
- •Проектна команда: особливості, проблеми формування, функції та ролі членів проектної команди.
- •Структурна декомпозиція робіт. Матриця розподілу відповідальності.
- •3) Структуризація проекту. Структурна декомпозиція робіт.
- •4) Сутність системи управління проектами і її елементи.
- •5. Технології використання творчого мислення проектної групи для ідентифікації ризиків:
- •6. Сітьові діаграми в управлінні проектами, типи взаємозв’язків між завданнями:
- •9. Метод оцінки і перегляду планів pert: зміст, характеристика і особливості застосування.
- •10. Метод критичного шляху. Побудова діаграми критичного шляху.
- •11. Історія появи та розвитку теорії і практики управління проектами
- •12. Управління проектами як наука. Основні та другорядні завдання проектного управління. Приклади реалізації проектного управління у сфера грг.
- •13. Планування ризиків, виявлення і оцінка ризиків проекту. Переваги практики управління проектними ризиками.
- •14. Сутність і класифікація проектів. Складові проектного управління.
- •Життєвий цикл проекту. Характеристика фаз життєвого циклу проекту.
- •Процес ініціації проекту. Елементи процесу ініціації. Критерії відбору при виборі проекту.
- •2 . Розгляд і затвердження концепції
11. Історія появи та розвитку теорії і практики управління проектами
Зародження управління проектами як самостійної дисципліни припадає на 30-і роки минулого століття і пов'язане з розробкою спеціальних методів координації інжинірингу великих проектів у США: авіаційних в US Air Corporation та нафтогазових у відомій фірмі Exxon. Початок сучасної концепції управління проектами (УП) сформувався в середині 50-х років в США і в 60-х роках почав розвиватися на Заході. Саме в силу історичної необхідності за останні 70 років управління проектами або проект-менеджмент сформувалось як самостійна професійна сфера, як комплексна дисципліна, яка дозволяє здійснювати проекти різного роду та масштабів за допомогою спеціальних методів.
В 1937 році американським вченим Гуликом була здійснена перша розробка по матричній організації для керівництва та здійснення складних проектів.
У 1956 році компанія "Дюпон де Немур" утворила групу для розробки методів та засобів Управління проектами. В 1957 році до цих робіт приєднується дослідний центр UNIVAS та фірма Remington Rand. До кінця 1957 року був розроблений метод критичного шляху (СРМ) з програмною реалізацією на ЕОМ та з успіхом апробований на заводі хімічного волокна в м. Луісвіллі, штат Кентуккі. Слідом за СРМ для програми "Поларис» (US Navy) протягом 1957-58 pp. була розроблена та апробована система сіткового планування. Вже з 1958 p. PERT та СРМ використовувались для планування робіт, оцінки ризику, контролю вартості та управління ресурсами для великих військових та цивільних проектів в США. Системний підхід до управління проектами за стадіями життєвого циклу був сформульований в 1959 році комітетом Андерсена. З'явилась перша узагальнююча стаття з управління проектами в Gaddis в Harvard Business Review.
У 60-х роках поширюється сфера застосування сіткових методів. Розробляються методи та засоби оптимізації вартості для PERT та СРМ. Фірма IBM розробляє пакет програм на базі PERT/ COST як систему для управління проектами, створюються перші системи контролю проектів на основі сіткової техніки. Сіткові методи поширюються і в Європу, розвитку набуває організаційна інтеграція. В 1966 році розробляється цілісна система матеріально-технічного забезпечення та система GERT. В 70-х роках СРМ отримує законодавчу підтримку, техніка сіткового аналізу та її комп'ютерні складові вперше вводяться в навчальних закладах США. В 1977 році розробляються методи управління конфліктами, проблеми керівника проекту та команди проекту (1971 p.), організаційні структури управління проектами (1977-1979 pp.).
У 80-х роках Петер Левене зводить проблеми УП та забезпечення проектів (фінансами та іншими ресурсами) до єдиного цілого. В практику входять методи управління змінами та управління якістю проектів, що дозволило краще управляти інноваційними проектами. Управління ризиком виділяється в окрему дисципліну в сфері Управління проектами. Четверте покоління комп'ютерів та нові інформаційні технології дали широкі можливості простіше та ефективніше використовувати методи та засоби управління проектами, такі, як: планування, складання графіків робіт, контроль та аналіз часу, вартості, ресурсів та ін. Ці методи почали використовувати не тільки великі, але й малі та середні фірми. В США була опублікована колективна праця інституту Управління проектами. УП сформувалось як самостійна міждисциплінарна сфера професійної діяльності. В 1991 році вийшов у світ підручник та практичні рекомендації з УП, в якій узагальнено багаторічний досвід з управління проектами в Німеччині з урахуванням світових досягнень у цій сфері. В 90-х роках продовжується розвиток нових напрямків УП: початок трансферту знань та досвіду УП в посткомуністичні країни та країни третього світу, усвідомлення можливостей та корисності застосування УП в нетрадиційних сферах, таких, як: соціальні та економічні проекти, великі міжнародні проекти, вивчення можливостей використання УП як методів та засобів управління реформами тощо.
Сьогодні ефективне управління проектами неможливе без використання сучасних програмних засобів, оскільки зростають розміри проектів, частота їх виконання, обсяги інформації. У світі розроблено кілька сотень систем, які реалізують функції календарного планування і контролю проектів. Найпоширенішими системами на сьогодні є: Microsoft Project, open Plan Professional, Spider Project, Sure Trek Project Manager та ін.