12

2012/20123н.р.

Тема: україна в умовах нової економічної політики (1921-1939рр) та закріплення радянської влади (1928-1938рр)

1. НЕП (1921-1928рр). Входження України до складу Радянського Союзу.

2. Політика українізації

3. Індустріалізація

4. Колективізація сільського господарства.

5. Сталінські репресії в Україні.

Рекомендована література :

1. Історія України. Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей – К., 1998, с. 257--301

2. Лановик Б.Д. Історія України. – К.,1999, с. 350--390

3. Субтельний О. История Украины.- К.,1994, с. 480-533

4. Савченко Н.Н., Филиппенко Р.И. Учебное пособие "История Украины: конспект лекций" для студентов - X.: Изд-во НФАУ, 2002. – с.116-127

1. НЕП

Нова економічна політика (неп) — економічна політика більшовиків в Україні в 1921-1928 рр., що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки

Причини переходу до НЕПу:

• глибока економічна криза як наслідок громадянської війни та політики «воєнного комунізму» (розруха, закриття підприємств, падіння виробництва промислової й сільськогосподарської продукції тощо);

• політична криза (масовий опір політиці більшовиків — селянські повстання, страйки робітників, виступи в армії, на флоті);

• прагнення зміцнити позиції радянської влади всередині країни;

• спад революційної хвилі на Заході, відкладення ідеї «світової соціалістичної революції»;

• початок реалізації плану ГОЕЛРО (Державна комісія з електрифікації Росії), який передбачав будівництво електростанцій, заводів в Україні (реалізація цього плану вимагала надмірної витрати матеріальних ресурсів).

Березень 1921 р. — рішення X з'їзду РКП(б) про скасування продрозкладки і введення продподатку ознаменувало перехід до нової економічної політики (непу).

Основні заходи непу

Сільське господарство

• скасування продрозкладки, введення продподатку;

• дозвіл на оренду землі;

• дозвіл використовувати найману працю;

• розвиток різних форм кооперації;

• скасування кругової поруки

Промисловість

• продаж у приватну власність дрібних та частини середніх підприємств;

• дозвіл на оренду та використання найманої праці;

• об'єднання великих підприємств у трести та переведення їх на господарчий розрахунок, за рахунок чого державні підприємства включалися в ринкові відносини;

• скасування загальної трудової повинності;

• перехід від зрівняльної до відрядної зарплатні;

• дозвіл на створення концесій(спільних з іноземцями підприємств);

• багатоукладна економіка (співіснування різних форм власності).

Фінанси та торгівля

• поновлення вільної торгівлі;

• введення державних податків, платні за транспорт, комунальні послуги;

• випуск конвертованого червонця; поступове вилучення старих грошових знаків

Особливості НЕПу в Україні:

• неп в Україні був запроваджений пізніше, ніж у Росії (у 1922 р.);

• висока ставка продподатку;

• застосування репресивних заходів при вилученні продподатку;

• введення непу в умовах голоду 1921-1923 рр., що відсунуло нормалізацію становища в сільській місцевості на рік-півтора;

• широка підтримка українським населенням заходів непу.

Результати НЕПу:

• швидкі темпи відбудови народного господарства країни;

• зростання господарчої ініціативи, зацікавленості у результатах праці, що призвело до підвищення продуктивності праці;

• зростання життєвого рівня населення;

• конфлікт між ринковими відносинами та адміністративно-командною системою, незмінність авторитарного характеру політичної системи породжували сумніви щодо тривалості непу.

Згортання наприкінці 20-х років НЕПу зумовлене внутрішніми економічними протиріччями і суперечливими процесами цієї політики, в першу чергу – хлібозаготівельною кризою та початком індустріалізації, зменшенням темпів розвитку, небажанням більшовицької партії ділитися владою і поширювати дію економічного плюралізму на сферу політичну;швидкою диференціацією суспільства, зростанням соціальної напруги, а значить, і створенням соціальної бази для рішучої відмови від ринкових відносин. Ринкова економіка НЕПу не вписувалась у більшовицьку модель економіки.

Голод в Україні 1921-1923рр.

Причини голоду:

• післявоєнна розруха;

• скорочення виробництва сільськогосподарської продукції; підрив сільського господарства продрозкладкою; незацікавленість селян у результатах праці;

• вивезення хліба до Росії та інших республік;

• експорт хліба;

• посуха та неврожай у південних і степових районах України.

Наслідки голоду 1921-1923 рр.:

• в Україні від голоду померло 1,5-2 млн чоловік;

• придушення селянського повстанського руху в Україні та зміцнення більшовицької влади.

Входження УСРР до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР)

Проекти розв'язання питання про відносини між радянськими республіками

Проекти	Автономізація	Конфедерація	Союз республік
Автори	Й.Сталін,	Керівництво КП Грузії	В. Ленін
Зміст проектів:	відмова радянських республік від планів створення власних національних держав та входження їх до складу Російської федерації на правах автономних республік	установлення договірних відносин між самостійними та незалежними республіками	входження всіх радянських республік до нового федеративного державного об'єднання - Союзу Радянських Соціалістичних республік (СРСР) на рівних правах

30 грудня 1922 р. — І Всесоюзний з'їзд рад у Москві затвердив Декларацію та Договір про утворення Союзу Радянських соціалістичних Республік (СРСР). Незважаючи на те, що право вільного виходу України із Союзу було гарантоване законом, воно було «паперовим», а незалежність нашої держави — формальною, влада на всій території СРСР належала керівній верхівці комуністичної партії. Фактично був реалізований сталінський план, СРСР перетворився на унітарну державу.

Вищим органом законодавчої влади в Україні був Всеукраїнський з’їзд Рад та ВУЦВК на чолі з Г.І.Петровським.

Вищим органом виконавчої влади був уряд (Рада народних комісарів України, головою якого у 1919-1923рр. був Х.Раковський).

Першою столицею радянської України стало місто Харків. У 1934 р. столицю було перенесено до Києва.