Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

Природничий факультет

Кафедра екології та охорони довкілля

Екологія рослин та тварин

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія

Семестр: 5-й

Укладачі:

канд. біол. наук, доцент Смоляр Наталія Олексіївна,

асистент Ханнанова Олеся Равілівна

Полтава-2012

УДК 504 (072): 37.018–057.875

ББК 28.081р30

Б 53

«Інструктивно-методичні матеріали до проведення практичних занять із навчальної дисципліни «Екологія рослин і тварин» для студентів ІІІ-го курсу напряму підготовки 6.040102 «Біологія» / Н.О. Смоляр, О.Р. Ханнанова. – Полтава, 2012. – 31 с.

Схвалено на засіданні кафедри екології та охорони довкілля

« » 2012 р., протокол № зав. каф. ______ (Смоляр Н.О.)

ЗМІСТ Ст.

ПЕРЕДМОВА	4
РОЗДІЛ І. ПРАКТИЧНИЙ КУРС	6
Заняття №1. Методи екологічних досліджень.	6
Заняття № 2-3. Середовище існування живих організмів. Закономірності впливу екологічних факторів.	7
Заняття №4-5. Принципи екологічної класифікації рослинних та тваринних організмів.	8
Заняття №6-7. Форми біотичних взаємовідносин.	9
Заняття №8. Адаптація організмів до несприятливих умов навколишнього середовища	10
Заняття №9. Основні структури популяцій рослин та методи їх досліджень	11
Заняття № 10. Структура, динаміка біогеоценозів	12
Заняття № 11-12. Структура та функціонування екосиситем	13
Перелік питань для підсумкового контролю знань студентів	15
РОЗДІЛ IІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ	17
Словник-довідник основних екологічних термінів та понять	22
Рекомендована навчальна та наукова література (книжні ресурси)	27
Додатки	30

Передмова

Сучасний етап розвитку людського суспільства знаходиться у найкритичнішому періоді за всю історію свого існування. У своєму розвитку воно досягло того рівня, коли вже оволоділо величезним науково-технічним потенціалом, але ще не навчилося достатньою мірою обережно та раціонально ним користуватися.

Враховуючи значення екології як однієї із актуальних біологічних наук, що є теоретичною базою раціональних взаємовідносин суспільства і природи, навчальний курс «Екологія рослин і тварин» спрямований на засвоєння студентами основних екологічних знань, що сприятиме розвитку екологічного мислення майбутніх учителів біології.

Екологія викладається на основі конкретних екологічних відомостей, набутих студентами при вивченні фундаментальних дисциплін – ботаніки і зоології та польових практик з них. Правильна побудова курсу передбачає тісний зв’язок цих предметів, і вивчення біологічних об’єктів на вищому рівні – на рівні взаємозв’язків, використовуючи системний підхід до вивчення біологічних процесів і явищ. Згідно програми підготовки студентів природничого факультету екологія рослин і тварин передує іншим загальнобіологічним дисциплінам – еволюційному вченню, біосферології, проблемам сучасної біології та ін. Це підсилює роль екології у підготовці вчителя біології.

При вивченні основ аутекології увага звертається на загальні екологічні закономірності взаємодії живих організмів із середовищем існування та основні шляхи і форми екологічних адаптацій, які характерні певним групам. У популяційному розділі головним об’єктом вивчення є адаптивна роль структури популяції і механізми гомеостазу. При вивченні основ синекології біоценології основна увага звертається на форми взаємозв’язків між організмами, структуру угруповань, принципи функціонування екосистем, біосферну організацію життя тощо. Прикладне значення екологічних закономірностей розкривається в ході вивчення окремих понять.

Згідно програми підготовки студентів напряму підготовки «Біологія» курс «Екологія рослин і тварин» є одним із біологічних предметів. Його базою є екологічні знання, набуті студентами під час еколого-натуралістичної практики та освоєнні знань навчальних дисциплін «Основи екології», «Ботаніка», «Зоологія».

Мета курсу: полягає у вивченні основних екологічних закономірностей живих організмів, популяцій, біогеоценозів, особливостей впливу екологічних факторів на живі організми, визначенні місця продуцентів, консументів і редуцентів в природних та штучних екосистемах, набуття розуміння необхідності їх збереження та охорони.

Завдання курсу:

• ознайомити студентів із основними положеннями, поняттями та закономірностями екології як природничої науки;

• засвоїти основні екологічні закони і закономірності і вміти їх використовувати для пояснення екологічних процесів та явищ;

• навчити основам аутекології, демекології, синекології;

• визначити закономірності впливу основних екологічних факторів на живі організми;

• з’ясувати основні адаптаційні можливості живих організмів як в оптимальних, так і в стресових умовах;

• сформувати уявлення про живий організм як цілісну живу систему, яка здатна реагувати на зовнішні впливи навколишнього середовища;

• розширити екологічний світогляд студентів на основі знань про різноманітність життєвих форм представників біорізноманітності та їх здатність адаптуватись до різних екологічних умов;

• сприяти усвідомленню студентами необхідності бережливого і раціонального використання біорізноманітності та природних ресурсів планети.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

• основні положення, поняття та закономірності екології;

• основні екологічні закони та закономірності;

• основи аутекології, демекології, синекології;

• закономірності впливу екологічних факторів на живий організм;

• адаптації живих організмів в оптимальних та стресових умовах;

• життєві форми рослин і тварин;

• роль біотичних та абіотичних компонентів у природних екосистемах.

вміти:

• тлумачити та ілюструвати прикладами положення, поняття та процеси, які розглядаються в курсі «Екологія рослин і тварин»;

• складати екологічні характеристики організмів;

• пояснювати адаптації живих організмів як результат впливу екологічних факторів;

• визначати екологічні групи рослин та тварин за відношенням до екологічних факторів та життєві форми організмів;

• визначати структуру популяцій;

• характеризувати структуру біогеоценозів;

• вибудовувати сукцесійні ряди та еколого-ценотичні профілі.

РОЗДІЛ І. ПРАКТИЧНИЙ КУРС