Бібліографічний список
1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С.39-106; 140-178.
Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.: Колос, 1983. –С.99-146; 174-204.
Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища шк., 1978. – С.46-81.
Лабораторна робота № 5 механізація хімічного захисту рослин від хвороб та шкідників
1. Мета роботи
Вивчити будову, роботу та технологічні регулювання обприскувача, протруювача й ознайомитися з будовою і роботою обпилювача, аерозольного генератора.
2. Тривалість заняття – 2 академічні години.
3. Обладнання робочого місця:
обприскувач ОП-2000 (ОН-400) з набором розпилювальних наконечників, обпилювач ОШУ-50, протруювач ПСШ-5, ручний аерозольний генератор, стенд з робочими органами машин для хімічного захисту рослин від шкідників і хвороб, місткість для води, плакати.
4. Місце проведення заняття:
лабораторії №2 ґрунтообробних та посівних машин і №5 зернозбиральних комбайнів і післязбирального обробітку зерна кафедри с.-г. машин.
5. Загальні відомості
Машини з хімічного захисту призначені для застосування різних отрутохімікатів, які згубно діють на шкідників, хвороби культурних рослин і бур’яни.
Машини з хімічного захисту рослин за призначенням поділяють на:
- обприскувачі (див. рис. 2.20) – наносять розпилені пестициди у вигляді водяних розчинів, суспензій, емульсій на поверхню рослин або ґрунту;
- обпилювачі – наносять на листову поверхню посівів польових, технічних та овочевих культур, садів, виноградників, чагарників, а також лісових смуг і масивів сухих порошкоподібних пестицидів;
- аерозольні генератори – наносять отрутохімікати у вигляді аерозолей (туману, диму) для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин, закритих складських і тваринницьких приміщеннях, ангарах, теплицях, парниках тощо. Розчин при цьому зроблено на важковипаровуваних речовинах (дизельному паливі, оливах тощо);
- протруювачі (див. рис. 2.19) – наносять отрутохімікат на поверхню насіння рослин перед їх сівбою (садінням) для знищення хвороботворних бактерій, шкідників тощо. У протруювачах під час спільного транспортування насіння і отрутохімікату вивантажувальним шнеком відбувається рівномірне покриття поверхні кожної насінини отрутою. Продуктивність машини по зерну й отрутохімікату регулюється у межах дози.
Обприскувачі складаються з робочих і допоміжних органів. До робочих належать резервуар, насос, розпилювальні та заправні пристрої, фільтри, регулятори тиску, мішалки, комунікації високого та низького тиску, а допоміжними є рама, органи керування і контролю, ходова частина (для причіпних обприскувачів).
За типом розпилювального пристрою обприскувачі поділяють на штангові, вентиляторні та комбіновані.
Під час руху МТА з увімкненим валом відбору потужності трактора, рідкий отрутохімікат самопливом з бака по магістралі низького тиску через фільтр надходить до насоса. По магістралі високого тиску від насоса робоча рідина рухається до гідромішалки та регулятора тиску. Із заданим тиском, що контролюється манометром, рідина надходить через штангу до розпилювачів і наноситься на оброблювану поверхню. Зайва рідина з регулятора тиску зливається у бак.
Обпилювач ОШУ-50А (рис. 3.12) використовується для обпилювання сухими порошкоподібними пестицидами садів, виноградників, чагарників, посівів польових, технічних та овочевих культур, а також лісових смуг і масивів. Під час обпилювання садів, польових, технічних і овочевих культур, лісових смуг та масивів використовують садово-польовий розпилювальний пристрій, а виноградників і чагарників (кущів) – виноградниковий.
Рис.
3.12. Схема обпилювача ОШУ-50А:
1
– регулювальний важіль зі шкалою; 2
–зворушувач; 3 – живильний шнек; 4 –
котушка; 5 – бункер; 6 – розпилювальне
сопло; 7 – вентилятор; 8 – гідроциліндр;
9 – лотік; 10 – вихідний патрубок; 11 –
заслінка; 12 – редуктор; 13 – карданна
передача.
Аерозольний генератор АГ-УД-2 (рис. 3.13) використовується для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур, садів, лісосмуг, а також для оброблення закритих складських і тваринницьких приміщень. Під час запуску в генераторі спочатку, закривши при цьому кран 2 пальника і дозувальний кран 10, запускають двигун УД-2.
Рис. 3.13. Схема аерозольного генератора АГ-УД-2:
1 – бачок для бензину; 2 – кран; 3 – компенсатор; 4 і 16 – регулятори температури; 5 – пальник; 6 – оглядове віконце; 7 – камера згоряння; 8 – жарова труба; 9 – робоче сопло; 10 – дозувальний кран; 11 – розпилювач пестицидів; 12 – приймач із фільтром; 13 – запальна свічка; 14 – повітронагнітач; 15 – фільтри.
Після подачі бензину та повітря до пальника утворюється паливна суміш, яка на виході з пальника загоряється від запальної свічки. Гарячі гази, проходячи через звужене сопло зі швидкістю 250…300 м/с, засмоктують через ежектор рідкі пестициди. Повітряним потоком вони розпилюються на дрібні краплини, які, випаровуючись, змішуються з навколишнім повітрям, охолоджуються і конденсуються в туман яскраво-білого кольору, що поширюється від сопла генератора й осідає на оброблювані поверхні.
Фумігатори – вносять пестициди, що швидко випаровуються проти найнебезпечніших збудників, шкідників і хвороб кореневої системи сільськогосподарських культур.
Для встановлення обприскувача на задану норму (дозу) внесення отрутохімікату Q необхідно відрегулювати робочий тиск у його напірній магістралі, вибрати діаметр вихідного отвору розпилювального наконечника та визначити за відомою кількістю розпилювачів п, нормою Q, робочою швидкістю Vр і шириною захвату Вр витрату через один розпилювач q.