3.2 Вивільнення гістаміну селективними факторами.
Селективний ефект мають полімерні аміни, деякі антибіотики (наприклад, екстринин В), кровозамінники (наприклад, екстрини), бджолина отрута, рентгеноконтрастні препарати, продукти життєдіяльності глистів, деякі компоненти комплементу (С4а - , С3а - , С5а - ).
Так, після введення рентгено-контрастних лікарських засобів у легеневу артерію відбувається збільшення концентрації гістаміну в периферичній крові з 0,5 нг/мл перед введенням до 7–32 нг/мл через 1 хв після введення.
4. Алергічна реакція негайного типу.
Загальний механізм розвитку алергічної реакції негайного типу, що складається з двох фаз: розвиток ранньої реакції, або класичний шлях (І), і розвиток пізньої фази реакції (ІІ).
Рис.4 Загальний механізм розвитку алергічної реакції негайного типу.
В розвитку ранньої фази реакції приймають участь тучні клітини і базофіли, на яких фіксуються антитіла-реагіни. У разі приєднання до цих антитіл відповідних алергенів із тучних клітин вивільняються медіатори: гістамін (підвищує проникність судин, викликає спазм гладеньких м’язів), еозинофільні хемотоксичні фактори (ЕХФ – викликають хемотаксис еозинофілів), високомолекулярний нейтрофільний хемотоксичний фактор (ВНХФ – забезпечує хемотаксис нейтрофілів), тромбоцит активуючий фактор (ТАФ – викликає агрегацію тромбоцитів і вивільнення із них гістаміну і серотоніну). Активовані медіаторами еозинофіли виділяють вторинні медіатори: діаміноксидазу (ДАО), арилсульфатазу (АС). Активовані нейтрофіли вивільняють ТАФ і лейкотрієни (ЛТ).
В розвитку пізньої фази реакції беруть участь макрофаги, еозинофіли і тромбоцити. На них також фіксуються антитіла-реагіни (1). При зєднанні з відповідним алергеном (2) із клітин виділяються медіатори, що викликають пошкодження і розвиток запалення, - катіонні білки, активні форми кисню (АФК), пероксидаза, а також тромбоцит активуючий фактор (ТАФ), лейкотрієн (ЛТВ4).
5. Шляхи інактивації гістаміну.
Основною метою інактивації гістаміну є його перетворення в метаболіти, що не активують рецептори гістаміну і це досягається або шляхом метилювання або шляхом окислення. Гістамін може бути метаболізований позаклітинним окисним дезамінуванням первинної аміногрупи за участі діаміноксідази (DAO), або внутрішньоклітинним метилювамнням ідазольного кільця при дії гістамін-N-метилтрансферази (ГМТ).
5.1 Діаміноксидаза в інактивації гістаміну
Рис.5 Схема реакції окислювального дезамінування гістаміну за участі діамін оксидази.
Діаміноксидаза (DAO, EC 1.4.3.6)
використовує молекулярний кисень для окислювального дезамінування гістаміну з утворенням імідазолацетальдегіду, аміаку і пероксиду водню.
DAO ссавців є гомодимерним глікопротеїном 200 кд, що складається з двох поліпептидів прибл. 750 амінокислотних залишків.
на N-кінці, DAO має послідовність сигнального пептиду, яка направляє білок для секреції.
продукується в основному в кишкових і ниркових епітеліальних клітинах.