
- •Тема: україна в умовах нової економічної політики (1921-1939рр) та закріплення радянської влади (1928-1938рр)
- •Рекомендована література :
- •2. Політика «українізації» (коренізації)
- •3. Індустріалізація
- •4. Колективізація
- •Ліквідація куркульства як класу
- •5. Сталінські репресії в Україні
- •Завдання:
- •Завдання:
2012/20123н.р.
Тема: україна в умовах нової економічної політики (1921-1939рр) та закріплення радянської влади (1928-1938рр)
НЕП (1921-1928рр). Входження України до складу Радянського Союзу.
Політика українізації
Індустріалізація
4. Колективізація сільського господарства.
5. Сталінські репресії в Україні.
Рекомендована література :
Історія України. Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей – К., 1998, с. 257--301
Лановик Б.Д. Історія України. – К.,1999, с. 350--390
Субтельний О. История Украины.- К.,1994, с. 480-533
Савченко Н.Н., Филиппенко Р.И. Учебное пособие "История Украины: конспект лекций" для студентов - X.: Изд-во НФАУ, 2002. – с.116-127
НЕП
Нова економічна політика (неп) — економічна політика більшовиків в Україні в 1921-1928 рр., що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки
Причини переходу до НЕПу:
глибока економічна криза як наслідок громадянської війни та політики «воєнного комунізму» (розруха, закриття підприємств, падіння виробництва промислової й сільськогосподарської продукції тощо);
політична криза (масовий опір політиці більшовиків — селянські повстання, страйки робітників, виступи в армії, на флоті);
прагнення зміцнити позиції радянської влади всередині країни;
спад революційної хвилі на Заході, відкладення ідеї «світової соціалістичної революції»;
початок реалізації плану ГОЕЛРО (Державна комісія з електрифікації Росії), який передбачав будівництво електростанцій, заводів в Україні (реалізація цього плану вимагала надмірної витрати матеріальних ресурсів).
Березень 1921 р. — рішення X з'їзду РКП(б) про скасування продрозкладки і введення продподатку ознаменувало перехід до нової економічної політики (непу).
Основні заходи непу
Сільське господарство
скасування продрозкладки, введення продподатку;
дозвіл на оренду землі;
дозвіл використовувати найману працю;
розвиток різних форм кооперації;
скасування кругової поруки
Промисловість
продаж у приватну власність дрібних та частини середніх підприємств;
дозвіл на оренду та використання найманої праці;
об'єднання великих підприємств у трести та переведення їх на господарчий розрахунок, за рахунок чого державні підприємства включалися в ринкові відносини;
скасування загальної трудової повинності;
перехід від зрівняльної до відрядної зарплатні;
дозвіл на створення концесій(спільних з іноземцями підприємств);
багатоукладна економіка (співіснування різних форм власності).
Фінанси та торгівля
поновлення вільної торгівлі;
введення державних податків, платні за транспорт, комунальні послуги;
випуск конвертованого червонця; поступове вилучення старих грошових знаків
Особливості НЕПу в Україні:
неп в Україні був запроваджений пізніше, ніж у Росії (у 1922 р.);
висока ставка продподатку;
застосування репресивних заходів при вилученні продподатку;
введення непу в умовах голоду 1921-1923 рр., що відсунуло нормалізацію становища в сільській місцевості на рік-півтора;
широка підтримка українським населенням заходів непу.
Результати НЕПу:
швидкі темпи відбудови народного господарства країни;
зростання господарчої ініціативи, зацікавленості у результатах праці, що призвело до підвищення продуктивності праці;
зростання життєвого рівня населення;
конфлікт між ринковими відносинами та адміністративно-командною системою, незмінність авторитарного характеру політичної системи породжували сумніви щодо тривалості непу.
Згортання наприкінці 20-х років НЕПу зумовлене внутрішніми економічними протиріччями і суперечливими процесами цієї політики, в першу чергу – хлібозаготівельною кризою та початком індустріалізації, зменшенням темпів розвитку, небажанням більшовицької партії ділитися владою і поширювати дію економічного плюралізму на сферу політичну;швидкою диференціацією суспільства, зростанням соціальної напруги, а значить, і створенням соціальної бази для рішучої відмови від ринкових відносин. Ринкова економіка НЕПу не вписувалась у більшовицьку модель економіки.
Голод в Україні 1921-1923рр.
Причини голоду:
післявоєнна розруха;
скорочення виробництва сільськогосподарської продукції; підрив сільського господарства продрозкладкою; незацікавленість селян у результатах праці;
вивезення хліба до Росії та інших республік;
експорт хліба;
посуха та неврожай у південних і степових районах України.
Наслідки голоду 1921-1923 рр.:
в Україні від голоду померло 1,5-2 млн чоловік;
придушення селянського повстанського руху в Україні та зміцнення більшовицької влади.
Входження УСРР до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР)
Проекти розв'язання питання про відносини між радянськими республіками
Проекти
|
Автономізація |
Конфедерація |
Союз республік |
Автори |
Й.Сталін,
|
Керівництво КП Грузії |
В. Ленін
|
Зміст проектів:
|
відмова радянських республік від планів створення власних національних держав та входження їх до складу Російської федерації на правах автономних республік |
установлення договірних відносин між самостійними та незалежними республіками |
входження всіх радянських республік до нового федеративного державного об'єднання - Союзу Радянських Соціалістичних республік (СРСР) на рівних правах
|
30 грудня 1922 р. — І Всесоюзний з'їзд рад у Москві затвердив Декларацію та Договір про утворення Союзу Радянських соціалістичних Республік (СРСР). Незважаючи на те, що право вільного виходу України із Союзу було гарантоване законом, воно було «паперовим», а незалежність нашої держави — формальною, влада на всій території СРСР належала керівній верхівці комуністичної партії. Фактично був реалізований сталінський план, СРСР перетворився на унітарну державу.
Вищим органом законодавчої влади в Україні був Всеукраїнський з’їзд Рад та ВУЦВК на чолі з Г.І.Петровським.
Вищим органом виконавчої влади був уряд (Рада народних комісарів України, головою якого у 1919-1923рр. був Х.Раковський).
Першою столицею радянської України стало місто Харків. У 1934 р. столицю було перенесено до Києва.