявлено перфоративний апендицит, розлитий перитоніт. Як потрібно провести дренування черевної порожнини?

*А. З чотирьох точок;

Б.З однієї точки;

В. З трьох точок;

Г. З двох точок;

Д. Не потрібно дренувати.

71.Хвора Н. 42 р. госпіталізована до хірургічного відділення з діагнорзом : жовчекамяна хвороба, холедохолітіаз, механічна жовтяниця. В анамнезі – інфаркт міокарда двічі, ниркова недастатність. Якому з нижче перелічених методів лікування слід надати перевагу?

*А . Ендоскопічна папілотомія.

Б. Холецистектомія з дренуванням холедоха.

С. Біліодігестивний анастомоз.

Д. Холицестектомія.

Е.Трансдуоденальна папілосфінктеректомія.

72.Хворий Б., 78 р. поступив у стаціонар з ознаками жовтяниці, які появилися у хворого безсимптомно.Виберіть найбільш інформативний метод обстеження, щоб виявити або заперечити обтураційну жовтяницю?

*А. Ендоскопічна ретроградна холангіографія.

Б. Біохімічне дослідження крові.

С. В/в холедохографія.

Д. УЗД.

Е. КТ.

73. Хворий Т. 68р. скаржиться на жовтушність склер, білий кал, шкірний свербіж. Хворіє 3 тижні, болю в животі не відмічає. Білірубінемія 145 мкмоль/л, АсАТ – 2,3, АлАТ – 3,1 ммоль. При сонографії жовчевий міхур збільшений в розмірі, стінка 0,4 см.,холедох 1,8 см в діаметрі, вірсунгова протока 0,5 см., головка підшлункової збільшена в розмірах. Попередній діагноз?

*А. Рак головки підшлункової залози, обтураційна жовтяниця

Б. Гострий безкам»ян холангіт, обтураційна жовтяниця

С. Холедохолітіаз, обтураційна жовтяниця

Д. Стенозуючий папіліт, обтраційна жовтяниця

Е. Вірусний гепатит

74. Хворий С. 35 р. скаржиться на біль в правому підребер»ї, жовтушність шкіри, склер, знебарвлений кал, потемніння сечі, підвищена температура тіла до 37 С. Жовтяниця з»явилася через 2 доби після нападу, сильного болю в підребер»ї, печінка виступає нижче краю реберної дуги на 4 см. Симптом Ортнера позитивний. Пальпується збільшений жовчний міхура.Який найбільш вірогідний діагноз?

*А. Гострий холецисит, обтураційна жовтяниця

В. Цироз печінки, обтураційна жовтяниця.

С. Хвороба Боткіна, обтураційна жовтяниця.

Д. Асцес печінки, обтураційна жовтяниця.

Е. Гемолітична жовтяниця.

75. Хворому С. 49 р. виконана планова холецистектомія з нагоди хронічного калькульозного холециститу з частими приступами печінкової коліки. Через 3 міс болі в правому підребер»ї відновилися. Двічі були епізоди короткочасної механічної жовтяницi (5-7 діб). На УЗД і ретроградній холедохопанкреатографії (РХПГ) – холедох поширений до 12 мм, в просвіті конкремент до 0,6 см. Який з методів оперативного лікування при резидуальному холедохолітіазі найбільш доречний у даному випадку?

*А. Ендоскопічна папілосфінктеротомія,

Б. Холедоходуоденостомія.

С. Холедохолітотомія.

Д. Трансдуоденальна папілосфінктеректомія.

Е. Холедохоентеростомія.

76. Хворий В. 42р. скаржиться на тягнучі болi в правому підребер»ї, жовтушність шкіри, темну сечу, знебарвлений кал. Жовтяниця на протязі 2 тижнів, до цього на протязі 2 тижнів відмічав дискомфорт, слабкість, болей не було. Стан задовільний. Шкіра жовтушна, Рs – 82уд/хв. Живіт м»який, в правому підребер»ї пальпується збільшений жовчний міхур. Симптомів подразнення очеревини не має . Ваш попередній діагноз?

*А. Пухлина головки пішлункової залози, обтураційна жовтяниця.

Б. Сироватковий гепатит.

С. ЖКХ, холедохолітіаз.

Д. Гемолітична жовтяниця.

Е. Рак жовчного міхура, обтураційна жовтяниця.

77. Хвора М. 50 р. в ургентному порядкуз різкими болями в животі госпіталізований в хірургічне відділення. Після обстеження встановлено діагноз: ЖКХ, гострий холецистит. Після консервативної терапії значно зменшилися болі, але з»явилася жовтяниця. Яка ймовірна причина жовтяницi у хворої?

*А. Холедохолітіаз.

Б. Доброякісна гіпербілірубінемія.

С. Доброякісна пухлина головки підшлункової залози.

Д. Вірусний гепатит С.

Е. Ехінокок печінки.

78. У хворої С. 65 р. стався напад інтенсивного болю в правому підребер»ї, нудота, багаторазова блювота. Після прийому спазмолітиків біль майже зник, але через добу після нападу з»явилася жовтяниця. Сеча стала темною, кал білий. Пальпується збільшений, напружений болючий жовчевий міхур. Печінка +3см . Le 10х10 /л, білірубін 64 мкмоль/л, переважає прямий. Який попередній діагноз?

*А. ЖКХ, холедохолітіаз

Б.Вірусний гепатит,

С. Рак голівки підшлункової залози

Д. Цироз печінки

Е. Гемолітична жовтяниця.

79. У хворої В. 32р. через 6 місяців після перенесеної холецистектомії відновилися приступи печінкової коліки, які супроводжуються пожовтінням шкірних покривів. При ультрасонографії в дистальні частині холедоха виявлено конкремент розміром 2х1 см. Яке лікування найоптимальніше?

*А. Ендоскопічна папілосфінктеротомія з холедохолітоекстракцією.

Б. Консервативна терапя спазмолітиками і жовчогінними засобами.

С.Літотрипсія,

Д. Холедохолітотомія.

Е. Холедоходуоденоанастомоз.

80. Хворий У. 48 років, поступив зі скаргами на масивне блювання темною кров’ю зі згустками. З анамнезу відомо, що багато років тому переніс важку форму інфекційного гепатиту. Останні 5 років дієти не дотримувався, приймав алкоголь у великих кількостях. При УЗ дослідженні органів черевної порожнини виявлено збільшення в розмірах печінки, неоднорідність її структури, поширення портальної вни до 1,4 см., незначну кількість вільної рідини внизу живота. При ургентній ЕФГДС виявлено варікозно розширені вени нижньої третини стравоходу та кардії із активною кровотечею із них. Який метод ендоскопічного гемостазу слід застосувати в даній клінічній ситуації?

*а) ендосокпічне кліпування та ендоскопічне лігування варікозно поширених вен;

б) діатермокоагуляція;

в) кріокоагуляція;

г) Хімічна коагуляція із застосуванням 96% розчину етилового спирту.

81.Хворий З. 44 роки, поступив зі скаргами на часте блювання. Упродовж останньої години в блювотних масах спостерігається свіжа червоного кольору кров. Напередодні оглядався інфекціоністом, який виставив діагноз харчового отруєння. При ургентній ЕФГДС виявлено по задній стінці тіла шлунка з переходом на кардіальну частину лінійний розрив слизової до 3 см довжиною з незначними виділеннями свіжої крові, виставлено діагноз: синдром Малорі-Вейса. Показники гемодинаміки стабільні. Який метод лікування слід обрати в даній ситуації

*а) консервативна терапія;

б) невідкладна лапаротомія та ушивання розриву слизової;

в) постановка зонда Блекмора;

г) ендосокпічна діатермокоагуляція.

82.У хворого С., 48 років, на фоні вираженого блювання, спричиненого харчовим отруєнням, розвинувся синдром Малорі-Вейса, який діагностовано під час ЕФГДС. Розрив слизової шлчнка ускладнився профузною шлунковою кровотечею, а консервативна терапія та ендоскопічні методи гемостазу на призвели до зупинки кровотечі. Який метод хірургічного втручання слід виконати в даній ситуації?

*а) висока гастротомія із економиним висіченням країв розриву та наступним зашиванням дефекту слизової із прошиванням кровоточивих судин на дні виразки;

б) стовбурова ваготомія та перев’язка лівої шлункової артерії;

в) зонд Блекмора;

г) консервативна терапія.

83. Хвора Д. 64 роки, поступила у вкрай важкому стані зі скаргами головкружіння, виражену загальну слабкість, чорне забарвлення калу серцебиття. Під час ЕФГДС виявлено рак тіла шлунку, ускладнений кровтечею ІІ А за Форестом. АТ – 90/60 мм.рт.ст. Гемоглобін крові 76 г/л, еритроцити 2,01 х 10¹²/л. Який метод хірургічного лікування слід виконати в даній ситуації ?

*а) субтотальна резекція шлунка або гастректомія;

б) прошивання пухлни нитками, що не розсмоктуються;

в) зонд Блекмора;

г) консервативна терапія.

84.Хворий К., 51 рік, тривалий час приймав нестероїдні протизапальні середники по причині коксартрозу. Раптово виникла нудота та блюваня кров’ю. Був доставлений в хірургічне відділення лікарні, де виконана ФГДС. Під час обстеження виявлено гостру медикаментозну виразку дванадцятипалої кишки, ускладнену активною кровотечею ІІ А за Форестом. Який метод лікування слід обрати у даному випадку?

*а) консервативна терапія;

б) ендосокпічна діатермокоагуляція;

в) лапаротомія, дуоденотомія, ушивання судини на дні виразки, пілоропластика;

г) дуодеотомія, ушивання дна виразки, стовбурова ваготомія, пілоропластика.

85. В хірургічне відділення госпіталізований хворий, який тривалий час хворіє виразковою хворобою. При обстеженнях виявлено декомпенсований виразковий стеноз виходу з шлунка, ускладнений профузною кровотечею. Який метод хірургічного лікування слід обрати в даній ситуації?

*а) резекція шлунка за Більрот ІІ;

б) пілородуоденотомія, екстериторизація виразки, ушивання кровоточивих судин на дні виразки, пілоропластика, СПВ;

в) резекція шлунка за Більрот І;

г) консервативна терапія.

86. Хворий Л. 53 роки, кілька років хворіє на цироз печінки. Госпіталізований в хірургіне відділення з явищами профузної кровотечі з варікозно поширених вен стравоходу. Консервативна терапія, зонд Блекмора та ендоскопічні методи гемостазу виявилися безуспішними. Який вид хірургічного лікування слід застосувати хворому з метою зупинки активної кровотечі?

*а) гастротомія з перев’язкою вен стравоходу і шлунка та циркулярне прошивання стінки кардії;

б) гастротомія та прошивання кровавлячих вен нитками, що не розсмоктуються;

в) фундоплікація за Ніссеном;

г) продовження консервативної терапії.

87. Хвора Н. 54 роки, поступила у важкому стані зі скаргами на часте блювання темною кров’ю зі згустками. Під час ендоскопії виявлено варікозно поширені вени кардіального відділу стравоходу, ускладнені венозною кровотечею. Якою буде оптимальна тактика лікування?

*а) зонд Блекмора у поєднанні з консервативною терапією;

б) гастротомія з перев’язкою вен стравоходу і шлунка та циркулярне прошивання стінки кардії;

в) гастротомія та прошивання кровавлячих вен нитками, що не розсмоктуються;

г) фундоплікація за Ніссеном.

88. Хворий М., 27 років був госпіталізований в хірургічне відділення з клінічною картиною шлунково-кишкової кровотечі. Під час ендоскопії було виявлено кровавлячий поліп шлунка на вузькій ніжці. Яким буде оптимальний метод лікування в даній ситуації?

*а) ендоскопічна поліпектомія;

б) гастротомія циркулярне висічення поліпа з експрес-біопсією;

в) субтотальна резекція шлунка;

г) консервативна терапія.

89. Хворий Б., 47 років був госпіталізований в хірургічне відділення з клінічною картиною шлунково-кишкової кровотечі. Під час ендоскопії було виявлено хронічну виразку малої кривизни препілоричного відділу шлунка, ускладнену кровотечею. Ендоскопічні та консервативні методи гемостазу виявились неефективними. Стан хворого компенсовано з допомогою інфузійної та кровозамісної терапії. Яким буде оптимальний метод лікування в даній ситуації?

*а) резекція шлунка за Більрот І;

б) клиновидне висічення виразки, або антрум ектомія;

в) субтотальна резекція шлунка;

г) консервативна терапія.

90. Хворий Т. 28 років, каретою швидкої допомоги доставлений в приймальне відділення міської лікарні , післяпадіння з другого поверху. Стан хворого важкий. Наявні ознаки розлитого перитоніту. Виконана оглядова рентгенографія органів черевної порожнини. Який з рентгенологічних симптомів може підтвердити діагноз розриву порожнистого органу?

А.*Наявність вільного газу в черевній порожнині

Б.Високе стояння правого куполу діафрагми

В.Присутність чаш Клойбера

Г.Розширення петель кишківника

91. Хвору М. 25років, кобила вдарила в живіт. Госпіталізована у хірургічне відділ з підозрою на розрив порожнистого органу. Бліда. Пульс-110 уд/с. АТ-110/90 мм. рт. ст. Живіт дещо напружений. Симптоми подразнення очеревини позитивні. Аналіз крові Л-13х10*9/л. Е-4,1х10*12/л. НВ-138г/л. Який метод рентгенологічного обстеження дозволить уточнити діагноз?

А.*Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини

Б.Ірігоскопія

В.Цистографія

Г.Пасаж барію по ШКТ

92. Хвора В.48 років, побита невідомим 3 години тому та доставлена у хірургічне відділення зі скаргами на різкий біль в животі, нудоту, блювання. Риси обличча загострені. АТ 100/60 мм. рт. ст. Позитивні симптоми подразнення очеревини. При оглядовій рентгенографії виявлено вільний газ під обома куполами діафрагми. Який метод лікування найбільш доцільний?

А.*Хірургічний

Б)Холод на живіт

В)Призначення антибіотиків

Г)Знеболюючі препарати

93. Хвора С. 76років, госпіталізована у хірургічне відділення через 6 годин після падіння з 3 метрової висоти. Стан тяжкий, свідомість потьмарена, в контакт не вступає, пульс на переферії відсутній. Симптоми подразнення очеревини слабопозитивні. При оглядовій рентгенографії вільного газу в черевній порожнині не виявлено. При УЗД дослідженні виявлено вільну рідину між петлями кишківника. Яке попередній діагноз можна поставити хворій?

А.*Внутрішня кровотеча.

Б.Механічна кишкова непрохідність

В.Розрив порожнистого органу.

Г.Розрив паренхіматозного органу.

94. Хвора М.67років, доставлена у відділення в тяжкому стані. Побита невідомим 10 діб тому, за допомогою не зверталася. Раптово виникла слабість, запаморочення, біль в лівій підреберній і поперековій ділянці. АТ 60/40 мм. рт. ст. Пульс 140/хв. Слабкого наповнення. Живіт вздутий. Перестальтика ослаблена. Слабопозитивні симптоми подразнення очеревини. УЗД дослідження не інформативне. Підозра на двохмоментний розрив селезінки. Яке обстеження буде найбільш інформативним?

А.*Діагностична лапароскопія.

Б.Діагностична лапаротомія.

В. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини

Г.Пневмоіригоскопія

95. Хворого С. 28 років, госпіталізовано через 1,5год. після колото різаного поранення в живіт зі скаргами на біль в ділянці рани та верхніх відділах живота, позитивні симптоми подразнення очеревини. Стан тяжкий. Перкуторно печінкова тупість відсутня. На оглядовій рентгенограмі наявність вільного газу в черевній поржнині. Який попередній діагноз можна поставити?

А. *Проникаюче поранення передньої черевної стінки.

Б. Не проникаюче поранення передньої черевної стінки.Збільшення печінки

В. Розрив шлунка.

Г.Поранення легені і печінки.

96. Хворого Б. 37 років, госпіталізовано після удару в живіт тупим предметом. Турбують помірні болі в животі, сухість в роті, загальна слабкість. Шкіра бліда, АТ-90/60 мм. рт. ст., пульс 120/хв. Попередній діагноз- внутрішньочеревна кровотеча.Який метод дослідження потрібно використати для уточнення діагнозу?

А.*Лапароцетез з шарячим катетером.

Б. КТ.

В. Оглядова рентгенографія черевної порожнини

Г.ФЕГДС

97. Хворий Т. 20років, доставлений на приймальний покій після травми живота на виробництві. Права половина живота відстає в акті дихання, де виявлено садна і припухлість, помірне напруження м’язів передньої черевної стінки. Перестьльтика прослуховується без особливостей. АТ-110/70 мм. рт. ст., пульс 84/хв. Ер-3.9х10*12/л, НВ-110г/л, L-6,8х10*9г/л. Сформулюйте попередній діагноз?

А.*Гематома передньої черевної стінки.

Б. Розрив порожнистого органа.

В.Травма правої нирки.

Г. Внутрішньочеревна кровотеча.

98. Хвора Т. 28років, госпіталізована через 7 годин після автомобільної травми.Після дообстеження встановлено діагноз- проникаюче поранення живота з ушкодженням порожнистого органа, розлитий перитоніт, перелом стегнової кістки у верхній третині із зміщенням. Яку лікувальну тактику потрібно вабрати?

А.*Після лапаротомії остеосинтез.

Б. Після остеосинтезу лапаротомія.

В. Після остеосинтезу лапароскопія.

Г. Після КТ лапроскопія з остеосинтезом.

99. Хворого А. 48років, госпіталізовано в хірургічне відділення на 12 день після закритої травми живота з клінікою розлитого перитоніту. Яка лікувально-діагностична тактика вірна?

А.* Екстрене оперативне лікування.

Б. Комплексне обстеження хворого.

В. Комплексна протишокова терапія

Г. ФЕГДС з КТ.

100. Хвора А., 30 років, 20 тижнів вагітності, поступив зі скаргами на біль справа від пупка, сухість в роті, підняття температури тіла до 37,5⁰С. З анамнезу відомо, що два дні назад з‘явився біль в епігастральній ділянці, який змісився справа від пупка. Протікання вагітності без ускладнень. Об’єктивно: шкірні покриви та видимі слизові блідо-рожевого забарвлення, язик сухий, температура тіла 37,2⁰С. При пальпації живота біль справа від пупка, незначне напруження м‘язів. Симптоми подразнення очеревини негативні, симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Позитивні симптом Образцова справа від пупка. Вкажіть ймовірний діагноз.

А.* Гострий апендицит.

Б. Гострий холецистит.

В. Гостра кишкова непрохідність.

Г. Гострий панкреатит.

101.Хвора Б. 35 років, 31 тиждень вагітності, поступила зі скаргами на біль в черевній порожнині, більше в правих відділах, задишку, виражену слабість, потемніння в очах, судоми. З анамнезу: на фоні еклампсії з‘явився біль в черевній порожнині справа, потемніння в очах, загальна слабість. Об’єктивно: обличчя синюшнє, ЧД – 21, аускультативно: дихання симетричне. АТ 70/40 мм рт ст., пульс 112 уд за хв. частий, ниткоподібний, живіт «тістоподібної» консистенції, перкуторно: притуплення по флангах, АТ – 70/40 мм. рт. ст. Ймовірний діагноз:

А.* Гострий холецистит

Б. Гострий пієлонефрит.

В. Розрив печінки з внутрішньою кровотечею.

Г. Розрив діафрагми.

102.Хвора С, 31 рік, 16 тижнів вагітності, поступила зі скаргами на виражений приступоподібний біль в черевній порожнині, більше справа, невідходження стільця і газів на протязі 3 днів, загальну слабість, сухість в роті. З анамнезу – 8 років назад перенесла апендектомію, протікання вагітності було без патології. При огляді: живіт піддутий, болючий при пальпації, більше справа, симптоми подразнення очеревини негативні, аускультативно вислуховується «шум плеску» в правій половині живота. Рентгенологічно тонкокишкові чаші Клойбера. Ймовірний діагноз?

А.* Паралітична кишкова непрохідність на фоні гінекологічної патології.

Б.Спастична кишкова непрохідність на фоні гінекологічної патології.

В. Гостра злукова кишкова непрохідність.

Г. Гострий апендицит.

103.Хвора К, 21 рік, перша вагітність, 28 тижнів, доставлений швидкою допомогою зі скаргами на біль в правій здухвинній ділянці. З анамнезу відомо, що незначний біль в правій здухвинній ділянці турбував на протязі 3 тижнів, особливо під вечір після ходьби, останні 3 дні посилився. При огляді: живіт м‘який, без болючий при пальпації, симптоми подразнення очеревини негативні, аускультативно перистальтика ритмічна, звучна. В лабораторних показниках підвищення ШОЕ до 20 мм/год, фібриногену до 4,9 г/л, незначний лейкоцитоз до 9,3х10⁹/л. Вкажіть найбільш точний діагноз:

А. *Апендикулярна колька;

Б. Кишкова колька;

В. Ниркова колька;

Г. Розтягнення широкої зв‘язки матки.

104.Хвора В. 22 років, друга вагітність, 22 тижні, доставлена у приймальне відділення у вкрай важкому стані, свідомість затьмарена. З анамнезу – падіння з висоти 1,5 метрів. При огляді – виражена задуха в стані спокою до 36/хв., підшкірна емфізема шиї, верхнього плечового поясу та обличчя, найбільше виражена над яремною вирізкою, акроціаноз. При аускультації – дихання в легенях задовільне, поодинокі сухі хрипи в нижніх долях. При перкусії – ясний легеневий звук. Серце тони ослаблені, ритмічні, дефіцит пульсу відсутній, пульс - 130 за 1 хв, слабкого наповнення, палькується тільки на стегнових і сонних артеріях, АТ 60/20. При рентгенографії ОГК – наявність медіастінальної емфіземи. Діагноз хворої?

А.* Пневмомедіастінум, екстракардіальна тампонада серця.

Б. Гемоторакс;

В. Відшарування плаценти;

Г. Інфаркт міокарда;

105.Хворий С. 21 рік, 10 тижнів вагітності. При поступленні в хірургічний відділ скарги на біль в правому підребір‘ї з іррадіацією під праву лопатку, двохразове блювання, нудоту, підняття температури тіла до 37,5⁰С З анамнезу – при проходженні УЗД контролю наявність каміння в жовчевому міхурі і каменя правої нирки. При огляді – позитивний симптом Ортнера справа, симптом Пастернацького негативний з обох сторін, симптоми подразнення очеревини негативні.. Діагноз хворої, подальша хірургічна тактика?

А.* Гострий калькульозний холецистит, консервативне лікування, при неефективності – оперативне лікування.

Б. Ниркова колька, невідкладна літотрипсія;

В. Гострий калькульозний холецистит, екстренне оперативне втручання;

Г. Ниркова колька, консервативне лікування;

106.Хвора П. 24 роки, друга вагітність, 35 тижнів, доставлена каретою швидкої допомога у важкому стані зі скаргами на виражений біль в черевній порожнині, виражену загальну слабість, сухість в роті. З анамнезу – хворіє неспецифічним виразковим колітом на протязі 5 років, до вагітності приймала специфічне лікування. Вагітність до поступлення в стаціонар протікала задовільно. При огляді – живіт округлої, дещо неправильної форми, не приймає участь в акті дихання, напружений, болючий при пальпації на всьому протязі, симптоми подразнення очеревини позитивні на всьому протязі, перистальтика аускультативно незначно ослаблена на всьому протязі. При УЗД досліджені наявність вільної рідини в черевній порожнині, життєдіяльність плоду збережена. Який діагноз в даної хворої і яка подальша хірургічна тактика лікування?

А.* Загострення неспецифічного виразкового коліту, консервативне лікування;

Б. Мегаколон, консервативне лікування;

В. Перфорація товстого кишечника, розлитий перитоніт, лапаротомія, санація і дренування черевної порожнини;

Г. Перфорація товстого кишечника, розлитий перитоніт, лапаротомія, санація і дренування черевної порожнини, кесаревий розтин, інтенсивна терапія плоду.

107.Хвора М, 23 років, третя вагітність, 36 тижнів доставлена з місця автомобільної катастрофи у приймальне відділення у вкрай важкому стані, свідомість затьмарена. При огляді – шкірні покриви бліді, аускультативно в легенях везикулярне дихання з обох сторін. Серце тони ритмічні, пульс - 120 за 1 хв, слабкого наповнення, вислуховується тільки на магістральних артеріях, АТ 60/20. При УЗД органів черевної порожнини – розрив селезінки, наявність великої кількості вільної рідини в черевній порожнині, життєдіяльність плоду збережена. Хвору взято на екстрену операцію. На ввідному наркозі – клінічна смерть. В чому полягають наступна хірургічна тактика?

А.* Проведення серцево-судинної реанімації, кесаревий розтин до 4 хв від початку реанімації, підготовка до інтенсивної терапії дитини; лапаротомія, кінцева зупинка кровотечі;

Б. Проведення серцево-судинної реанімації, лапаротомія, кінцева зупинка кровотечі;

В. Лапаротомія, кінцева зупинка кровотечі;

Г.Проведення серцево-судинної реанімації;

108.Хвора З. 34 роки, третя вагітність, 30 тижнів, доставлена швидкою допомогою у задовільному стані, свідомість ясна. Скарги: на незначний біль в епігастральній ділянці. З анамнезу – 2 год назад впала з висоти 1 м на живіт. При огляді – шкірні покриви блідо-рожевого забарвлення. На передній черевній стінці в епігастральній ділянці і в поперековій ділянці садна, синці. Аускультативно в легенях везикулярне дихання, хрипи відсутні. При перкусії – ясний легеневий звук. Серце тони чисті, ритмічні, пульс - 90 за 1 хв, задовільного наповнення і напруження, АТ=110/70 мм рт ст. Живіт приймає участь в акті дихання, правильної округлої форми, м‘який, при поверхневій і глибокій пальпації безболючий, симптоми подразнення очеревини негативні. Перкуторно печінкова тупість збережена, печінка під реберною дугою. Аускультативно вислуховується звучна ритмічна перистальтика, життєдіяльність плоду задовільна. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Діурез достатній, сеча солом‘яно-жовтого кольору. В загальному аналізі крові Нв 112г/л, ер. 3,68х10¹²/л, незначний лейкоцитоз до 9,5х10⁹/л, підвищення ШОЕ до 20 мм/год, зниження фібриногену до 2,0 г/л. Вкажіть найбільш точний діагноз:

А. Тупа травма живота;

Б. Тупа травма живота, забій печінки;

В. Тупа травма живота, забій поперекової ділянки, початок відшарування плаценти;

Г. Тупа травма живота, забій поперекової ділянки.

109.Хвора Н. 20 років, перша вагітність, 12 тижнів, доставлена у приймальне відділення зі скаргами на біль в епігастральній ділянці оперізуючого характеру з іррадіацією в поперекову ділянку. З анамнезу – вживання великої кількості смаженої їжі, дозоване фіз. навантаження. При огляді – шкірні покриви блідо-рожевого забарвлення. При аускультації – дихання в легенях задовільне. При перкусії – ясний легеневий звук. Серце тони чисті, звучні, ритмічні, пульс - 104 за 1 хв, задовільного наповнення, АТ=100/70 мм рт ст. Живіт приймає участь в акті дихання, дещо піддутий, при глибокій пальпації болючий в епігастральній ділянці, симптоми подразнення очеревини сумнівні в епігастральній ділянці. Печінка під реберною дугою. При УЗД дослідженні підшлункова залоза гіпоехогенна, в ділянці головки і тіла до 2,8 см. Життєдіяльність плоду задовільна. В загальному аналізі крові Нв 116г/л, ер. 3,78х10¹²/л, лейкоцитоз до 9,9х10⁹/л, підвищення ШОЕ до 25 мм/год. Альфа-амілаза крові 128 од. Який ймовірний діагноз і подальша хірургічна тактика?

А. Гострий панкреатит, консервативне лікування, динамічний нагляд, оперативне лікування тільки при погіршенні стану хворої;

Б.Гострий гастрит, консервативне лікування;

В. Гострий панкреатит, лапароскопічна діагностика, дренування черевної порожнини, консервативне лікування;

Г. Загострення хронічного панкреатиту, консервативне лікування.

Задача №110.

Хворий 70 років скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці ,нудоту. Хворіє 6 годин. Біль розпочався в епігастрії. При пальпації спостерігається болючість у правій здухвинній ділянці і незначна в епігістрії. Ваш діагноз?

А* гострий апендицит

Б Гострий холецистит

В Гострий гастрит

Г Стенокардія

Задача №111

Хворий 73 років звернувся у медичну установу з підозрою на гострий апендицит. Клінічна картина не чітка. Яка тактика і лікування хірурга?

А* госпіталізація у хірургічне відділення з метою спостереження і встановлення кінцевого діагнозу.

Б консервативне лікування

В екстрене оперативне втручання

Г амбулаторне лікування

Задача№112

У хворого 68 років діагностовано перфоративний апендицит. Яке лікування показано хворому? Специфіка операції?

А*.Лапаротомія, апендектомія, санування і дренування черевної порожнини

Б Доступ Волковича-Дьяконова, апендектомія

В Доступ ретроректальний, апендектомія

Г Консервативне лікування

Задача №113

Хвора 80 років скаржиться на болі внизу живота. Більше справа. Консультована гінекологом. Заключення гінеколога - змін зі сторони жіночої статевої сфери не виявлено. Ваша діагноз та лікувальна тактика?

А*госпіталізувати у хірургічне відділення,провести аналіз крові, сечі. При наявності лейкоцитозу, змін у формулі і наростання симптомів подразнення очеревини- оперувати.

Б Консервативне лікування

В Лапаротомія

Г Лапароскопія

Задача №114

Хворий 75 років скаржиться на болі у правій здухвинній ділянці,хворіє 4 доби. Об’єктивно: болючість у правій здухвинній ділянці , там теж пальпується значне пухлиноподібне утворення. Ваш діагноз?

А* Апендикулярний інфільтрат

Б Гострий апендицит

В Пахова кила

Г Пухлина здухвинної ділянки

Задача№115

Бригадою швидкої допомоги доставлений хворий зі скаргами на різкий оперізуючий біль після вживання їжі та прийому алкоголю. Ваш попередній діагноз?

А* Гострий панкреатит.

Б Гострий холецистит

В Гострий апендицит

Г Гострий гастрит

Задача №116

У хворого 69 років з”явилась різка болючість в епігастральній ділянці та лівому підребір”ї. Шкіра покрита синюшними плямами. Лейкоцитоз 15,0*10_­­­^9/л, амілаза сечі 256 од. Поставте діагноз, яке лікування показане хворому.

А* Панкреонекроз. Оперативне лікування

Б Гостри холецистит. Оперативне лікування

В Гострий гастрит. Консервативне лікування

Г.Гострий плеврит. Оперативне лікування

Задача №117

Хвора 62 років, яка хворіє калькульозним холециститом, після прийому жирної їжі відчула різкий біль у животі, з”явилась блювота. При огляді біль в правому підребір”ї та епігастрії. Виставте попередній діагноз.

А* Гострий холецистопанкреатит.

Б Гостри холецистит

В Гострий плеврит

Г Гострий гастрит

Задача №118

Хворий 62 років прооперований по причині гострого панкреатиту. Під час операції виявлено ділянку гнійного розплавлення тканини залози, багато різної величини абсцесів, у черевній порожнині – гнійно-геморагічний, серозно-гнійний ексудат, явища стеатонекрозів. Який діагноз треба встановити?

А* Панкреонекроз.

Б Гостри холецистит

В Гострий плеврит

Г Гострий гастрит

Задача №119

Хворий віком 68 років скаржиться на біль в животі, часте блювання, затримку відходження газів. Появу болю пов”язує з вживанням алкоголю. Об”єктивно: пульс – 110 ударів/хв., АТ – 110/60 мм. рт ст., язик сухий. Живіт помірно здутий, при пальпації болючий в усіх відділах, позитивні симптоми подразнення очеревини. При аускультації живота – позитивний симптом Лотейссена. Аналіз крові: лейкоцити – 15,3*10^9/л., паличкоядерні нейтрофіли – 16%. Діастаза – 2048 од. Цукор в крові – 9,2 ммоль/л. Встановлено діагноз гострого панкреатиту. Яка тактика правильна в такому випадку?

А* Екстрене оперативне лапароскопічне втручання

Б Обстеження, спостереження

В Екстрене оперативне лапаротомічне втручання

Г Консервативне лікування

120. Хвора 32 років звернулася до дільничого терапевта на 5 день хвороби зі скаргами на сильний головний біль, загальну слабкість, відсутність апетиту, безсоння, підвищення температури тіла від 37,5 в перший день хвороби з поступовим ії зростанням до 39,0 в день звернення по медичну допомогу. Об'єктивно: значна блідість шкіри, висипу немає. Язик обкладено сірувато-білим нальотом. є відбитки зубів на бокових поверхнях, вільних від нальоту. Пульс 78/хв., АТ 110/60. Живіт помірно здутий, безболісний. Печінка на 1,5-2 см виступає з-під краю реберної дуги. Симптом Падалки позитивний. Випорожнень не було 2 доби. Про яке захворювання слід подумати при виставленні попереднього діагнозу.

А.* Черевний тиф.

Б. Апендикулярний інфільтрат.

В. Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.

Г. Рак правої нирки.

Д. Хвороба Крона (термінальний ілеїт).

121. У хворого 40 років раптово з'явився різкий “кинджальний” біль у епігастрії. Шкіра обличчя бліда, покрита холодним потом. Т° - 37,4 °С, ЧСС – 80 хв-1, АТ 100/70 мм рт. ст. Положення на спині з приведеними до живота стегнами, дихання грудне, поверхневе, часте. Живіт втягнений, “як дошка”. Ro-логічно — вільний газ у черевній порожнині. Найбільше ймовірний діагноз:

А.* Перфорація виразки шлунка

Б. Гострий панкреатит

В. Гострий холецистит

Г. Гострий апендицит

Д. Перитоніт

122. Хворий, 47 років скаржиться на інтенсивний біль в животі, неодноразову блювоту. Захворів 18 год. тому, стан різко погіршився 6 год. назад. Шкірні покриви бліді. PS – 108 за 1 хв. АТ – 140/90 мм рт. ст. t тіла 38⁰С. Живіт щадиться при диханні, різко напружений і болючий на всьму потязі. Позитивний симптом Блюмберга-Щоткіна в різних відділах живота. Перкуторно тімпаніт, печінкова тупість збережена. Ваш попередній діагноз?

А.* Перитоніт, реактивна фаза.

Б. Перфоративна виразка ДПК

В. Гострий деструктивний холецистит

Г. Злукова кишкова непрохідність

Д. Гострий деструктивний апендицит

123. Хворий 42 років зі скаргами на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, блювоту, затримку випорожнення та газів. Хворіє 6 годин. В минулому - операція з приводу проривної виразки шлунку. Пульс 84 за 1 хв. Язик помірно вологий. Живіт помірно здутий з асиметрією за рахунок збільшення лівої половини. Визначається шум плеску. Перистальтичні шуми періодично підсилюються. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини тонкокишкові чаші Клойбера. Найбільш вирогідний діагноз?

А.*Злукова непрохідність кишечника

Б. Обтураційна кишкова непрохідність /пухлинного генезу/

В. Тромбоз мезентеріальних судин

Г. Неспецифічний виразковий коліт

Д. Заворот сигмоподібної кишки

124. Хвора, 58 років скаржиться на відчуття важкості та помірний біль в правому підребер’ї, нудоту, загальну слабкість. Шкірні покриви жовтого кольору. Ps – 88 за 1 хв. АТ – 120/70 мм рт. ст. Живіт рівномірно приймає участь в акті дихання, незначно болючий в правому підребер’ї. УЗД – конкременти в жовчному міхурі, розширення холедоху до 18 мм. Загальний білірубін 86 ммоль/л. Збільшена лужна фосфатаза. Кал ахолічний. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?

А.*ЖКХ. Механічна жовтяниця.

Б. Гострий калькульозний холецистит

В. Пухлина головки панкреас

Г. Гострий гепатит

Д. Гострий індуративний панкреатит

125. Хворий Н., 65 років доставлений у хірургічне відділення зі скаргами на постійний тупий біль у правому підребер’ї з іррадіацією у праве плече та праву лопатку, підвищення температури тіла до 37,8⁰С. Була блювота, яка не принесла полегшення. Об’єктивно: пульс 90 ударів за хвилину, живіт при пальпації помірно здутий, напружений і болісний в епігастрії і правому підребер’ї. Позитивний симптом Ортнера. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Сформулюйте попередній діагноз.

А.*Гострий холецистит

Б. Гострий панкреатит

В. Гострий апендицит

Г. Гостра кишкова непрохідність

Д. Загострення виразкової хвороби

126. У хворого М., 47 років, інтенсивний біль на 2 – 3 см. вище пупка. Який посилюється в горизонтальному положенні, вночі, голодний біль, що не проходить після їжі, а навпаки, збільшуються після надмірного її вживання.

Яка найважливіша мета у лікуванні хворого на гострий панкреатит?

А.* Пригнічення секретоної активності підшлункової залози

Б. Усунення болю

В. Дезінтоксикація організму

Г. Стимуляція моторики кишки

Д. Покращення відтоку жовчі

127. У хворого 22 років, оперованого 16 годин тому назад з приводу гострого апендициту, появилась слабість, головокружіння. Хворий блідий, пульс 110 уд. на хвилину. Живіт м”ягкий, болючий в ділянці операційної рани. В пологих місцях живота визначається вкорочення перкуторного звуку. Яке ускладнення Ви запідозрюєте?

А.* Внутрішня кровотеча

Б. Перитоніт

В. Абсцес

Г. Кишкова непрохідність

Д Кишкова нориця

128. Чоловік 30 років поступив у хірургічний відділення через 10 годин після отриманої тупої травми живота. Стан хворого середньої важкості. Язик вологий, шкірні покрови нормального кольору, температура 37,2 ^оС. Лейкоцити 11*10⁹/л., гемоглобін 90 г/л, еритроцити 3*10¹²/л. Живіт дещо піддутий, при пальпації злегка напружений та болючий більше зліва. Для уточнення діагнозу хворому вирішено зробити лапароцентез. В якому місці черевної стінки необхідно зробити отвір?

А.* По серединній лінії нижче пупка

Б. По серединній лінії вище пупка

В. В правому підребер’ї

Г. Зліва від пупка

Д. Справа від пупка

129. Хворий скаржиться на переймоподібний біль в животі, було блювання. Біль жорстокий, поступово наростаючий. На 3-ю добу перистальтика зменшилась. Відмічається затримка газів і стільця. Біль локалізований більше справа і внизу живота. Обличчя має переляканий вигляд. Температура тіла субфебрильна. Пульс 98 уд. за 1 хв., артеріальний тиск – 110/70 мм рт.ст. Простежується метеоризм – нерівномірний. При погладжуванні живота виникає перистальтика кишечника. Відмічається (вислуховується) „шум плеску”. Результати перкусії – тимпанічний звук. Зміни в крові – еритроцити 3,5х10¹²/л , лейкоцити – 10,0х10⁹/л. На шкірі рубець після операції. Найбільш ймовірний діагноз?

А.* Гостра кишкова непрохідність.

Б. Гострий апендицит.

В. Гострий панкреатит.

Г. Тромбоз мезентеріальних судин.

Д. Гострий холецистит

130. Пацієнтові Д., 32 р., показане видалення правої легені, ураженої раковим процесом. Яка профілактика імплантаційного метастазування повинна здійснюватись інтраопераційно?

. Ретельна санація бронхіального дерева через інтубаційну трубку.

Б. Видалення регіонарних лімфатичних вузлів.

В. Перев’язка вен біля ураженої легені.

Г. Введення цитостатиків.

131. На приймальний покій поступив пацієнт К., 20 р., з скаргами на раптові різкі, колючі болі в правій половині грудної клітки, задишку. При перкусії визначається тимпаніт. Запідозрено пневмоторакс. Яка можлива причина цього стану та що бачимо при рентгенографії?

. Підвищена прозорість легеневого поля, відсутність легеневого малюнка на периферії, колабована легеня з чітким внутрішнім контуром.

Б. Округлі тіні з нечіткими контурами.

В. Знижена прозорість легеневої тканини, посилення легеневого малюнку в центрі.

132. До клініки поступив пацієнт з діагнозом спонтанний пневмоторакс. Проведені дві плевральні пункції з лікувальною метою виявились недостатньо ефективні. Які наступні втручання необхідно здійснити?

А. Пасивний та активний дренаж плевральної порожнини.

Б. Торакотомія з зашиванням дефектом легеневої тканини.

В. Повторні пункції плевральної порожнини.

133. У пацієнтки К. з емпіємою плеври з’явилися приступи затяжного кашлю виділенням значної кількості харкотиння. На яке ускладнення це може вказувати?

А. Наявність бронхоплевральної нориці.

Б. Пневмоторакс.

В. Стороннє тіло бронха.

134. До клініки поступив пацієнт М., 44 р., з ознаками гнійного хронічного захворювання легень, початок якого пов’язує з травмою, одержаною в побуті, що супроводжувалась кровотечею. При дослідженні харкотиння виявлено міцелій гриба. Який діагноз у хворого?

А. Актиномікоз.

Б. Кандидоз.

В. ТЕЛА.

135. У пацієнта М. 46 р., що тривалий час палить, запідозрено рак легені. Який метод діагностики дозволяє підтвердити діагноз?

А. Пункційна біопсія.

Б. Комп’ютерна томографія.

В. Рентгенографія легень.

136. До кардіолога звернулася мати з 6-річною дитиною, що скаржиться на задишку при незначному фізичному навантаженні, часті респіраторні хвороби. При аускультації вислуховується систоло-діастолічний шум. При ехокардіоскопії виявлено протоку між нисхідною аортою та легеневим стовбуром. Який діагноз у дитини?

А. Відкрита артеріальна протока, що потребує оперативної корекції.

Б. Дефект міжпередсердної перегородки.

В. Пролапс мітрального клапана.

137. Піврічній дитині з тетрадою Фалло оказано радикальне лікування. Яка мета операції?

А. Закриття міжшлуночкового дефекту та ліквідація стенозу легеневої артерії.

Б. Комісуротомія.

В. Аортокоронарне шунтування.

138. У пацієнта К. з передінфарктним станом при коронарографії у одній з вінцевих артерій зафіксовано тромбоз. Яке оперативне втручання показано в такому випадку?

А. Селективне введення стрептокінази в ділянку тромбозу.

Б. Введення стрептокінази в системний кровоплин.

В. Вальвулопластика.

139. Пацієнту м.56 р. показано аорто-коронарне шунтування. Який матеріал найбільш доцільно використати для шунта?

А. Велику підшкірну вену.

Б. Штучний матеріал.

В. Глибоку вену стегна.

140. Хворий У. 35 років, поступив зі скаргами на болі в грудній клітці справа, задишку до 20 за 1 хв., підвищення температури 38.4, кашель сухий. При рентгенологічному обстеженні у хворого виявлено округлу тінь в 2-му сегменті 5х6см. Про які захворювання слід думати у даного хворого за виключенням?

а) гострий абсцес;

б) Рак легень

в) туберкулома;

г) бронхоектатична хвороба.

140. Хворий З. 44 роки, поступив зі скаргами на задишку до 22 за 1 хв., підвищення температури 37.4, кашель з виділенням великої кількості харкотиння до 500 мл. Аускультативно – дихання ослаблене у в/долі правої легені, перкуторно – притуплення в цій ділянці. Яка перша допомога даному хворому?

А) постуральний дренаж;

б) введення бронходілятаторів;

в) кардіотоніки;

г) пункція плевральної порожнини.

140. У хворого С, 41 років, з діагнозом гострого абсцесу легені раптово виник різкій біль в грудній клітці справа, задишку до 30 за 1 хв., при огляді – ціаноз обличчя, дихання поверхневе часте. Аускультативно – дихання різко ослаблене на всьому протязі правої легені, перкуторно – коробковий звук на верхівці з притуплення в н/долі. Яке ускладнення виникло у даного хворого:

а) піпневмоторакс.

б) пневмоторакс;

в) плевропневмонія;

г) гострий медіастініт;

140. Хвора Д. 64 роки, поступила у вкрай важкому стані зі скаргами на задишку до 27 за 1 хв., підвищення температури 39.4, кашель з виділенням великої кількості харкотиння до 600 мл з шматочками легеневої тканини з різко неприємним запахом.. Аускультативно – дихання ослаблене у в/долі правої легені, перкуторно – притуплення в цій ділянці. При рентгенографії ОГК – множинні ділянки затемнення і просвітлення на всьому протязі правої легені. Діагноз?

а) гангрена.

б) гострий абсцес;

в) туберкульоз;

г) рак легень;

140. У хворого К, 51 років, з діагнозом гангрена легені раптово виникла профузна легенева кровотеча, при огляді – ціаноз обличчя, дихання поверхневе часте. Аускультативно – дихання різко ослаблене на всьому протязі правої легені, пульс 110/хв, АТ 80/40 мм.рт.ст. Яка тактика зупинки кровотечі у даного хворого?

А) негайна пульмонектомія;

б) медикаментозна зупинка;

в) ендоскопічна зупинка кровотечі (ФБС);

г) піпневмоторакс.

140. Хвора Ц. 33 роки, поступила зі скаргами на задишку до 20 за 1 хв., підвищення температури 37.4, кашель з виділенням харкотиння до 200 мл з неприємним запахом.. Аускультативно – дихання ослаблене у на протязі лівої легені, перкуторно – притуплення в цій ділянці. При рентгенографії ОГК – у певральній порожнині рідина з горизонтальним рівнем. Діагноз?

а) піопневмоторакс з бронхо-плевральною норицею;

б) гострий абсцес;

в) рак легень з розпадом;

г) піоторакс.

140. Хвора Г. 42 роки, поступила зі скаргами на задишку до 27 за 1 хв., підвищення температури 39.4, кашель, біль в лівій половині грудної клітки. Аускультативно – дихання ослаблене на протязі лівої легені, перкуторно – притуплення в цій ділянці. При пункції плевральної порожнини отримано гній. Які дообстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?

А) Загальний аналіз гною, та бацили Коха;

б) КТ ОГК;

в) ФЕГДС;

г) Доплерографія.

140. У хворого З, 57 років, з діагнозом хронічна емпієма плеври, виникли скарги на біль в правому підребір’ї, попереку, набряки на нижніх кінцівках, тошнота, похудіння. Яка ускладнення розвивається у даного хворого?

а) амілоїдоз;

б) аскаридоз;

в) гепатит С;

г) хронічний гепатит.

140. Хвора У. 72 роки, після переохолодження поступила у важкому стані зі скаргами на задишку до 20 за 1 хв., підвищення температури 39.4. аускультативно – дихання ослаблене у н/долі правої легені, При рентгенографії ОГК - правобічний субтотальний гідроторакс. При пункції плевральної порожнини отримано гній. Де потрібно проводити дренування плевральної порожнини?